Найкращим фото Тернопільської області 2024 стала світлина з видом на Василіянський монастир у Бучачі. Автор — Роман Бречко.
Світлина також отримала статуси «Якісне зображення» (Quality image), «Значуще зображення» (Valued image) та «Вибране зображення» (Featured Picture) у Вікісховищі, сестринському проєкті Вікіпедії. Станом на зараз тільки 10 зображень із української частини конкурсу 2024 року отримали статус вибраних зображень.
Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього — монастир отців Василіян на горі Федір у Бучачі. Заснований 7 грудня 1712 року на підставі фундаційної грамоти магната Стефана Александера Потоцького, виданої в Любліні. Фундатором фактичного будівництва монастиря був власник міста, син фундаторів Микола Василь Потоцький. 12 травня 1751 року урочисто заклали наріжний камінь. Пам’ятка є яскравим представником віленського бароко. Приміщення монастиря стало центром освітньої діяльності у Бучачі: тут діяла школа-інтернат (конвікт) для дітей з бідних родин, проводились теологічні курси для діючих священиків.
У приміщенні гімназії-місійного інституту після повернення радянської влади діяла Бучацька середня школа до моменту відновлення будівлі державної гімназії. Саме приміщення монастиря віддали під гуртожиток. Аж у березні 1991 року монастир відновив свою діяльність, а для відновлення пам’ятки в Канаді створили Фонд допомоги Бучацькому монастирю. Василіянський монастир — це комплекс пам’яток, охоронний номер 652.
«Гарний момент для зйомки — перед грозою, коли драматичні темні хмари контрастують із теплим вечірнім освітленням, що освітлює монастирський комплекс. Композиційно теж вдало — монастир розташований по діагоналі кадру, що створює відчуття глибини та масштабу», — прокоментував фото Сергій Криниця, член журі конкурсу.
Інший член журі, Ігор Єрмолаєв, зазначив, що це одне з найвдаліших фото монастиря у його практиці.
Василіянський монастир вперше представляє Тернопільську область. У попередні роки серед пам’яток Тернопільщини перемагали: дзвіниця Свято-Успенської Почаївської Лаври, Здвиженська церква на Тернопільським ставом, руїни Червоногородського замку поблизу села Нирків, Підгорянський монастир, руїни замку у селі Кудринці, ансамбль Кременецького колегіуму єзуїтів, церква святого Івана Богослова у селі Жуків та Скала-Подільський замок.
У списку пам’яток Тернопільської області є 4816 об’єктів культурної спадщини, 2140 (44%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 26 учасників та учасниць завантажили 1231 фото 486 пам’яток регіону (фото 99 об’єктів завантажено вперше). За весь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подали 445 осіб.
Для довідки:
«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі (2012). Усього за час проведення конкурсу було завантажено майже 3,4 млн фотографій зі 102 країн і територій. В Україні конкурс проходив уже втринадцяте, його проводить громадська організація «Вікімедіа Україна». За попередні роки проведення конкурсу в Україні понад три тисячі учасників та учасниць завантажили майже 416 тисяч світлин понад 41 тисячі об’єктів культурної спадщини.
У 2024 році до української частини конкурсу долучилися 322 учасники та учасниці, які завантажили 30 139 світлин українських памʼяток. За кількістю світлин Україна посіла друге місце серед 56 країн-учасниць. Окрім основних номінацій, у конкурсі було дев’ять спеціальних номінацій та відзнак: «Відео», «Війна руйнує пам’ятки», «Елементи екстер’єрів», «Єврейська спадщина», «Інтер’єри», «Німецька спадщина», «Польська спадщина», «Фотоплівка» та «Визначні місця Харкова».
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є єдиним регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні. Вона займається популяризацією вікіпроєктів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія; залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів, а також розвитком вікіспільноти в Україні.
About the author
У Бучацькій громаді лисиця зі сказом покусала людину
У селі Дуліби, що на Бучаччині, підтверджено випадок сказу у лисиці. Вона зайшла у двір та покусала людину. Про це повідомили у Бучацькій міській раді. "23 червня 2026 року до жителя села Дуліби забігла агресивна лисиця. Під час спроби відігнати її чоловік отримав укуси. Тварину було ліквідовано, після чого спеціалісти Бучацької дільничної лікарні ветеринарної медицини відібрали патологічний матеріал та направили його на дослідження. За результатами лабораторних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 29 червня 2026 року підтверджено, що лисиця була хвора на сказ. Постраждалий проходить курс антирабічної вакцинації," - йдеться у повідомленні. Від 2 липня 2026 року у селі Дуліби запроваджено карантин.
