24 квітня у селі Пужники на Тернопільщині стартує ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Розкопки триватимуть близько трьох тижнів.
Про деталі проведення робіт Суспільному розповіла Аліна Харламова, керівниця української команди та археологиня спеціалізованої установи “Волинські старожитності”.
Склад експедиції та розподіл обов’язків
Українська команда складатиметься з семи фахівців, а польська сторона планує залучити до двадцяти учасників. Через те, що директор “Волинських старожитностей” Олексій Златогорський зараз перебуває на фронті, керівництво українською частиною експедиції візьме на себе Аліна Харламова.
З польського боку участь братимуть представники Поморського медичного університету в Щецині на чолі з професором Анджеєм Оссовським, фундація “Свобода і демократія” під керівництвом заступника голови Мацея Данцевича, працівники Інституту національної пам’яті Польщі та польські харцери.
Харцери допомагатимуть з упорядкуванням території, зокрема очищенням від чагарників та дерев. За археологічні розкопки відповідатимуть фахівці з обох країн. Антропологи та генетики з Поморського медичного університету працюватимуть разом із українськими колегами, зокрема антропологинею Клавдією Шараповою з Києва.
“Моє завдання — максимально видобути інформацію. Розчистити скелети, дослідити, в якому положенні вони лежать, які на них ушкодження. Можливо поруч будуть речі, за якими можна буде датувати й можливо ідентифікувати людину. А далі справа антропологів”, — пояснює Аліна Харламова.
Читайте також: Вперше показали кадри ексгумації розстріляної інтелігенції з Піскового Яру в Кременці та Вишнівці (відео)
Дослідження та ідентифікація
Робота відбуватиметься у два етапи. Спочатку дослідження останків проводитимуть безпосередньо у польових умовах. Після цього науковці відбиратимуть зразки ДНК для порівняння зі зразками родичів загиблих. Цей етап відбуватиметься у спеціально обладнаному приміщенні, наданому Язловецьким монастирем.
За інформацією, отриманою з документів та спогадів старожилів, у братській могилі можуть бути останки 79 осіб. Точну кількість встановлять лише після завершення розкопок. “Родичі цікавляться долею своїх пращурів, вони дуже зацікавлені в тому, щоб ці люди були поховані як належить”, — зазначає археологиня.
Після завершення всіх необхідних досліджень та оформлення документів, перепоховання планують провести у серпні. Ймовірно, останки буде перепоховано поблизу старого кладовища в Пужниках.
Місцева влада, зокрема представники Коропецької громади, обіцяли всебічну підтримку експедиції. Громада виділить трактор з причепом для транспортування обладнання та, можливо, учасників розкопок, оскільки дістатися до місця проведення робіт непросто.
Раніше, у липні 2023 року, польське кладовище в селі Пужники відвідала делегація з Польщі на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким. Тоді українські та польські археологи шукали останки поляків, які загинули у 1945 році під час радянської окупації.
About the author
Скорбота ріже як ніж: ще 10 мужніх воїнів Тернопілля повертаються на щиті
Кожен день війни приносить незагоювані рани в серця українських родин. Десятеро наших земляків, які віддали найдорожче – своє життя – за волю і незалежність України, повернулися додому на щиті. Вони були сусідами, колегами, друзями. Були вчителями, студентами, митцями. Мали родини, мрії, плани на майбутнє. Але коли Батьківщина покликала – без вагань стали на її захист. Їхні імена назавжди вписані в історію нашого краю. Їхня жертва – неоціненна. Їхня пам'ять – вічна. Сьогодні ми схиляємо голови перед мужністю цих Героїв і розповідаємо їхні історії, щоб ніхто ніколи не забув, якою ціною здобувається наша свобода. Сергій Дранута На фронті загинув лейтенант Сергій Дранута. Про це розповіли у ТНПУ, випускником якого був воїн. "5 листопада на Донеччині загинув випускник німецького відділення факультету іноземних мов ТНПУ ім.В.Гнатюка 2018 року, лейтенант Сергій Дранута. Викладачі, друзі та знайомі пам’ятають його як здібного, відповідального та старанного студента, […]
На фронті загинув художник та педагог з Лановеччини Олег Яцула
