Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
У центрі Тернополя стався конфлікт між юнаками та військовими Нацгвардії: що кажуть у поліції
У Тернополі стався конфлікт між молодиками та військовослужбовцями Національної Гвардії України. Відповідне відео днями поширювали у соцмережах. У справу втрутилась поліція. У пресслужбі ГУНП розповіли, що сталося. "28 грудня в центральній частині Тернополя під час патрулювання території між групою молодих людей та військовослужбовцями Національної гвардії України виникла суперечка. Про порушення громадського порядку військові повідомили на спецлінію 102. На місце інциденту виїжджала група швидкого реагування поліції. Одного з учасників події правоохоронці доставили до Тернопільського районного управління поліції. Це - 18-річний житель Тернополя. Молодик перебував у стані алкогольного сп'яніння. За вчинене правопорушення молодика притягнули до відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - "дрібне хуліганство", - йдеться у повідомленні.
Помер Петро Содоль – майор армії США, дослідник УПА та відомий пластун з Тернопільщини
Помер історик УПА Петро Содоль - дослідник, який повернув імена сотням повстанців. 31 грудня 2025 року відійшов у вічність Петро Содоль - історик, який присвятив життя вивченню Української повстанської армії. Про це повідомив дослідник Володимир В'ятрович у своєму Facebook. Чоловік був родом з Бучаччини, з села Миколаївка. Петро Содоль був не лише науковцем, а й майором армії США та ветераном війни у В'єтнамі. Його роботи про повстанський рух вийшли українською та англійською мовами і стали новим словом в історіографії УПА. Дослідник працював з величезною кількістю документів повстанського руху та спогадів безпосередніх учасників подій. Багатьох із них він знав особисто. У своїх працях Содоль ретельно перевіряв кожен факт, чітко структурував інформацію та робив цікаві висновки, спираючись на власний військовий досвід. Особливою заслугою історика стало відновлення біографій сотень підпільників. Він скрупульозно відшукував дані про людей, які без його праці залишилися б відомі […]
Трагедія на Тернопільщині – на Новий рік загинула жінка
На Тернопільщині сталася трагедія - у власному помешканні загинула 78-річна жінка. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області та поліції. "Ще одна трагічна пожежа сталася о 20:14 у селі Вимислівка Козівської громади. Загорівся житловий будинок, вогонь знищив дерев’яні конструкції та речі домашнього вжитку. Рятувальники не допустили поширення полум’я на сусідні оселі та врятували п’ять будівель, однак життя власниці, на жаль, не вдалося зберегти", - йдеться у повідомленні. У поліції кажуть, що жінка хворіла та тривалий час не виходила з дому. "Після ліквідації пожежі в будинку виявили тіло господарки. За попередніми даними, через стан здоров’я жінка тривалий час не виходила з оселі та мала обмежені можливості пересування. Експерти, які оглядали місце загоряння припускають, що пожежа виникла через порушення правил експлуатації печі", - кажуть поліцейські.
Лісника, який незаконно вирубав дерева, засудили до реального позбавлення волі: який термін він отримав
Майстра лісу, який незаконно вирубав дерева на майже 4 млн грн, засудили до реального ув'язнення. Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "До 5 років позбавлення волі засуджено майстра лісу, через дії і недбалість якого незаконно зрубано дерев на майже 4 млн грн За публічного обвинувачення прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури майстра лісу засуджено до 5 років позбавлення волі. Вироком Підгаєцького районного суду його визнано винуватим у розтраті майна в особливо великих розмірах, незаконній порубці лісу, службовому підробленні та службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України)", - йдеться у повідомленні. У суді було доведено, що посадовець лісгоспу не лише не забезпечив належну охорону та збереження лісових насаджень, але й провів незаконне вирубування дерев. Також він підписав документи на вирубку дерев на […]
Помер чиновник з Борщівської міськради
Відійшов до вічності чиновник Борщівської міської ради Валерій Васильків. Чоловік боровся з важкою хворобою. Про втрату повідомили у Борщівській міській раді. Там висловили співчуття рідним та близьким чоловіка. "Пішла із життя людина, яка своїми діями, вчинками, любов’ю та турботою була опорою для сім’ї. Нехай добрий, світлий спомин про Валерія Орестовича назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, односельчан, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини, яка була найголовнішою в житті, проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи, завжди будуть сильніші, ніж смерть. Висловлюємо найщиріші слова співчуття рідним та близьким Валерія ВАСИЛЬКОВА, поділяємо ваші біль та горе", - йдеться у повідомленні.
У селі біля Тернополя в пожежі загинула людина (фото, відео)
У Гаях-Шевченківських у пожежі загинув чоловік. 1 січня о 14:52 вогонь охопив весь житловий будинок. Про це повідомляють у пресслужбі ГУ ДСНС у Тернопільській області. "Пожежно-рятувальні підрозділи, які оперативно прибули на місце події, встановили, що вогнем охоплено житловий будинок. Площа пожежі сягнула близько 100 м². До ліквідації загоряння було залучено 3 одиниці пожежно-рятувальної техніки та 15 рятувальників. О 15:46 пожежу локалізували, а о 16:30 — повністю ліквідували. Під час ліквідації пожежі рятувальники виявили тіло власника будинку 1982 року народження без ознак життя. Внаслідок пожежі знищено перекриття, покриття будинку та речі домашнього вжитку на площі 100 м²", - йдеться у повідомленні. Причину наразі встановлюють. https://www.youtube.com/watch?v=AEjBjfG-BdE