На березі було не проштовхнутися. Як раніше виглядав елітний курорт Тернопільщини (архівні фото)
Пальми над Дністром, нудистський пляж, потяг-люкс із Варшави та відпочивальники, які приїжджали сюди здалеку. Так виглядав курорт, який колись порівнювали з Флоридою та Палм-Біч — а сьогодні про нього нагадують лише архівні фото. Ще менше ста років тому на пляжах Заліщиків справді не було де яблуку впасти. Місто, що фактично є півостровом у глибокому яру Дністра, дев'яносто років тому вважалося престижним курортом Європи. Курорт, який змагався з Австро-Угорщиною та Європою за увагу туристів Своєю популярністю Заліщики завдячують унікальному мікроклімату: місто розташоване в долині Дністра, оточене вигином річки, що створило особливий, схожий на середземноморський клімат, який здавна сприяв розвитку виноградарства й садівництва. Завдяки зручному залізничному сполученню, яке з'явилося наприкінці ХІХ століття, місто увійшло до трійки найпопулярніших курортів Австро-Угорської імперії. Справжній розквіт настав у міжвоєнний період. У 1920–30-х роках береги Дністра почали активно забудовувати пансіонатами — їх звели кілька десятків, а місцеві […]
Перекидало лавки через двір і зносило дітей: все про наслідки негоди на Кременеччині
Потужна злива, що обрушилася на Кременецьку громаду ввечері 2 липня, наробила лиха відразу в кількох селах. У Бонівці вихор перекидав гойдалки через подвір'я, у Горинці стрімка течія мало не забрала життя трьох дітей. Влада вже проводить комісійний обхід постраждалих господарств, а рятувальники й досі отримують слова подяки від врятованих родин. "Терміново" розповідає все, що відомо про наслідки негоди станом на зараз. Що сталося 2 липня близько 17:00 на Кременеччину налетіла негода з сильним вітром і зливою. Найбільше постраждали села Бонівка та Горинка Кременецької територіальної громади: там зривало дахи, валило дерева, пошкоджувало лінії електропередач і підтоплювало будинки. Стихія в Бонівці За словами очевидців, вихор у Бонівці був настільки потужним, що перекидав гойдалки з одного подвір'я на інше. Одна з місцевих жительок опинилася безпосередньо в епіцентрі негоди — за її словами, вихор закрутив її з такою силою, що жінка не одразу зрозуміла, […]
На головному стадіоні Тернополя повністю замінюють покриття (відео)
На Тернопільському міськомустадіоні імені Романа Шухевича стартував демонтаж старого газону — техніка зняла трав'яне покриття повністю. Роботи є частиною масштабної модернізації головного ігрового ядра арени, повідомляють на сторінці "Нива Тернопіль". Покриття стадіону планують оновити відповідно до сучасних стандартів. Техніка та фахівці демонтували старий натуральний трав'яний газон, який за останні роки значно виснажився через постійні навантаження. Кадри з демонтажу оприлюднила «Нива Тернопіль» — на відео видно повністю зняте покриття поля. Стан газону на головному стадіоні неодноразово критикували вболівальники та журналісти — під час матчів Першої ліги поле подекуди виглядало як земля без трав'яного покриву. Нагадаємо, нещодавно "Терміново" писало, що на початку 2025 року єдину в місті арену з професійними біговими доріжками передали в оренду ФК «Нива» на 15 років - під обіцянку залучити 100 мільйонів гривень інвестицій. Натомість замість модернізації тернополяни отримали фактично закритий об'єкт: вхід для звичайних мешканців суттєво обмежили. […]
Мати з Тернопільщини вирушила майже до передової, розшукуючи зниклого сина (відео)
Понад рік родина Січкунів з Тернопільщини живе на межі надії та невідомості. Їхній син Назар, боєць 37-ї окремої бригади морської піхоти, зник безвісти під час бойового завдання на Волноваському напрямку. Мати самотужки вирушила на Донеччину на пошуки сина, а батько, який теж воював, не пережив цієї звістки. Дім батьків досі зберігає пам'ять про Назара — туї та яблуня в саду, посаджені ним ще підлітком разом з батьком, особисті речі в кімнаті, прапор морської піхоти, конспекти з домедичної допомоги та військові записи. Про історію родини Січкунів розповіло Суспільне Тернопіль. Контракт зі Збройними силами Назар підписав у 23 роки — щоб служити поруч із батьком, який на той час уже захищав країну. Проходив службу в 37-й бригаді морської піхоти, виконував завдання на Донеччині. Останнє відео, яке бачили рідні, — Назар із побратимами прямує на позиції біля Розливу на Волноваському напрямку. Після цього […]
На Тернопільщині сильно обмілів Дністер (фото)
На Тернопільщині сильно обміліла річка Дністер. Про це повідомляють місцеві жителі. Зокрема, житель Чортківщини Зореслав Кумпан опублікував в групі "Люблю Заліщики - Love Zalischyky - Lubię Zaleszczyki !" фото обмілілої річки. "Дністер пересихає. Чекає дощу", - пише Зореслав. Ганна Костів-Гуска пише: "Річка заростає водорослями...нижче по течії... Екологічна катастрофа...". Ймовірно, причиною пересихання колись повноводної річки є мінімум опадів та сильна спека.
