Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
У Тернополі попрощалися з сімома Героями, імена яких поки невідомі (відео)
У Тернополі провели в останню путь сімох українських військових, чиї особи не вдалося встановити за рік експертиз. Кореспонденти "Терміново" були присутніми під час вшанування пам'яті. Імена, підрозділи та місця народження цих семи військових залишаються невідомими. Поліція та судмедексперти цілий рік намагалися ідентифікувати загиблих. Для встановлення осіб спеціалісти досі шукають рідних, щоб провести порівняльний аналіз ДНК. "Кожного дня зустрічаємо наших героїв, які приїжджають з поля бою в останню дорогу. Ми знаємо їх, ми знаємо їхні імена, з яких вони населених пунктів, яких вони в військових частинах служили. Сьогодні ми будемо проводжати сім бійців, про яких нам мало відомо", - сказав перед церемонією начальник військової адміністрації Тарас Пастух. Тіла невпізнаних захисників передадуть до Києва на Національне військове меморіальне кладовище. На їхніх могилах замість імен установлять спеціальні таблички. На цих знаках зазначать такі дані: реєстраційний номер справи; стать загиблого воїна; дату виявлення тіла; […]
Підполковник з Тернопільщини обіцяв відкупити бійця від фронту за долари
На Тернопільщині підполковник за 5 тисяч доларів продавав переведення з фронту. Правоохоронця затримали на гарячому у Тернополі, коли він вимагав гроші за вплив на військово-лікарську комісію. Про це повідомляє Теруправління ДБР у Львові. Що сталося У січні цього року правоохоронець у званні підполковника дізнався, що батько його знайомої служить у бойовій частині. Чоловік якраз намагався пройти ВЛК через проблеми зі здоров’ям. Фігурант вирішив заробити та пообіцяв знайомій пришвидшити комісію. Також він гарантував переведення військового до тилової частини або в один із ТЦК на Тернопільщині. За свої послуги підполковник вимагав гроші. Спочатку він отримав від родичів військовослужбовця 5 тисяч доларів. Згодом фігурант зажадав ще грошей - нібито на спорядження та аптечки для посадовців, які ухвалюють рішення. Як затримали фігуранта Співробітники ДБР спільно з СБУ затримали підполковника в одному зі скверів Тернополя. Затримання відбулося під час передачі чергової частини хабаря в сумі […]
На Шептицького у Тернополі жінку збило авто
У Тернополі автомобіль BMW збив жінку біля торгового центру Єврошоп. Потерпіла намагалася перебігти дорогу в неналежному місці. Про це заявила старша інспекторка патрульної поліції Тернопільщини Віталія Щупляк. Що відомо про ДТП Аварія сталася сьогодні, 27 травня, на вулиці Шептицького. Водій за кермом автомобіля BMW здійснив наїзд на пішохода. За попередніми даними правоохоронців, потерпіла перебігала проїжджу частину за межами пішохідного переходу. Медики швидкої допомоги госпіталізували жінку до найближчого медичного закладу для надання допомоги. На місці події працюють правоохоронці. Фото - Труха Тернопіль
Помер колишній заступник міністра та керівник Львівської залізниці з Тернопільщини
У вічність відійшов відомий уродженець села Увисла Чортківського району Михайло Мостовий. Чоловік пройшов шлях від простого робітника до високих державних посад та активно допомагав рідній Тернопільщині. Про це повідомила Ольга Сопель. Михайло Мостовий народився 3 серпня 1952 року. За своє професійне життя він встиг попрацювати на керівних посадах у транспортній інфраструктурі країни: очолював державне підприємство “Львівська залізниця”; працював заступником генерального директора “Укрзалізниці”; обіймав посаду заступника міністра транспорту України. Внесок у розвиток рідного села Попри високий статус у столиці, чоловік постійно підтримував жителів Тернопільщини. Завдяки його зусиллям та фінансуванню у селі Увисла повністю відремонтували головну дорогу. Земляки згадують його як справедливого керівника та патріота свого краю. Про дату та місце прощального набрання заупокійної служби повідомлять згодом.
Верховна Рада позбавила мандата нардепа з Кременця
Сьогодні парламент з другої спроби підтримав заяву про складання повноважень народного депутата від партії “Голос” Володимира Цабаля. Попереднє голосування за його звільнення провалилося через брак голосів. Про це свідчить трансляція засідання парламенту. Як голосували депутати Рішення про дострокове припинення повноважень нардепа підтримали 257 народних обранців. Володимир Цабаль написав заяву про складання мандата ще у квітні. Перша спроба проголосувати за це рішення відбулася 12 травня - тоді голосів у залі не вистачило. Парламентарі змогли відпустити колегу лише під час сьогоднішнього засідання. Хто такий Володимир Цабаль Володимир Цабаль народився 25 квітня 1985 року в Кременці на Тернопільщині. Він здобув економічну освіту в НаУКМА, а згодом отримав ступінь МВА у відомій бізнес-школі INSEAD. Перед політичною кар'єрою він працював у великих міжнародних компаніях: “Тетра пак Україна” “Нестле Україна”, а також у філіях в Афінах та Софії з 2008 по 2019 рік був асоційованим партнером […]
Митрополит Епіфаній приїде на Тернопільщину: названо дату
На Тернопільщину з першосвятительським візитом приїде Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній. Глава церкви відвідає Тернопіль 7 червня, коли місцева єпархія відзначатиме свято чудотворної ікони Божої Матері. Про це повідомили на офіційній сторінці Тернопільсько-Бучацької єпархії Православної Церкви України. Про що говорили на зустрічі Організацію майбутнього візиту та актуальні питання церковного життя обговорили під час зборів духовенства. Зустріч провів архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон у Свято-Покровському храмі села Підгороднє. На засіданні священики підняли такі теми: організація богослужінь у громадах; особливості душпастирського служіння під час війни; подальша діяльність парафій у час випробувань; святкування дня чудотворної ікони Тернопільської Божої Матері. Під час спілкування архієпископ Тихон подякував місцевим священнослужителям за ревне служіння та постійну підтримку вірян. Особливу увагу владика звернув на допомогу українським військовим, яку регулярно збирають та передають парафії єпархії.
