Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
На Тернопільщині під час уроків обвалився дах школи
У Бережанах під час уроків обвалився дах місцевої школи. За попередніми даними, ніхто не постраждав. Про це повідомляють у поліції Тернопільської області. "Інцидент трапився у понеділок, 26 січня, близько 14 години. Внаслідок події ніхто не постраждав. За попередніми даними, дах будівлі обвалився під вагою снігу. Поліцейські проводять перевірку та встановлюють усі обставини події. Відомості за даним фактом внесено до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", - йдеться у повідомленні.
На Тернопільщині у полі виявили тіло жінки
На Тернопільщині у полі виявили тіло жінки. Її розшукували понад 2 тижні. Про це повідомляють у ГУ НП у Тернопільській області. "26 січня близько 14:04 до відділення поліції №2 (м. Зборів) надійшло повідомлення від працівника Зборівського РЕМ про виявлення тіла жінки у полі між населеними пунктами Панасівка та Серетець. Загиблою виявилася мешканка села Панасівка 1967 року народження, яка з 15 січня перебувала у розшуку як безвісти зникла. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. Під час первинного огляду тіла ознак насильницької смерті не виявлено. Тіло направлено до Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи для проведення розтину та встановлення остаточної причини смерті", - йдеться у повідомленні.
Виїзд за кордон під час війни: хто може їхати без додаткових документів
Чоловіки певних вікових категорій та окремі групи громадян можуть виїжджати з України без оформленої відстрочки від мобілізації. За діючими нормами, жінки можуть вільно перетинати кордон незалежно від статусу на військовому обліку. Навіть якщо жінка є військовозобов'язаною, ніяких обмежень для виїзду за кордон для неї не передбачено. Про це інформує адвокатка Дар'я Тарасенко. Чоловіки молодше 23 років також мають право виїжджати без відстрочки. Єдина вимога для осіб старше 18 років - показати на кордоні військово-обліковий документ без позначки про розшук. Аналогічно чоловіки від 60 років і старші не мають жодних обмежень щодо військового обліку при виїзді. Їм навіть не треба показувати військово-облікові документи. Чоловіки віком від 18 до 60 років, яких визнали непридатними до служби за висновком військово-лікарської комісії, теж можуть виїжджати без відстрочки. Головна умова - інформація про непридатність має бути внесена у реєстр та відображена у військово-обліковому документі. За […]
Заклепки – вибір та їх правильне використання
Заклепки є незамінним елементом кріплення в багатьох сферах виробництва та будівництва. Якщо ви шукаєте якісні кріпильні вироби, відвідайте Slavi, де представлений широкий асортимент стандартних і спеціалізованих заклепок. Оберіть ідеальне рішення для своїх завдань! Переваги використання якісних заклепок Заклепки забезпечують міцне та довговічне з'єднання, яке не послаблюється з часом. Без якісного кріплення можуть виникати такі проблеми: Корозія та руйнування металевих деталей. Висока витрата часу на обслуговування та ремонт. Використовуючи правильні заклепки, ви гарантуєте надійність і довговічність з'єднання. Види заклепок та їх особливості Стандартні заклепки Це найпоширеніший тип заклепок, що застосовується у будівництві, машинобудуванні та автомобільній промисловості. Вони виготовляються з нержавіючої сталі, алюмінію або міді, мають різний діаметр та довжину. Високоміцні структурні заклепки Високоміцні структурні заклепки використовуються для з'єднання деталей, що піддаються значним навантаженням. Вони мають підвищену міцність і забезпечують жорсткість конструкцій. Глухі заклепки з кольоровим покриттям Ці заклепки не лише забезпечують […]
Замначальника Кременецького ТЦК обрали запобіжний захід з правом внесення застави: яка сума
Замначальника Кременецького ТЦК, який попався на хабарі, вже офіційно повідомили про підозру в отриманні неправомірної вигоди. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави визначили на рівні 266 240 гривень. Наразі підозрюваний перебуває під арештом, повідомляє очільник ГУНП у Тернопільській області Сергій Зюбаненко. Посадовця затримали 23 січня. Це сталося під час передачі 3 тисяч доларів США. Гроші він отримував за обіцянку допомогти з оновленням військово-облікових документів та зняттям з розшуку 28-річного жителя області. Операцію проводили поліцейські разом із працівниками СБУ. Затримання відбулося безпосередньо в момент отримання коштів. Усі дії фіксували в межах кримінального провадження. Після збору доказів слідчі Головного управління Нацполіції в Тернопільській області оголосили підозру. Дії посадовця кваліфікували за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Йдеться про одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі. […]
Підліток з Кременеччини обіграв титулованих шахістів на турнірі пам’яті загиблого воїна
У Кам'янці-Подільському завершився третій турнір пам'яті Романа Бузінського. Переможцем змагань став 15-річний Богдан Стравінський з Почаєва. Підліток здобув перемогу в турнірі, де грали досвідчені шахісти з високими званнями. Серед учасників були гросмейстер, три міжнародних майстра та інші титуловані спортсмени. Богдан набрав 7,5 очка і випередив найближчих суперників на пів очка. Юний шахіст провів дев'ять партій за швейцарською системою. Він виграв сім разів, один раз зіграв унічию та зазнав однієї поразки. Призовий фонд турніру становив 40 тисяч гривень. Змагання зібрали 81 учасника. На другому місці фінішував Ярослав Шевченко з результатом 7 очок. Ще троє шахістів - Володимир Вусатюк, Дмитро Горєлов та Леонід Старожилов - також набрали по 7 очок і розділили місця з третього по п'яте.
