Дитбудинок – жодна дитина у світі не заслуговує на такий початок життя…

Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.

Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?

Найголовніше з того, що розповіла вихователька:

– заклад існує вже 38 років;

– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.

– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».

– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.

– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.

Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.

Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…

Автор – Андрій Гнатюк

Думка автора може не співпадати з думкою редакції. 

About the author

trending_flat
Курси німецької мови для початківців у 2026 році: як перейти з A1 до A2, скільки часу потрібно та що вчити

У 2026 році курси німецької мови для початківців залишаються найбільш затребуваним форматом навчання серед тих, хто планує навчання, роботу або переїзд до німецькомовних країн. Онлайн-формат дозволяє почати з нуля у комфортному темпі, без перевантаження та з чітким розумінням подальшого прогресу. Саме перехід із рівня A1 до A2 часто стає першим серйозним етапом, який показує, наскільки ефективно побудована програма навчання. Для новачків важливо не лише засвоїти базову лексику й граматику, а й навчитися стабільно використовувати мову в простих ситуаціях. Неправильний старт або відсутність системності на рівні A1 ускладнює подальший перехід до A2. Що означають рівні A1 та A2 у німецькій мові Рівень A1 передбачає знайомство з основами мови: алфавіт, вимова, прості слова та базові граматичні конструкції. На цьому етапі студент вчиться розуміти короткі фрази, представляти себе та будувати найпростіші речення. Головна мета A1 — сформувати мовну базу без перевантаження. Рівень A2 є логічним […]

фура ігровиця
trending_flat
В Ігровиці перевернулась фура: чи є постраждалі

У вихідні на Тернопільщині сталася аварія.  Ігровиці перекинувся вантажний автомобіль. Про випадок розповіли у пресслужбі поліції Тернопільської області. "Повідомлення про автопригоду в селі Ігровиця надійшло на спецлінію Тернопільського відділу поліції о 10:16 від жителя обласного центру. При виїзді слідчо-оперативної групи стало відомо, що житель Шумська, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGX та напівпричепа із вантажем, не врахував дорожньої ситуації, не обрав безпечної швидкості і як наслідок - з'їхав на узбіччя та перекинувся.37-річного кермувальника з численними забоями та травмами госпіталізували", - кажуть правоохоронці. Нагадаємо, "Терміново" розповідало, що в Ігровиці часто стаються аварії. Зокрема, нещодавно тут під час ДТП з фурою буряк засипав людське подвір'я.

гривні
trending_flat
НБУ вилучає з обігу дрібні купюри: що треба знати кожному українцю

З 2 березня банкноти 1, 2, 5 і 10 гривень зразків 2003-2007 років більше не є платіжним засобом. Їх замінили монети, а обміняти купюри ще можна - але час обмежений. Як повідомляє Національний банк, із сьогоднішнього дня ці банкноти вилучають з готівкового обігу. Жоден магазин, банк чи підприємство не зобов'язане їх приймати. Що відбувається З 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років офіційно виходять з обігу. Їх місце займають обігові монети відповідних номіналів. Де і до коли можна обміняти Встигнути обміняти старі купюри можна у кількох місцях: будь-який банк України - до 26 лютого 2027 року Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ - до 28 лютого 2029 року Національний банк - безстроково Що каже НБУ «Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна […]

trending_flat
Як обрати ром і не розгубитися серед різних стилів?

Ром — один із найрізноманітніших міцних напоїв у світі. Здається, просто тростина і дріжджі, а на виході — безліч варіацій смаку: від легкого та свіжого до густого, пряного, з нотками шоколаду й сухофруктів. Якщо ви ніколи серйозно не вивчали цю тему, розібратися справді непросто. Перш ніж іти до магазину, зручно переглянути асортимент онлайн — каталог за посиланням https://fozzyshop.ua/4285-rom допомагає швидко порівняти стилі, країни та цінові категорії в одному місці. Звідки береться смак? Ром виготовляють із цукрової тростини — безпосередньо з її соку або меляси. Меляса забезпечує насичений, «зігріваючий» присмак із карамельними відтінками. Тростинний сік — більш свіжий, трав’янистий, подекуди квітковий. Після завершення ферментації та дистиляції ром визріває у бочках. Різновид деревини, попереднє наповнення ємності, погодні умови — усе це створює фінальний профіль напою. Саме тому два зразки з однієї держави можуть мати абсолютно різний смак. Білий, золотий, темний — у чому різниця? […]

trending_flat
Міфи та факти про лондонський сухий джин: що визначає його статус за регламентом

Алкогольні напої часто оточені стереотипами, особливо коли йдеться про класичні стилі з усталеною назвою. Зокрема, лондонський сухий джин — це категорія, яка має чітко визначені вимоги щодо виробництва. Щоб розуміти різницю між популярними уявленнями та реальними нормами, варто звернутися до технічного регламенту. Поширені міфи про лондонський сухий джин Назва та історія стилю стали підґрунтям для численних припущень. Частина з них не відповідає фактичним вимогам виробництва. Серед найпоширеніших міфів: його можна виробляти лише в Лондоні; у складі обов’язково має бути певна кількість цукру; аромат формується через додавання ароматизаторів після дистиляції; міцність може бути будь-якою; назва означає витримку в бочках. Насправді регламент не обмежує географію виробництва. Напій може виготовлятися в різних країнах за умови дотримання встановлених стандартів. Також у категорії «London Dry» заборонено додавати ароматизатори після дистиляції, а вміст цукру має бути мінімальним. Міцність напою зазвичай не нижча за встановлений норматив для […]

trending_flat
Мистецтво оформлення відкритих полиць та стелажів

Відкриті полиці в інтер’єрі — це не лише функціональні зони для зберігання, а й простір для самовираження. Правильне наповнення стелажа дозволяє перетворити звичайну систему зберігання на гармонійну інсталяцію, яка підкреслює стиль кімнати. Головне завдання полягає у дотриманні балансу між корисними речами та декоративними об’єктами, щоб уникнути відчуття захаращеності. Правило «трикутника» та візуальний ритм Для створення естетичної композиції дизайнери часто використовують принцип геометричного повторення. Розміщення предметів схожої форми або кольору за уявною лінією трикутника дозволяє оку плавно пересуватися стелажем, не зупиняючись на хаотичних плямах. Наприклад, якщо на одній полиці стоїть керамічна ваза, на наступній варто додати елемент такого ж відтінку, але іншого розміру. Використання предметів різної висоти — книг, свічок або рослин — створює необхідну динаміку, яка робить наповнення полиць живим та багатогранним. Поєднання функціональності та декору Стелаж має виглядати обжитим, але впорядкованим. Книги найкраще групувати за кольором корінців або форматом, […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025