Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Як підготувати iPhone до зими: захищаємо акумулятор від холоду
Зима — складний сезон не тільки для водіїв та комунальників, а й для смартфонів. Мороз, сніг, волога та різкі перепади температур можуть впливати на роботу iPhone. Найперше страждає акумулятор: телефон швидше втрачає заряд, може раптово вимкнутися або тимчасово обмежити продуктивність. Чому батареї iPhone не любить холод і як підготувати його до зими? Розповідаємо, що потрібно знати власникам смартфонів Apple. Чому iPhone швидше розряджається на морозі? У iPhone використовуються літій-іонні акумулятори. За низької температури хімічні процеси всередині батареї сповільнюються. Через це акумулятор тимчасово втрачає здатність віддавати потрібну кількість енергії. Apple рекомендує використовувати iPhone при температурі навколишнього середовища від 0 до 35 °C. Оптимальним для роботи акумулятора вважається приблизно 16–22 °C. А тепер уявіть типовий зимовий день в Україні: вийшли з дому при -10 °C, відкрили навігацію, увімкнули мобільний інтернет, зробили кілька фото — і раптом замість звичних 35% бачите 12%. Ні, iPhone не […]
На Тернопільщині двоє дітей травмувалися на електровелосипеді
У селі Мирове Шумської громади сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої травмувалися двоє малолітніх хлопців. Діти потрапили до медзакладу з переломами, забоями та іншими тілесними ушкодженнями. Про аварію на спецлінію Кременецького районного відділу поліції повідомив черговий лікар. За інформацією ГУНП в Тернопільській області, ДТП сталася близько 15:30. Попередньо встановлено, що двоє неповнолітніх їхали на електровелосипеді Crosser T-777. Малолітній водій не впорався з керуванням, унаслідок чого хлопці впали. Діти отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед ушкоджень - переломи та численні забої. Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють правоохоронці.
1,10 проміле в крові: біля Тернополя спіймали водія, який ганяв на швидкості 120 км/год
У Великій Березовиці на Тернопільщині патрульні зупинили водія Daewoo Lanos, який їхав зі швидкістю 120 км/год у межах населеного пункту. Під час перевірки у чоловіка також виявили ознаки алкогольного сп’яніння. Порушника помітили у неділю, 10 серпня, коли патрульні контролювали дотримання швидкісного режиму. Про це повідомили у патрульній поліції Тернопільської області. Автомобіль рухався населеним пунктом із суттєвим перевищенням дозволеної швидкості. При цьому в салоні перебували пасажири. Під час розмови з кермувальником поліцейські звернули увагу на характерні ознаки сп’яніння. Водій погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу Dräger. Перевірка показала 1,10 проміле алкоголю. На чоловіка склали адміністративні матеріали за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення: ч. 4 ст. 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості більш як на 50 км/год; ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. У патрульній поліції вкотре наголошують: перевищення швидкості […]
Тернополянам нараховують тисячі гривень за “зайві” метри: юрист пояснив, як скасувати пеню
Мешканці Тернополя почали масово отримувати повідомлення про несплачений податок на "зайві" квадратні метри житла. Дехто побачив нарахування одразу за кілька років і вже зі значною пенею. Про це "Терміново" повідомили самі читачі, які зіткнулися з несподіваними боргами. Шість тисяч гривень нізвідки Пані Катерина звернулася до редакції, коли отримала сповіщення в застосунку "Е-Тернопіль". Виявилося, що вона винна податковій за кілька років одразу. „Мені прийшло шість тисяч гривень за ці роки, я була в шоці. Пішла з'ясовувати в податковій, там сказали, що надсилали мені квитанції. Насправді ж мені ніхто нічого не надсилав. Тепер я сплатила ці шість тисяч, і ще нарахували пеню", - розповідає жінка. Вона каже, що тепер розповідає всім знайомим про свою історію, аби ті були готові до подібних несподіваних витрат. Три роки боргу, про які він не знав Схожа ситуація трапилась і з паном Василем. Йому ні на пошту, […]
У Тернополі поліцейська збила людину на пішохідному (відео)
У Тернополі жінка за кермом Nissan Qashqai збила чоловіка на пішохідному переході проспекту Степана Бандери. За попередніми даними, за кермом авто перебувала працівниця поліції. Про це повідомляє видання "20 хвилин". Наїзд стався на пішохідному переході 9 серпня о 22:50 на проспекті Степана Бандери в Тернополі водійка Nissan Qashqai наїхала на 65-річного чоловіка. Він переходив дорогу на пішохідному переході. Від удару чоловік перевернувся на капоті автомобіля. На момент ДТП світлофор працював у режимі миготливого жовтого сигналу. Журналісти отримали відео з місця події та інформацію від очевидців. За їхніми словами, за кермом авто перебувала працівниця поліції. Редакція звернулася до ГУНП Тернопільської області з проханням підтвердити або спростувати цю інформацію. У поліції відповіли, що не можуть розголосити такі дані через "захист персональних даних", і порадили звернутися до Державного бюро розслідувань. Водійка була тверезою У Державному бюро розслідувань підтвердили, що відкрили досудове розслідування за […]
Рятувальник з Тернопільщини втретє здобув срібло чемпіонату Європи
Пожежний-рятувальник з Тернопільщини Михайло Шаблій виборов срібну медаль на чемпіонаті Європи з жиму лежачи. Для спортсмена це вже третє срібло європейської першості. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. Михайло Шаблій вижав 185 кілограмів Чемпіонат Європи проходив з 2 до 9 серпня у Друскінінкаї, що в Литві. Михайло Шаблій виступав у ваговій категорії до 66 кілограмів. У своїй спробі тернополянин підняв 185 кілограмів та посів друге місце. Успішно на змаганнях виступила і збірна України. Чоловіча команда за підсумками чемпіонату стала першою у загальному заліку. Спортсмен працює пожежним-рятувальником Михайло Шаблій має звання майстра спорту України. Він багаторазовий чемпіон України, а також призер чемпіонатів Європи та світу. Водночас професійне життя спортсмена пов'язане з рятувальною службою. Михайло Шаблій є сержантом служби цивільного захисту та служить у 1-й державній пожежно-рятувальній частині 3-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Тернопільській області. […]
