Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Таксі Варшава – Київ: комфортний трансфер між Польщею та Україною
Маршрут Варшава – Київ уже давно став одним із найпопулярніших напрямків міжнародних перевезень. Люди повертаються додому після роботи, навчання, подорожей або авіаперельотів. Але попри велику кількість автобусних рейсів, дорога часто залишається виснажливою та незручною. Переповнені салони, нічні переїзди, складнощі з багажем та тривале проходження кордону — основні причини, через які дедалі більше пасажирів обирають міжнародне таксі Варшава - Київ. Чому міжнародне таксі стає популярнішим Головна перевага індивідуального трансферу — комфорт та можливість не залежати від розкладу громадського транспорту. Таксі Варшава – Київ дозволяє: виїхати у зручний час; доїхати без пересадок; комфортно пройти кордон; замовити авто прямо до адреси; уникнути перевантажених автобусів. Для багатьох пасажирів це особливо важливо після довгих авіаперельотів або нічних переїздів. Популярність маршруту з аеропорту Варшави Варшава є одним із головних транспортних вузлів для українців, які подорожують Європою або світом. Саме тому трансфери з аеропорту до Києва користуються стабільним […]
У Тернополі чоловік впав з риштування: проти роботодавця розпочали кримінальну справу
У Тернополі 63-річний чоловік потрапив до реанімації через падіння з висоти. Про це розповіли у ГУ Нацполіції у Тернопільській області. "У ході перевірки правоохоронці встановили, що близько 9:15 чоловік перебував на території складського приміщення у Тернополі. За попередньою інформацією, він надавав консультації щодо проведення покрівельних робіт на задньому дворі складу. Під час перебування на рихтуванні висотою близько 2 метрів 30 сантиметрів потерпілий втратив рівновагу та впав на дерев’яні дошки, розташовані на бетонній поверхні", - йдеться у повідомленні. Унаслідок падіння чоловік отримав важкі травми голови та множинні переломи. Чоловік перебуває у медичному закладі, його стан лікарі оцінюють як тяжкий. Він не був офіційно працевлаштоваий. За цим фактом слідчі поліції розпочали кримінальне провадження відповідно до частини 2 статті 271 (порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України.
На Тернопільщину насуваються дощі та грози: на скільки похолодає цього тижня
Цього тижня тернополян чекає переважно хмарна погода, будуть дощі та грози. Про це повідомляє "Терміново" з посиланням на погодній ресурс Sinoptik. У понеділок, 11 травня, на Тернопільщині буде ясно, після обіду з'являться хмари. Температура повітря складатиме +18-+22 градусів за Цельсієм. У вівторок на Тернопільщину прийдуть грози та дощі. І хоч темпертатура повітря не знизиться, вночі вже буде прохолодніше. У середу варто чекати на зниження температури. Максимально стовпчики термометрів покажуть +14. Буде хмарно. До кінця тижня температура трішки підвищиться, проте спеки чекати не варто.
Біля Тернополя горіли два авто Porsche Cayenne (відео)
У селі на Тернопільщині горіли два авто Porsche Cayenne. Інцидент стався у Великій Березовиці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "У Великій Березовиці горіли два автомобілі Porsche Cayenne. Рятувальники не допустили поширення вогню та врятували виробничу будівлю," - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло, що у центрі Тернополя сталася пожежа ресторану "Пасаж Адлера".
Бив дружину руками та ногами: суд обмежився штрафом для домашнього тирана на Тернопільщині
Житель Чортківщини 17 квітня 2026 року під час сімейної сварки завдав дружині численних ударів — кулаком по голові, ногою по спині та ногах, кулаком у грудну клітку. Жінка отримала синці на обличчі, у поперековій ділянці, на молочній залозі, передпліччі та гомілці. Чортківський районний суд розглянув справу і виніс вирок. Покарання виявилося м'яким: штраф у розмірі 850 гривень. Саме стільки коштує умисне побиття власної дружини згідно з санкцією ч. 1 ст. 125 КК України — норми про легкі тілесні ушкодження. Чоловік одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, визнав вину та активно сприяв слідству. Усе це суд врахував як пом'якшуючі обставини. Читайте також: Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок Справу розглянули у спрощеному порядку — без судового засідання і без участі сторін. І потерпіла, і обвинувачений письмово погодилися на такий формат.
Ударив ножем офіцера ВСП та розмахував сокирою перед «КОРДом»: теребовлянець отримав вирок
Теребовлянський районний суд засудив місцевого жителя за напад на військового правоохоронця та опір спецпризначенцям під час затримання. 23 лютого 2026 року офіцер Військової служби правопорядку прибув до будинку теребовлянця, щоб з'ясувати обставини самовільного залишення ним військової частини. Після того як офіцер представився та пред'явив посвідчення, житель почав поводитися агресивно. Близько 13:00 він завдав офіцерові удар ножем у ділянку грудей. Про це свідчить запис у ЄДРСР. Чоловік спричинив офіцерові легкі тілесні ушкодження. Поранений вибіг на вулицю. Увечері того ж дня до будинку для проведення обшуку та затримання прибули поліцейські управління «КОРД». Виявивши чоловіка в одній із кімнат, вони зіткнулися з активним опором: він тримав у руках сокиру й розмахував нею, не підпускаючи правоохоронців і відмовляючись виконувати їхні вимоги. Чоловіка затримали 23 лютого і тримали під вартою до дня вироку — 1 травня 2026 року. Цей строк зараховано як відбуте покарання. За […]
