На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Власник Domino Шухнін Антон і Раміна Есхакзай: стиль без компромісів у проєкті DOMINO Style&Friends
«Майже ідеально» — це не про неї. Раміна Есхакзай, нова героїня спецпроєкту DOMINO Style & Friends, обирає речі так, як ювелір обирає камені: прискіпливо, повільно, з увагою до кожної грані. У проєкті мережа Антона Шухніна разом із друзями бренду відкриває світ культових марок через образи тих, хто надихає, формує тенденції та переосмислює сучасну елегантність. Історія Раміни — про стиль, у якому немає місця компромісам. Раміна Есхакзай у проєкті DOMINO Style & Friends Чорний трикотаж, рельєфне золото, маленька сумка-скринька в руках і спокійний упевнений погляд. Позаду — мармурова статуя, що століттями зберігає свою красу незмінною. Саме таку довговічність Раміна шукає в одязі: речі, які не втратять форми після першого сезону, а залишаться з тобою надовго. Що означає «без компромісів» Компроміс у гардеробі звучить безневинно. Купити сукню, яка «майже сідає». Обрати сумку, яка «майже подобається». Погодитися на тканину, що «майже не мнеться». […]
У Тернополі сталася велика пожежа на СТО – рятувальники показали відео
У Тернополі на вулиці Морозенка сталася велика пожежа. По обіді біля "Подолян" спалахнуло СТО. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 листопада о 12:11 рятувальники отримали повідомлення про пожежу на вулиці Морозенка у Тернополі. Вогонь виник у приміщенні станції технічного обслуговування. Площа пожежі становила 50 м²", - йдеться у заяві. "На місце події оперативно прибули вогнеборці. Для недопущення поширення полум’я залучили додаткові сили та техніку. Завдяки злагодженим діям рятувальників о 12:34 пожежу локалізували. До гасіння залучили 5 одиниць техніки та 14 рятувальників", - йдеться у заяві рятувальників.
На Чортківщині у пожежі загинула людина
На Чортківщині сталася трагедія - у пожежі загинула людина. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Село Осівці Бучацької громади — о 11:20 виникла пожежа господарської будівлі на площі 40 м². Вогонь знищив підлогу, побутову техніку та речі домашнього вжитку. Врятовано 3 будівлі. На жаль, загинув 67-річний власник будівлі", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/146757/
На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет
На Тернопільщині сталася серйозна аварія - автомобіль злетів у кювет і перекинувся. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "У неділю, 8 листопада, близько 12:30 між селами Дністрове та Дзвинячка Чортківського району водій автомобіля ВАЗ-2109 не впорався з керуванням та допустив з’їзд у кювет, де транспортний засіб перекинувся. У результаті аварії численні травми голови отримав водій – 35-річний житель Чортківського району. Його доправили до лікарні", - йдеться у повідомленні.
На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом
На Кременеччині помер лікар-офтальмолог місцевої лікарні Севастьян Мартинчук. Про це повідомили у Кременецькій лікарні. Лікар відійшов до вічності 7 листопада. "Севастьян Андрійович був висококваліфікованим лікарем, відданим своїй професії та медицині. Його професійність, людяність, доброзичливість і багаторічна праця назавжди залишаться у пам’яті колег, пацієнтів та всіх, хто його знав. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Севастьяна Андрійовича назавжди залишиться у наших серцях", - йдеться у заяві.
Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас
Туалетний папір, здавалося б, дрібниця, але саме через неї може зупинитися весь робочий день. Туалетний папір в офісі закінчується завжди невчасно: в п'ятницю ввечері, перед довгими вихідними або в розпал ділових переговорів. Office Better розібрався, як правильно підрахувати потребу і більше не стикатися з цією проблемою. Скільки рулонів витрачає один офіс Середньостатистична людина використовує від 50 до 100 аркушів туалетного паперу на день. У перерахунку на стандартний рулон із 150–200 аркушів це приблизно один рулон на 2–3 дні при щоденному відвідуванні вбиральні. В офісному середовищі картина дещо інша. Один співробітник у середньому витрачає 1–2 рулони на тиждень, залежно від режиму роботи та кількості відвідувань санвузла протягом дня. Якщо офіс приймає клієнтів або відвідувачів, витрата зростає пропорційно їхньому потоку. Ці цифри варто брати за базу, але не за абсолютну норму. Тип паперу, кількість шарів і щільність аркуша суттєво впливають на фактичну […]
