Небесне військо

На війні з російським агресором загинув 45-річний військовослужбовець з Бучача Руслан Богданович Гриців. Герой віддав життя за Україну 3 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Семенівка на Донеччині. До цього часу Герой вважався зниклим безвісти. Руслан Гриців служив стрільцем-санітаром 1 єгерського відділення. Своєю відвагою та відданістю він захищав територіальну цілісність України та її народ. 25 листопада тіло загиблого воїна на Щиті доставлять до рідного міста. Інформація про час та місце прощання з Героєм буде повідомлена додатково, зазначили у Бучацькій міській раді. Редакція висловлює щирі співчуття родині, близьким та побратимам загиблого захисника. Вічна пам'ять Герою, який віддав найцінніше - своє життя за свободу України.

Сьогодні на Кременеччині знову прощаються з молодим захисником. На війні загинув воїн з Великодедеркальської громади Дмитром Самосюком, - повідомляють у громаді. "Війна знову принесла у нашу громаду страшну звістку. Старший стрілець 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0***, солдат САМОСЮК Дмитро Васильович із Садок загинув 19 лютого 2024 року у бою за Батьківщину в районі н. п. Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Вічна пам'ять і слава Герою! Щирі співчуття рідним", - йдеться у повідомленні.

Воїн Роман Заборовський нарешті повертається додому. Захисник України, який служив стрільцем-санітаром мотопіхотного батальйону, віддав своє життя за Батьківщину 25 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Великої Комишувахи на Ізюмщині, Харківська область. Роман, 1975 року народження, був жителем села Доброводи Збаразької громади. Як повідомив міський голова Збаража Роман Полікровський, у п'ятницю, 22 листопада, о 14:00 у Сквері Героїв відбудеться зустріч траурного кортежу. Після молитви процесія вирушить до будинку загиблого воїна у Доброводах, де в місцевій церкві Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці відбудеться парастас. Похорон призначено на суботу, 23 листопада, об 11:00. Громада закликає всіх долучитися до вшанування пам'яті мужнього захисника української свободи та гідності. Вічна слава Герою!

Сумна болюча звістка вчергове сколихнула Збаразьку громаду. Про трагічну загибель молодого захисника повідомив мер Збаража Роман Полікровський. 31-річний Назарій Недобійчук, водій інженерно-саперного взводу, загинув 29 березня 2024 року внаслідок ракетного удару поблизу селища Малинівка Харківської області. Громада проведе Героя в останню путь. 21 листопада о 14:00 у Сквері Героїв відбудеться зустріч траурного кортежу, після чого колона попрямує до рідного села Тарасівка та місцевої церкви. Похорон призначено на 22 листопада об 11:00. Вічна пам'ять Герою, який віддав своє молоде життя заради перемоги України!

Чергова сумна звістка сколихнула Чортківську громаду. 19 листопада обірвалося життя місцевого жителя, військовослужбовця Павла Савки, уродженця села Росохач. Павло Микитович, 1970 року народження, був призваний до війська у 2023 році. Він служив у частинах забезпечення. На жаль, під час служби у нього виникли серйозні проблеми зі здоров'ям. 19 листопада чоловік пішов з життя у Козятинській лікарні внаслідок тяжкого захворювання – гострого гнійного менінгіту, що призвів до церебральної коми. Про втрату повідомляють у Чортківській міській раді. Громада прощатиметься з героєм 21 листопада о 12-й годині в соборі верховних апостолів Петра і Павла. Наступного дня, 22 листопада, о 12-й годині відбудеться похорон у рідному селі Росохач. Світла пам'ять загиблому воїну. Щирі співчуття родині та близьким покійного.

