Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.

Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?

Найголовніше з того, що розповіла вихователька:

– заклад існує вже 38 років;

– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.

– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».

– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.

– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.

Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.

Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…

Автор – Андрій Гнатюк

Думка автора може не співпадати з думкою редакції. 

About the author

Screenshot
trending_flat
На 15 Квітня сталося дві ДТП: є постраждалі

Учора, 11 листопада, у Тернополі сталося дві ДТП. В обох постраждали люди. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. "Близько 7:00 у Тернополі на вулиці 15 Квітня водій автомобіля Volkswagen Passat наїхав на 68-річну жінку, яка переходила дорогу в межах нерегульованого пішохідного переходу. Потерпілу з тілесними ушкодженнями доставили до медичного закладу. Ще одна аварія сталася близько 10:00 на вулиці 15 Квітня. 23-річна водійка автомобіля Peugeot, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, допустила зіткнення з вантажним автомобілем Renault Kerax. У результаті ДТП травмувалися кермувальниця легковика та її пасажирка", - йдеться у повідомленні.

Screenshot
trending_flat
Уродженцю Тернопільщини, священнику РПЦ, повідомили про підозру у співпраці з російською армією

49-річний священнослужитель Брянської єпархії Російської православної церкви родом із Тернопільщини, за даними СБУ, підтримував російських військових у війні проти України. Він постачав їм продовольство, техніку й спорядження та навідувався на їхні бойові позиції. Чоловікові заочно повідомили про підозру в пособництві державі-агресору. Про це повідомило Управління СБУ в Чернігівській області у Facebook. «Фігурант справи — 49-річний уродженець Тернопільщини, священнослужитель Брянської єпархії РПЦ. Він також очолює відділ взаємодії з Головним управлінням МНС росії по Брянській області. За матеріалами справи, чоловік не лише відкрито підтримує російських військових, а й забезпечує їх матеріальними ресурсами. Зокрема, передавав продукти харчування, побутові речі, канцелярське приладдя, ноутбуки, а також матеріали та засоби для обслуговування обладнання військових кораблів», — розповіли в СБУ. За даними спецслужби, священник продовжував допомагати окупантам і в 2026 році. Під час відвідин їхніх позицій він привозив маскувальні сітки, балаклави, бандани та інше військове спорядження.

Imgonline com ua 2to1 H81SDM5EG2pq
trending_flat
Передчасно помер студент тернопільського університету Юрій Поп

Передчасно відійшов до вічності студент тернопільського університету Юрій Поп. Про це повідомили у ТНПУ. "Академічна спільнота ТНПУ, факультет педагогіки і психології глибоко сумують з приводу непоправної втрати – передчасної смерті студента освітньої програми «Психологія» Юрія Попа. Ця трагічна звістка болем відгукнулася в серцях викладачів, працівників і студентів. Важко прийняти й усвідомити, що життя Юрія обірвалося так рано, залишивши невимовний смуток і гіркоту втрати, неможливо знайти слова, ящоб передати біль і гіркоту цієї гіркої звістки. Життя, сповнене мрій, обірвалося надто рано. Попереду було стільки можливостей, задумів, надій і планів…", - йдеться у повідомленні.

Likarnya dity
trending_flat
Яке покарання отримали медики за смерть Єремія під час лікування зубів під наркозом

Суд у Тернополі ухвалив вирок медикам, яких судили через смерть маленького хлопчика під час лікування зубів під наркозом. Про це повідомляє "20 хвилин". Вирок оголосили 12 листопада в Тернопільському міськрайонному суді. Лікарю хірургу призначили два роки позбавлення волі, а анестезіологині - один рік. Також обох медиків на три роки позбавили права обіймати медичні посади та займатися медичною діяльністю. Вирок ще не набрав законної сили. Його можна оскаржити в апеляції. "Дитину це не поверне, але суд визнав, що смерть Єремійчика - це відповідальність медиків", - прокоментувала вирок мама хлопчика Руслана Пліш. https://terminovo.te.ua/news/106722/ Що відомо про справу Єремій Пліш помер 13 листопада 2023 року під час стоматологічної процедури під наркозом. Хлопчику було один рік і десять місяців. Мама привезла сина із села Трибухівці Чортківського району до Тернополя на заплановане лікування зубів. Перед цим дитина здала потрібні аналізи. Але додому Єремій не повернувся - […]

Screenshot
trending_flat
Долар і євро різко впали: оновлено офіційні курси НБУ на 11 листопада

Національний банк України оприлюднив оновлені офіційні курси валют. Порівняно з попереднім банківським днем долар і євро помітно знизилися в ціні. Які значення регулятор затвердив на 11 листопада, що нині з банкнотами номіналом 50 і 200 гривень та чи можна ними розраховуватися, пише РБК-Україна. Офіційний курс НБУ На 11 листопада НБУ встановив курс долара на позначці 45,32 грн. Це на 18 копійок менше, ніж 10 листопада, коли американська валюта коштувала 45,50 грн. Євро також подешевшало: із 51,07 грн напередодні до 50,48 грн на 11 листопада. Отже, європейська валюта втратила 59 копійок. Що з банкнотами 50 і 200 гривень старого зразка Нацбанк поступово замінює купюри попередніх випусків на сучасніші. Ідеться про банкноти номіналом 50 і 200 гривень зразків 2003–2007 років, на місце яких приходять купюри зразка 2014 року. Про старт заміни НБУ повідомив у жовтні 2024 року, а на практиці вона почалася […]

ДТП Чорний Ліс
trending_flat
ДТП на Збаражчині – постраждала водійка та її неповнолітній син

Вранці у селі Чорний Ліс біля Збаража сталася ДТП з постраждалими. Про це повідомляють у ГУНП у Тернопільській області. "За попередніми даними, автомобіль марки «Ланос», яким керувала потерпіла, не дотримав дистанції з автівкою, що їхала попереду. Внаслідок зіткнення «Ланос» відкинуло на смугу зустрічного руху, де він зачепив авто марки «Рено». Обидва авто злетіли з проїзної частини в кювет. Внаслідок ДТП  водійка «Ланоса» та неповнолітній пасажир отримали травми. Поліцейські перевіряють обставини аварії, а учасників дорожнього руху закликають бути уважними на дорозі", - йдеться у повідомленні правоохоронців. https://terminovo.te.ua/news/146912/