“21 лютого буде його третій день народження в полоні”. Історія дружини полоненого захисника Маріуполя

Минає третій рік повномасштабної війни росії проти України. За даними Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова – нині в розшуку є майже 63 тисячі людей. Це цивільні і військові, які зникли внаслідок війни або окупації. Але ці цифри не остаточні, точної статистики в України поки що немає. Втім за кожним, хто загинув, потрапив у полон чи вважається безвісти зниклим, криються особисті болючі історії родин, які чекають на своїх близьких чи переживають трагічну втрату. У них ця війна відібрала сенс життя та роками продовжує тримати у стані невизначеності.

Катерина Єфіменкова — цивільна дружина військового з бригади НГУ “Азов”. Востаннє Катя бачилася зі своїм нареченим Богданом 21-го лютого 2022 року, на його 27-й день народження. “Це для мене прекрасний і жахливий день водночас, бо вже свій третій день народження він зустрічатиме в полоні”.

Пара родом з Маріуполя. Познайомилися ще у школі, але згодом тривалий час спілкувалися лише телефоном. І якось, коли чоловік вже був на військовій службі, вони таки домовилися побачитися вперше за довгий час, пригадує дівчина: “Я написала Богдану, зустріньмося зараз. Він відповів, що якраз у Маріуполі і має 10 хвилин перед від’їздом на базу в Урзуф. Я пам’ятала Богдана ще школярем, а тут виходить з таксі такий красень з бородою у тактичній кепці”.

За 4 місяці стосунків Богдан освідчився, закохані почали готуватися до весілля. Катерина каже, що в якийсь момент зрозуміла, що не хоче пишних святкувань — їй достатньо знати, що кохана людина поруч. У цивільному шлюбі вони прожили 6 років.

За тиждень до початку великої війни Богдан попросив наречену покинути Маріуполь. Він сказав, якщо росіяни зайдуть в місто, то зрівняють його з землею. Катерина до останнього не вірила в такий страшний сценарій.

“Ми з батьками виїжджали 24 лютого під вибухи. Як тільки машина зупинялася — в мене починалася паніка, мені здавалося, що зараз у нас влучить снаряд і ми всі загинемо. Думка про те що, якщо я зупинюсь, я помру, — переслідувала мене всю дорогу”, — пригадує Катерина день евакуації.

Дорогою дівчина отримувала повідомлення від нареченого — Богдан наполегливо просив виїжджати за кордон. Але Катерина з батьками зупинилися на Закарпатті. Про те, що відбувалося в Маріуполі, Богдан нічого не розповідав. На зв’язок виходив дуже рідко, адже в місті вже точилися важкі бої. “Усе, що він встиг мені написати, це те, що у них не вистачає їжі, він дуже схуд і через важкі контузії не може спати. Потім у коротких повідомленнях він просив прислати фото їжі, аби хоч подивитися на неї, а вже потім прощався зі мною. Я не знала, що відповідати… Мені було дуже важко”, — розповідає Катерина. Дівчина розуміла, що там пекло, і шанси в ньому вижити мізерні. Вона постійно шукала зв’язку з нареченим через його побратимів і готувалася до найгіршого.

У травні 2022 року, коли стало відомо про вихід оборонців Азовсталі та полон, доля Богдана була невідома. “Я дуже нервувала, бо дівчата одна за одною почали писати, що їхні чоловіки виходять на зв’язок, а мій досі ні. Тоді я звернулась із запитом до однієї служби, де дізналася, що Богдан вважається безвісти зниклим. Мій світ рухнув. Я сиділа в кутку кімнати десь на Закарпатті та просто ридала”, — пригадує Катерина.

Пізніше інформація про чоловіка була спростована. Богдан разом з усім гарнізоном виходив з оточення в “почесний полон”.

Полон

26 травня 2022 року Богдан вперше за довгий час подзвонив Катерині. Розмова була коротка. Він сказав, що дуже скучив і важить зараз лише 53 кг при зрості 180 см. Катя знала, що у Богдана були важкі контузії. Побратими розповідали, що поряд з ним впав снаряд, і всі думали, що він загинув. Але він встав і пішов. “Про його важкий стан я здогадалася навіть з його повідомлень, які він писав ще з Маріуполя, — вони були нерозбірливими, з одруківками”, — пригадує Катерина. Це було востаннє, коли дівчина розмовляла з коханим.

Про нелюдські катування Богдана в російському полоні наречена вперше дізналась у 2023 році від колишніх військових бранців, яким вдалося повернутися додому. “Таких тортур, як у фільмах жахів, я навіть уявити не могла. Полонених принижують усіма можливим методами”, — розповідає наречена Богдана.

