Дев’ять десятиліть тому українські села огорнула моторошна тиша – свідок страшної трагедії. Безлюдні оселі та зачинені храми стали німими свідками геноциду – Голодомору, який забрав мільйони життів українців та намагався зруйнувати майбутнє цілої нації.
Історія трагічно повторюється – сьогодні схожа тиша панує в понівечених російською агресією населених пунктах України. Той самий противник знову прагне знищити українську націю. Проте незламний дух українського народу живе і перемагає. Пам’ять про минуле загартовує нас, а згуртованість робить непереможними.
23 листопада у Тернополі вшанували пам’ять жертв Голодоморів. На Театральному майдані обласного центру запалили сотні свічок. Тернополяни діляться фото та відео у соцмережах.
Довідка
1932-1933 роки – наймасштабніший і найжорстокіший Голодомор, організований радянською владою. За різними оцінками, загинуло від 3,5 до 7 мільйонів українців. Влада конфісковувала все продовольство, забороняла виїзд із сіл, прирікаючи людей на голодну смерть.
- Голодомор 1921-1923 років – перший масовий голод в радянській Україні, спричинений політикою “воєнного комунізму” та вилученням продовольства. Загинуло близько 1,5-2 мільйонів людей.
- Голодомор 1946-1947 років – післявоєнний голод, викликаний надмірними хлібозаготівлями та експортом зерна при одночасній посусі. Забрав життя близько 100-200 тисяч українців.
У 2006 році Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Сьогодні важливо вшанувати пам’ять всіх невинних жертв цих трагедій та тих, хто нині віддає життя за свободу України, запаливши свічку пам’яті.