
Капітан поліції Павло Боценюк вже майже три роки захищає Україну на передовій. Осколки в тілі бійця штурмового полку «Сафарі» Департаменту поліції особливого призначення Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» щодня нагадують про випробування на фронті.
Історію військового поліцейського з роти “Тернопіль” розповіли у пресслужбі поліції області. До початку повномасштабного вторгнення Росії Павло працював патрульним поліцейським, а з перших днів війни його підрозділ супроводжував вантажі зі спеціальною технікою та зброєю для ЗСУ.
У червні 2022 року Павло з позивним “Джин” перевівся до роти патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль». Спочатку підрозділ виконував завдання поблизу Бахмута, а згодом, натхненний харківською контрнаступальною операцією, приєднався до штурмового полку «Сафарі».
«25 липня 2023 року ми вийшли в район населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району на своє перше завдання для штурму противника, – згадує капітан поліції. З перших хвилин було втрачено зв’язок. Протягом шести годин тривали безперервні артилерійські та мінометні обстріли. Але ми постійно переміщалися посадкою і не давали ворогові пристрілятися».
У тому бою загинув командир та ще один боєць. Відтоді 25 липня стало днем вшанування загиблих героїв підрозділу. Сам Павло також був поранений, проходив лікування у харківському госпіталі, після чого повернувся до строю.
Друга ротація Павла Боценюка розпочалася із завдань у Часовому Яру. «На цьому напрямку разом з іншими бійцями здійснювали оборону та стримували ворога. Пригадую, були такі дні, що обстріли зовсім не вщухали, але ми стояли, тримали свої позиції», – розповідає він.
Захисники часто стикалися з переважаючими силами противника, але розуміли важливість утримання кожного клаптика української землі. Селище Шуми на Торецькому напрямку стало ще одним місцем запеклої оборони для лютівців.
«Чотири доби ми тримали оборону під атаками ворожих КАБів, артилерії та дронів», – згадує Павло. Ситуація ускладнилася, коли підрозділ опинився у напівоточенні та вирушив до точки евакуації. Біля терикона бійців помітив ворожий дрон, що призвело до прицільного мінометного обстрілу.
Саме тоді Павло отримав друге поранення – осколками було пошкоджено праву руку, ногу та грудну клітину. Завдяки вчасній допомозі побратимів він вижив, потрапив до стабілізаційного пункту в Костянтинівці, а потім пройшов тривале лікування.
Зараз капітан поліції продовжує реабілітацію, але вже повернувся до служби в роті поліції особливого призначення за місцем дислокації підрозділу. «Війна ще не закінчилася, тому основне — бути сильними та підтримувати один одного», – наголошує Павло Боценюк, який готовий боротися за свою країну до перемоги.