На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Громада на Тернопільщині оголосила про початок опалювального сезону
Громада на Тернопільщині оголосила про старт опалювального сезону. Втім, поки що частковий - він стосується соціальної сфери Підгороднянської громади. Про це повідомляється на сторінці громади у соцмережах. "Відповідно до розпорядження сільського голови з 19 жовтня у Підгороднянській територіальній громаді розпочнеться опалювальний сезон 2026/2027 для всіх об’єктів соціально-культурної сфери, навчально-виховних, лікувальних закладів та інших споживачів незалежно від форм власності та відомчої належності. Нагадуємо керівникам установ про необхідність економного споживання енергоносіїв та забезпечення дотримання температурних режимів відповідно до чинних санітарних норм", - йдеться у заяві.
Все вигоріло: у ДСНС показали наслідки вчорашньої атаки на підприємство у Чорткові (фото)
У ДСНС Тернопільщини показали фото ліквідації пожежі на підприємстві у Чорткові, яка виникла унаслідок ворожого удару. Світлини опубліковані на офіційних сторінках ДСНС у соцмережах. Як видно на фото, атака та пожежа наробили суттєвих руйнувань. "Ворожа атака на Тернопільщину: рятувальники ліквідували наслідки. Ввечері ворог атакував Тернопільщину ударними безпілотниками. Постраждало одне із підприємств на Чортківщині. На місці події працювали рятувальники ДСНС, піротехніки, представники Національної поліції та інших служб. За попередньою інформацією до лікувальних закладів звернулись 5 осіб", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145737/
Чому пральна машинка автоматично збільшує час прання: головні причини та приховані ризики
Те, що пральна машина інколи автоматично збільшує час прання — це зазвичай нормально. Сучасні пристрої оснащені датчиками, які оцінюють реальні умови в баку і можуть додавати хвилини, щоб краще випрати та виполоскати речі. Чому машина додає час? Дисбаланс білизни. Якщо важкі речі (наприклад, підковдра чи рушники) збилися в один бік, барабану важко збалансувати їх перед віджимом, тому він повторює спроби. Слабкий напір води. Машина витрачає більше часу на набір води або чекає, поки її набереться достатньо. Забагато порошку або гелю. Через рясну піну техніка може автоматично додати додатковий цикл полоскання. Повільне нагрівання. Якщо вода нагрівається довше звичайного, цикл також подовжується. Автоматичне визначення завантаження. Деякі моделі коригують час залежно від ваги білизни та ступеня її вологопоглинання. Коли варто хвилюватися? Якщо таймер збільшується на 5–15 хвилин — це стандартна робота датчиків. Але якщо машина регулярно додає 30–60 хвилин, надовго завмирає на одному […]
Дрон атакував підприємство у Чорткові, є постраждалі
Росія продовжує тероризувати захід України реактивними дронами. Унаслідок останньої атаки постраждали люди. Про це повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух. "Тернопільщина знову зазнала атаки ворожих БпЛА. О 20:57 влучання зафіксовано на підприємстві у Чортківському районі", - йшлось у повідомленні. Згодом в ОВА сказали, що унаслідок атаки є поранені. "Під час крайньої ворожої атаки на Тернопільщину російський БпЛА завдав удару по провідному виробничому підприємству у Чорткові. На локації виникла пожежа. На місце події оперативно прибули рятувальники, медики та інші профільні служби", - сказав Пастух. Щонайменше 5 людей звернулись до лікарів унаслідок атаки. https://terminovo.te.ua/news/145670/
Смак історії та архівні таємниці: як у Тернополі оживили єврейську спадщину (фото)
10 жовтня 2026 року в Тернополі відбувся день єврейської спадщини в межах проєкту «Сусіди», який реалізує ГО «Брами Тернополя» в межах програми «Архів та мистецтво. Понад 30 учасників зібралися, щоб познайомитися з культурою єврейської громади міста через галицько-єврейську кухню, архівні історії та музику. До 1945 року єврейська громада становила більшість населення Тернополя та відігравала важливу роль у його культурному й суспільному житті. Сьогодні про цю частину історії міста нагадують архівні документи, старі фотографії, будівлі та родинні спогади. Проєкт «Сусіди» покликаний повернути ці історії в сучасний міський контекст. Програма дня об’єднала дві події. Під час лекції-дегустації шефиня та дослідниця галицько-єврейської кухні Льоля Ланда познайомила учасників із кулінарними традиціями єврейської громади Галичини. Страви стали способом поговорити про спадщину, яка зберігається не лише в книжках та архівах, а й у рецептах, запахах і звичаях, що передаються між поколіннями. Друга частина програми була присвячена […]
Суд виніс вирок нетверезому водію, за участі якого в Кременці загинула 16-річна дівчина
Суд виніс вирок п'яному керманичу, який в'їхав у електроскутер з підлітками на Кременеччині. У аварії загинула неповнолітня дівчина. Про це повідомила пресслужба Тернопільської обласної прокуратури. Трагедія сталася 17 червня 2026 року близько 22:00 у Почаєві. 40-річний керманич Renault Megane їхав вулицею Кременецькою в напрямку Кременця. В той самий час попереду рухався електроскутер Corso-Electro, на якому їхали двоє підлітків. 17-річний водій скутера пригальмував для повороту ліворуч, і в цей момент у нього ззаду врізався легковик. Водій автомобіля перебував у стані алкогольного сп'яніння. Внаслідок сильного удару 16-річна пасажирка електроскутера отримала важкі травми і померла в кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Хлопця, який керував двоколісним транспортом, з тілесними ушкодженнями госпіталізували до медичного закладу. Кременецький районний суд визнав чоловіка винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілої. Винуватцю аварії призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення […]
