На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Скільки батьки витрачають на зошити за 11 років навчання дитини в школі
Кожного серпня мільйони українських родин збираються до канцелярських магазинів за одним і тим самим списком: зошити, ручки, щоденники. Саме тому напередодні навчального року варто заздалегідь переглянути великий вибір шкільних зошитів, адже ціни на них за останні роки зросли в кілька разів, а витрати за всі 11 років навчання виявляються далеко не копійчаними. Спробуймо порахувати на прикладі нинішніх одинадцятикласників Нинішні одинадцятикласники, випуск 2026 року, пішли до першого класу у 2015 році. Саме тоді, після різкої девальвації гривні, ціни на канцтовари почали стрімко повзти вгору. На шкільних ярмарках того року звичайний зошит на 12 аркушів коштував близько 3 гривень, а на 18 аркушів — 4,5-5 гривень. Відтоді ціна зростала щороку, іноді повільно, іноді стрибками. У 2020 році тонкий зошит коштував уже 5,5 гривні, у 2022 році, з початком повномасштабної війни, ціна перескочила до 7 гривень. Сьогодні, у 2026 році, за звичайний зошит […]
Інтерактивні гіганти та магічний ліс: в Тернополі відкриють «Парк Легенд»
24 липня в парку ім. Тараса Шевченка відкриють унікальний тематичний «Парк Легенд» із велетнями, тролями та іншими фантастичними істотами, які оживуть завдяки сучасним технологіям аніматроніки. На відвідувачів чекатимуть інтерактивні гіганти заввишки до 5 метрів, які рухаються, розмовляють і реагують на присутність людей, створюючи ефект повного занурення в казковий світ. «Ми прагнули створити місце для відновлення внутрішнього ресурсу та теплих емоцій, де діти й дорослі можуть на деякий час поринути у світ добрих історій», - говорить організатор проєкту, засновник компанії Unipark Денис Погорєлко. Щовихідних на гостей чекатимуть видовищні шоу, інтерактивні виступи аніматорів, а для дітей передбачена безкоштовна солодка вата. Територію парку оформлено у стилі магічного лісу, а кожну локацію доповнено спеціальною табличкою. Достатньо навести камеру телефону - і перед вами оживе анімаційна історія, створена за допомогою сучасних технологій. Квитки можна придбати на офіційному сайті парку або на касі. Подробиці - в […]
Скоморохах сталася моторошна аварія: є загиблий
У селі Скоморохи у Великогаївській територіальній громаді зіткнулися легковик та мікроавтобус. Про це повідомляють у ГУ ДСНС у Тернопільській області. "О 19:18 рятувальники отримали виклик про дорожньо-транспортну пригоду в селі Скоморохи (Великогаївська територіальна громада). Зіткнулися мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter та легковик ВАЗ 2108. Від удару машини деформувало. Наші фахівці за допомогою спецобладнання деблокували водія з легковика, а також вжили всіх необхідних заходів, щоб автомобілі не спалахнули", - йдеться у повідомленні. Унаслідок аварії травмувалась одна людина, ще одна людина загинула.
Передчасно померла колишня працівниця Кременецької РДА
У Кременецькому районі сумна звістка: пішла з життя Надія Костянтинівна Ніколаєва, яка тривалий час працювала у Кременецькій районній державній адміністрації, а також значну частину життя присвятила учительській справі. Надія Костянтинівна запам'яталася оточуючим як добра та щира людина, яка залишила теплий слід у серцях колег, учнів та знайомих. Про втрату повідомила журналістка Зоя Карпюк. Найбільшою цінністю в житті жінки була родина. Вона виховала трьох дітей і була люблячою бабусею, даруючи рідним тепло, підтримку та турботу. Прощання з покійною відбудеться: Панахида — сьогодні, за адресою: с. Іква, вул. Шевченка, 15, о 20:00. Чин похорону — завтра, 12 липня 2026 року, з 12:30 до 13:00, вдома. Поховання — на кладовищі с. Іква.
На Тернопільщині стартувала піша проща до Зарваниці (фото, відео)
Вранці 11 липня на Тернопільщині стартувала піша проща до Зарваниці. Про це повідомляє кореспондент "Терміново". Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк благословив учасників прощі. Традиційно вона об'єднала тисячі паломників зі всієї України. Нагадаємо, загальнонаціональну прощу УГКЦ у Зарваниці очолить Блаженніший Святослав. Фото та відео "Терміново"
Унікальний 600-річний дуб у Заліщиках захворів: що відомо
Один із природних символів Заліщиків потребує допомоги. У 600-річного дуба, який росте в міському парку та є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Дуб над Дністром», виявили грибкове ураження. Про це повідомили у НПП "Дністровський каньйон". Щоб оцінити стан дерева, його обстежили представники Заліщицької міської ради, ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» та науково-дослідного відділу НПП «Дністровський каньйон». Фахівці відібрали зразки грибкової гнилі з дупла, що утворилося біля основи стовбура. Лабораторне дослідження має визначити вид грибка, після чого буде розроблено комплекс заходів для збереження вікового дерева. Попередньо вже запланували низку природоохоронних робіт: встановлення огорожі навколо дуба, розпушування ґрунту, облаштування підпори під одну з великих гілок, видалення сухостою з обробкою місць зрізів та встановлення охоронного знака. 600-річний дуб є однією з найвідоміших природних пам'яток Заліщицького парку, тож фахівці сподіваються, що своєчасні заходи допоможуть зберегти його для майбутніх […]
