Небесне військо

Війна забрала життя молодого захисника з Тернопільщини — додому повертається уродженець села Гадинківці Павло Михайлович Мельник. Молодший сержант, якому було лише 23 роки, до останнього подиху залишався вірним присязі та українському народові. Павло служив командиром гармати артилерійської батареї 3-го десантно-штурмового батальйону. Його життя обірвалося 3 травня 2026 року під час запеклого бою з ворогом поблизу населеного пункту Гаврилівка на Дніпропетровщині. Про це повідомили в Копичинецькій міській раді. "Відвага, самопожертва та незламний дух Героя навіки закарбуються в історії України і стануть прикладом для майбутніх поколінь борців", - йдеться у повідомленні.

Тернопільщина знову в жалобі - чорні хустки та прапори з траурними стрічками схилилися над чотирма домовинами. Війна обірвала життя Олександра Зарічного, Олега Зозулі, Віктора Оленюка та Микола Мартинюка.  Олександр Зарічний Шумська громада в глибокій жалобі. Зупинилось серце колишнього військовослужбовця Олександра Адамовича Зарічного, 1980 року народження. Житель села Ходаки відійшов у вічність 3 травня 2026 року після тривалої боротьби з хворобою. Про це повідомили в Шумська територіальна громада. "На жаль, через важкі умови військової служби та погіршення стану здоров'я, за висновками комісії, його було звільнено з лав ЗСУ", - йдеться у повідомленні. Попри тривалу та запеклу боротьбу за життя, стан здоров'я Олександра погіршувався. 3 травня 2026 року хвороба виявилася сильнішою, і серце захисника припинило битися. Олег Зазуля Підтвердилася трагічна звістка про загибель відважного захисника, мешканця села Іква Кременецького району. 7 березня 2026 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Куп'янськ-Вузловий, […]

Ще одна громада Чортківського району в жалобі. Офіційно підтвердилася загибель захисника з Монастирищини, старшого солдата Миколи Семеновича Крайняка. Понад півтора року родина жила надією, адже воїн вважався зниклим безвісти, проте 29 квітня 2026 року надійшла остаточна трагічна звістка. Про це повідомили в Чортківській районній державній адміністрації. Микола Крайняк народився 14 грудня 1977 року. У лавах Збройних Сил України він служив водієм у групі матеріального забезпечення, відповідаючи за доставку продовольства та необхідного майна для побратимів. Його життя обірвалося 16 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Уманське Покровського району, що на Донеччині. "Рідні до останнього вірили й сподівалися на його повернення. Чортківська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя", - йдеться у повідомленні.

Яблунівська громада втратила відважного воїна - у бою за незалежність України загинув Петро Степанович Ставничий. Життя захисника, який народився 17 червня 1990 року, обірвалося 25 квітня 2026 року на Сумщині. Петро служив навідником у роті протитанкових ракетних комплексів військової частини А5223. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, мужньо виконуючи складні бойові завдання на одній із найнебезпечніших ділянок фронту. Про це повідомили в Копичинецькій міській раді. Читайте також: Вважався зниклим безвісти майже два роки: на Харківщині загинув Герой з Тернопільщині Трагедія сталася поблизу населеного пункту Івот. Серце Героя зупинилося внаслідок ворожої атаки з використанням FPV-дрона. Своєю відданістю та жертовністю Петро Ставничий назавжди вписав своє ім'я в історію визвольної боротьби українського народу. "Відвага, самопожертва та незламний дух Героя назавжди залишаться в нашій пам’яті. Він віддав найдорожче, власне життя, за наше майбутнє", - йдеться у повідомленні.

Копичинецька громада схиляє голову в жалобі. Підтвердилася загибель захисника, радіотелефоніста стрілецького взводу військової частини А7093 Михайла Михайловича Стецяка. Життя Героя, який народився 7 жовтня 1966 року, обірвалося під час виконання бойового завдання в районі міста Вовчанськ на Харківщині. Про це повідомили в Копичинецькій міській раді. Довгий час Михайло Михайлович вважався зниклим безвісти з 24 червня 2024 року. Лише нещодавно родина отримала офіційне підтвердження, що воїн прийняв свій останній бій. Михайло Стецяк до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Він віддав життя за майбутнє рідної землі та спокій кожного з нас. "Схиляємо голови у скорботі. Дякуємо за подвиг нашому Захисникові. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо ваш біль і молимося за упокій душі Воїна-Героя", - йдеться у повідомленні.

