24 квітня у селі Пужники на Тернопільщині стартує ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Розкопки триватимуть близько трьох тижнів.
Про деталі проведення робіт Суспільному розповіла Аліна Харламова, керівниця української команди та археологиня спеціалізованої установи “Волинські старожитності”.
Склад експедиції та розподіл обов’язків
Українська команда складатиметься з семи фахівців, а польська сторона планує залучити до двадцяти учасників. Через те, що директор “Волинських старожитностей” Олексій Златогорський зараз перебуває на фронті, керівництво українською частиною експедиції візьме на себе Аліна Харламова.
З польського боку участь братимуть представники Поморського медичного університету в Щецині на чолі з професором Анджеєм Оссовським, фундація “Свобода і демократія” під керівництвом заступника голови Мацея Данцевича, працівники Інституту національної пам’яті Польщі та польські харцери.
Харцери допомагатимуть з упорядкуванням території, зокрема очищенням від чагарників та дерев. За археологічні розкопки відповідатимуть фахівці з обох країн. Антропологи та генетики з Поморського медичного університету працюватимуть разом із українськими колегами, зокрема антропологинею Клавдією Шараповою з Києва.
“Моє завдання — максимально видобути інформацію. Розчистити скелети, дослідити, в якому положенні вони лежать, які на них ушкодження. Можливо поруч будуть речі, за якими можна буде датувати й можливо ідентифікувати людину. А далі справа антропологів”, — пояснює Аліна Харламова.
Читайте також: Вперше показали кадри ексгумації розстріляної інтелігенції з Піскового Яру в Кременці та Вишнівці (відео)
Дослідження та ідентифікація
Робота відбуватиметься у два етапи. Спочатку дослідження останків проводитимуть безпосередньо у польових умовах. Після цього науковці відбиратимуть зразки ДНК для порівняння зі зразками родичів загиблих. Цей етап відбуватиметься у спеціально обладнаному приміщенні, наданому Язловецьким монастирем.
За інформацією, отриманою з документів та спогадів старожилів, у братській могилі можуть бути останки 79 осіб. Точну кількість встановлять лише після завершення розкопок. “Родичі цікавляться долею своїх пращурів, вони дуже зацікавлені в тому, щоб ці люди були поховані як належить”, — зазначає археологиня.
Після завершення всіх необхідних досліджень та оформлення документів, перепоховання планують провести у серпні. Ймовірно, останки буде перепоховано поблизу старого кладовища в Пужниках.
Місцева влада, зокрема представники Коропецької громади, обіцяли всебічну підтримку експедиції. Громада виділить трактор з причепом для транспортування обладнання та, можливо, учасників розкопок, оскільки дістатися до місця проведення робіт непросто.
Раніше, у липні 2023 року, польське кладовище в селі Пужники відвідала делегація з Польщі на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким. Тоді українські та польські археологи шукали останки поляків, які загинули у 1945 році під час радянської окупації.
About the author
Загинув боєць “Правого сектора” “Дуб” з Тернопільщини
На фронті загинув боєць "Правого сектора" з Тернопільщини Олег Шелетин з позивним "Дуб". Про це повідомили на сторінці "Правий сектор Тернопільщина" у фейсбуці. "Друг Дуб був активним бійцем НВР «Правий сектор» ще від початків руху з 2014/15 рр. Брав участь у російсько-українській війні в час АТО/ООС у складі Добровольчого українського корпусу. Завжди поміркований, спокійний, послідовний у словах і вчинках, братерський, готовий на різну працю для добра справи", - йдеться у заяві. З перших днів "Дуб" вирушив на захист України, брав участь у визволенні Київщини та Чернігівщини, боях за Харківщину. "У 2023-2025 рр. активно ліквідовував ворога у складі артилерійської батареї 2 батальйону ім. Т. Хаммера 67 омбр. Без нарікань чи сумнівів, впевнено і послідовно виконував бойові завдання на Донеччині і Курщині. У 2026 році служив у цивільно-військовому співробітництві батальйону, де проявляв велику ініціативу і ефективність. 2 серпня 2026 року загинув, захищаючи […]
Помер відомий плавець, рекордсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта
На 46-му році життя помер відомий спортсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта. Про це повідомили у клубі Ternopillia SWIM Masters, членом якого був Ласюта. "З великим сумом повідомляємо, що на 46-ому році життя не стало члена нашого клубу, рекордсмена області з плавання серед мастерс Ростислава Ласюти. Найщиріші співчуття сімї, рідним та близьким... Світла память", - йдеться у заяві. Про причину смерті не повідомляють. https://terminovo.te.ua/news/142347/
Курйозна аварія у Кременці: авто опинилось на даху іншого (відео)
У Кременці сталася дивна ДТП, унаслідок якої одне авто опинилося на даху іншого. Відповідні відео опублікував у соцмережах місцевий мешканець user7fzkmh1kce. Як видно на відео, унаслідок аварії автівка, ймовірно, з'їхала з дороги і опинилась на даху іншого автомобіля, що рухався дорогою нижче. Втім, точні обставини ДТП наразі не відомі.
Зневажив єпископа і чинив розкол: ПЦУ покарала священника з Тернопільщини
Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор заборонив священнослужіння священника Олексія Николишина. Про це йдеться в указі від 4 серпня, повідомляє Тернопільська єпархія ПЦУ. "За грубе порушення канонічного порядку, непослух та зневагу до свого єпископа, участь у незаконних зібраннях та діях, спрямованих на розділення Православної Церкви України, позаштатний клірик Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) священник Олексій Зеновійович Николишин відповідно до 15, 31, 39 правил Святих Апостолів та правила 5 Святого Помісного Собору Антіохійського забороняється у священнослужінні в очікуванні його повного і щирого покаяння та повернення у лоно Православної Церкви України" - йдеться в указі митрополита Нестора. Наразі не відомо, які саме порушення вчинив священник.
Багато загиблих і постраждалих: наслідки атаки на Київ та область 5 серпня
У ніч проти 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ та Київську область, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Розповідаємо все, що відомо про обстріл Києва та Київщини 5 серпня. У столиці протягом кількох годин працювали сили протиповітряної оборони, однак падіння уламків і влучання спричинили пожежі та руйнування. Що відомо про наслідки у Києві Пошкодження зафіксували в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах столиці. Основні наслідки атаки: Загинула одна людина. Постраждали щонайменше 27 людей, 16 із них госпіталізували, четверо перебувають у тяжкому стані. Виникли пожежі у житлових і нежитлових будівлях, складських та офісних приміщеннях. Пошкоджено цивільну інфраструктуру, автомобілі та інші об'єкти. У Голосіївському районі стався витік аміаку, через що на місці працювали спеціалізовані служби. Які наслідки на Київщині У Київській області найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони. Через ворожу атаку виникли масштабні пожежі на складах, логістичних підприємствах […]
Поліцейський з Тернопільщини отримав дві почесні відзнаки за службу Україні
Поліцейський з Тернопільщини Олександр Гайдукевич отримав дві відзнаки за служіння Батьківщині. Про це повідомляє начальник ГУНП Тернопільщини Сергій Зюбаненко. "Свій бойовий шлях у складі стрілецького батальйону поліції Тернопільщини він пройшов на Торецькому напрямку - одному з найгарячіших відтинків фронту. Разом із побратимами мужньо тримав оборону, виконував бойові завдання, стримував ворога та зазнав поранення", - пише Зюбаненко. За мужність та службу він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест». Після лікування та реабілітації Гайдукевич продовжує службу дільничним офіцером у Бережанах, допомагає людям.
