На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Чекала понад три роки: бучаччанка отримала донорський орган, який “з’їла” нещадна хвороба
Медики Першого медоб'єднання Львова провели складну операцію з пересадки печінки 30-річній жінці з Бучача. Марія Бейко страждала на невиліковне захворювання, яке поступово руйнувало її організм. Про хворобу жінка дізналася випадково, коли здавала аналізи перед поверненням на роботу після декрету. Як повідомляє Перше медоб'єднання Львова, у неї діагностували первинний біліарний холангіт - аутоімунне запалення жовчних проток. При цьому захворюванні організм виробляє антитіла, які знищують жовчні шляхи та призводять до незворотного ураження печінки. "Це було неочікувано та раптово. Перед поверненням на роботу я здала аналізи, показники були погані. Лікарі не могли виявити, що зі мною. Але коли вже пожовкли склери (очні білки), зрозуміли, що проблема з печінкою", - розповідає пацієнтка. Хвороба не піддається лікуванню, тому врятувати Марію могла лише трансплантація донорського органу. Серед показань до пересадки печінки первинний біліарний холангіт займає третє місце після токсико-аліментарного ураження та гепатитів. У лист очікування на […]
Похолодає на 20 градусів: на Тернопільщину суне атмосферний фронт
Після екстремальної спеки на Тернопільщину прийде раптова прохолода. Температура повітря знизиться на 15-20 градусів уже цього тижня. Якщо у понеділок, 7 липня, повітря прогріється до +35, то уже 10 липня вдень прогнозують від +16 до +20. Про погоду протягом тижня розповіли у Тернопільському обласному центрі з гідрометрології. "Впродовж робочого тижня погоду визначатимуть атмосферні фронти циклону. Очікуються короткочасні грозові дощі різної кількості та інтенсивності, подекуди з шквалами та градом. Адвекція прохолодного повітря в тил циклонічної системи зумовить зниження денних температурних показників", - йдеться у повідомленні. Докладніший прогноз на цей тиждень: 08 липня: хмарно з проясненнями. Синоптики прогнозують короткочасні дощі, грози, вдень подекуди град. Вітер північно-західний з переходом на південно-східний, 7 – 12 м/с, в окремих районах шквали 15 – 20 м/с. Температура по області вночі 15 – 20° тепла, вдень 27 – 32° тепла. У Тернополі вдень очікується до 31 тепла. […]
У Тернопільській ОВА кадрові зміни
В Тернопільській обласній військовій адміністрації відбулись кадрові зміни. Виконувачем обов'язків директора департаменту розвитку інфраструктури призначили Тараса Капусту. Про призначення у своєму Facebook повідомив начальник Тернопільської ОВА В'ячеслав Негода. Департамент розвитку інфраструктури - це новий структурний підрозділ обласної адміністрації. Його створили шляхом об'єднання двох раніше окремих департаментів - капітального будівництва та управління розвитку інфраструктури. В'ячеслав Негода провів зустріч з новопризначеним керівником департаменту. Вони обговорили головні завдання та напрямки роботи підрозділу. Серед пріоритетних напрямків діяльності департаменту - ремонт автомобільних доріг області. Особливу увагу приділятимуть дорогам, якими возять учнів та вчителів до навчальних закладів. Важливим завданням департаменту стане передача об'єктів незавершеного будівництва на баланс територіальних громад. Це стосується медичних, культурних та житлово-комунальних об'єктів. Департамент займатиметься формуванням автобусної мережі області та організацією пасажирських перевезень. Також до сфери відповідальності входить забезпечення ефективного управління дорожньою інфраструктурою. При виборі доріг для ремонту пріоритет надаватимуть тим ділянкам, на […]
Директора коледжу у Тернополі запідозрили у плагіаті: його можуть позбавити наукового ступеня
В.о. директора Тернопільського мистецького фахового коледжу Сергія Маловічка звинуватили в плагіаті кандидатської дисертації. Експерти знайшли в його роботі неправомірне використання текстів інших авторів без посилань. Центр академічної етики та досконалості в освіті "Етос" оприлюднив експертний висновок про порушення академічної доброчесності в дисертації Маловічка. Фахівці виявили плагіат щонайменше на 41 сторінці наукової роботи, пише TeNews. Що показала експертиза Дослідження засвідчило, що 45,6% тексту дисертації скопійовано з інших джерел. Зокрема, 8,6% становить самоплагіат, 17,6% - ідентичне копіювання, 19% - фрагменти з редагуванням, 0,4% - переклад. Маловічко захистив дисертацію 30 червня 2016 року в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Тема роботи - "Тернопільщина в культурологічних дослідженнях кінця ХІХ - початку ХХІ століття". Методи "наукової роботи" Експерти виявили, що Маловічко не тільки копіював чужі тексти, але й фальсифікував дані. Наприклад, у дисертації Ірини Дмитрук про Гуцульщину він замінював "Гуцульщину" на "Тернопільщину", а "молдавани" […]
У Тернополі водій перевищив дозволену швидкість більш ніж втричі
У Тернополі водій авто перевищив максимально дозволену швидкість більш ніж втричі - пристрій TruCAM зафіксував 174 кілометри на годину. Про це повідомляють у патрульній поліції області. "Під час здійснення контролю швидкісного режиму за допомогою приладу TruCAM, у межах населеного пункту, патрульні зупинили автомобіль BMW, який рухався зі швидкістю 174 км/год. На порушника інспектори винесли постанову за ч. 4 ст. 122 (Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год) КУпАП. Штраф — 1700 гривень", - йдеться у повідомленні. Нагадаємо, в населених пунктах України дозволена максимальна швидкість руху транспортних засобів становить 50 км/год. У житлових та пішохідних зонах ця швидкість знижується до 20 км/год.
На Чортківщині сталася смертельна ДТП
На Тернопільщині сталася смертельна ДТП. Автопригода з летальними наслідками сталася в селі Ягільниця. Про це повідомляють у ГУНП у Тернопільській області. "Водій Peugeot Partner виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos. Кермувальник Daewoo 1979 року народження від отриманих травм помер у кареті швидкої дорогою до лікарні. Водія іншого авто госпіталізували", - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло: на Чортківщині жінка потрапила під поїзд.