Кременеччина втратила відважного захисника та талановитого педагога. У бою за свободу України загинув Юрій Тимошенко - багаторічний учитель інформатики Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука. Людина великої душі, він був прикладом мудрості та професіоналізму для багатьох поколінь учнів. Юрій Тимошенко присвятив життя освіті, навчаючи молодь не лише цифрової грамотності, а й людяності. Про це повідомила журналістка Зоя Карпюк. Колеги та вихованці згадують його як доброго наставника, який завжди вмів підібрати правильні слова та підтримати у складний час. Його уроки патріотизму стали не лише словами, а й найвищим життєвим подвигом. "Педагогічний та учнівський колективи ліцею висловлюють найглибші, найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та всім, хто мав честь знати цю Велику Людину. Розділяємо цей невимовний біль разом із вами", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Юрія. Хай спочиває з миром! Вічна пам'ять!

Тернопільщина продовжує платити найвищу ціну за незалежність України та втрачає своїх кращих синів. Назавжди в рідну домівку повенулись четверо захисника з Тернопільщини Андрій Мартинюк, Роман Пухта, Сергій Решетнік та Михайло Стецяк. Андрій Мартинюк У Борщівській громаді відбулася прощальна церемонія із захисником України Андрієм Маринюком. Житель села Бережанка Скала-Подільської громади повернувся додому. Місцеві жителі зустріли полеглого воїна коридором шани: з державними прапорами, квітами та на колінах. Андрій Маринюк до останнього подиху боровся за суверенітет і свободу держави, пожертвувавши найціннішим заради майбутнього кожного українця. Про це повідомили в Борщівській міській раді. "Висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та вічна слава", - йдеться у повідомленні. Роман Пухта Після двох з половиною років болісної невідомості та незгасної надії підтвердилася загибель захисника із села Буданів Романа Пухти.  Роман Пухта, 1986 року народження, служив кулеметником у десантно-штурмовому відділенні першого батальйону морської піхоти. Зв'язок із […]

Копичинецька громада у глибокій жалобі через смерть свого захисника Ярослава Стецяка. Чоловік служив кулеметником у роті охорони та сумлінно виконував свій обов’язок перед державою. Серце воїна зупинилося 26 квітня 2026 року внаслідок тяжкого захворювання. Про це повідомили в Копичинецькій міській раді. 27 квітня о 19:00 відбудеться панахида за померлим. Похорон призначено на 28 квітня об 11:00. Прощання розпочнеться у Копичинцях за адресою по вулиці Франка. Похоронна процесія пройде центром міста через Собор Святої Трійці до місцевого цвинтаря. У зв'язку з цією подією 27 та 28 квітня у Копичинецькій громаді оголошено днями жалоби. "Просимо зустріти і вшанувати Воїна з прапорами і лампадками. Вічна пам’ять і Царство Небесне Герою", - йдеться у повідомленні.

Трагічна звістка сколихнула Тернопільщину. У боротьбі за свободу та незалежність держави загинув відважний захисник Андрій Маринюк. Стало відомо про загибель головного сержанта Андрія Вікторовича Маринюка. Про це повідомили в Другому-відділлі Чортківського Ртцк-та-сп. Життя захисника обірвалося 23 квітня 2026 року під час запеклого бою. Трагедія сталася поблизу населеного пункту Миколаївка Краматорського району, що на Донеччині. Андрій Маринюк народився у 1981 році, він був уродженцем та мешканцем села Бережанка. Світлий спомин про мужнього воїна назавжди житиме у серцях його рідних, друзів та побратимів. "В цю гірку мить поділяємо горе сім`ї та схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічна пам'ять і слава Українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі", - йдеться у повідомленні.

Шумська громада втратила захисника Миколу Вознюка. Чоловік народився у 1989 році та проживав у селі Руська Гута. Усе своє життя він був працьовитою людиною та дуже любив техніку. Після навчання він працював трактористом та завжди допомагав своїм односельцям. Про це повідомив голова Шумської громади Вадим Боярський. Микола рано залишився без батьків, тому вся його увага була прикута до допомоги сестрі та її сім'ї. Друзі та знайомі пам’ятають його як чуйну людину, готову прийти на поміч у будь-яку хвилину. У липні 2024 року чоловік вирішив стати на захист України та приєднався до механізованої бригади. Читайте також: На фронті загинув 24-річний бойовий медик «Азову» Вадим Саєнко з Тернопільщини Нещодавно військовий вперше за довгий час повернувся додому у відпустку. Його з радістю зустрічали рідні люди, проте відпочити воїну так і не вдалося. Тривала служба у складних умовах на фронті сильно підірвала його здоров’я. […]