Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Жодних бруківок: Україна переходить на режим економії бюджетних грошей
Через складну фінансову ситуацію в країні утримаються від витрат на об'єкти, які не є життєво необхідними. Всі наявні ресурси спрямують на підтримку армії та захист громадян. Про це заявив прем’єр-міністр України Корецький. Що сталося Держава тимчасово відкладає видатки, які не вважаються першочерговими в умовах війни. Зазначені обмеження стосуватимуться таких напрямків: нове будівництво; реконструкція та капітальні ремонти об'єктів, які не є критично важливими; благоустрій територій (парки, сквери, фонтани та перекладання бруківки). Що фінансуватимуть насамперед Усі вивільнені кошти перенаправлять на забезпечення базових потреб держави та громадян. “Передусім фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери”, - наголосив Корецький.
Магазин у центрі Тернополя засвітився у гучній наркосправі (фото, відео)
Поліція Тернопільщини ліквідувала велике наркоугруповання, яке діяло у шести регіонах країни. Зловмисники маскували свій нелегальний бізнес під продаж дозволеної конопляної продукції. Про це у соцмережах повідомив начальник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко. Правоохоронці провели масштабну спецоперацію та заблокували продаж заборонених речовин. Члени угруповання збували наркотики під виглядом легальних товарів із вмістом канабідіолу. Правоохоронці вже провели 50 санкціонованих обшуків у різних областях. Під час облав затримали 17 учасників схеми, їм оголосили підозри у незаконному збуті наркотиків. Що вилучили правоохоронці Загальна вартість вилученої наркопродукції сягає понад 20 мільйонів гривень. Також вилучили великі суми готівки, ймовірно отримані від торгівлі: 142 тисячі доларів; 6 250 євро; 600 фунтів стерлінгів; 3,4 мільйона гривень На оприлюдненому відео видно, як силовики проводять обшуки у магазині Bob Marley, який розташований у центрі Тернополя. У спецоперації брали участь оперативники, слідчі, фахівці кримінального аналізу, а також […]
Ексдепутата з Кременеччини ув’язнили на 5 років за смертельну ДТП
Тернопільський апеляційний суд призначив 5 років позбавлення волі п’яному водію, який збив військовослужбовця. Трагедія сталася у травні минулого року в Кременецькому районі. Про це повідомила пресслужба Тернопільської обласної прокуратури. За даними прокуратури, 19 травня 2025 року о 19:30 у селі Старий Вишнівець водій Mitsubishi Colt не впорався з керуванням. Автомобіль занесло, він виїхав на зустрічну смугу та узбіччя. У цей момент там перебував військовослужбовець поблизу власного авто ВАЗ 2109. Від отриманих травм потерпілий загинув на місці події. За кермом перебував колишній депутат Кременецької районної ради. На момент аварії він був у стані алкогольного сп'яніння. Винуватець аварії визнав вину в суді та частково відшкодував матеріальну шкоду родині загиблого. Спочатку Зборівський районний суд призначив йому 3 роки позбавлення волі та позбавив права керувати авто на 8 років. Проте прокурор оскаржив це рішення через надто м'яке покарання. Тернопільський апеляційний суд скасував попередній вирок […]
Стало відомо, хто пошкодив ворота на території “Водної арени”
У Тернополі водійка пошкодила ворота на території "Водної арени". Про це повідомили у поліції Тернопільської області. "У четвер, 24 вересня, до відділу поліції №2 Тернопільського райуправління поліції надійшло повідомлення від жительки села Біла про те, що, керуючи автомобілем, вона допустила наїзд на ворота, встановлені на в’їзді до «Водної арени», внаслідок чого пошкодила їх", - йдеться у повідомленні. На неї склали адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна). Долю водійки вирішуватиме суд.
Біля Озерної на Тернопільщині сталася серйозна аварія, є постраждала
На Тернопільщині, поблизу села Озерна, сталася ДТП з травмованими. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "Того ж дня близько 20:15 на автодорозі "Тернопіль - Львів - Рава-Руська", поблизу села Озерна, водій автомобіля Fiat Grande Punto, рухаючись у напрямку Львова, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем Toyota Land Cruiser", - йдеться у повідомленні. У результаті ДТП травми отримала пасажирка автомобіля Fiat. https://terminovo.te.ua/news/145031/
Жалоба на Кременеччині: загинув снайпер
На Кременеччині оголосили жалобу через загибель воїна на фронті Сергія Теренюка. Про це повідомили на сторінці Кременецької громади. "Повідомляємо вам, що в нашу громаду надійшла трагічна звістка про те, що 17 квітня 2025 року поблизу н. п. Успенівка, Покровського району, Донецької області, загинув житель с.Рудка, Дунаївського старостинського округу, стрілець - снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти, молодший сержант ТЕРЕНЮК Сергій Петрович, 1994 року народження", - йдеться у повідомленні. Завтра, 27 вересня, біля Трьох Валетів відбудеться зустріч тіла загиблого Героя о 13:30. Прощання на Майдані Волі відбудеться о 14:00. Після того домовила з тілом Сергія прибуде до рідного села - похорон відбудеться у селі Рудка. 27 вересня у громаді оголосили Днем жалоби.
