24 квітня у селі Пужники на Тернопільщині стартує ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Розкопки триватимуть близько трьох тижнів.
Про деталі проведення робіт Суспільному розповіла Аліна Харламова, керівниця української команди та археологиня спеціалізованої установи “Волинські старожитності”.
Склад експедиції та розподіл обов’язків
Українська команда складатиметься з семи фахівців, а польська сторона планує залучити до двадцяти учасників. Через те, що директор “Волинських старожитностей” Олексій Златогорський зараз перебуває на фронті, керівництво українською частиною експедиції візьме на себе Аліна Харламова.
З польського боку участь братимуть представники Поморського медичного університету в Щецині на чолі з професором Анджеєм Оссовським, фундація “Свобода і демократія” під керівництвом заступника голови Мацея Данцевича, працівники Інституту національної пам’яті Польщі та польські харцери.
Харцери допомагатимуть з упорядкуванням території, зокрема очищенням від чагарників та дерев. За археологічні розкопки відповідатимуть фахівці з обох країн. Антропологи та генетики з Поморського медичного університету працюватимуть разом із українськими колегами, зокрема антропологинею Клавдією Шараповою з Києва.
“Моє завдання — максимально видобути інформацію. Розчистити скелети, дослідити, в якому положенні вони лежать, які на них ушкодження. Можливо поруч будуть речі, за якими можна буде датувати й можливо ідентифікувати людину. А далі справа антропологів”, — пояснює Аліна Харламова.
Читайте також: Вперше показали кадри ексгумації розстріляної інтелігенції з Піскового Яру в Кременці та Вишнівці (відео)
Дослідження та ідентифікація
Робота відбуватиметься у два етапи. Спочатку дослідження останків проводитимуть безпосередньо у польових умовах. Після цього науковці відбиратимуть зразки ДНК для порівняння зі зразками родичів загиблих. Цей етап відбуватиметься у спеціально обладнаному приміщенні, наданому Язловецьким монастирем.
За інформацією, отриманою з документів та спогадів старожилів, у братській могилі можуть бути останки 79 осіб. Точну кількість встановлять лише після завершення розкопок. “Родичі цікавляться долею своїх пращурів, вони дуже зацікавлені в тому, щоб ці люди були поховані як належить”, — зазначає археологиня.
Після завершення всіх необхідних досліджень та оформлення документів, перепоховання планують провести у серпні. Ймовірно, останки буде перепоховано поблизу старого кладовища в Пужниках.
Місцева влада, зокрема представники Коропецької громади, обіцяли всебічну підтримку експедиції. Громада виділить трактор з причепом для транспортування обладнання та, можливо, учасників розкопок, оскільки дістатися до місця проведення робіт непросто.
Раніше, у липні 2023 року, польське кладовище в селі Пужники відвідала делегація з Польщі на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким. Тоді українські та польські археологи шукали останки поляків, які загинули у 1945 році під час радянської окупації.
About the author
Поблизу Чорткова збили російський безпілотник: пошкоджені будинки
Уночі сил оборони збили російський дрон біля Чорткова. На щастя, люди не постраждали, але вибух пошкодив два будинки в селі Біла. Про це повідомили під час засідання комісії з питань ТЕБ та НС при Чортківській міській раді, яке провела перша заступниця міського голови Наталія Войцеховська. Уранці в селі Біла рятувальники знайшли залишки збитого безпілотника «Герань-4». На місці працюють підрозділи ДСНС та поліція. Далі територію обстежать піротехніки, щоб переконатися у безпеці. Вибухова хвиля пошкодила у двох домогосподарствах вікна, двері та дахи. “Власникам пошкодженого майна повідомили про можливість подати інформаційне повідомлення через застосунок «Дія» в межах державної програми «єВідновлення» для подальшого отримання компенсації відповідно до її умов”, - зазначили у міській раді. Із постраждалими мешканцями вже зв’язалися представники благодійних фондів «Право на захист» та «Рокада». Вони готові надати необхідну допомогу з ліквідацією наслідків атаки.
