Нещодавно двоє студентів відвідали Тернопільський будинок дитини «Малятко». Перший з них, зараз, намагатиметься вам розповісти про своє перебування там (вибачте будь ласка, якщо занадто особисто і емоційно, по-іншому писати не хочеться). Звичайна будівля, ще радянської зовнішності на вул. Сахарова, 2, гарно заховалася за висаджені перед нею сосни й ялинки. Вона б так і залишилась для нас непримітною, якби ми не знали, що саме сюди нам потрібно передати невеличкий пакуночок для дітей від імені коледжу: гофрований папір, термоклеєвий пістолет, двохсторонній скотч і якусь іншу дрібну канцелярію.
Пакуночок передавали ми вдвох педагогу-педіатру Ларисі Борисівні. Запитали чи можна поспілкуватися з дітьми, нам сказали що ні, бо зараз вирує епідемія кору і такі візити не бажані. Ми вийшли з будинку… На вулиці я вирішив, що хочу повернутися назад, щоб поспілкуватися, якщо не з дітьми, то з педагогом. Навіть не знаю, радіти чи заздрити Ромі, який в цей час залишився мене чекати на дворі. З Ларисою Борисівною ми проговорили хвилин 20. І хоча їй далеко не вперше приходилось відповідати на питання схожі на мої, «чайникові», сльози жінка стримати так і не змогла… Ніби і я зараз не можу, 2-га година ночі, сиджу на кухні, згадую прожитий день і “в захльоб ридаю”. Це неможливо… Просто неможливо на таке дивитися і розуміти, що це реальність, а не страшний сон. С*ка, чого все так не справедливо?
Найголовніше з того, що розповіла вихователька:
– заклад існує вже 38 років;
– швидше, в 90-ті, на початку 2000-х, в будинку перебували або діти сироти, або діти з інвалідністю (без ручок, без ніжок). Зараз, тут знаходиться 47 діток, віком до 6-ти років. Всі вони розподілені на групи: перша — 1-місячні немовлятка діти до 1,5 рочку; друга — від 1,5 до 3-х років; третя — від 3-х до 6-ти. За кожною групою закріплений педагог-вихователь також в будинку працюють головний лікар, логопед, психолог і кухарі. Серед дітей є лише одна кругла сирота, всі інші — або діти, які через певні обставини позбавлені батьківського піклування, або ті, яких сюди віддає соціальна служба, яка перед цим відбирає їх у батьків, даючи шанс виправитися: викарабкатися з скрутного матеріального становища, вилікуватися від алкогольної чи наркотичної залежності і так далі (рідко в кого виходить, в одиниць вийшло), або діти, чиї батьки невиліковно «кончені» і не заслуговують права на життя.
– майже всі діти в будинку з серйозним рівнем затримки в розвитку. Вони починають сидіти, ходити, говорити на 4-5 місяців пізніше норм. Є дитина, якій зараз чотири рочки і яка ще толком не говорить. Є дівчинка, в якої мама алкозалежна шльондра, яка брала з собою дитину на виклики до 6-ти років, бідолашне вже стільки життя побачило, що ворогу не побажаєш. Є тут діти, яких соцслужби забрали з наркопритонів, в яких підлоги не було видно, все тонуло під товстим шаром шприців і різної «дурі».
– єдина підтримка притулку — прості люди і волонтери, які втім справляються з цим завданням і діти забезпечені всім необхідним: теплом, світлом, гарячою водою, канцелярією. Іграшок каже стільки, «що діти вже не знають чим гратися». Малеча забезпечена всім крім сім’ї.
– влада в нашій країні абсолютно безсовісна і безсердечна. Навідується сюди хтось з чиновників лише перед Різдвом, Паскою і Новим Роком і звісно… виборами. Перед минулими виборами завітав в будинок, якийсь депутат. Діти старалися, готували якісь виступи. Він сидів з кам’яним обличчям, дивився на годинник, думав чи довго ще до кінця, потім зняв абсолютно душерозривний сюжет, в якому виставив себе неймовірним героєм і поїхав. Через деякий час в закладі зламалося два тени в бойлерах, які нагрівають воду. Грошей на той момент не було, головний лікар насмілилася подзвонити до цього самого депутата і попросити 500грн на два отих тени і працівник, який встановив би їх (бо в колективі працюють одні жінки, ніхто цього робити не вміє), депутат сказав, що вони розглянуть це питання. І пройшло, с*ка, 5 років, питання досі розглядається.
