На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Як на Тернопільщині справжні лицарі рятують замок, що не має аналогів: тут живе привид і можна знайти справжні скарби (фото)
Коли місцеві бережанці чують запитання "Де у вашому місті починається історія і де закінчується?", вони усміхаються і відповідають просто: "На в'їзді та на виїзді". Жарт, який насправді розкриває всю суть цього невеликого галицького містечка на Тернопільщині. Тут кожна вулиця, кожен камінь пам'ятає часи, коли Бережани називали "Східним Вавелем", коли власники місцевого замку володіли 35 містами і 436 селами, а резиденцію тримали саме тут. Бережани — це не просто "ще одне містечко з руїнами замку", а унікальне місце з автентичною спадщиною Ренесансу, яке критично важливо врятувати, і за це взялися лицарі Колумба та небайдужі містяни. Це перший матеріал серії інформаційного агентства "Терміново", присвячений Бережанам та людям, які по крихтах збирають історію. У циклі статей розповімо також про те, коли у замковій каплиці ховали шляхту під надгробками, що не мають аналогів у всій Україні, а в підвалах варили пиво і зберігали вино […]
В архівах віднайшли донині невідоме фото Богдана Лепкого
В архівах віднайшли донині невідоме фото письменника Богдана Лепкого з Тернопільщини. Про це у фейсбуці написала Надія Білик. Жінка просить упізнати інших людей на знимку. "В архіві Легіону Українських Січових Стрільців віднайшла фото Богдана Лепкого, яке донині невідоме дослідникам. Богдан Лепкий стоїть другий зліва. В архіві це фото UML_Box_A-00007 Vasyl Lopukh дякую за вашу працю. Буду вдячна за допомогу в ідентифікації інших діячів на фото", - йдеться у повідомленні.
Пішов на війну 26 лютого 2022: майора з Чорткова нагородили почесною відзнакою
Почесну відзнаку від Головнокомандувача ЗСУ отримав майор з Чорткова Тарас Бакун. Про це розповідають у Чортківській міській раді. "Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України за сумлінну службу, стійкість, вірність бойовому братерству та відданість захисту України нагороджено нашого земляка, чортків’янина – майора Тараса Бакуна. Понад 20 років він віддано служив у Державній кримінально-виконавчій службі України. А 26 лютого 2022 року, не вагаючись жодної миті, добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав 45 окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського. Упродовж усього часу служби майор Тарас Бакун демонструє виняткову мужність, професіоналізм, надійність та справжню відвагу", - йдеться у повідомленні.
“Я зараз вийду і тебе вдарю головою об дверку”: водій таксі у Тернополі образив жінку з дитиною з інвалідністю
У Тернополі стався конфлікт між місцевою жителькою та водієм таксі. За словами авторки допису у Фейсбук Тетяни Стахів, водій таксі зневажливо ставився до її потреб, адже вона виховує дитину з інвалідністю. Про це Тетяна написала у соцмережах. У дописі йдеться про те, що цього ранку вона викликала Uklon. Водій приїхав, але зупинився біля 3 під'їзду, а не біля 5. Коли вона зателефонувала йому, щоб під'їхав, адже дитину з ДЦП важко нести до таксі, водій почав хамити. "Приїхав водій Ford Focus, синій, № 6197, який зупинився біля 3-го під’їзду замість 5-го. Коли я зателефонувала й попросила під’їхати ближче, він грубо відповів: «То підійди до 3-го під’їзду». Я пояснила, що тримаю дитину з ДЦП на руках. Попросила хоча б вийти та допомогти прийняти дитину, щоб ми разом підійшли. Водій відмовився. Через це я була змушена посадити дитину на мокру лавку, щоб продовжити […]
ДТП на Тарнавського: водій авто збив дитину
На Тарнавського у Тернополі сталася ДТП. Під колеса авто потрапила 13-річна дитина. Про випадок розповіли у поліції Тернопільської області. "Ще одне повідомлення про автотрощу з травмованими на вулиці Тарнавського надійшло о 7:50. Як з'ясувалося, тернополянин, керуючи Volkswagen Passat, на пішохідному переході збив 13-річну дитину. Дівчинку з забоями та саднами доправили до лікарні", - йдеться у повідомленні.
Судитимуть 18 працівників локомотивного ДЕПО Тернопіль: що вони накоїли
Перед судом постануть одразу 18 учасників організованої злочинної групи, які крали пальне з локомотивів. Про це повідомляє Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції. "Серед обвинувачених – машиністи, помічники машиністів тепловоза, майстер цеху, складач поїздів, ексначальник ДЕПО. Останній покривав злочинну діяльність спільників. Працівники державного залізничного перевізника зливали дизельне пальне з локомотивів у заздалегідь обумовлених місцях. Надалі відвозили каністри до місць зберігання, де переливали пальне в бочки й збували мешканцям області, а кошти розподіляли між собою. Поліцейські затримали п’ятьох учасників злочинної групи «на гарячому» та вилучили 2600 літрів викраденого дизпалива. Загалом слідчі повідомили про підозру 18 учасникам організованої злочинної групи", - йдеться у повідомленні.
