Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
У ДТП в Почаєві загинула 16-річна Софія Мельничук
У жахливій ДТП загинула 16-річна випускниця Дунаївської школи Софія Мельничук. "З глибоким сумом сприйняли звістку про трагічну загибель нашої випускниці Мельничук Софії внаслідок автокатастрофи. Це непоправна втрата для родини, друзів, однокласників, учителів та всіх, хто знав Софію. Світла, щира, добра і сповнена мрій, вона назавжди залишиться у наших серцях та пам'яті. Важко знайти слова, які могли б втамувати біль цієї втрати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Софії. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі", - йдеться у повідомленні навчального закладу. Нагадуємо, вчора ввечері її з 17-річним водієм мотоцикла, в якому Софія була пасажиркою, збив п'яний водій на легковому авто. Про ДТП за участі п'яного водія ми писали тут: У Почаєві п’яний водій збив двох дітей: загинула 16-річна дівчина
У Почаєві п’яний водій збив двох дітей: загинула 16-річна дівчина
У Почаєві водій легкового авто близько 22 години збив двох дітей, які їхали попутним напрямком на електроскутері. Унаслідок наїзду загинула 16-річна дівчина. Про страшний випадок повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "17-річний водій електроскутера рухався центральною дорогою разом із пасажиркою. Під час руху пригальмував, аби здійснити маневр повороту ліворуч. У цей момент у двоколісний транспортний засіб в'їхав автомобіль «RENAULT-MEGANE», який рухався позаду. Від отриманих травм 16-річна пасажирка померла в кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Водія електроскутера з тілесними ушкодженнями госпіталізували до медичного закладу. Розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.286-1 КК України. Водія затримано в порядку ст.208 КПК України. Готується підозра за ч.3 ст.286-1 КК України", - йдеться у повідомленні.
Поводився агресивно: у поліції розповіли, кого затримали у Тернополі на “Східному”
Затримали чоловіка, який забарикадувався у квартирі на Східному та вчиняв домашнє насильство. Про це повідомив очільник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко. "Сьогодні вранці поліцейські оперативно відреагували на повідомлення про домашнє насильство в Тернополі. Близько 5:00 до Тернопільського районного управління поліції звернулася жителька Харківщини, яка повідомила, що її сестра потребує допомоги. За її словами, співмешканець зачинив жінку в квартирі та погрожував їй фізичною розправою. Також була інформація, що чоловік може перебувати у стані наркотичного сп’яніння. На виклик негайно прибули працівники сектору протидії домашньому насильству. Чоловік поводився агресивно та відмовлявся відчиняти двері, тому для забезпечення безпеки людей додатково було залучено бійців підрозділу поліції особливого призначення", - йдеться у повідомленні. Зброї на місці полії не було. "Під час перевірки помешкання жодної зброї правоохоронці не виявили. Після перемовин чоловік відчинив двері. Ним виявився 30-річний житель Донецької області, який наразі проживає у Тернополі. Унаслідок події ніхто […]
На Тернопільщині від учора розшукують зниклого безвісти пенсіонера
На Тернопільщині зник чоловік 1960 року народження. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "17 червня рятувальники ДСНС спільно з працівниками поліції проводили пошуки поблизу села Бурдяківці Скала-Подільської громади Чортківського району. Розшукують місцевого жителя 1960 року народження, який 16 червня вийшов із дому та не повернувся", - йдеться у повідомленні. Станом на зараз чоловіка не вдалось знайти. До пошуків залучили рятувальників 8-ї державної пожежно-рятувальної частини та групу рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Під час робіт вони використовували спеціальну техніку, службового собаку та безпілотний літальний апарат. Загалом рятувальники обстежили близько 22 гектарів території. Пошукові заходи тривають.
У Тернополі чоловік захопив жінку в заручники: що відомо
Вранці 18 червня у Тернополі сталася надзвичайна подія -озброєний чоловік захопив заручницю і утримував її у квартирі. Про це повідомили очевидці у соцмережах. Редакція "20 хвилин" дізналася перші подробиці інциденту. За попередньою інформацією, чоловік наркозалежний. Також він перебуває у розшуку за порушення військового обліку. "За інформацією власних джерел редакції у силових структурах, про домашнього насильника поліцію повідомила родичка з іншого міста. Спецпризначенці, які перебувають на місці, кажуть, що він вимагає, аби до нього приїхав кум. І погрожує, ймовірно, зброєю та вибухівкою", - йдеться у повідомленні. Згодом журналісти повідомили, що чоловіка затримали.
Купівля будинку: чому важливо оцінювати не лише будинок, а й ділянку
Під час вибору приватного житла покупці часто концентруються на площі будинку, плануванні та стані ремонту. Водночас земельна ділянка є невід'ємною частиною об'єкта і значною мірою визначає комфорт проживання. Саме тому люди, які вивчають пропозиції за посиланням https://www.atlanta.ua/uk/chernovtsy/filters/prodazha/doma, дедалі частіше звертають увагу не лише на характеристики будівлі, а й на можливості використання території навколо неї. Вдале поєднання будинку та ділянки дозволяє отримати більше свободи у використанні нерухомості та створити комфортний простір для життя на багато років уперед. Земельна ділянка при купівлі будинку: на які параметри звернути увагу Площа ділянки сама по собі не є гарантією її практичності. Важливо оцінювати конфігурацію території, її рельєф та можливості подальшого використання. Навіть велика за площею ділянка може виявитися менш зручною, ніж компактна, але правильно спланована територія. Під час вибору варто звернути увагу на: форму земельної ділянки; зручність під'їзду до будинку; особливості рельєфу; наявність вільного простору для […]
