Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Долар сягнув історичного максимуму: 44 гривні – вже реальність
В Україні зафіксували черговий валютний рекорд: вранці 10 березня долар США у готівковому обігу впевнено утримується вище позначки 44 гривень, що стало новим історичним максимумом. Євро також б'є рекорди — європейська валюта торгується вище 51 гривні. Про це повідомляє аналітичний портал "Мінфін". В обмінниках долар сьогодні можна купити в середньому по 44,20 грн — на 15 копійок дорожче, ніж учора. Продати валюту можна по 44,05 грн. Євро купують по 51,54 грн, продають по 51,23 грн. Банківський сектор не відстає: середній курс купівлі долара тут також перевищує 44 грн і становить 44,20 грн. Серед найбільших гравців ринку ПриватБанк пропонує долар по 44,10 грн у касі, Ощадбанк — по 44,25 грн, Monobank — по 44,23 грн. Нагадаємо, що психологічна позначка у 44 гривні за долар вперше була пробита 5 березня. Відтоді курс лише зростає, тягнучи за собою й євро.
ТОП-10 концертів у Тернополі навесні від 200 гривень
Весна - це не лише потепління і перші квіти. Для багатьох це час, коли хочеться вийти з дому, зібратись із друзями і провести вечір так, щоб він запам'ятався. І якщо ви живете у Тернополі або поруч - цьогорічна весняна афіша дає для цього всі підстави. "Терміново" зібрало десять найцікавіших подій, які відбудуться у місті з березня по травень. Квитки ще є, ціни - різні, а виконавці - від народних улюбленців до справжніх легенд. Куди піти у Тернополі у березні: Могилевська, Virsky і камерний вечір у філармонії Перша велика подія - вже 17 березня. На сцену виходить Наталія Могилевська - співачка, яку знають і люблять не одне покоління. Квитки коштують від 500 до 1450 гривень. Через тиждень, 28 березня, Тернопіль концерти отримує одразу два. У Палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса о 17:00 виступить ансамбль Virsky - колектив, якому вже понад […]
На Тернопільщині реєстраторка переписала землю, що належала безвісти зниклому воїну
На Тернопільщині реєстраторка незаконно переоформила земельну ділянку безвісти зниклого воїна. Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "Прокурори Бережанської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жительки Зборівщини на Тернопільщині, яку обвинувачують у незаконному внесенні змін до реєстру (ч. 1 ст. 362 Кримінального кодексу України). За даними слідства, державний реєстратор однієї із селищних рад Тернопільського району незаконно перереєструвала право власності на земельну ділянку, що належала військовослужбовцю ЗСУ, який зник безвісти під час служби. Власницею ділянки стала жителька Рівненщини", - кажуть у пресслужбі прокуратури.
Пухкі пампушки до борщу з часниковою намазкою, що тануть в роті: простий рецепт
Пампушки до борщу - це не просто хліб, це справжній символ української домашньої кухні. Але досягти тієї самої пухкості й аромату, що нагадують бабусину кухню, вдається не кожному. Цей рецепт — саме той випадок, коли все виходить з першого разу: булочки виходять надзвичайно м'якими, повітряними, з апетитною рум'яною скоринкою, а часникова намазка додає їм того неповторного смаку, заради якого хочеться готувати знову і знову. Рецепт опублікувала Магдалина Шершун у популярній Facebook-групі "Рецепти коліжанок". Приготування Готуємо опару. Злегка підігріти воду (не гарячу — лише тепленьку). Додати дріжджі та цукор, перемішати й відставити в тепле місце на ~10 хвилин, поки маса не почне підніматися й пузиритися. Замішуємо тісто. До просіяного борошна додати сіль і готову опару. Вимісити м'яке, еластичне тісто. Накрити й залишити підходити в теплі на 1 годину. Формуємо булочки. Тісто, що підійшло, поділити на 14 рівних частин. З кожної сформувати акуратну кульку і викласти у […]
У тернопільських магазинах перестали приймати купюри 1, 2, 5 та 10 гривень. Чи законно це
Тернополяни вже встигли здивуватись: на дверях деяких місцевих магазинів з'явились оголошення - дрібні паперові гривні більше не приймаються. Читачі надсилають фото, питають: це законно? Хто має нести гроші до банку на обмін - споживачі чи магазини? Розповідаємо. З початку березня 2026 року паперові купюри номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень офіційно пішли з обігу - так вирішив Національний банк України. Тепер ці номінали існують виключно у форматі монет. Саме тому касири мають повне право повернути вам таку банкноту назад. А що ж робити з тими, що вже є в гаманці? Нести до банку - і не зволікати. До лютого 2027 року будь-яке відділення зобов'язане обміняти старі купюри безкоштовно, без черги і без обмежень по сумі. Тобто хоч цілий пакет принесіть - приймуть. Тож перевірте свої гаманці. Якщо там є паперові "одиниці", "двійки", "п'ятірки" чи "десятки" — відкладіть окремо і найближчим […]
Наталія Сумська завітала до Тернополя: яскраві кадри благодійного вечора (фото, відео)
У Тернополі відбувся на благодійний вечір "Світ" - літературно-музично-хореографічне дійство за мотивами книги Сергія Лазо "Цвяхи". Захід відбувся в актовій залі ЗУНУ. На сцені виступили Наталія Сумська, Сергій Лазо та Гриць Драпак. На вечорі зібралися поціновувачі мистецтва. Серед учасників - відома акторка Наталія Сумська, письменник Сергій Лазо та Гриць Драпак. Також були присутні поважні гості мистецької події. В основі дійства - книга Сергія Лазо "Цвяхи". Подія поєднала літературу, музику та хореографію. Більше фото та відео дивіться нижче.