Як так можна? Мені в голові не вкладається. Як? Йдучи сюди я налаштовував себе, що буде важко, дуже важко, але не уявляв наскільки… З перших секунд, з перших кроків і подихів в середині закладу, зрозумів, що це місце не для таких сентиментальних пацанів, як я. Ні гарний ремонт, ні стильні картини, ні навіть безмежна любов вихователів, яким в ноги вклонитися хочеться за те, що вони роблять, тай не тільки їм — всім людям які небайдужі до чужої біди і проблеми, але, нажаль, не можуть приховати ту атмосферу, яка тут панує. Атмосферу покинутості і самотності.
Людині, яка тьфу-тьфу, ніколи з таким не зустрічалася, складно там перебувати, складно, повірте. Але ще складніше їй зустрітися з оцими маленькими дітиськами, які ні в чому не винні, але чомусь, через щось, знаходяться в місці, яке не повинно існувати. Жодна дитина в світі не заслуговує на такий початок свого життя. І коли до тебе, підбігає маленький, 5-річний хлопачка, а разом з ним така ж сама, малесенька 5-річна леді і обидва в один голос кричать, запитують, – «Тату, тату, ти до нас? Ти прийшов нас додому забрати?», в тебе світ перед очима падає. В той момент жити з одного боку не хочеться, а з іншого — хочеться, як ніколи. З одного боку ти нічого не відчуваєш, стоїш не дихаєш, а з іншого — всередині вирує і любов і дика ненависть, і серце з грудей вилітає і слова сказати не можеш. Придумуєш на ходу тупу відмазку, дякуєш Ларисі Борисівні, що все таки дозволила тобі на дві секунди завітати до дітей і йдеш німий на вихід. Зустрічає тебе Рома, питає що і як, а ти далі йдеш, не говориш. Приходиш додому і не знаєш куди емоції, куди злість подіти, чи піти на турнік, на холод їх повиганяти, чи забухати на два дні, а в результаті – сидиш зараз на кухні… Вже в 3-й годині ночі, додруковуєш цей текст, думаєш, варто вибачитися за те, що він занадто якийсь … вийшов, вибачаєшся (отам вверху, на початку), закриваєш ноутбук і далі “в захльоб” ревеш і … не спиш до ранку. Думаєш, дякуєш, думаєш…
Автор – Андрій Гнатюк
Думка автора може не співпадати з думкою редакції.
About the author
Майже 3,5 промілле: на Тернопільщині надзвичайно п’яний водій втрапив в аварію
На Тернопільщині водій у стані алкогольного сп'яніння вчинив ДТП. Про це повідомляють у ГУНП у Тернопільській області. "Аварія трапилася 8 серпня близько 11:00 в селі Скоморохи. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група відділу поліції №2 Тернополя. за попередньою інформацією, водій автомобіля ВАЗ 2108 не зупинився на вимогу співробітників групи реагування патрульної поліції та почав тікати," - йдеться у заяві. Втікаючи, водій допустив з'їзд на узбіччя та перекинувся. У салоні перебував пасажир 1957 року народження, він отримав травми "За результатами перевірки газоаналізатор зафіксував 3,48 проміле алкоголю в крові 49-річного кермувальника. На нього слідчі поліції склали протоколи відповідно до статей 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та 130 (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння) Кодексу України про адміністративні правопорушення", - кажуть у поліції. Водій виявився військовим, який ще у січні 2026 року пішов у […]
Тернопільщина втратила 24-річного Героя Андрія Іскоростенського
Теребовлянська громада втратила Героя. На війні поліг Андрій Іскоростенський 2002 року народження. Про втрату повідомили у Теребовлянській міській раді. Герою було лише 24 роки. "Із глибоким сумом повідомляємо, що 4 серпня 2026 року в місті Краматорськ Донецької області відійшов у вічність захисник України, мешканець Теребовлі старший сержант Іскоростенський Андрій Миколайович, 26 грудня 2002 року народження", - йдеться у заяві громади. Він проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника другої групи зенітно-винищувальних безпілотних авіаційних комплексів. Інформацію про зустріч тіла Героя та чин похорону обіцяють повідомити згодом. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, друзям та усім, хто знав нашого Героя. Вічна йому пам'ять! https://terminovo.te.ua/news/142855/