З 12 листопада вважається зниклим безвісти поет та громадський діяч з Тернополя Микола Головенко. Та його побратими та командування підтверджують загибель захисника. Але зараз, на жаль, немає можливості забрати тіло, - повідомляє депутат Тернопільської міської ради Іван Сорокаліт. Третій день відмовляюсь вірити... Загинув наш Микола Головенко... Чоловік, який в цивільному житті для його друзів і знайомих ніколи не асоціювався з чимсь мілітарним/войовничим, швидше навпаки - й близько не намагався претендувати на роль героя чи великого сміливця. Війна стала тим найсуворішим екзаменом, який провалив не один "герой на словах" і несподівано успішно склали "аматори", серед яких і Микола. Спробую дати трішки характеристик Миколі: доброволець з перших днів повномасштабного вторгнення, маючи законні підстави для демобілізації; рядовий боєць на нулі-нулі, у самому пеклі на надскладному Покровському напрямку; - високо освічений інтелектуал й ерудит; інтелігент; письменник; активний і водночас скромний член нашої громадсько-політичної команди […]

На фронті поліг наш захисник Бохенко Ігор Олегович 1981 року народження. Життя Героя з Підволочиської громади обірвалося на Донецькому напрямку. Про втрату повідомили у Підволочиській селищній раді. "11 листопада 2024 року на Донецькому напрямку від отриманого поранення під час виконання бойового завдання, помер житель села Хмелиська, сержант 33-ї окремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ, мужній воїн БОХЕНКО Ігор Олегович (1981 р.н). Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям Героя. Нехай світла пам’ять про його відвагу, незламність і жертовність завжди живе в наших серцях. Ми розділяємо Ваш біль і схиляємо голови в скорботі за Воїном, який віддав своє життя за мир і свободу України. 🇺🇦Вічна памʼять та шана Герою! Герої не вмирають!", - йдеться у повідомленні.

Тернопільщина знову в жалобі. Від поранень, отриманих на фронті, поліг воїн Андрій Скочило - його тіло привезли додому на щиті. Відповідні фото опублікували на офіційній сторінці Байковецької громади, де проживав наш Герой. "Зустрічали, як і годиться зустрічати Героїв, на колінах. Не вистачить слів і не вистачить сліз, щоб розповісти про неймовірно історію його болю і про неймовірні зусилля його дружини Мар’яни у боротьбі за життя чоловіка. Після тяжкого поранення Андрій був оперований і лікувався у різних госпіталях України. Потім рік і три місяці перебував у другій лікарні Тернополя. І увесь цей час, щодня, вірна супутниця його життя була поряд з ним. І, мабуть, є у тому якийсь символізм, але помер Андрій напередодні річниці їхнього весілля. Сьогодні було дуже багато сліз, дуже багато, але те, як голосили за батьком його сини Юрій і Максим, не могло залишити байдужим навіть найтвердіших людей. […]

Тернопіль знову в скорботі. На фронті загинув тернополянин Ігор Мороз, випускник школи №11. Про втрату повідомила учителька чоловіка Інна Чернецька. "З глибоким сумом і безмежною шаною повідомляю шкільній спільноті про загибель на Покровському напрямку мого вихованця, сержанта Ігоря Вікторовича Мороза , 1993 року народження, який закінчив школу у 2009 році. У 2014 році одружився, у шлюбі народилося двоє синів. У січні 2023 року став на захист нашої держави. Ігор чесно і добросовісно ніс службу, відповідально виконував доручення командирів та був надійним побратимом", - йдеться у повідомленні. Загинув Ігор біля населеного пункту Покровськ, будучи вірним військовій присязі. Серце воїна перестало битися 11 листопада 2024 року.

На жаль, ангелом до рідного дому повертається наш Герой Олександр Вікторович Лазуренко 1976 року народження. Воїн загинув на фронті, повідомляють у групі села Петриків "Село Петриків - проблеми і радості" "Просимо усіх небайдужих зустріти тіло загиблого воїна з квітами та лампадками 12.11.2024 р., Кортеж з тілом загиблого проїде по вул.Тернопільська, Стефаника, Наливайка до будинку де проживав Олександр, вул.Л.Українки, буд. 29 А. Співчуття рідним. Вічна пам'ять герою!💙💛 Про час прибуття тіла Героя повідомимо згодом. А ти на небо зовсім рано полетів, В обійми Бога, що прийняв тебе до себе. Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів, Залишив біль і смуток, що без тебе…", - написала Інна Бараневич.