Під завалами каплиці Бережанського замку знайшли втрачені роботи Йогана Пфістера (фото)
Під завалами замкової каплиці в Бережанах на Тернопільщині знайшли роботи відомого скульптора, які вважали втраченими. Одна з них так і лишилася незавершеною. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова директорки Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Ірини Мигович. "Йоган Пфістер - один з найвідоміших скульпторів кінця 16 - першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль", - зазначила Мигович. Від Бережанського замку збереглися лише руїни, тому багато цінних скульптурних елементів пошкодили або втратили. Команда заповідника відновлює пам'ятку й хоче зробити з неї сучасний артпростір, туристичний центр і майданчик для соціальної […]
Яка ситуація з електропостачанням на Кременеччині станом на 21 жовтня
Тернопільщина продовжує оговтуватись від наслідків ворожих атак. Станом на ранок 21 жовтня частина споживачів на Кременеччині все ще без електропостачання. Про це повідомили у Тернопільській обласній військовій адміністрації. "За інформацією АТ “Тернопільобленерго” станом на 06:00 21 жовтня 2026 без електропостачання в Кременецькому районі залишається 21 населений пункт (7 з них частково), всього 7949 абонентів", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145981/
На фронті загинув 29-річний Василь Левенець з Тернопільщини
На війні загинув захисник із села Буданів Василь Левенець. Його вважали безвісти зниклим майже півтора року. Про це повідомила Білобожницька сільська рада. Василь Левенець народився 6 серпня 1995 року. На фронті він служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення. Захисник зник безвісти 30 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Це сталося біля населеного пункту Богатир Волноваського району Донецької області. Захисник вважався зниклим безвісти півтора року. За результатами ДНК-експертизи підтвердили, що він загинув у день зникнення. У загиблого воїна залишилися цивільна дружина, донька, син і сестри з сім’ями. Про дату зустрічі кортежу та чин похорону Василя Левенця у громаді повідомлять додатково.
ДСНС показали наслідки російської атаки на енергооб’єкт на Тернопільщині
У ДСНС Тернопільської області показали світлини з ліквідації пожежі, що виникла на енергооб'єкті унаслідок атаки. Про це йдеться на сторінці служби у Фейсбуці. "Рятувальники ліквідували наслідки російської атаки на Тернопільщині У ніч на 20 жовтня Тернопільщина зазнала атаки ворожих безпілотників. Унаслідок влучань та падіння уламків БпЛА пошкоджено об’єкти інфраструктури й приватні будівлі у Кременецькому та Чортківському районах. На Кременеччині виникли пожежі на об’єктах енергетичної інфраструктури та в господарській будівлі. У Чортківському районі пошкоджено житловий будинок і господарську споруду", - йдеться у заяві. На щастя, постраждалих чи загиблих немає.
На заході України знищили 80 реактивних дронів за добу
Над західними областями України збили 80 російських реактивних безпілотників. Масовану повітряну атаку сили ППО відбивали протягом останньої доби. Про це повідомили у Повітряному командуванні "Захід" Повітряних Сил ЗС України. Вдень 19 жовтня та вночі 20 жовтня російські агресори атакували західні регіони України реактивними безпілотниками. Українські захисники застосували авіацію та підрозділи протиповітряної оборони. Зенітники збили 80 реактивних БпЛА типу “Герань-2” та “Герань-4” у зоні відповідальності командування. Ворожі безпілотники знищили над шістьма областями заходу України. Серед них - Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Волинська, Івано-Франківська та Львівська області. “Сили та засоби повітряного командування «Захід» продовжують цілодобово контролювати повітряний простір і перебувають у готовності до відбиття ворожих атак”, - заявили у військовому командуванні. Захисники неба перебувають у постійній бойовій готовності для захисту цивільної інфраструктури.
