На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
У Кременці після вчорашнього удару вода подаватиметься за графіком
Кременець після вчорашнього удару залишився без світла. Через знеструмлення насосної станції у місті проблеми з водопостачанням. Про це повідомив міський голова Андрій Смаглюк. "Повідомляємо, що водопостачання буде здійснюватися з 10:00 до 13:00. Просимо врахувати цю інформацію та заздалегідь подбати про необхідний запас води", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145891/
«Жовтий фартух»: благодійність, яка надихає
11 жовтня команда благодійного проєкту «Жовтий фартух» традиційно долучилася до допомоги людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Важливими учасниками ініціативи стали діти-сироти, які не лише підтримували організаторів, а й активно допомагали в приготуванні та роздачі їжі. До команди долучився пастор церкви Святої Трійці із селища Велика Березовиця Леонід. Разом із дружиною та однією з парафіянок він допомагав готувати гарячі страви. До пакування та роздачі обідів долучилися також вихованці дитячого будинку в Тернополі та діти-сироти з Бережан. Проєкт «Жовтий фартух» діє вже шість років. Щонеділі волонтери виходять на допомогу тим, хто потребує підтримки, забезпечуючи людей гарячими обідами. Водночас участь у проєкті допомагає дітям-сиротам розвивати навички спілкування, соціалізуватися та відчувати цінність власного внеску в добру справу. Вони не просто спостерігають за роботою волонтерів, а стають повноцінними учасниками процесу — від приготування до роздачі їжі. Цієї неділі команда роздала близько 120 комплексних […]
На Тернопільщині ввели графіки відключення світла, але не для всіх
Завтра, 17 жовтня, на Тернопільщині вводять графіки відключення світла. Проте діятимуть вони лише для бізнесу та промисловості. Про це повідомляє АТ "Тернопіль обленерго". За вказівкою НЕК "Укренерго" з метою забезпечення стабільної роботи об’єднаної енергосистеми – завтра, 17 жовтня, ДЛЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА БІЗНЕСУ з 00:00 до 24:00 діятимуть графіки обмеження потужності (ГОП). НАГАДУЄМО: ГРАФІКИ ОБМЕЖЕННЯ ПОТУЖНОСТІ (ГОП) СТОСУЮТЬСЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА БІЗНЕСУ. Втім просимо споживати електроенергію ощадливо та відповідально, аби зменшити навантаження на об’єднану енергосистему України.
У Кременці ворог поцілив в енергетичний об’єкт
Продовжуються атаки на Тернопільщину. Цього разу під прицілом Кременеччина. У місті було чутно вибухи. Про це повідомив начальник ОВА Тарас пастух. "Є влучання в об'єкт енергетичної інфраструктури. На місці працюють відповідні служби", - йдеться у повідомленні. Інформації про потерпілих наразі не надходило. Додаткові обставини події з'ясовуються. Прохання утриматися від поширення фото, відео та неперевіреної інформації - не допомагайте ворогу!
За останні три доби на Тернопільщині зафіксували понад 40 “Шахедів”, – Пастух
Протягом останніх двох діб ворог суттєво посилив атаки на Тернопільську область. Загалом із 13 по 16 жовтня в регіоні зафіксували 41 ворожий безпілотник. Про це повідомив заступник голови Тернопільської ОВА Тарас Пастух. Хронологія ворожих ударів та наслідки: Тернопіль (ніч на 14 жовтня): Ворог завдав удару по адміністративній будівлі транспортного підприємства. На щастя, обійшлося без потерпілих. Чортків (ночі на 15 та 16 жовтня): Під прицілом тричі опинилася філія місцевого виробничого підприємства. Ворожі влучання спричинили руйнування цехів та кілька осередків пожеж загальною площею близько 100 кв. м. Підрозділи ДСНС оперативно ліквідували вогонь. Наразі фахівці й експерти оцінюють масштаби збитків. Унаслідок атаки на Чортків 15 жовтня постраждали 5 осіб. Наразі чотирьох із них вже виписали з медустанови, а один пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні в задовільному стані. Подвійне влучання в ніч проти 16 жовтня, на щастя, минулося без жертв і поранених. Сумарно за […]
У Чорткові через атаки РФ знищене іноземне підприємство, що пропрацювало понад 10 років (відео)
У місті Чортків на Тернопільщині під час ворожих атак зазнало сильних руйнувань підприємство, яке пропрацювало понад 10 років. Про це у відеозверненні розповів міський голова Чорткова Володимир Шматько. "Вчора один дрон, сьогодні вночі ще два дрони повністю знищили наше підприємство в нашій громаді, головного платника податків, головного роботодавця, іноземне підприємство в нашій громаді, яке працювало понад 10 років. Станом на сьогодні, на цю годину, підприємство знищено практично повністю. І це дуже сумна історія. Звичайно, слава Богу, що живі люди", - заявив Шматько. Люди не постраждали, бо були евакуйовані. "Дякую колективу цього чудового підприємства, які і вчора і сьогодні намагаються триматися, е-е, розбирають ці завали, але підприємство знищено. І тому для нас це велика трагедія. Трагедія для наших людей, які там працювали, трагедія для нашого бюджету. Вони - головні платники нашого бюджету", - йдеться у зверненні. Люди, які були поранені під […]
