Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Росія атакувала пункт пропуску на кордоні з Польщею (відео, оновлено)
Росія завдала удару по українсько-польському пункту пропуску «Ягодин». Про це повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга. За його словами, атака є проявом російського терору, який уже безпосередньо стосується безпеки Європейського Союзу та НАТО. «Варварські удари Росії по українсько-польському пункту пропуску “Ягодин” — це не просто продовження атак на наші державні кордони. Це путінський терор, що “стукає” безпосередньо у двері ЄС і НАТО», — наголосив Сибіга. Міністр закликав міжнародних партнерів до негайної та максимально жорсткої реакції на дії Росії. Зокрема, Сибіга закликав запровадити повне торговельне ембарго проти РФ, заборонити в’їзд громадянам країни-агресора та посилити санкції проти російського військово-промислового комплексу. «Путін має зрозуміти: на його варварство відповідатимуть рішучими діями, які підвищать ціну війни для нього до неприйнятного рівня. Це єдиний спосіб його зупинити», — заявив глава українського МЗС. Оновлено. Удар був не по самому пункту пропуску, а по залізниці поблизу нього. Ворожий […]
Є постраждалий та влучання: наслідки обстрілу Тернополя
У Тернополі 13 вересня зафіксували влучання в об’єкт інфраструктури внаслідок чергової атаки російських ударних безпілотників. Наразі відомо про одного постраждалого. Про наслідки атаки повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. За його словами, на місці влучання працюють рятувальники ДСНС. Через ситуацію, що склалася, тимчасово перекрили рух на так званому «горбатому» мості. "Уражено об`єкт транспортної інфраструктури та промислове приміщення. На місці працюють рятувальники ДСНС, пожежа ліквідована", - додав начальник ОВА Тарас Пастух. Як "Шахеди" атакували Тернопіль Атака на Тернопільщину розпочалася ще вночі. Близько 00:20 в області оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних безпілотників. Частина дронів рухалася повз Тернопіль у напрямку Львівщини. «Ударний БпЛА на Тернопільщині південніше Великої Березовиці курсом на захід у напрямку Львівщини», — попереджали Повітряні сили ЗСУ. Вранці атака продовжилася. Близько 5:00 на Тернопільщині знову оголосили повітряну тривогу. Поблизу Тернополя мешканці чули вибухи та роботу протиповітряної оборони. Близько 09:20 у […]
Понад 250 обшуків по Україні: СБУ накрила виробників фальсифікату для схуднення
По всій Україні одночасно проходять понад 250 санкціонованих обшуків у справі про виготовлення та продаж фальсифікованого препарату для схуднення «Biopatid». Про це повідомила Служба безпеки України. Головне: Одночасно у різних регіонах країни тривають понад 250 санкціонованих обшуків. Розслідування веде Дніпропетровська обласна прокуратура спільно з СБУ. Йдеться про незаконне виготовлення та збут завідомо фальсифікованого препарату «Biopatid» у складі організованої групи. Кваліфікація — ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України. Деталі щодо кількості підозрюваних та вилученого товару правоохоронці обіцяють оприлюднити згодом. Що відомо про справу За даними слідства, група осіб налагодила виробництво та збут підробленого препарату «Biopatid», видаючи його за оригінальний засіб для схуднення. Кримінальне провадження розслідується за фактом фальсифікації лікарських засобів, вчиненої організованою групою, — це передбачає ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою) та ч. 2 ст. 321-1 КК України (обіг фальсифікованих […]
Тернопіль атакують дрони: що відомо станом на ранок
Ворог продовжує тероризувати Тернопільщину ударними дронами. Вночі та вранці у Тернополі було чутно вибухи, працювала ППО. "Терміново" розповідає все, що відомо про атаку. Близько 00:20 у Тернопільській області було оголошено "жовтий" рівень небезпеки. Це означає, що область атакують дронами. БПЛА проходили повз обласний центр, та потім звернули на Львівщину - там теж оголосили дронову небезпеку. "Ударний БпЛА на Тернопільщині південніше Великої Березовиці курсом на захід у напрямку Львівщини", - попереджали Повітряні Сили ЗСУ. Атака продовжилась і вранці - близько 5 години в області знову оголосили про повітряну тривогу. Поблизу Тернополя чули роботу ППО та звуки вибухів. Повітряні сили та начальник ОВА Тарас Пастух повідомляли про наближення ворожих цілей до обласного центру. Близько 09:20 поблизу Тернополя знову фіксували проліт ударних дронів. Атака продовжується - перебувайте в укриттях.
Повернення додому: прах уродженки Тернопільщини ексгумували в Люксембурзі
У Люксембурзі ексгумували прах уродженки Тернопільщини Марії Федак, яка була матір’ю двох жінок, пов’язаних із провідниками українського визвольного руху. Її донька Софія Федак-Мельник була дружиною голови ОУН Андрія Мельника, а Ольга — дружиною Євгена Коновальця. Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак. Марія Федак народилася 1874 року в селі Угрині. Після Другої світової війни її родина опинилася в еміграції. Там Марія померла й була похована в Люксембурзі. Незабаром, за бажанням родини, її прах перевезуть до Львова, де вона нарешті знайде вічний спочинок на рідній землі.
У Тернополі відбудеться виставка, присвячена загиблому на війні викладачу з ТНПУ
У Тернополі відкриють виставку, присвячену пам’яті Володимира Брославського — викладача Тернопільського національного педагогічного університету, який загинув, захищаючи Україну. Відкриття виставки «Він віддав своє сьогодні — за наше завтра» відбудеться 18 вересня об 11:00 у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Про захід повідомила дружина загиблого Тетяна Брославська. За її словами, виставка має стати способом гідно вшанувати пам’ять Володимира та зберегти для рідних, друзів і колег речі, які були частиною його життя. «Особливо коли ще рік тому всі ці речі були частиною життя живої людини, а сьогодні вони стали частиною її пам’яті», — написала Тетяна Брославська. Жінка запросила рідних, друзів та колег долучитися до відкриття виставки та бути поруч із родиною у ці пам’ятні дні. Наступного дня, 19 вересня о 9:15, у храмі Святої Софії — Премудрості Божої в Тернополі відбудеться заупокійна служба за Володимиром Брославським. Володимир Брославський — кандидат історичних наук, доцент […]
