
На Тернопільщині є місце, де застигла історія і помирає готична краса. Тут можна себе відчути, як в казці.
Кожна покинута споруда, чи то замок, чи сільська хата, змушує думати про свого “останнього” — ту людину, яка востаннє зачинила двері, не знаючи, що це вже назавжди. Це відчуття не полишає біля неготичного римо-католицького храму Матері Божої Неустанної Помочі в селі Сороцьке Теребовлянського району. Про це розповідає “Україна Інкогніта”.
Читайте також: Її тричі будували, привозили з Росії і продавали сусідам: 550-річна історія церкви біля Тернополя, що пережила неймовірне
Хоча Тернопільщина має багато старих храмів, цей, зведений у 1902-1907 роках за проєктом архітектора Міхала Ковальчука, емоційно вражає своєю забутою самотністю. Атмосферу “готичної пустки” підсилюють старезні дерева, що тягнуться до неба, та величезна колонія граків, чиє каркання створює справжній “Хічкок”.
Храм, який зводився на кошти графа Міхала Віктора Баворовського, був остаточно оздоблений лише у 1939 році, а вже восени 1944 року радянська влада його закрила. У повоєнні роки костел перетворили на зерносховище, а потім на склад міндобрив, зруйнувавши частину стіни для заїзду вантажівок.
Близько 20 років тому загорівся дах, знищивши унікальні французькі вітражі. На сьогодні храм поступово руйнується, і надії на його відновлення немає, оскільки римо-католиків у селі не залишилося.
Проте, у Сороцькому є й інша, не менш цікава, греко-католицька Покровська церква (1863 року), виконана в еклектичному стилі з елементами романської та псевдоготики, що вирізняється на тлі типових сільських храмів. У селі також можна зустріти багато сакральних фігур, включно із симпатичною фігурою Святої Ганни та не знайденою автором фігурою Святої Теклі з левами, яка вважається покровителькою Сороцького.
Дорогою до Сороцького, у сусідньому селі Ілавче, варто також зупинитися біля великого греко-католицького храму Івана Богослова (1873 р.) та руїн маленької римо-католицької каплички (1910 р.) з гніздом лелек на шпилі, яка, на жаль, доживає останні роки.