Військовий із Тернополя попередив про спробу виманити дані бійців під виглядом ВСП
Невідома особа намагалася отримати персональні дані українських військовослужбовців, представившись працівником Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку. Про спробу попередив військовий із Тернополя, начальник відділення комунікацій 50 окремої артилерійської бригади Юрій Кульпа. За його словами, невідомий звернувся до нього під приводом перевірки військовослужбовців, які здійснили самовільне залишення частини (СЗЧ). Під цим приводом чоловік намагався передати архів, у якому нібито містилися службові документи та персональні дані військових. Кульпа вирішив перевірити інформацію та звернувся до військовослужбовців ВСП. З'ясувалося, що людина, яка представилася представником Ужгородського зонального відділу, у цьому підрозділі не проходить службу. "Є всі підстави вважати, що це могла бути спроба кіберрозвідки або збору персональних даних", - зазначив військовий. Він наголосив, що подібні файли можуть містити шкідливе програмне забезпечення. У разі відкриття вони потенційно можуть надати зловмисникам доступ до паролів, месенджерів, електронної пошти, банківських застосунків та іншої конфіденційної інформації. Юрій Кульпа закликав військовослужбовців […]
До +12 вночі: якою буде погода на Тернопільщині у наступні дні
На Тернопільщині у наступні дні очікується мінлива погода - від суттєвої прохолоди вночі до майже стійкої спеки вдень. Про це свідчить прогноз синоптиків Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. "9 серпня: Мінлива хмарність. Без опадів. Вітер північно – східний, 3 – 8 м/с. Температура по області вночі 11 – 16°, вдень 22 – 27° тепла; по м. Тернополю вночі 12 – 14°, вдень 25 – 27° тепла", - йдеться у прогнозі. 10 серпня температура вночі буде від 12 до 17, вдень - 26-31 градус тепла. 11 серпня вночі буде від 15 до 20, а вдень стовпчики термометрів підніматимуться від 25 до 30 градусів тепла. https://terminovo.te.ua/news/142953/
Томати пелаті у власному соку: як закрити на зиму без оцту й кислоти
Сезон домашніх заготовок у розпалі, і саме зараз господині консервують помідори на зиму. Один із найпопулярніших способів – томати пелаті у власному соку без оцту, які зберігають природний смак і чудово підходять для соусів, пасти, піци та інших страв. Томати пелаті без оцту на зиму Інгредієнти (на 2 літрові банки): 2,5-3 кг м'ясистих стиглих помідорів (типу "сливка") 1 ч. л. солі без гірки на кожну літрову банку 1 ч. л. цукру (за бажанням, якщо помідори кислуваті) Як приготувати Відберіть щільні помідори без пошкоджень. На кожному зробіть невеликий хрестоподібний надріз. Залийте окропом на 1-2 хвилини, потім одразу перекладіть у холодну воду. Зніміть шкірку. Простерилізуйте банки та кришки. Щільно складіть очищені помідори в банки, злегка притискаючи ложкою. Вони пустять сік і майже повністю ним заповнять банку. Додайте сіль, за бажанням — цукор. Стерилізація На дно великої каструлі покладіть рушник. Поставте банки, накрийте […]
ПриватБанк змінює правила переказів: що потрібно знати
Клієнтам ПриватБанку, які користуються міжнародними переказами через Приват24, варто звернути увагу на важливі зміни. До кінця серпня ще діють пільгові тарифи, однак уже з 1 вересня, якщо банк не продовжить акцію, комісії повернуться до стандартного рівня. До 31 серпня 2026 року клієнти ПриватБанку можуть здійснювати міжнародні перекази за зниженими тарифами. Акція поширюється на перекази між картками через Приват24, повідомляється на сайті банку. Наразі діють такі умови: переказ із картки іноземного банку на картку ПриватБанку — 1% замість стандартних 1,5%; переказ із валютної картки ПриватБанку на закордонну картку — 1% (мінімум 50 грн) замість 2% (мінімум 50 грн). Скористатися пільговими тарифами до 31 серпня можуть власники валютних карток ПриватБанку. Перекази доступні через мобільний застосунок або вебверсію Приват24. Мінімальна сума операції становить еквівалент 10 доларів, а загальний місячний ліміт на перекази на закордонні картки — 100 тис. грн в еквіваленті.