Історія Богдана увійшла до “Московських конвенцій” — збірки статей, написаних на основі реальних свідчень колишніх військовополонених, їхніх близьких і товаришів по службі. У книзі описується полон та поводження російської сторони з українськими військовополоненими.
Проєкт було створено Асоціацією родин захисників “Азовсталі” за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МО, Офісу Омбудсмена та Міністерства закордонних справ України.

Крім розповідей очевидців про полон, Катерина Єфіменкова не отримувала жодної звістки від свого нареченого азовця понад 2,5 роки.

Дівчину дуже пригнічує те, що чоловік перебуває у повній інформаційній ізоляції: листи йому не доходять, він навіть не знає, що на нього чекають вдома! “Я роками не знаю, де він знаходиться. У жовтні 2024 року я знайшла військового з обмінів, який був з Богданом в одній камері. Той сказав, що до літа вони перебували у в’язниці в Таганрозі, а потім їх вивезли. Відтоді Богдан просто зник, я не можу знайти ніякої інформації з того часу. І це дуже лякає”.

Катерину також засмучує бездіяльність міжнародних організацій, які мали б контролювати, як росія поводиться із полоненими українськими військовими. Дівчина неодноразово зверталася до Червоного Хреста, передавала їм факти катування — в офіційних листах, через форму на сайті, навіть дзвонила у Женевський офіс. Але все що вони зробили — це передавали запити на розгляд. Навіть посилка та лист, які Катерина відправляла через Червоний Хрест, Богдану не дійшли.

Понад 2,5 роки життя в страху та очікуванні привели Катерину до повного виснаження. “У мене був такий жахливий стан, що я навіть з ліжка не могла встати. Два тижні я не виходила з дому, навіть на акції на підтримку військовополонених не ходила. У мене просто опустилися руки, бо, щоб я не робила, — це не допомагало”, — пригадує дівчина. Продовжувати боротьбу за чоловіка Катерині допомогла робота з психологом на безоплатному проєкті GIDNA від фонду Future for Ukraine.

“Зараз я достатньо активна і навіть переїхала в нове житло. Повернулася до своєї соціальної роботи і про себе не забуваю. Дякую моїй психологині Ользі Корбут”.

За минулий рік проєкт допоміг відновити емоційний стан 28 жінкам, чиї рідні перебувають у полоні або безвісти зникли, зокрема 14 жінкам з Асоціації родин захисників “Азовсталі”.

На фото ми приховуємо обличчя Богдана навмисно задля безпеки захисника, який й досі перебуває в російському полоні.

Матеріал написаний на основі інтерв’ю з Катериною Єфіменковою, до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ “Азов”, якому 21 лютого виповнюється 30 років. Укотре наголошуємо, що важливо нагадувати світу про українців, яких росія незаконно утримує в жорстоких умовах. Кожна хвилина полону — це ризик не повернутися. Що довше наші захисники там, то ближче вони до смерті.

About the author

бережани
trending_flat
Показали унікальні фото Бережан 1941 року

У Мережі показали унікальні фото Бережан 1941 року. На знімках - понищене війною містечко, і люди - у національному вбранні. На світлинах видно і армійських офіцерів. Фото опублікував у Фейсбуці історик Володимир Бірчак з посиланням на Hendrik van Haar, який відшукав ці світлини у Bundesarchiv (Федеральний архів Німеччини). "Гляньте, які шикарні світлини містечка Бережани, що на Тернопільщині. Липень 1941 року. На першій світлині на Церкві Пресвятої Трійці видніється синьо-жовтий прапор", - пише Бірчак. Історик припускає, що люди, зображені на фото, прийшли на дійство з нагоди відновлення Української Держави у Бережанах. "На фото видно сцену біля церкви, а також якийсь великий надпис. Ну і святково одягнуті люди. Багато людей також із парасольками, ймовірно прийшли на дійство і так захищаються від липневого сонця", - пише він.   Історична довідка. Місто Бережани на Тернопільщині було окуповане німецькими військами на початку липня 1941 року. […]

trending_flat
У Смиківцях дитина вибігла на дорогу і отримала страшні травми

У Смиківцях сталася аварія за участі неповнолітнього пішохода. Про це повідомляють у поліції області.  "До хірургічного відділення з численними тілесними ушкодженнями ушкодженнями у результаті наїзду автомобіля потрапив 14-річний житель Тернопільського району. Аварія трапилася в селі Смиківці 16 жовтня близько 23:30. На місце ДТП виїжджала слідчо-оперативна група Збаразького відділення поліції", - йдеться у повідомленні пресслужби ГУНП у Тернопільській області. У ході перевірки стало відомо, що житель Львівської області 1971 року народження, керуючи автомобілем ВАЗ 2108, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив наїзд на пішохода. Школяр переходив проїжджу частину дороги в межах пішохідного переходу. Хлопця бригада екстреної медичної допомоги госпіталізувала до лікарні. У кермувальника взяли зразки крові для перевірки на вміст алкоголю.

