У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Відпочинок на природі: як посмажити шашлики і не порушити закон
Літо — час відпочинку та пікніків на природі. Але перш ніж розпалити багаття, переконайтеся, що це не заборонено. Де це робити можна, а де ні і яка відповідальність чекає на порушників — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Де заборонено розводити багаття у лісі під час пожежонебезпечного періоду — поза спеціальними місцями у заповідниках ближче ніж за 30 м до будівель і споруд у дворах, парках, скверах — без спеціально обладнаних місць в інших заборонених законом зонах. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки Адміністративна: - за порушення в лісі — штраф від 1530 до 4590 грн - у населеному пункті— від 340 до 1360 грн. Кримінальна: якщо сталося займання з майновою шкодою у великому розмірі чи шкодою здоров’ю — штраф від 17 000 до 68 340 грн, або виправні роботи на строк до двох років або до 3 […]
Замку на Тернопільщині передали скіфські наконечники та монети XVII ст
Київська митниця віддала до музеїв нову партію історичних артефактів. Серед них - скіфські наконечники стріл, які датуються V-IV століттями до нашої ери, та старовинні монети XVII століття. Скіфські наконечники передали до Бережанського краєзнавчого музею, повідомляє Київська митниця. Монети - драйпелькери та півтораки XVII століття - поповнили колекцію Державного історико-архітектурного заповідника "Межибіж". Відвідувачі зможуть побачити ці унікальні речі у замковому ансамблі XIV-XVI століття на Хмельниччині та у замку Синявських на Тернопільщині. Всі артефакти повернули у власність держави за рішенням суду. Розподіл культурних цінностей до музеїв відбувається за рішенням Експертно-фондової ради при Міністерстві культури України. Після офіційної передачі музейники відвідали внутрішню лабораторію Київської митниці. Митниця планує створити електронну бібліотеку оцифрованих культурних цінностей, які врятували від вивезення з України. Серед уже збережених артефактів - старовинні ікони, стародруки, фосилії, монети, трипільський посуд, давня зброя, амоніти та прикраси.
Віддали мамі дітей з Копичинців, які отруїлись грибами
Суд постановив повернути багатодітній матері з Копичинців шістьох дітей, які понад пів року перебували у закладах соціального захисту. Рішення стосується п'яти дітей, що вижили після отруєння дикорослими грибами, та немовляти, яке грибів не вживало. Як повідомляє видання "20 хвилин", судові дебати щодо долі дітей тривали понад пів року. Весь цей час шість дітей віком від одного до 17 років проживали у спеціалізованих закладах. Трагедія у жовтні 2024 року Багатодітна родина отруїлася дикорослими грибами у жовтні 2024 року. За інформацією Копичинецької міськради, жінка має вісьмох дітей віком від 1 до 17 років. Семеро дітей із родини, співмешканець жінки та малолітня родичка співмешканця вживали гриби 27 жовтня. Увечері того дня їхнє самопочуття погіршилося, проте до медиків вони звернулися лише 30 жовтня. Мати та немовля грибів не вживали. Четверо загиблих За життя родини боролися медики Тернопільської обласної лікарні, Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" […]
У ДТП трагічно загинула лікарка з Тернополя
У жахливій дорожньо-транспортній пригоді 10 липня трагічно загинула лікарка-інтерн Іванна Кліценко з Тернополя. Дівчина щойно повернулася з подорожі до Парижа, про яку так довго мріяла. Про смерть молодої лікарки повідомила клініка професора Стефана Хміля у Тернополі, де працювала Іванна. Колектив медичного центру глибоко шокований цією втратою. Іванна Кліценко проходила стажування в клініці та мріяла стати акушер-гінекологом. Колеги описують її як працьовиту, відповідальну та натхненну людину, яка вкладала душу в роботу. "Усміхнена, мила, спокійна, працьовита, вродлива, лагідна і завжди привітна. Її щиро любили і поважали всі — студенти, пацієнти, колеги", - йдеться в повідомленні клініки. Молода лікарка недавно здійснила свою мрію - побувала в Парижі. Фото та відео з подорожі надихали її колег та друзів. Дівчина була щасливою та закоханою. "Вона була світлом у нашому колективі. Її доброта, щирість, товариськість і завжди тепла усмішка — залишаться в пам'яті кожного з нас", […]
У начальника Тернопільської ОВА з’явився новий радник з питань безпеки
У начальника ОВА Тернопільської області з'явився новий радник з питань безпеки та підготовки населення до національного спротиву. Цю посаду на громадських засадах очолив Вадим Ластовицький - полковник та начальник професійного коледжу з військовою підготовкою. Вадим Ластовицький керує Тернопільським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою, який розташований у Збаражі. Про призначення розповів В'ячеслав Негода. Основні завдання нового радника стосуються організації роботи обласного центру підготовки населення до національного спротиву. Він займатиметься розробкою та впровадженням заходів з оборонної підготовки жителів області. Під час зустрічі обговорили питання співпраці з комунальною установою Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр підготовки населення до національного спротиву". Важливим напрямком роботи стане виконання програми заходів з територіальної оборони. План дій включає проведення навчань, тренувань та вишколів для цивільного населення. Такі заходи мають підвищити готовність жителів області до можливих загроз та навчити основам самозахисту. Призначення нового радника має посилити […]
Помер колишній начальник Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України Костянтин Макаренко
Відійшов до вічності колишній начальник Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України в Тернопільській області Костянтин Макаренко. Про це повідомили на сторінці установи у фейсбуці. "Колектив працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з великим жалем і смутком висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу смерті – МАКАРЕНКА КОСТЯНТИНА ПЕТРОВИЧА, начальника Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України в Тернопільській області (1994-1997) Вічна та світла пам’ять про Костянтина Макаренка назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, друзів та колег," - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло, що помер працівник ТНПУ Михайло Петрович Непийвода.
