Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.

Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?

Найголовніше з того, що розповіла вихователька:

– заклад існує вже 38 років;

– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.

– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».

– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.

– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.

Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.

Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…

Автор – Андрій Гнатюк

Думка автора може не співпадати з думкою редакції. 

About the author

Screenshot
trending_flat
У Збаражі закриють для авто залізничний переїзд

У Збаражі через ремонт закривають проїзд через залізничний переїзд. Про це повідомили у Збаразькій міській раді. "У зв’язку із проведенням капітального ремонту колії на перегоні Тернопіль - Збараж, з 08.00 год. 23.11.2026 року по 20.00 год. 24.11.2026 року залізничний переїзд км 128 + 520м (м. ЗБАРАЖ) буде закритий для пропуску автотранспорту. Адміністрація ВСП «Тернопільська дистанція колії", - йдеться у повідомленні.

Screenshot
trending_flat
На Тернопільщині дощитиме: прогноз погоди до кінця тижня

На Тернопільщині продовжуватимуться дощі, а температура повітря поступово знижуватиметься.  Прогноз погоди до кінця тижня опублікували синоптики Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. "20 листопада: Хмарно. Вночі помірні, вдень невеликі дощі. Вітер північно-західний, 7 – 12 м/с, вдень пориви 15 – 20 м/с. Температура по області вночі 3 – 8° тепла, вдень 8 – 13° тепла, по м. Тернополю вночі 6 – 8° тепла, вдень 10 – 12° тепла", - йдеться у заяві. 19 та 20 листопада в області та по місту будуть поривив північно-західного вітру до 15-20 метрів за секунду. 21 листопада буде хмарно, вночі очікуються невеликі, а вдень - помірні дощі. Температура вночі буде від 0 до 5 вище нуля, вдень від 3 до 8. "22 листопада: Хмарно з проясненнями. Без істотних опадів. Вітер південно-західний, 5 – 10 м/с. Температура вночі від 3 морозу до 2° тепла, вдень 0 – […]

Screenshot
trending_flat
У Тернополі після ДТП повністю згоріла Tesla

Вчора, 18 листопада, на вулиці Об'їзній у Тернополі сталася ДТП. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Як з'ясувалося, водій електромобіля не впорався з керуванням, що призвело до ДТП. Унаслідок аварії автомобіль загорівся. На щастя, ніхто не постраждав. Надзвичайники оперативно прибули на місце та приступили до гасіння", - йдеться у повідомленні. Пожежу ліквідували, до її гасіння залучили 3 одиниці техніки та 10 рятувальників.

Photo 2026 11 19 09 10
trending_flat
Минув рік з дня кривавої атаки РФ на Тернопіль: хронологія найстрашнішого удару по місту

19 листопада 2025 року Росія завдала масованого комбінованого удару по Тернополю ракетами та ударними безпілотниками. Під ударом опинилися житлові багатоповерхівки, зокрема будинки на вулицях Стуса та 15 Квітня. Атака стала однією з найтрагічніших для Тернополя за час повномасштабної війни. Загинуло 38 людей, серед них восьмеро дітей, ще 99 людей отримали поранення. Пошуково-рятувальні роботи тривали чотири доби. Удар по Тернополю 19 листопада 02:23 - перша повітряна тривога. На Тернопільщині оголосили повітряну тривогу. Мешканці області отримали попередження про небезпеку з повітря. Близько 05:00 - повідомлення про ракети. За інформацією місцевих моніторингових каналів, зафіксували пуски крилатих ракет «Калібр» у південно-західному напрямку. Згодом з'явилися повідомлення про їхній рух через Тернопільщину. Близько 06:05 - повторні пуски ракет. Моніторингові канали повідомили про повторні пуски крилатих ракет. https://terminovo.te.ua/news/131111/ Близько 06:30 - перші вибухи в Тернополі. Мешканці міста почули вибухи та роботу протиповітряної оборони. Над одним із мікрорайонів […]

Screenshot
trending_flat
Прив’язана до ліжка і з синцями: у Тернополі мати звинуватила лікарів у недбалості

Гематоми, травмоване коліно, втрата кількох кілограмів та фіксація до ліжка - з такими наслідками перебування доньки в реанімації зіткнулася, за її словами, мати дев’ятирічної Мілени. Ірина Саверіна стверджує, що в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні дитині не забезпечили належного догляду. Жінка звернулася зі скаргами до керівництва медзакладу та обласного департаменту охорони здоров’я. У лікарні призначили службове розслідування, повідомляє Тернопіль1. 16 жовтня Ірина Саверіна привезла доньку до лікарні через різке погіршення її самопочуття. У дівчинки виникли нудота та блювотні позиви. За словами матері, у шлунку також з’явилася речовина, схожа на кавову гущу. «Зранку ми прокинулися, і в Міленки вже був присутній блювотний рефлекс. Приїхала швидка, нас доставили в лікарню. Ми одразу потрапили до приймального відділення, а звідти — до паліативного», — розповідає жінка. Пізніше стан дитини погіршився, і її перевели до реанімації. Саме щодо догляду за донькою в цьому відділенні у […]

Imgonline com ua 2to1 7Yzu6ZyQ7rI
trending_flat
Після трьох років очікування На Щиті повертається молодий воїн Олексій Шмигельський

Чортківщина втратила молодого воїна Олексія Шмигельського. Про втрату повідомили у Другому відділі Чортківського ТРЦК та СП. "7 листопада 2023 року, виконуючи військовий обов'язок, під час евакуації поранених від підриву на протитанковій міні поблизу н. п. Роботине Пологівського району Запорізької області загинув старший солдат ШМИГЕЛЬСЬКИЙ Олексій Олексійович, 2002 р. н., уродженець села Дзвинячка Мельнице-Подільської територіальної громади", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, близьким та усім, хто знав нашого Героя. Вічна