Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.

Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?

Найголовніше з того, що розповіла вихователька:

– заклад існує вже 38 років;

– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.

– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».

– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.

– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.

Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.

Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…

Автор – Андрій Гнатюк

Думка автора може не співпадати з думкою редакції. 

About the author

trending_flat
Біля Тернополя горіли два авто Porsche Cayenne (відео)

У селі на Тернопільщині горіли два авто Porsche Cayenne. Інцидент стався у Великій Березовиці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "У Великій Березовиці горіли два автомобілі Porsche Cayenne. Рятувальники не допустили поширення вогню та врятували виробничу будівлю," - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло, що у центрі Тернополя сталася пожежа ресторану "Пасаж Адлера".

trending_flat
Бив дружину руками та ногами: суд обмежився штрафом для домашнього тирана на Тернопільщині

Житель Чортківщини 17 квітня 2026 року під час сімейної сварки завдав дружині численних ударів — кулаком по голові, ногою по спині та ногах, кулаком у грудну клітку. Жінка отримала синці на обличчі, у поперековій ділянці, на молочній залозі, передпліччі та гомілці. Чортківський районний суд розглянув справу і виніс вирок. Покарання виявилося м'яким: штраф у розмірі 850 гривень. Саме стільки коштує умисне побиття власної дружини згідно з санкцією ч. 1 ст. 125 КК України — норми про легкі тілесні ушкодження. Чоловік одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, визнав вину та активно сприяв слідству. Усе це суд врахував як пом'якшуючі обставини. Читайте також: Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок Справу розглянули у спрощеному порядку — без судового засідання і без участі сторін. І потерпіла, і обвинувачений письмово погодилися на такий формат.

trending_flat
Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок

Теребовлянський районний суд засудив місцевого жителя за напад на військового правоохоронця та опір спецпризначенцям під час затримання. 23 лютого 2026 року офіцер Військової служби правопорядку прибув до будинку теребовлянця, щоб з'ясувати обставини самовільного залишення ним військової частини. Після того як офіцер представився та пред'явив посвідчення, житель почав поводитися агресивно. Близько 13:00 він завдав офіцерові удар ножем у ділянку грудей. Про це свідчить запис у ЄДРСР. Чоловік спричинив офіцерові легкі тілесні ушкодження. Поранений вибіг на вулицю. Увечері того ж дня до будинку для проведення обшуку та затримання прибули поліцейські управління «КОРД». Виявивши чоловіка в одній із кімнат, вони зіткнулися з активним опором: він тримав у руках сокиру й розмахував нею, не підпускаючи правоохоронців і відмовляючись виконувати їхні вимоги. Чоловіка затримали 23 лютого і тримали під вартою до дня вироку — 1 травня 2026 року. Цей строк зараховано як відбуте покарання. За […]

trending_flat
Вічна пам’ять. Випускник тернопільської школи Маслак Володимир визнаний загиблим на фронті

Тернопіль прощатиметься зі ще з одним своїм сином - випускник школи №22, Володимир Маслак, визнаний загиблим під час захисту України. Про це повідомляє "Терміново" з посиланням на дописи тернопільської школи №22 та міського голови Сергія Надала. Маслак Володимир Олександрович закінчив ТЗОШ №22 у 2005 році. Він став на захист України і загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. 12 березня 2025 року його офіційно визнали загиблим. Школа схилилась у скорботі Педагогічний колектив та учні школи висловили співчуття матері Героя - вчительці математики ТЗОШ №22 Олександрі Йосипівні Маслак. "Висловлюємо Вам і всій Вашій родині щирі співчуття. Розділяємо Ваш біль і схиляємо голови у скорботі", - йдеться у зверненні школи. Міський голова Тернополя Сергій Надал також відреагував на загибель земляка. За його словами, Маслак Володимир Олександрович віддав своє життя, захищаючи Україну, її незалежність та мирне майбутнє. " Наш земляк Маслак […]

Карпатська джерельна
trending_flat
Могла вводити в оману. “Карпатська джерельна” отримала штраф у 9 млн гривень і змінила упаковку

Виробник «Карпатської джерельної» прибрав із пляшок зображення гір і назву «Карпати» після штрафу від Антимонопольного комітету у 9,4 мільйона гривень. Про це йдеться у матеріалі видання Zaxid.net. Що сталося Антимонопольний комітет України оштрафував ТзОВ «Карпатські мінеральні води» ще на початку березня 2026 року. Регулятор встановив, що назва бренду і дизайн етикетки вводили покупців в оману. На пляшках були гори, ялини й карта з позначкою «Карпати». Через це люди могли думати, що вода з Карпат, хоча її насправді виробляють у Золочівському районі Львівської області - це зовсім не гірський регіон. Що змінили на етикетці Нові партії продукції вже потрапили на полиці магазинів із оновленим дизайном. З пляшок зникли: напис «Карпати»; гірські обриси; зображення ялин. Натомість виробник чітко зазначив, що «Карпатська джерельна» - це лише торгова марка, а не вказівка на регіон, звідки береться вода. Звідки береться вода Підприємство розташоване в селі […]

трагедія на дамбі
trending_flat
Після трагедії на дамбі міська влада закликає встановити камери ПДР

Після смертельної аварії на тернопільській дамбі міський голова вимагає встановити камери фіксації швидкості - в обидва боки руху. Про це написав міський голова Тернополя Сергій Надал у Facebook. Що пропонує мер Надал заявив, що ділянка вулиці Руської біля дамби давно стала місцем, де водії систематично порушують швидкісний режим. Після трагедії він виступив з конкретною пропозицією - встановити камери автоматичної фіксації швидкості з обох боків дороги. "Камера не повертає життя. Але камера змушує задуматись. Зменшити швидкість і водій та його пасажири ввечері прийдуть додому", - написав Надал. За словами мера, місто готове: підготувати ділянку для встановлення обладнання; опрацювати технічну частину; пройти всі необхідні погодження в найкоротші строки. Керівництво обласної поліції підтримало ініціативу. Наразі сторони працюють над реалізацією спільно. Трагедія на дамбі: що відомо Як повідомляло "Терміново", 6 травня на вулиці Руській, на ділянці дамби Тернопільського ставу, 19-річний водій BMW 330i виїхав […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025