Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
У сусідній області почали штрафувати за непрацюючі кондиціонери в маршрутках
Львівські посадовці взялися за ретельну перевірку клімат-контролю в міському транспорті. За останні два тижні рейди виявили вже 28 фактів, коли пасажирам доводилося їхати у душних салонах через несправні або просто вимкнені системи охолодження. Остання інспекція закінчилася фінансовими санкціями для приватних компаній, повідомляється на сайті Львівської міської ради. Хто потрапив під удар: підсумки останнього рейду Управління транспорту ЛМР «без попередження» оглянуло кондиціонери у 33 автобусах (маршрути №20, 23, 34, 43) та 11 тролейбусах (№30 і №32). Результати виявилися невтішними: Приватні перевізники: Охолодження не працювало у 6 автобусах. Головним антигероєм став перевізник ТзОВ "Фіакр-Львів" (4 порушення), ще 2 «гарячих» салони зафіксували у ПАТ "Львівське АТП-14630". За кожен такий випадок підприємства збідніють на 1700 гривень. Електротранспорт: Спекотно було і у двох тролейбусах №32. Проте комунальне підприємство «Львівелектротранс» штрафу уникне — чинний договір цього не передбачає. Замість цього «на килим» викличуть керівництво депо та […]
Пяний водій на Тернопільщині збив жінку і сховав авто в саду: суд виніс остаточний вирок
П'яний водій збив жінку на Тернопільщині, кинув її на дорозі й спробував уникнути покарання. Суд вирішив інакше. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. 7 років без права оскарження Тернопільський апеляційний суд підтримав вирок водію, засудженому за п'яне ДТП, втечу з місця аварії та керування авто без посвідчення. Захист вимагав зменшити термін ув'язнення, але суд не погодився. Вирок набрав законної сили. 23 жовтня 2025 року в селі Влащинці Кременецького району водій автомобіля ВАЗ 2101 у стані сильного алкогольного сп'яніння виїхав на зустрічну смугу і збив жінку, яка йшла по узбіччю. За висновком суду, водій мав змогу вчасно помітити пішохода і загальмувати, але не зробив цього. Кинув жертву і сховав авто Після аварії чоловік зник із місця події, залишивши травмовану жінку без жодної допомоги. Потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження. Пошкоджене авто водій сховав у власному саду. Саме там його й […]
Тернопільщина втратила молодого Героя Івана Бачинського
Тернопільщина втратила молодого Героя Івана Бачинського, родом з Чортківщини. Про втрату повідомили у Бучацькій міській раді. "З глибоким сумом повідомляємо, що 21 червня 2026 року, виконуючи військовий обов’язок із захисту України, загинув наш земляк, житель села Переволока, старший стрілець-оператор, солдат Іван Бачинський, 1991 року народження. Життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Оріхуватка Донецької області внаслідок ураження FPV-дроном противника. Іван віддав найдорожче – своє життя – за свободу, незалежність і майбутнє України", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, близьким та усім, хто знав Івана Бачинського.
Побутові лайфхаки: як довго зберігати відкриту томатну пасту
Томатна паста — незамінний продукт на кухні, який додає стравам насиченого кольору та глибокого аромату. Проте під час приготування борщу чи соусу зазвичай потрібна лише пара столових ложок цього концентрату. Залишок продукту в банці часто відправляється до холодильника, а вже за кілька днів з'являється цвіль. Оскільки в справжньому продукті немає штучних консервантів, він миттєво реагує на контакт із повітрям, але за допомогою простих хитрощів його свіжість можна суттєво подовжити. Створення захисного бар'єра всередині банки Головна причина швидкого псування томатного концентрату — кисень, який запускає процеси окиснення. Найпростіший спосіб перекрити доступ повітря до залишків продукту полягає у використанні рослинної олії. Після того як ви взяли необхідну кількість пасти, акуратно розрівняйте її поверхню ложкою та залийте тонким шаром соняшникової чи оливкової олії завтовшки приблизно в пів сантиметра. Сучасні натуральні томатні пасти без сторонніх домішок завдяки своїй густій консистенції чудово тримають форму і не змішуються […]
Тернопільські синоптики прогнозують +39 градусів спеки
Погода на Тернопільщині продовжує дивувати. На найближчі дні синоптики Тернопілля прогнозують до 39 градусів спеки. Про це свідчить прогноз Тернопільського обласного центру з гідрометрології. Пік температури, згідно з прогнозом, буде 29 червня, у понеділок. Тоді стовпчики термометрів можуть піднятись навіть до +39. "26 ЧЕРВНЯ: Мінлива хмарність. Без опадів. Вітер північно-західний, 7 – 12 м/с. Температура по області вночі 15 – 20° тепла, вдень 29 – 34° тепла, по м. Тернополю вночі 16 – 18° тепла, вдень 31 – 33° тепла. Рівень небезпечності – зелений (відсутній). 27 червня: Малохмарно. Без опадів. Вітер північний, 5 – 10 м/с. Температура вночі 15 – 20° тепла, вдень 30 – 35° тепла. 28 червня: Ясно. Вітер західний, 3 – 8 м/с. Температура вночі 16 – 21° тепла, вдень 34 – 39° тепла", - йдеться у повідомленні.
Тернополянин встановив світовий рекорд на Гран-прі з паралегкої атлетики в Тунісі
Спортсмен з Тернополя Павло Шаблій здобув дві золоті медалі на міжнародному Гран-прі з паралегкої атлетики в Тунісі та встановив світовий рекорд. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. У метанні диска серед спортсменів класу F51 Шаблій показав результат 14,16 метра, що є світовим рекордом. Друге золото він отримав у метанні булави — з результатом 31,82 метра. Тренер спортсмена — Іван Салук. Вітаємо! Раніше "Терміново" писало, що дует тернополянки та харків’янина виборов золото на чемпіонаті Європи-2026. Українці продемонстрували хороший результат, обійшовши 63 найсильніші пари з усієї Європи та піднявшись на найвищу сходинку п’єдесталу.
