На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
На Кременеччині могло згоріти 200 га посівів: збитки – страшні
На Кременеччині вогонь наробив неабиякої шкоди фермерам. Про це повідомляє пресслужба ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 липня о 07:17 до Служби порятунку надійшло повідомлення про пожежу в селі Борсуки Лановецької територіальної громади. На сільськогосподарських угіддях спалахнула солома. Вогонь надзвичайно швидко охопив площу у 600 квадратних метрів та знищив 433 тюки. Фахівці пожежно-рятувального підрозділу негайно розпочали гасіння. На допомогу також прибули місцеві працівники із сімома одиницями допоміжної техніки", - пояснюють рятувальники. Пожежники запобігли перекиданню полум'я на поле ріпаку площею 190 гектарів та врятували 600 тюків соломи. Раніше "Терміново" повідомляло про пожежу у багатоповерхівці у Тернополі. З вікон йшов густий дим.
Є те, до чого неможливо звикнути. Українка оцінила життя в Тернополі після чотирьох років у Канаді
Українка Юлія, яка вже чотири роки живе в Канаді, приїхала в гості до Тернополя та поділилася враженнями від рідного міста. Найбільше її вразило те, до чого неможливо звикнути. Про це Юлія написала на своїй сторінці у Фейсбуці. Тернопіль здається компактним після канадських відстаней "Тернопіль після чотирьох років життя в Канаді", - написала вона. За її словами, після проживання в Канаді місто відчувається зовсім іншим. "Перше, що я помітила - усе здається неймовірно близько. Після канадських відстаней Тернопіль відчувається таким компактним, що майже всюди можна дійти за лічені хвилини", - зазначила Юлія. Зручності - на кожному кроці Друге, що впало в очі жінці, - велика кількість кавових апаратів у місті. "Друге - кавові машини у супермаркетах, магазинах, на заправках. Скрізь автомати, де можна взяти не лише еспресо чи капучино, а й матчу та десятки інших напоїв. І вони дійсно дуже смачні", […]
Ексголову Тернопільської облради Михайла Головка взяли під варту
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок ексголові Тернопільської обласної ради, якого визнали винним в одержанні хабаря від бізнесмена-волонтера. Посадовець вимагав понад 600 тисяч гривень за ремонт дороги. Про це повідомили в САП. Суть справи Ексголову Тернопільської обласної ради М. Головка викрили у червні 2023 року. Він просив та отримав неправомірну вигоду від бізнесмена-волонтера на суму понад 600 тисяч гривень. Ці кошти посадовець вимагав за: узгодження та включення в перелік об'єктів, які потребують бюджетного фінансування, виконаних робіт з капітального ремонту дороги місцевого значення; подальше підписання актів виконаних робіт комунальним підприємством Тернопільської обласної ради. Що вирішив суд Вироком ВАКС від 18 червня 2025 року М. Головка визнали винним за частиною 4 статті 368 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України - одержання хабаря та незаконне зберігання зброї. Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила скаргу захисту. Із обвинувачення виключили частину […]
Безкоштовне харчування у школах Тернополя: учням 5–11 класів потрібно буде оформити соціальну картку
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради вніс зміни до порядку фіксації, обліку та звітності послуг із харчування у закладах освіти. Про це йшлося у трансляції засідання виконкому 8 липня. Як повідомили під час засідання, зміни пов'язані з планами організувати з 1 вересня 2026 року харчування для учнів 1–11 класів. У міській раді зазначили, що вже шість років у школах діє система обліку харчування за допомогою соціальної картки тернополянина. Наразі її використовують для обліку безкоштовного харчування учнів 1–4 класів та дітей пільгових категорій. Читайте також: Безкоштовне харчування у школах для всіх учнів: коли стартує нова програма Уряду У разі запровадження харчування для всіх школярів виникла потреба оформити соціальні картки й для учнів 5–11 класів. Виготовити їх батьки зможуть протягом літнього періоду через відповідне підприємство на платній основі. За словами посадовців, оновлений порядок дозволить забезпечити якісний облік наданих послуг, контроль за використанням бюджетних […]
Як вибрати швейну машину для дому
Вибір швейної машини лякає більше, ніж саме шиття. У характеристиках десятки операцій, незрозумілі терміни й ціна, що відрізняється в рази. Розгубитися легко ще на етапі порівняння. Додайте сюди продавців, які радо розхвалюють функції, потрібні хіба що професійному ательє, і картина стає геть заплутаною. Насправді якість шва визначають лише кілька речей, а решта в характеристиках лишається приємним, але необовʼязковим бонусом. Які бувають швейні машинки Почнемо з типу керування. Саме він визначає і ціну, і зручність роботи. Механічні машини найпростіші, довжину та ширину стібка ви виставляєте вручну коліщатками, а електроніки тут немає як класу. Електромеханічні складніші й цікавіші, адже мають ширший набір операцій та зручніше перемикання, хоча керування лишається механічним. А компʼютерні працюють під управлінням процесора, показують параметри на дисплеї й виконують від тридцяти до кількох сотень операцій, включно з петлею-автоматом, коли машина сама обшиває отвір під ґудзик за один цикл. Деякі […]
Наймасованіший удар по Києву за час війни: що відомо про цинічну атаку Росії цієї ночі
Уночі проти 6 липня Росія завдала одного з наймасованіших ударів по Києву за час війни: у столиці загинули люди, а рятувальники досі шукають постраждалих під завалами. "Терміново" розповідає про все, що відомо про наслідки удару. Скільки ракет і дронів випустила Росія Уночі, з 18:00 5 липня, ворог завдав комбінованого удару по Україні. Радіотехнічні війська зафіксували 419 засобів повітряного нападу - 68 ракет і 351 безпілотник. Головним напрямком удару знову став Київ. Серед застосованої зброї: 6 протикорабельних ракет "Циркон"/"Онікс" - пуски з Курської області; 23 балістичні ракети "Іскандер-М" та КНДРівські аналоги - з Брянської, Орловської та Курської областей; 33 крилаті ракети Х-101 - з Вологодської області; 6 крилатих ракет "Калібр" - з району Новоросійська; 351 ударний безпілотник типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" та дрони-імітатори "Пародія" - зі Шаталового, Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська та тимчасово окупованої території Донеччини. Скільки цілей знешкодила протиповітряна […]
