Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Зустрінуть перемогу на небесах: ще шестеро Героїв втратила Тернопільщина
Кожна втрата на фронті — це не просто ім'я в списку, а чиєсь зупинене серце, недожиті мрії, порожнє місце за сімейним столом. Це батько, який не повернеться додому, син, якого більше не обіймуть рідні руки, друг, з яким не випадає більше сміятися. Тернопільщина переживає важкі часи, але імена Героїв назавжди закарбуються в нашій пам'яті та пам'яті наступних поколінь. Олег Божок На фронті поліг військовий Олег Божок, який захищав Україну від вторгнення Росії ще з часів АТО. Серце воїна зупинилось 12 серпня 2024 року в Курській області. З сумом повідомляємо, що 12 серпня 2024 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі н.п. Сверликово Курської області, загинув солдат БОЖОК ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, 1981 року народження, житель с. Лосяч Скала-Подільської територіальної громади, учасник АТО, він з перших днів повномасштабного […]
Сотні тернополян будуть без води 11 грудня: перелік адрес
Сотні тернополян будуть без холодної води 11 грудня. Про це попереджають фахівці КП "Тернопільводоканал". "У зв'язку з заміною запірної арматури на вул. Замонастирській буде тимчасово припинено водопостачання з 9.00 до 14.00 год 11 грудня до житлових будинків і адміністративних приміщень за адресами: 🔹вул. Антіна Манастирського від №1 по №20, 🔹вул. Замонастирська, 🔹вул. Мостова, 🔹вул. Мостова-бічна, 🔹вул. Дівоча, 🔹вул. Деповська, 🔹вул. Миколи Пирогова, 🔹вул. Івана Підкови, 🔹вул. Польова, 🔹пров. Дівочий, 🔹вул. Степана Шагайди. ❗️Понижений тиск води можливий на вул. Шпитальній, Стрімкій та Ярослава Стецька", - йдеться у повідомленні. Водоканалівці просять вибачення за незручності.
У Тернополі закликають здати кров напередодні Різдва: центр служби крові розпочав святкову акцію
У Тернополі стартувала різдвяна ініціатива, покликана підтримати пацієнтів місцевих лікарень та поранених воїнів. Тернопільський центр служби крові закликає жителів області долучитися до доброї справи та стати донорами у передсвятковий період. У закладі наголошують: саме зимові свята є часом, коли запасів крові часто не вистачає. Люди виїжджають, більше відпочивають, а кількість донорів зменшується, при цьому потреба у крові залишається стабільно високою. Медики закликають містян утриматися від вживання алкоголю перед донацією. «У різдвяний період ми всі даруємо увагу і тепло один одному. Але є подарунок, який може врятувати життя, — донорська кров. Алкоголь і донорство — несумісні. Тільки якісна та здорова кров може допомогти рятувати життя», — наголошують у центрі. У закладі додають, що кожна донація може стати для когось справжнім різдвяним дивом. Де і коли здати кров? Тернопільський центр служби крові, вул. Клінічна, 8 08:00–13:00, понеділок–п’ятниця
На Курщині загинув досвідчений військовий, учасник АТО Олег Божок
На фронті поліг солдат з Тернопільщини Олег Божок. Він був учасником АТО та досвідченим військовим. Серце воїна зупинилось 12 серпня 2024 року в Курській області. Про втрату розповіли у Другому-відділі Чортківського Ртцк-та-сп. "З сумом повідомляємо, що 12 серпня 2024 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі н.п. Сверликово Курської області, загинув солдат БОЖОК ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, 1981 року народження, житель с. Лосяч Скала-Подільської територіальної громади, учасник АТО, він з перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до своїх побратимів, та на жаль перемогу зустріне з небесним військом. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, нехай добрий, світлий спомин про Олега стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам`яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. В […]
Жителька Тернопільщини віддала 100 тисяч гривень “працівнику поліції”
Жителька Тернопільщини віддала шахраям 100 тисяч гривень. Злочинець представився працівником кіберполіції. Про це повідомляють у поліції Тернопільської області. "До правоохоронців 6 грудня звернулася жителька одного з районних центрів Тернопільщини, 1969 року народження, із заявою про шахрайські дії. За словами потерпілої, до неї зателефонувала невідома особа, яка представилася працівником кіберполіції. Зловмисник, зловживаючи довірою жінки та використовуючи методи психологічного тиску, переконав її встановити на телефон й використовувати мобільний додаток онлайн-банкінгу для «перевірки безпеки банківського рахунку» з метою власної наживи. У результаті певних маніпуляцій аферист змусив заявницю самостійно переказати зі своєї банківської картки кошти на рахунок невідомої особи. Загальна сума втрат становить 100 000 гривень", - йдеться у повідомленні. Поліцейські встановлюють особу зловмисника, відкрито кримінальне провадження.
На Тернопільщині буде аномально тепло, але не без сюрпризів: яку небезпеку підготувала погода
На Тернопільщині 10 грудня очікується аномальне тепло - температура повітря може сягнути 10 градусів. Про це повідомляють метеорологи Тернопільського обласного центру з гідрометрології. "10 грудня: Хмарно. Вночі невеликі дощі. Вдень без істотних опадів. Вночі та вранці туман. Вітер західний, 5 – 10 м/с. Температура по області впродовж доби 5 – 10° тепла; по м. Тернополю вночі 5 – 7° тепла, вдень 8 – 10° тепла. Попередження про метеорологічні явища Область, місто: Ввечері 09 грудня та вночі і вранці 10 грудня туман видимістю 200 – 500м. Рівень небезпечності – жовтий (НМЯ I) 11 грудня: Хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. Вітер західний, 5 – 10 м/с. Температура впродовж доби 5 – 10° тепла. 12 грудня: Хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. Вітер північно – західний, 7 – 12 м/с. Температура впродовж доби 3 – 8° тепла", - йдеться у повідомленні. ПОПЕРЕДЖЕННЯ. […]
