Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Герой України з Тернопільщини очолив 32 бригаду
Майор Ігор Дикун, уродженець Тернопільщини та Герой України, став новим командиром 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Він звернувся до особового складу із заявою про пріоритети своєї роботи на цій посаді. Про це захисник написав у фейсбуці. З початку повномасштабного вторгнення Росії Дикун пройшов шлях від командира взводу до заступника командира 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Свій досвід він описує просто: «Я знаю ціну кожного метра нашої землі і ціну кожного життя». У зверненні до бійців майор окреслив три головні напрями роботи. Перший - комплектування підрозділів злагодженими групами, а не просто списками людей. «10 окремих людей - це натовп, а 3 злагоджені групи - це сила», - пояснює командир. Другий напрям - посилення ролі сержантського корпусу: сержанти отримають більше повноважень і відповідальності за прийняття рішень у бою. Третій - розвиток дронів та наземних роботизованих комплексів для евакуації поранених і підвезення боєприпасів. […]
Власники дорогих авто Тернопільщини у січні сплатили 625 тисяч гривень податку
За підсумками першого місяця 2026 року надходження від транспортного податку з власників елітних автомобілів до місцевих бюджетів області склали 625 тис. грн — вдвічі більше від запланованого показника, тобто на 324 тис. грн понад очікування. З цієї суми підприємства та організації (36 юридичних осіб) сплатили 385 тис. грн, тоді як 15 громадян-платників додали до місцевої скарбниці ще 240 тис. грн. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. Перелік транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню у 2026 році, затверджений Міністерством економіки України та оприлюднений на його офіційному сайті, налічує 1259 преміальних моделей. Серед брендів, представлених у списку найширше, — Mercedes-Benz, BMW, Audi, Lexus, Porsche, Land Rover, Tesla, Jaguar, Maserati, Bentley, Rolls-Royce, Ferrari, Lamborghini, Aston Martin і McLaren, а також окремі дорогі версії Toyota та Volvo. Податок поширюється на автомобілі не старші п'яти років із середньою ринковою вартістю понад 3,2 […]
Redmi Watch 6 VS Xiaomi Watch 5: обираємо ідеальний смарт-гаджет
Вибір годинника сьогодні — це як вибір гарного взуття: комусь потрібні легкі кросівки, щоб пробігти марафон, а комусь — стильні туфлі, які пасуватимуть до костюма на діловій зустрічі. У 2026 році компанія Xiaomi вирішила не змушувати нас іти на компроміси, випустивши на ринок два абсолютно різних, але по-своєму крутих девайси. Сьогодні ми обговоримо найсвіжіші Redmi Watch 6, що стали справжньою знахідкою для активних людей, та порівняємо їх із вишуканим флагманом п’ятої серії. Свіжі новини Редмі Воч 6 кажуть про те, що бренд навчився робити доступні речі, які за можливостями вже дихають у спину дорогим пристроям. Годинник Redmi Watch 6: ваш напарник у русі Якщо ви з тих, хто не любить відчувати зайву вагу на зап'ясті, то новий годинник Redmi Watch 6 (https://y.ua/uk/umnye-chasy-smart-watch/xiaomi-redmi-watch-6/c10062-f=1:592_1523:111970/) вам точно «зайде». Він майже невагомий завдяки легким композитам, тому з ним зручно і на стадіоні, і під […]
У Тернопільському військкоматі чоловік намагався себе порізати
6 лютого 2026 року до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки мобільна група оповіщення разом із поліцією доставила військовозобов'язаного К., 1977 року народження. Під час перевірки документів виявилося, що чоловік раніше мав судимість за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України (грабіж) та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування авто у нетверезому стані. Про це розповіли у Тернопільському ТЦК та СП. Перебуваючи в приміщенні центру, К. намагався підкупити військовослужбовців, щоб вийти і надалі ухилятися від служби. Отримавши відмову, він погрожував, що все одно уникне армії, посилаючись на кримінальне минуле. Скориставшись моментом, коли інший військовозобов'язаний відійшов, чоловік вкрав його одноразовий станок для гоління і порізав собі шкіру на передпліччі лівої руки. Військовослужбовці надали першу медичну допомогу та викликали швидку. Лікарі встановили, що пошкодження не несли загрози життю і не є підставою для звільнення від служби. Військово-лікарська комісія визнала […]
Водій влаштував шалений дрифт біля Катедри у Тернополі (відео)
Учора в Тернополі патрульні отримали скаргу від перехожого: на вулиці Патріарха Йосифа Сліпого водій BMW дрифтував поблизу пішохідного переходу. На місці в той час були люди, а дії водія створювали реальну загрозу для пішоходів. Про це повідомили у патрульній поліції. Поліцейські швидко приїхали на місце, знайшли автомобіль і встановили особу водія. Ним виявився 19-річний тернополянин. "Інспектори оперативно прибули на місце, виявили транспортний засіб та встановили особу водія. На нього патрульні склали відповідні адміністративні матеріали", - повідомляє патрульна поліція Тернополя.
Кременець отримав нового шефа поліції
У Кременецькому районному відділі поліції змінився керівник. Начальник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко представив особовому складу тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу Сергія Горяного. Новий керівник - кандидат юридичних наук, закінчив Київський національний університет внутрішніх справ. Більшу частину служби він провів в оперативних підрозділах поліції Тернопільщини, а безпосередньо у Кременці вже працював начальником районного відділу у 2021-2023 роках. Крім того, очолював Бережанський відділ поліції та Підволочиське відділення поліції. До нового призначення керував відділом поліції №1 Тернопільського райуправління, повідомляє очільник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко. Зюбаненко зазначив, що від нового керівника очікує конкретних результатів: "Очікую від керівника чіткої організації роботи підрозділу, дисципліни та законності серед особового складу і конкретного результату. Люди мають відчувати захист і підтримку поліції у кожній громаді."
