На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Біля Тернополя горіли два авто Porsche Cayenne (відео)
У селі на Тернопільщині горіли два авто Porsche Cayenne. Інцидент стався у Великій Березовиці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "У Великій Березовиці горіли два автомобілі Porsche Cayenne. Рятувальники не допустили поширення вогню та врятували виробничу будівлю," - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло, що у центрі Тернополя сталася пожежа ресторану "Пасаж Адлера".
Бив дружину руками та ногами: суд обмежився штрафом для домашнього тирана на Тернопільщині
Житель Чортківщини 17 квітня 2026 року під час сімейної сварки завдав дружині численних ударів — кулаком по голові, ногою по спині та ногах, кулаком у грудну клітку. Жінка отримала синці на обличчі, у поперековій ділянці, на молочній залозі, передпліччі та гомілці. Чортківський районний суд розглянув справу і виніс вирок. Покарання виявилося м'яким: штраф у розмірі 850 гривень. Саме стільки коштує умисне побиття власної дружини згідно з санкцією ч. 1 ст. 125 КК України — норми про легкі тілесні ушкодження. Чоловік одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, визнав вину та активно сприяв слідству. Усе це суд врахував як пом'якшуючі обставини. Читайте також: Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок Справу розглянули у спрощеному порядку — без судового засідання і без участі сторін. І потерпіла, і обвинувачений письмово погодилися на такий формат.
Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок
Теребовлянський районний суд засудив місцевого жителя за напад на військового правоохоронця та опір спецпризначенцям під час затримання. 23 лютого 2026 року офіцер Військової служби правопорядку прибув до будинку теребовлянця, щоб з'ясувати обставини самовільного залишення ним військової частини. Після того як офіцер представився та пред'явив посвідчення, житель почав поводитися агресивно. Близько 13:00 він завдав офіцерові удар ножем у ділянку грудей. Про це свідчить запис у ЄДРСР. Чоловік спричинив офіцерові легкі тілесні ушкодження. Поранений вибіг на вулицю. Увечері того ж дня до будинку для проведення обшуку та затримання прибули поліцейські управління «КОРД». Виявивши чоловіка в одній із кімнат, вони зіткнулися з активним опором: він тримав у руках сокиру й розмахував нею, не підпускаючи правоохоронців і відмовляючись виконувати їхні вимоги. Чоловіка затримали 23 лютого і тримали під вартою до дня вироку — 1 травня 2026 року. Цей строк зараховано як відбуте покарання. За […]
Вічна пам’ять. Випускник тернопільської школи Маслак Володимир визнаний загиблим на фронті
Тернопіль прощатиметься зі ще з одним своїм сином - випускник школи №22, Володимир Маслак, визнаний загиблим під час захисту України. Про це повідомляє "Терміново" з посиланням на дописи тернопільської школи №22 та міського голови Сергія Надала. Маслак Володимир Олександрович закінчив ТЗОШ №22 у 2005 році. Він став на захист України і загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. 12 березня 2025 року його офіційно визнали загиблим. Школа схилилась у скорботі Педагогічний колектив та учні школи висловили співчуття матері Героя - вчительці математики ТЗОШ №22 Олександрі Йосипівні Маслак. "Висловлюємо Вам і всій Вашій родині щирі співчуття. Розділяємо Ваш біль і схиляємо голови у скорботі", - йдеться у зверненні школи. Міський голова Тернополя Сергій Надал також відреагував на загибель земляка. За його словами, Маслак Володимир Олександрович віддав своє життя, захищаючи Україну, її незалежність та мирне майбутнє. " Наш земляк Маслак […]
Могла вводити в оману. “Карпатська джерельна” отримала штраф у 9 млн гривень і змінила упаковку
Виробник «Карпатської джерельної» прибрав із пляшок зображення гір і назву «Карпати» після штрафу від Антимонопольного комітету у 9,4 мільйона гривень. Про це йдеться у матеріалі видання Zaxid.net. Що сталося Антимонопольний комітет України оштрафував ТзОВ «Карпатські мінеральні води» ще на початку березня 2026 року. Регулятор встановив, що назва бренду і дизайн етикетки вводили покупців в оману. На пляшках були гори, ялини й карта з позначкою «Карпати». Через це люди могли думати, що вода з Карпат, хоча її насправді виробляють у Золочівському районі Львівської області - це зовсім не гірський регіон. Що змінили на етикетці Нові партії продукції вже потрапили на полиці магазинів із оновленим дизайном. З пляшок зникли: напис «Карпати»; гірські обриси; зображення ялин. Натомість виробник чітко зазначив, що «Карпатська джерельна» - це лише торгова марка, а не вказівка на регіон, звідки береться вода. Звідки береться вода Підприємство розташоване в селі […]
Після трагедії на дамбі міська влада закликає встановити камери ПДР
Після смертельної аварії на тернопільській дамбі міський голова вимагає встановити камери фіксації швидкості - в обидва боки руху. Про це написав міський голова Тернополя Сергій Надал у Facebook. Що пропонує мер Надал заявив, що ділянка вулиці Руської біля дамби давно стала місцем, де водії систематично порушують швидкісний режим. Після трагедії він виступив з конкретною пропозицією - встановити камери автоматичної фіксації швидкості з обох боків дороги. "Камера не повертає життя. Але камера змушує задуматись. Зменшити швидкість і водій та його пасажири ввечері прийдуть додому", - написав Надал. За словами мера, місто готове: підготувати ділянку для встановлення обладнання; опрацювати технічну частину; пройти всі необхідні погодження в найкоротші строки. Керівництво обласної поліції підтримало ініціативу. Наразі сторони працюють над реалізацією спільно. Трагедія на дамбі: що відомо Як повідомляло "Терміново", 6 травня на вулиці Руській, на ділянці дамби Тернопільського ставу, 19-річний водій BMW 330i виїхав […]
