Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
У тернопільських магазинах перестали приймати купюри 1, 2, 5 та 10 гривень. Чи законно це
Тернополяни вже встигли здивуватись: на дверях деяких місцевих магазинів з'явились оголошення - дрібні паперові гривні більше не приймаються. Читачі надсилають фото, питають: це законно? Хто має нести гроші до банку на обмін - споживачі чи магазини? Розповідаємо. З початку березня 2026 року паперові купюри номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень офіційно пішли з обігу - так вирішив Національний банк України. Тепер ці номінали існують виключно у форматі монет. Саме тому касири мають повне право повернути вам таку банкноту назад. А що ж робити з тими, що вже є в гаманці? Нести до банку - і не зволікати. До лютого 2027 року будь-яке відділення зобов'язане обміняти старі купюри безкоштовно, без черги і без обмежень по сумі. Тобто хоч цілий пакет принесіть - приймуть. Тож перевірте свої гаманці. Якщо там є паперові "одиниці", "двійки", "п'ятірки" чи "десятки" — відкладіть окремо і найближчим […]
Наталія Сумська завітала до Тернополя: яскраві кадри благодійного вечора (фото, відео)
У Тернополі відбувся на благодійний вечір "Світ" - літературно-музично-хореографічне дійство за мотивами книги Сергія Лазо "Цвяхи". Захід відбувся в актовій залі ЗУНУ. На сцені виступили Наталія Сумська, Сергій Лазо та Гриць Драпак. На вечорі зібралися поціновувачі мистецтва. Серед учасників - відома акторка Наталія Сумська, письменник Сергій Лазо та Гриць Драпак. Також були присутні поважні гості мистецької події. В основі дійства - книга Сергія Лазо "Цвяхи". Подія поєднала літературу, музику та хореографію. Більше фото та відео дивіться нижче.
На фронті загинув 25-річний військовий з Тернопільщини
На фронті загинув 25-річний Олександр Трушик з Горигляд — військовослужбовець 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він віддав життя за Україну 24 лютого 2026 року. Про втрату повідомила Коропецька селищна рада. Олександр Трушик народився 16 жовтня 2000 року. Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув 24 лютого 2026 року під час бойових дій. У громаді оголошено жалобу з 5 по 10 березня 2026 року. Похорон відбудеться в селі Горигляди. Точний час прибуття кортежу, парастасу та чину похорону буде повідомлено додатково. "Висловлюємо щирі співчуття матері Світлані, батьку Олександру, брату Матвію, бабусі Ганні, дідусеві Михайлу, бабусі Тетяні, дідусеві Михайлу, хресній Наталії, родині, друзям, близьким та побратимам Героя.Розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами у цю важку годину", - йдеться у повідомленні.
Смерть жінки у Кременецькій лікарні розслідує поліція
Слідчі Кременеччини відкрили кримінальне провадження щодо медиків після смерті 55-річної пацієнтки. Дочка загиблої стверджує: лікарі ігнорували її прохання про додаткове обстеження матері. Як повідомляє поліція Тернопільської області, провадження відкрито за статтею 140 КК України - неналежне виконання обов'язків медичним працівником. Як це сталося Жителька одного із сіл Кременеччини опублікувала у соцмережах звинувачення на адресу лікарів. Слідчі самостійно виявили публікацію та запросили жінку до поліції - вона виклала всі обставини у письмовій заяві. Читайте також: У Кременецькій лікарні обшуки: що відомо За її словами, вона неодноразово просила направити матір до лікарні в Тернополі та провести додаткове обстеження. Лікарка відмовляла, пояснюючи, що в цьому немає потреби. 16 лютого 2026 року жінка померла. Поліція розпочала досудове розслідування. У його межах слідчі: встановлюватимуть усі обставини події; призначать необхідні експертизи; нададуть правову оцінку діям медпрацівників.
Курси німецької мови для початківців у 2026 році: як перейти з A1 до A2, скільки часу потрібно та що вчити
У 2026 році курси німецької мови для початківців залишаються найбільш затребуваним форматом навчання серед тих, хто планує навчання, роботу або переїзд до німецькомовних країн. Онлайн-формат дозволяє почати з нуля у комфортному темпі, без перевантаження та з чітким розумінням подальшого прогресу. Саме перехід із рівня A1 до A2 часто стає першим серйозним етапом, який показує, наскільки ефективно побудована програма навчання. Для новачків важливо не лише засвоїти базову лексику й граматику, а й навчитися стабільно використовувати мову в простих ситуаціях. Неправильний старт або відсутність системності на рівні A1 ускладнює подальший перехід до A2. Що означають рівні A1 та A2 у німецькій мові Рівень A1 передбачає знайомство з основами мови: алфавіт, вимова, прості слова та базові граматичні конструкції. На цьому етапі студент вчиться розуміти короткі фрази, представляти себе та будувати найпростіші речення. Головна мета A1 — сформувати мовну базу без перевантаження. Рівень A2 є логічним […]
В Ігровиці перевернулась фура: чи є постраждалі
У вихідні на Тернопільщині сталася аварія. Ігровиці перекинувся вантажний автомобіль. Про випадок розповіли у пресслужбі поліції Тернопільської області. "Повідомлення про автопригоду в селі Ігровиця надійшло на спецлінію Тернопільського відділу поліції о 10:16 від жителя обласного центру. При виїзді слідчо-оперативної групи стало відомо, що житель Шумська, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGX та напівпричепа із вантажем, не врахував дорожньої ситуації, не обрав безпечної швидкості і як наслідок - з'їхав на узбіччя та перекинувся.37-річного кермувальника з численними забоями та травмами госпіталізували", - кажуть правоохоронці. Нагадаємо, "Терміново" розповідало, що в Ігровиці часто стаються аварії. Зокрема, нещодавно тут під час ДТП з фурою буряк засипав людське подвір'я.
