Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Йому було лише 26: на Бережанщині помер молодий лікар
У Бережанах на Тернопільщині раптово зупинилося серце 26-річного лікаря-стоматолога КНП “Бережанська ЦМЛ” Ігоря Богдановича Крупи. Трагедія сталася на початку кар'єрного шляху медика. Про це повідомили на офіційній сторінці КНП “Бережанська ЦМЛ” у соціальній мережі Facebook. Ігор Богданович Крупа пішов із життя раптово та передчасно. Його земний шлях зупинився на самому злеті, коли молодий фахівець мав попереду ціле життя та плани на майбутнє. У лікарні зазначають, що він був світлою, доброю, щирою людиною та професіоналом своєї справи. Колектив закладу висловлює найщиріші співчуття родині, близьким і друзям померлого лікаря. Причину смерті не зазначають. Розділяємо біль непоправної втрати у цей неймовірно важкий час. Світла та вічна пам'ять.
На Чортківщині 19-річний хлопець напав на 10-річну дитину, яка йшла зі школи
На Чортківщині поліція завершила розслідування нападу на 10-річну дівчинку, яка йшла зі школи. Матеріали справи вже скерували до суду для розгляду. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області. Інцидент стався 23 вересня у Чортківському районі. Невідомий чоловік напав на дитину, яка поверталася додому після уроків. Завдяки небайдужим місцевим жителям дівчинку вдалося врятувати. Мати потерпілої одразу звернулася до поліції, і правоохоронці оперативно затримали підозрюваного. Затриманим виявився 19-місцевий житель. Йому оголосили підозру у незаконному позбавленні волі малолітньої особи. Спершу суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Проте 19 жовтня апеляційний суд змінив його на цілодобовий домашній арешт із браслетом. Слідчі зібрали всю необхідну доказову базу та допитали свідків. Наразі досудове розслідування повністю завершене. Обвинувальний акт передано до суду. Санкція статті передбачає до п’яти років обмеження або позбавлення волі.
Підліток без прав на BMW збив людину на Тернопільщині
За даними правоохоронців, 25 жовтня в області задокументували чотири дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими. Про це йдеться у зведенні ГУНП у Тернопільській області. Одна з них сталася в Золотопотіцькій громаді. За попередньою інформацією, 17-річний хлопець, який керував автомобілем BMW без посвідчення водія, не врахував дорожньої обстановки та збив пішохода. Постраждалим виявився його односелець. Чоловіка з численними травмами госпіталізували, а автомобіль помістили на арештмайданчик.
Дощі припиняться. Якою буде погода на Тернопільщині наприкінці жовтня
На Тернопільщині не очікується суттєвого потепління, проте дощі припиняться. Про це повідомляють синоптики Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. "27 жовтня: Хмарно. Вночі помірні, вдень невеликі дощі. Вітер північний, 5 – 10 м/с. Температура повітря по області вночі 3 – 8°, вдень 7 – 12° тепла. Температура повітря по місту вночі 6 – 8°, вдень 9 – 11° тепла. 28 жовтня: Хмарно. Без істотних опадів. Вітер східний, 3 – 8 м/с. Температура вночі 3 – 8°, вдень 8 – 13° тепла", - сказали синоптики. 29 жовтня на Тернопільщині буде без істотних опадів. Температура вночі складатиме від 2 до 7 градусів тепла, вдень від 8 до 13.
Смертельна ДТП на Тернопільщині: зіштовхнулись атобус та легковик
На Тернопільщині сталася страшна аварія - зіштовхнулися легковий автомобіль та рейсовий автобус. Про це повідомили у поліції Тернопільської області. "Дорожньо-транспортна пригода сталася в понеділок, 26 жовтня, близько 08:30 на автодорозі між селом Панасівка Скалатської громади та селом Малий Ходачків Великобірківської громади. За попередніми даними, 23-річна жителька Гусятинської громади, керуючи автомобілем Kia Sportage, виїхала на зустрічну смугу руху, де зіткнулася з рейсовим автобусом сполученням «Тернопіль – Калагарівка»", - йдеться у повідомленні. Внаслідок ДТП водійка Kia Sportage від отриманих травм загинула на місці події. В автобусі серед 15 пасажирів травми отримали восьмеро осіб. Серед них одна дитина.
Вийшов вранці з дому: на Тернопільщині розшукують 16-річного хлопця
На Тернопільщині поліція розшукує 16-річного хлопця, який вийшов 26 жовтня вранці з дому і не повернувся. Про це повідомляють у поліції Тернопільської області. "Співробітники Лановецького відділення поліції розшукують 16-річного Романа Проценка, жителя села Вишгородок. Вранці 26 жовтня хлопець пішов із дому і наразі його місцеперебування невідоме. Прикмети: зріст - 157 см, середньої тілобудови, має коротке чорне волосся, на чолі багато шрамів. Якщо ви бачили Романа або знаєте, де він може перебувати, повідомте поліцію за номером (096)055-64-28 або на спецлінію 102", - йдеться у повідомленні.