На фронті поліг відомий митець з Лановеччини Олег Яцула. Про втрату розповіли у Лановецькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів 2. "Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся наших сердець. На війні за волю України загинув наш колега, керівник гуртків художньо-естетичного напрямку ЯЦУЛА ОЛЕГ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ. Він створював красу. Його ремесло – мистецтво. Умілими руками народжував шедеври, а не протиборство. Олівець, різець і фарба були його зброєю. Він дарував світові мрії, творив душевний спокій. Але коли гроза накрила рідний край крилом війни, він відклав свої етюди, забув про пензлі та світи. Людина Мистецтва взяла в напружені долоні автомат, щоб захищати ті світанки, ті майстерні, що хотів творити. Він знав: без захисту не буде фарб, не буде пісні, не зможе жоден майстер творити у цій страшній тісні. І став його гурток позицією, його полотно – бронею, де він малював не кольорами, а відвагою […]
Повернувся з ворожого полону: на Тернопільщині урочисто зустрінуть земляка
На Тернопільщині урочисто зустрінуть земляка, який повернувся з ворожого полону. Йдеться про Анатолія Дворського з села Горигляди, морпіха 36 бригади. Він пережив голод та катування у російських катівнях. Про це повідомляють на сторінці громади. "З великою радістю повідомляємо про повернення у рідний край звільненого військовополоненого Анатолія Дворського. Вітаємо Героя у рідних Гориглядах біля Церкви святого Онуфрія завтра о 10:00", - йдеться у повідомленні. Вітаємо воїна вдома і бажаємо якнайшвидшого відновлення.
На Кременеччині від вогню врятували три будівлі
На Кременеччині спалахнув вогонь у господарській будівлі. Пожежа сталася у селі Гриньківці. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "О 23:48 до оперативно-диспетчерської служби надійшло повідомлення про пожежу приватної господарської будівлі у селі Гриньківці, що на Кременеччині. Площа загоряння становила 30 кв. м. Вогонь знищив покрівлю та пошкодив перекриття споруди. Зусиллями рятувальників пожежу ліквідовано, від вогню врятовано 2 сусідні будівлі", - йдеться у повідомленні.
Вісім балів з дев’яти. Потужна магнітна буря може спричинити проблеми зі зв’язком, навігацією та погане самопочуття у людей
На Землі відбулась потужна магнітна буря, пов'язана з сильним спалахом на Сонці. Вона може спричиняти збої в роботі енергосистем, проблеми зі зв'язком, а також погане самопочуття у людей. Зокрема, деякі люди можуть відчувати головний біль, запаморочення, підвищення або зниження артеріального тиску, нудоту та інші симптоми. Про сильну магнітну бурю повідомляє спеціалізований ресурс meteoagent. Згідно з даними, на Землі зафіксовано майже максимальний рівень магнітної бурі - вісім балів з дев'яти. На графіку він позначений фіолетовим кольором. Магнітна буря — це потужне порушення магнітного поля Землі, спричинене сонячною активністю. Коли на Сонці відбуваються спалахи або викиди корональної маси, в космос викидаються величезні потоки заряджених частинок (переважно електронів та протонів). Коли ці частинки досягають Землі за 1-3 дні, вони взаємодіють з нашим магнітним полем, викликаючи його коливання та збурення. При бурі силою 8 балів з 9 можливі такі ефекти: Технічні проблеми: Збої в […]
У кінотеатрах Тернополя покажуть фільм «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» (трейлер)
У всеукраїнський прокат вийшов «Океан Ельзи: Спостереження Шторму» — великий фільм про головний гурт незалежної України. Фільм є першим документальним проєктом SWEET.TV Originals, створений KNIFE! Films разом з командою «Океану Ельзи» для всеукраїнського кінопрокату. У Тернополі фільм можна подивитися у кінотеатрах: Miromax, Злата. Квитки на сеанси вже у продажу. Дивитися трейлер за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=E3m4IqtY1Mg&feature=youtu.be Біографічний фільм розповідає історію «Океану Ельзи» – головного гурту незалежної України. Стрічка поєднує унікальні архіви, невідомі факти та щирі спогади тих, хто творив і розвивав колектив, пісні якого стали символом свободи, любові та боротьби. «Мені здається, цей фільм про всіх нас. Про те, як ми витримуємо, підтримуємо одне одного й виносимо речі, які, на жаль, стали звичними для кожного українця. Це символічно — ми всі зараз в одних умовах, в одному великому, красивому й сильному човні, який обов’язково допливе до світлого майбутнього. І я в це […]
