На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Повернення додому: прах уродженки Тернопільщини ексгумували в Люксембурзі
У Люксембурзі ексгумували прах уродженки Тернопільщини Марії Федак, яка була матір’ю двох жінок, пов’язаних із провідниками українського визвольного руху. Її донька Софія Федак-Мельник була дружиною голови ОУН Андрія Мельника, а Ольга — дружиною Євгена Коновальця. Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак. Марія Федак народилася 1874 року в селі Угрині. Після Другої світової війни її родина опинилася в еміграції. Там Марія померла й була похована в Люксембурзі. Незабаром, за бажанням родини, її прах перевезуть до Львова, де вона нарешті знайде вічний спочинок на рідній землі.
У Тернополі відбудеться виставка, присвячена загиблому на війні викладачу з ТНПУ
У Тернополі відкриють виставку, присвячену пам’яті Володимира Брославського — викладача Тернопільського національного педагогічного університету, який загинув, захищаючи Україну. Відкриття виставки «Він віддав своє сьогодні — за наше завтра» відбудеться 18 вересня об 11:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Про захід повідомила дружина загиблого Тетяна Брославська. За її словами, виставка має стати способом гідно вшанувати пам’ять Володимира та зберегти для рідних, друзів і колег речі, які були частиною його життя. «Особливо коли ще рік тому всі ці речі були частиною життя живої людини, а сьогодні вони стали частиною її пам’яті», — написала Тетяна Брославська. Жінка запросила рідних, друзів та колег долучитися до відкриття виставки та бути поруч із родиною у ці пам’ятні дні. Наступного дня, 19 вересня о 9:15, у храмі Святої Софії — Премудрості Божої в Тернополі відбудеться заупокійна служба за Володимиром Брославським. Володимир Брославський — кандидат історичних наук, доцент […]
На 1 квартиру в Тернополі претендують 20 орендарів
У серпні 2026 року ринок нерухомості України розвивався неоднорідно: ціни на житло в багатьох регіонах зростали, попит на новобудови змінювався залежно від області, а на ринку оренди попит активно зростав на тлі скорочення кількості оголошень. Нижче — короткий переказ аналітики маркетплейсу DIM.RIA. Первинний ринок (новобудови) Пропозиція Наразі активно ведуть продажі приблизно 85% забудовників країни. За місяць здано в експлуатацію лише три будинки (п'ять секцій сумарно) — одна секція в Києві та по дві в Київській і Львівській областях, що свідчить про повільне поповнення ринку новим житлом. Ціни Коливання цін за квадратний метр здебільшого залишалися помірними. Найбільше подорожчало житло в Черкаській (+6,3%) і Чернівецькій (+2,5%) областях, тоді як найпомітніше здешевлення сталося на: Миколаївщині (-10%) Чернігівщині (-8,9%) Житомирщині (-4,3%) Полтавщині (-4%) Івано-Франківщині (-3,7%) У річному вимірі найбільше зростання показують Чернівецька (+21%), Тернопільська (+20%), Івано-Франківська (+17%), Хмельницька (+16%) та Черкаська (+15%) області. У […]
На Тернопільщині згоріли гектари поля
На Тернопільщині за одну добу вогонь знищив понад два гектари сухої трави та рослинності. Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. Найбільшою за 10 вересня стала пожежа поблизу села Калагарівка. Там вигоріла суха трава на площі 2 гектари. Крім того, рятувальники ліквідували ще три осередки загоряння: у селі Загайці - стихійне сміттєзвалище на площі 0,002 гектара; у селі Лисівці - суха трава на площі 0,02 гектара; у селі Дичків - суха трава та очерет на площі 0,07 гектара. Загалом упродовж 10 вересня вогонь пройшов 2,092 гектара відкритих територій. У Головному управлінні ДСНС нагадали, що суха трава спалахує миттєво, а за вітряної погоди полум'я швидко поширюється і може наблизитися до будівель, лісів та полів. https://terminovo.te.ua/news/144310/
На Тернопільщині рейсовий автобус в’їхав в електроопору, водій був дуже п’яний
На Тернопільщині водій рейсового автобуса не впорався з керуванням і в'їхав в електроопору. Про це повідомляє поліція Тернопільської області. "Дорожньо-транспортна пригода з потерпілими трапилася 10 вересня близько 14:20 у селі Бобулинці Чортківського району. За попередніми даними, водій рейсового автобуса, який здійснював перевезення за маршрутом "Теребовля - Зарваниця - Бучач", на заокругленій ділянці дороги в селі Бобулинці на вулиці Центральна, не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя та зіткнувся з електроопорою. На момент аварії в салоні перебували вісім пасажирів", - йдеться у повідомленні. Правоохоронці додають, що унаслідок аварії тілесні ушкодження отримали троє пасажирів, двох з них госпіталізували. Водій був дуже п'яним - у його крові зафіксували 3,11 проміле алкоголю.
Нова ера сторонньої оптики: як серії Viltrox Pro та LAB кинули виклик еталонам Sony GM і Sigma Art
Ринок змінної оптики для бездзеркальних камер переживає тектонічний зсув, коли сторонній виробник перестає бути компромісною заміною оригінального парку і виходить у вищу інженерну лігу. Новітні лінійки Viltrox Pro та LAB пропонують технічні рішення, які раніше вважалися виключною прерогативою преміальних серій на кшталт Sony G Master або Sigma Art. Йдеться не просто про механічне копіювання параметрів світлосили, а про інтеграцію звукових лінійних приводів фокусування, використання спеціалізованого скла HOYA та впровадження інтерактивних інтерфейсів керування. Технологічний стрибок сторонньої оптики: подолання бар'єра автофокусу Швидкість і надійність фокусування роками залишалися головним аргументом на користь покупки виключно фірмових об'єктивів від виробників камер. Традиційні сторонні бренди тривалий час використовували або повністю мануальні схеми, або повільні редукторні приводи, які суттєво обмежували роботу системи розпізнавання фаз на сучасних матрицях. Переломний момент настав тоді, коли інженери Viltrox розробили власні системи лінійного та крокового позиціонування лінзових груп. У ширококутному сегменті компанія […]
