Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.

Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?

Найголовніше з того, що розповіла вихователька:

– заклад існує вже 38 років;

– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.

– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».

– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.

– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.

Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.

Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…

Автор – Андрій Гнатюк

Думка автора може не співпадати з думкою редакції. 

About the author

trending_flat
Померла вчителька з Тернополя Світлана Пушкар, яка 30 років віддала школі

На свято Благовіщення обірвалося життя Світлани Володимирівни Пушкар — вчительки алгебри, геометрії та інформатики Тернопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. №27 імені В. Гурняка. Про це повідомили у школі №27. Понад тридцять років Світлана Володимирівна віддала рідній школі. Для цілих поколінь учнів вона стала не просто педагогом точних наук, а людиною, яка вміла поєднувати суху логіку математики з практичними знаннями, потрібними в реальному житті. Діти любили її щиро — за емоційність, теплоту й уміння відчувати кожного. Колеги втратили близького друга й порадника. Світлана Володимирівна охоче ділилася досвідом, завжди була надійною опорою, ніколи не підводила. Елегантна, весела, кмітлива — вона залишала слід в усіх, хто мав щастя її знати. Навіть тривала й важка хвороба не зламала її характеру. До останнього вона залишалася турботливою матір'ю, сестрою, тіткою й подругою. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття усім, хто знав покійну. Вічна їй пам'ять.

опалювальний сезон
trending_flat
У Тернополі завершують опалювальний сезон: коли стартує відключення

У Тернополі завершується опалювальний сезон. Про це повідомили у Тернопільській міській раді. Як стало відомо, опалювальний сезон завершується з 30 березня. Причиною називають стійку теплу погоду. Нагадаємо, опалювальний сезон в Україні традиційно завершується, якщо середня температура повітря протягом трьох діб складає +8 і більше. Водночас синоптики прогнозують різке похолодання в Україні. За даними Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, у вихідні температура повітря опуститься до +6, а вночі буде близько двох градусів тепла.

trending_flat
Моя перша кредитка: чому варто оформити кредитну картку та якою вона має бути

Ми звикли щоденно користуватися платіжними картками, зокрема дебетовими. На них нараховують заробітну плату, стипендію, пенсію, можна здійснювати грошові перекази, оплати та знімати готівку. Проте варто звернути увагу й на кредитну картку, користь якої виходить далеко за межі доступу до банківських коштів у критичній ситуації. Переваги та можливості кредитної картки Кредитні картки – це найпростіший інструмент залучення додаткових коштів для підвищення своєї поточної платоспроможності. На відміну від готівкових кредитів, вони передбачають більш вигідні умови для невеликих регулярних витрат та просте обслуговування. Кредитна картка має такі можливості: Надає доступ до коштів банку, дозволяючи розраховуватися за товари та послуги, навіть якщо на рахунку відсутні власні кошти. Пільговий період, впродовж якого не нараховуються відсотки за користування банківськими коштами. Кешбеки та бонуси, програми лояльності для підвищення ефективності окремих чи всіх платіжних операцій. Користуватися кредитною карткою безпечніше, ніж дебетовою. Адже у разі шахрайських дій, з рахунку будуть […]

Дмитро Погорєлов загинув
trending_flat
У важкому бою загинув 25-річний військовий з Тернопільщини

На війні загинув 25-річний військовий, який жив на Тернопільщині після вторгнення. Про це повідомили у Трибухівській об'єднаній територіальній громаді. "З глибоким сумом висловлюємо співчуття Олені та Юрію Погорєловим, які стали частиною нашої громади, знайшовши тут прихисток, у зв’язку з непоправною втратою - загибеллю їхнього сина, військовослужбовця Дмитра Погорєлова. 25-річний Дмитро загинув 23 березня 2026 року в Запорізькій області під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну, її свободу та незалежність", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, близьким та усім, хто знав нашого Героя. Вічна йому пам'ять і слава!

ДТП Глибочок
trending_flat
У поліції назвали причину ДТП на Об’їзній, де загинуло двоє неповнолітніх та дорослий

На Тернопільщині завершили розслідування та скерували обвинувальний акт до суду у справі щодо ДТП, де загинуло троє людей. Про це повідомляє поліція Тернопільської області. За даними слідства, чоловік підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб) Кримінального кодексу України. "Дорожньо-транспортна пригода трапилася 28 грудня 2025 року близько 12:00 на автомобільній дорозі державного значення Р-41 "Обхід міста Тернополя" поблизу села Великий Глибочок Білецької територіальної громади. Як встановили слідчі, водій автомобіля Peugeot 405, 1960 року народження, рухаючись у напрямку села Біла, не був достатньо уважним, не врахував дорожню обстановку та допустив занос транспортного засобу", - йдеться у повідомленні. У результаті порушення автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автопоїздом у складі сідлового тягача Mercedes-Benz Actros 1851LS та напівпричепа Schmitz SKO 24L. На момент […]

спалювання трави
trending_flat
Під час спалювання трави загинула людина на Тернопільщині

На Тернопільщині через спалювання сухої трави загинула людина. Про це заявили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "У селі Мислова сталася жахлива подія, яка вкотре нагадує про смертельну небезпеку вогню. Під час спалювання сухої рослинності загинув чоловік 1955 року народження. За попередніми даними, він самостійно розвів багаття, але через вітер вогонь вийшов з-під контролю та перекинувся на нього. Також під час спроби допомогти загиблому травмувався громадянин 1954 р. н., який отримав термічні опіки кінцівок і зараз перебуває в лікувальному закладі", - йдеться у повідомленні.  

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025