Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
ДТП на Бучаччині: у салоні розбитого транспорту була дитина, є постраждалий
Вранці 24 січня біля села Озеряни на Бучаччині зіткнулись легковий автомобіль та мікроавтобус. Водія мікроавтобуса довелось визволяти з понівеченого салону за допомогою спеціального обладнання. На місце події приїхали рятувальники. Вони деблокували постраждалого водія, надали йому першу допомогу і передали медичним працівникам для подальшої госпіталізації, повідомляє пресслужба ДСНС. У салоні мікроавтобуса під час аварії перебувала дитина. Малолітній пасажир не отримав фізичних травм, але був наляканий. Рятувальники заспокоїли малого та залишались поруч до прибуття відповідних служб. Надзвичайники також вжили заходів для запобігання пожежі на місці зіткнення транспортних засобів.
Затримали заступника начальника Кременецького ТЦК
У Кременці затримали заступника начальника місцевого ТЦК за вимагання хабара. Його взяли під варту оперативники СБУ разом зі слідчими поліції. Військовослужбовець вимагав 3 тисячі доларів США за "вирішення питання" щодо оновлення військово-облікових документів та зняття з розшуку 28-річного мешканця Тернопільської області. Чоловіка затримали прямо під час передачі грошей і помістили до ізолятора тимчасового тримання. Про це повідомив Сергій Зюбаненко, очільник поліції області. Цей випадок став продовженням резонансної історії з побиттям військового у Кременці. Раніше двом учасникам бійки вже оголосили підозру за хуліганство, вчинене групою осіб. Суд обрав їм цілодобовий домашній арешт. Під час конфлікту заступник начальника ТЦК поводився дивно - замість допомоги потерпілому почав висловлювати йому претензії. Він зухвало поводився на місці події, фактично захищаючи нападників. Громадяни вимагали дати правову оцінку його діям, але це було неможливо через слідчі заходи. За фактом хабарництва відкрили кримінальне провадження. Підозрюваному загрожує до 10 […]
Поліція Бережан затримала агресивного чоловіка з боєприпасами
У Козівській громаді правоохоронці затримали 41-річного чоловіка, якого підозрюють у незаконному зберіганні боєприпасів. До поліції звернулася його дружина, яка повідомила про домашнє насильство. Виклик надійшов до відділення поліції № 1 міста Бережани. На місці події поліцейські застали агресивно налаштованого чоловіка та одразу втрутилися у ситуацію. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Правоохоронці провели з ним профілактичну розмову та поспілкувалися з потерпілою. Жінка повідомила, що чоловік може тримати вдома заборонені предмети. Під час огляду помешкання поліцейські знайшли майже 60 набоїв калібру 5,45 мм. Боєприпаси зберігалися незаконно. Як з’ясувалося, чоловік уже мав проблеми із законом раніше. Його затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконне поводження з боєприпасами, за що передбачене покарання від трьох до семи років ув’язнення. Окрім цього, поліцейські […]
Бачити крізь туман та темряву: які “очі” допомагають українським бійцям нищити окупантів
Коли сонце сідає за обрій, а темрява огортає позиції, саме тоді починається інша війна - та, в якій перемагає не той, хто сильніший, а той, хто краще бачить. Тепловізор перетворився на той самий інструмент, який визначає, хто залишиться живим цієї ночі, а хто навіть не помітить загрози. Це прилад, який дозволяє побачити ворога крізь густий туман, непроглядний дим від пожеж та навіть крізь зелені зарості, де раніше можна було сховатися. Зараз високоякісний тепловізор став незамінною зброєю українських бійців. Які моделі рятують життя на передовій, та на які характеристики варто звертати увагу, щоб не помилитися з вибором у час, коли від цього залежить усе, - читайте у матеріалі. Які тепловізори змінили правила гри на фронті На відміну від звичних приладів нічного бачення, які працюють лише там, де є хоча б трохи світла від місяця чи зірок, тепловізор фіксує теплове випромінювання. Людське […]
У пожежі на Тернопільщині постраждав чоловік
За минулу добу рятувальники Тернопільської області загасили п'ять пожеж у житлових будинках та господарських будівлях. Вогнеборці врятували дев'ять споруд і автомобіль, а також допомагали медикам у складних погодних умовах. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Найбільше постраждала господарська будівля в Копичинцях Чортківського району. Полум'я знищило перекриття та покрівлю на площі 80 квадратних метрів, пошкодило домашні речі. Під час гасіння травмувався чоловік 1957 року народження. Рятувальники разом із місцевою пожежною командою зберегли будівлю та майно від повного знищення. Інші пожежі сталися в Тернополі, Борщові, Почаєві та селі Бережанка Лановецької громади. У всіх випадках вогнеборці швидко прибули на місце та не дали вогню поширитися на сусідні споруди. Причини займань та точні збитки ще з'ясовують. Рятувальники також кілька разів виїжджали на допомогу медикам. У селі Білозірка Лановецької громади та в Теребовлі автівки швидкої застрягли через погану дорогу - їх […]
Стильні тернополяни обирають Sparkle: де купити квіти у центрі Тернополя та з доставкою за годину
П'ять років тому, щоб купити квіти в Тернополі, треба було витратити пів дня: обійти кілька кіосків, поторгуватися на ринку, і сподіватися, що троянди свіжі, а не позавчорашні. Зараз все інакше. Відкриваєш телефон, вибираєш sparkle-shop.com.ua, знаходиш потрібну композицію, вказуєш адресу – за годину квіти вже у руках одержувача. Понад 50 000 клієнтів уже зробили вибір на користь онлайн-замовлень, і цифра зростає щодня. Це не данина моді, а логічна відповідь на запити міста, де час коштує дорого, а бажання дарувати емоції залишається незмінним. Сервіси на кшталт Sparkle змінили правила гри. Тепер не треба бігати містом у пошуках свіжих троянд чи орхідей - достатньо кількох кліків, щоб замовити букет квітів з доставкою. Флористи працюють цілодобово, асортимент налічує сотні позицій, а до кожної композиції додають інструкцію з догляду та підживку. Це вже не просто квіти - це сервіс, який економить нерви та гарантує результат. […]
