На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
В Україні запустили банкноту 2000 гривень: чому саме сьогодні
Найбільша банкнота в історії гривні з'явилася в українців у гаманцях просто сьогодні - і вона присвячена людині, чиє ім'я тісно пов'язане з боротьбою за свободу. Про це повідомляє Національний банк України. Кого зобразили на новій банкноті Банкноту номіналом 2000 гривень присвятили українському поету, дисиденту та правозахиснику Василю Стусу. Вона доповнила чинний ряд гривневих купюр і стала найбільшою за номіналом. На лицьовому боці розмістили портрет Стуса. На зворотному - будівля філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса, де він навчався. У дизайні також є елементи, пов'язані з життям і творчістю поета. Купюра отримала понад 20 елементів захисту, серед яких - сучасна захисна стрічка. Це має ускладнити виготовлення підробок. Чому Нацбанк вирішив ввести купюру у 2000 гривень У НБУ пояснюють появу нового номіналу змінами в економіці. За останні роки зросли ціни та доходи населення, а разом з ними - і обсяг […]
У Теребовлі під час ремонту дороги знайшли людські останки
У Теребовлі на Тернопільщині тимчасово зупинили ремонт частини дороги - будівельники натрапили на людські останки під час земляних робіт біля мосту. Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області. Знахідку виявили під час капітального ремонту мосту та підходів до нього. Ділянка розташована на трасі М-19 Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече, між 354-м та 355-м кілометрами, у межах міста Теребовля. Саме там, де копали землю, робітники й натрапили на людські останки. Чому роботи зупинили лише частково Ремонт призупинили не на всьому об'єкті, а виключно на тій частині ділянки, де знайшли останки. На решті траси роботи тривають далі - там, де це можливо, і з дотриманням усіх встановлених вимог. Про подію вже повідомили правоохоронців та установи, які відповідають за охорону культурної спадщини. Подальші кроки залежатимуть від висновків фахівців та вимог чинного законодавства. Після завершення всіх необхідних досліджень і […]
РФ атакувала захід України безпілотниками: скільки з них вдалось збити
Упродовж дня 2 вересня та вночі 3 вересня російські війська здійснили чергову атаку на західні регіони України за допомогою ударних безпілотників. Про це повідомило Повітряне командування «Захід» Повітряних Сил ЗС України. Для відбиття ворожого удару в зоні відповідальності командування залучали авіацію та підрозділи радіоелектронної боротьби. У результаті успішної бойової роботи сили ППО збили та подавили 10 ударних БпЛА типу «Shahed». У Повітряному командуванні наголошують, що сили і засоби залишаються в постійній готовності до захисту повітряного простору. Нагадаємо, Росія впродовж однієї доби двічі атакувала Тернопільщину ударними дронами. Про наслідки атак "Терміново" уже повідомляло.
У Тернополі зафіксували розлив небезпечного хімікату
У Тернополі рятувальники оперативно ліквідували розлив небезпечної речовини на території одного з гаражних кооперативів. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. Інцидент стався 2 вересня. О 13:37 до Служби порятунку надійшло повідомлення про те, що на відкритій території розлилося близько двох літрів невідомої рідини. На місце події прибули фахівці хімічної розвідки ДСНС. За допомогою спектрометра та перевірки стану повітря вони встановили, що розлилася соляна кислота. Рятувальники успішно нейтралізували небезпечну речовину за допомогою соди та провели дегазацію приміщення. Завдяки злагодженим діям надзвичайників уже о 15:00 загрозу було повністю ліквідовано.
Росія двічі за добу атакувала Тернопільщину реактивними дронами: які наслідки
Росія двічі за добу атакувала Тернопільщину дронами. Про це повідомляє начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух. Вперше дрони атакували нашу область близько 12 ночі, вдруге - близько 6 ранку. "На даний час даних про потерпілих та руйнування не зафіксовано. Є повідомлення про пожежу трав’яних масивів – однак її походження уточнюється", - писав Пастух вночі. До цього тернополяни повідомляли про звук вибуху. О 6:26 ППО знову зафіксувала ворожі цілі, які рухались з Хмельниччини на Тернопільщину. Почалось відбиття атаки. Ворожі цілі фіксували південніше обласного центру. "Обидві повітряні цілі знищено. Небезпека минула. Можна повертатися з укриттів," - написав він о 06:42. На Хмельниччині також є наслідки атак. Там горіли склади та підприємство унаслідок атаки. Поранений водій.
Критична ситуація: на Тернопільщині повністю висох ставок (фото)
На Тернопільщині через маловоддя висихають ставки та міліють річки. Про це повідомили у Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області. У Тернопільській області через тривале маловоддя на окремих водних об’єктах зафіксували критично низькі рівні води. В одному зі ставків Кременецького району вода повністю зникла. Фахівці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області спільно з представниками департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА, Кременецької районної військової адміністрації та органів місцевого самоврядування обстежили водний об’єкт у селі Борщівка Борсуківської територіальної громади. Обстеження провели після звернень місцевих жителів. Під час перевірки встановили повну відсутність води у ставку. Як з’ясували фахівці, струмок Без назви, який є притокою річки Горинька та належить до басейну Горині, значно обмілів. Через це природне живлення ставка фактично припинилося. Крім того, ложе водойми та гідротехнічні споруди, зокрема дамба, заросли деревно-чагарниковою рослинністю. У Регіональному офісі водних ресурсів зазначають, що через тривале маловоддя […]