сопель
trending_flat
Він був для кожного особливим. Загинув тернополянин Сергій Сопель

Під час виконання обов'язку з захисту Батьківщини загинув тернополянин Сергій Сопель. Про втрату написав Сергій Надал. "Навіки залишився в строю захисників України військовий Сопель Сергій Михайлович. Воїн помер 11 жовтня від численних травм, перебуваючи у лікарні на Харківщині. Щирі співчуття рідним та близьким Героя. Нехай Господь дає сили пережити це горе. Вічна пам'ять захиснику України!", - йдеться у дописі мера. "Яке горе. Загинув мій однокласник - Сергій Сопель. Друзі-однокласники Тернопільська загальноосвітня школа 16 ім. В. Левицького, зберімося, щоб провести нашого товариша 😭😭😭😭 «На Харківщині, від численних поранень, перебуваючи у лікарні помер Сергій Михайлович Сопель. Він був для кожного особливим: добрим, щирим, відданим, завжди з усмішкою і теплим словом. Він умів підтримати, розвеселити, навіть коли самому було важко. Він пішов боронити рідну землю і віддав за Україну найдорожче — своє життя. Його серце було наповнене любов’ю до сім’ї, до рідних, до […]

вимкнення світла
trending_flat
На Тернопільщині знову вимикатимуть світло: відколи діють ГАВ

На Тернопільщині 16 жовтня знову вводяться графіки аварійного вимкнення світла. Про це попереджає АТ "Тернопільобленерго". "З метою збереження сталої роботи обʼєднаної енергетичної системи України та після масштабних обстрілів енергетичних обʼєктів ворогом по всій Україні, за командою НЕК "Укренерго" 16 жовтня з 18.30 і до окремого розпорядження по Тернопільській області вводяться в дію 2 черги графіків аварійних відключень (ГАВ)", - йдеться у повідомленні. Про те, що таке ГАВ - графіки аварійного вимкнення світла - та чому неможливо спрогнозувати, де саме вимкнуть, читайте тут: https://terminovo.te.ua/news/125906/

ветеранський бізнес
trending_flat
Для дітей замість ласощів, а для онкохворих після хімії: тернопільський ветеран створив унікальний бізнес

Коли сучасні діти відмовляються від шоколаду та цукерок на користь незвичних батончиків — це справді вражає. Але ще більше вражає те, що ці батончики стали порятунком для онкохворих, які після хіміотерапії не можуть їсти майже нічого. У Тернополі ветеран Віталій Шепель разом з дружиною Ольгою створив виробництво сублімованих продуктів, яких досі не існувало у світі. "Терміново" поспілкувалось з Віталієм Шепелем і розповідає, як ветеран зумів створити бізнес на здоровій їжі, чому діти відмовляються від цукерок заради його батончиків і які плани має підприємець на майбутнє. Як все починалося Історія цього бізнесу почалася не з бізнес-плану, а з турботи. Віталій Шепель пішов на фронт добровольцем, а його дружина залишилася в селі під Тернополем, де вони вирощували органічну полуницю. Чоловік дзвонив з війни і питав про полуницю — хотів хоча б на відео побачити ягоди, бо там, де воював, все було понищено. […]

нема води тернопіль
trending_flat
Комунальні аварії залишили без води тернополян у трьох мікрорайонах міста

Вранці 16 жовтня у Тернополі сталося аж 3 комунальні аварії.  Три будинки на Київській без води до 20:00. Сьогодні мешканці будинків №5, 9 та 11 на вулиці Київській залишилися без водопостачання до 20:00. Працівники "Тернопільводоканалу" ліквідовують аварію на ділянці водопроводу, йдеться на офіційній сторінці комунального підприємства. Згодом у водоканалі додали: "Що б ви думали? Ще одна аварія. До 18.00 без води вул. Руська 7-9, Над Ставом, 1. До будинків доправили ємності з технічною водою", - йдеться у повідомленні. Також без води вулиця Дорошенка (Східний). "Приблизно до 16.00 без водопостачання вул. Дорошенка №8 — №16. Водоканалівці ліквідовують прорив водопроводу", - сказали комунальники.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025