Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Стріляв не лише в підлітка: у Тернополі судитимуть чоловіка за ще один напад зі зброєю
У Тернополі завершили досудове розслідування щодо 39-річного чоловіка, який навесні вистрілив у спину неповнолітньому. Під час слідства правоохоронці встановили, що це був не єдиний випадок застосування ним пневматичної зброї. У Тернополі до суду скерували обвинувальний акт стосовно 39-річного чоловіка, якого обвинувачують у застосуванні пневматичної зброї проти людей. Про це повідомив начальник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко. За словами правоохоронців, під час досудового розслідування слідчі встановили ще один епізод, до якого, за версією слідства, причетний обвинувачений. Під час конфлікту із сусідом чоловік вистрілив йому в око з пневматичного пістолета. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Читайте також: Утримував жінку в заручниках і стріляв: подробиці спецоперації КОРДу в Тернополі У поліції нагадали, що на початку травня цей ж чоловік спровокував конфлікт із неповнолітнім у одному з мікрорайонів Тернополя, погрожував йому та вистрілив у спину з пневматичного пістолета. […]
Територію біля Малашівського сміттєзвалища оглянула екоінспеція
2 серпня фахівці Державної екологічної інспекції у Тернопільській області виїжджали на місце, обстеживши території довкола Малашівецького сміттєзвалища, де досі тривають роботи з гасіння пожежі. Проце повідомляється на фейсбук-сторінці Держекоінспекції у Тернопільській області. Нагадуємо: того ж дня, 2 серпня, о 10:40 диспетчерська служба ДСНС отримала виклик про займання на полігоні твердих побутових відходів у селі Малашівці Тернопільської громади. Для гасіння вогню на місце направили рятувальників та спецтехніку. Під час виїзду інспектори оглянули прилеглу територію та проаналізували ситуацію в межах своїх повноважень. Загоряння на об'єктах, де накопичуються відходи, здатні негативно позначатися на стані довкілля — зокрема забруднювати атмосферне повітря. До того ж через великий обсяг сміття та його різноманітний склад такі пожежі важко ліквідувати, і вони можуть тривати досить довго. Тернопільська екоінспекція продовжує моніторити ситуацію та координує дії з ДСНС, поліцією й прокуратурою, аби оперативно реагувати на подію і звести до мінімуму […]
Теребовля в жалобі: загинув нацгвардієць Юрій Лошньовський
Теребовлянщина в жалобі через загибель уродженця Теребовлі Юрія Лошньовського 1989 року народження. Про втрату повідомили у Теребовлянській міській раді. Життєвий шлях Героя "Життя захисника обірвалося 29 липня 2026 р. під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку поблизу населеного пункту Веселе. У жовтні 2024 року Юрій став на захист України, вступивши до лав військової частини оперативно-тактичного з'єднання – 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія». Його бойовим позивним був «ЛЮК» – абревіатура, утворена з перших літер його прізвища, власного імені, а також імен дружини та донечки. З 30 травня 2025 року Юрій обіймав посаду стрільця-санітара", - йдеться у заяві. Читайте також: Рідні до останнього сподівалися на диво: на Харківщині загинув Герой з Тернопільщини Юрій Лошньовський вчився у Теребовлянській загальноосвітній школі №1. Працював у дорожній службі. У листопаді 2014 року одружився та переїхав до Києва, де проживав разом із сім'єю. Разом із […]
У Тернополі призначили нового керівника управління ЖКГ
Тернопільська міська рада призначила нового очільника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології - посаду обійняв фахівець із самої структури. Про це повідомили в Тернопільській міській раді. Хто очолив управління ЖКГ Начальником управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради із 3 серпня призначили Вячеслава Мокляка. Який досвід має новий керівник До цього призначення Вячеслав Мокляк обіймав посаду заступника начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології. Також він виконував обов'язки начальника відділу експлуатації інженерно-транспортних споруд.
Тернопільщину цього тижня розжарить: коли похолодає
Спека в Тернопільській області й далі посилюватиметься - до середини тижня стовпчики термометрів можуть сягнути майже 40 градусів. Про це повідомляє Тернопільський обласний центр з гідрометеорології. Яка погода очікується сьогодні, 3 серпня Синоптики прогнозують малохмарну погоду без істотних опадів. Вітер буде північно-східний, зі швидкістю 5-10 метрів за секунду. Вночі повітря прогріється до 17-22 градусів тепла, а вдень - до 30-35 градусів. У самому Тернополі вночі очікується 19-21 градус, удень - 33-35. 4 серпня хмарність також залишиться незначною, опадів не передбачається. Вітер зміниться на південно-західний. Уночі температура втримається на рівні 17-22 градусів, а вдень область прогріється ще сильніше - до 32-37 градусів тепла. Прогноз на 5 серпня 5 серпня синоптики знову обіцяють малохмарну погоду без істотних опадів. Вітер залишиться південно-західним, 5-10 метрів за секунду. Нічна температура становитиме 18-23 градуси, а денна підніметься до 33-38 градусів тепла. "Спека прийшла, буде увесь тиждень, […]
У Збаразькій громаді прощаються з морським піхотинцем Андрієм Сліпцем
У Збаразькій громаді на Тернопільщині сумна звістка - морський піхотинець Андрій Сліпець 1985 року народження, який два роки вважався зниклим безвісти, загинув на Херсонщині ще у листопаді 2023 року. Про це повідомив міський голова Збаража Роман Полікровський. Андрій Сліпець, уродженець села Старий Збараж, виконував бойове завдання на Херсонщині. Загинув він 26 листопада 2023 року. Тривалий час воїн значився зниклим безвісти. Лише зараз стало відомо про його загибель. Зустріч траурного кортежу відбудеться у понеділок, 3 серпня, о 13:00. Колона рухатиметься через Доброводівське перехрестя до Скверу Героїв. Після спільної молитви траурна процесія попрямує до рідної оселі захисника у село Старий Збараж. Далі кортеж вирушить до місцевої церкви святого Архістратига Михаїла, де відбудеться парастас. Похорон Андрія Сліпця відбудеться у вівторок, 4 серпня, об 11:00. Громаду закликали прийти і вшанувати подвиг захисника, який віддав життя за незалежність України.
