На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Поблизу Чорткова збили російський безпілотник: пошкоджені будинки
Уночі сил оборони збили російський дрон біля Чорткова. На щастя, люди не постраждали, але вибух пошкодив два будинки в селі Біла. Про це повідомили під час засідання комісії з питань ТЕБ та НС при Чортківській міській раді, яке провела перша заступниця міського голови Наталія Войцеховська. Уранці в селі Біла рятувальники знайшли залишки збитого безпілотника «Герань-4». На місці працюють підрозділи ДСНС та поліція. Далі територію обстежать піротехніки, щоб переконатися у безпеці. Вибухова хвиля пошкодила у двох домогосподарствах вікна, двері та дахи. “Власникам пошкодженого майна повідомили про можливість подати інформаційне повідомлення через застосунок «Дія» в межах державної програми «єВідновлення» для подальшого отримання компенсації відповідно до її умов”, - зазначили у міській раді. Із постраждалими мешканцями вже зв’язалися представники благодійних фондів «Право на захист» та «Рокада». Вони готові надати необхідну допомогу з ліквідацією наслідків атаки.
Під завалами каплиці Бережанського замку знайшли втрачені роботи Йогана Пфістера (фото)
Під завалами замкової каплиці в Бережанах на Тернопільщині знайшли роботи відомого скульптора, які вважали втраченими. Одна з них так і лишилася незавершеною. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова директорки Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Ірини Мигович. "Йоган Пфістер - один з найвідоміших скульпторів кінця 16 - першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль", - зазначила Мигович. Від Бережанського замку збереглися лише руїни, тому багато цінних скульптурних елементів пошкодили або втратили. Команда заповідника відновлює пам'ятку й хоче зробити з неї сучасний артпростір, туристичний центр і майданчик для соціальної […]
Яка ситуація з електропостачанням на Кременеччині станом на 21 жовтня
Тернопільщина продовжує оговтуватись від наслідків ворожих атак. Станом на ранок 21 жовтня частина споживачів на Кременеччині все ще без електропостачання. Про це повідомили у Тернопільській обласній військовій адміністрації. "За інформацією АТ “Тернопільобленерго” станом на 06:00 21 жовтня 2026 без електропостачання в Кременецькому районі залишається 21 населений пункт (7 з них частково), всього 7949 абонентів", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145981/
На фронті загинув 29-річний Василь Левенець з Тернопільщини
На війні загинув захисник із села Буданів Василь Левенець. Його вважали безвісти зниклим майже півтора року. Про це повідомила Білобожницька сільська рада. Василь Левенець народився 6 серпня 1995 року. На фронті він служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення. Захисник зник безвісти 30 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Це сталося біля населеного пункту Богатир Волноваського району Донецької області. Захисник вважався зниклим безвісти півтора року. За результатами ДНК-експертизи підтвердили, що він загинув у день зникнення. У загиблого воїна залишилися цивільна дружина, донька, син і сестри з сім’ями. Про дату зустрічі кортежу та чин похорону Василя Левенця у громаді повідомлять додатково.
ДСНС показали наслідки російської атаки на енергооб’єкт на Тернопільщині
У ДСНС Тернопільської області показали світлини з ліквідації пожежі, що виникла на енергооб'єкті унаслідок атаки. Про це йдеться на сторінці служби у Фейсбуці. "Рятувальники ліквідували наслідки російської атаки на Тернопільщині У ніч на 20 жовтня Тернопільщина зазнала атаки ворожих безпілотників. Унаслідок влучань та падіння уламків БпЛА пошкоджено об’єкти інфраструктури й приватні будівлі у Кременецькому та Чортківському районах. На Кременеччині виникли пожежі на об’єктах енергетичної інфраструктури та в господарській будівлі. У Чортківському районі пошкоджено житловий будинок і господарську споруду", - йдеться у заяві. На щастя, постраждалих чи загиблих немає.
На заході України знищили 80 реактивних дронів за добу
Над західними областями України збили 80 російських реактивних безпілотників. Масовану повітряну атаку сили ППО відбивали протягом останньої доби. Про це повідомили у Повітряному командуванні "Захід" Повітряних Сил ЗС України. Вдень 19 жовтня та вночі 20 жовтня російські агресори атакували західні регіони України реактивними безпілотниками. Українські захисники застосували авіацію та підрозділи протиповітряної оборони. Зенітники збили 80 реактивних БпЛА типу “Герань-2” та “Герань-4” у зоні відповідальності командування. Ворожі безпілотники знищили над шістьма областями заходу України. Серед них - Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Волинська, Івано-Франківська та Львівська області. “Сили та засоби повітряного командування «Захід» продовжують цілодобово контролювати повітряний простір і перебувають у готовності до відбиття ворожих атак”, - заявили у військовому командуванні. Захисники неба перебувають у постійній бойовій готовності для захисту цивільної інфраструктури.
