Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни. Тільки тепер вони серед нас

ветерани війни
Колись я думала, що ми останнє покоління, яке бачить живих ветеранів війни. З кожним наступним Днем Перемоги на параді біля пам’ятника в центрі нашого села їх було все менше і менше.
Дев’ятого травня в школі не вчилися, вихідний. Проте кожен в Білозірці знав на котру годину парад, одне слово, але так багато означало для жителів нашого села.
Святково зібрані учні з великими букетами нарцисів, тюльпанів, ранніх півоній і розбитого серця поспішали до школи, звідки велелюдною ходою рушали в центр села до пам’ятника, попереду всіх йшли одинадцятикласники, вони несли велику гірлянду з ялинки і квітів, яку мали покласти на меморіал, де закарбовані імена тих односельчан, які загинули на війні.
Назустріч шкільній рушала така ж хода, тільки з церкви, її очолював священник, хористи та чоловіки з форенґлями (в нас так кажуть).
В самому ж центрі, на площі вже чекали люди, всі магазини були закриті, молодші чи старші, але обов’язково поспішали на парад.
Хвилина мовчання, покладання квітів, промови священника і сільського голови, сумні пісні учнів, молебен…. І тільки ветерани, ті, хто пережив ті страшні події, стояли мовчки, схиливши голови, а по стареньких зморщених щоках текли сльози. Чоловіки й жінки з орденами на грудями не намагалися стояти десь попереду всіх чи якось виділятися, навпаки. Вони завжди стояли під широкими деревами горобини, ніби намагаючись ховати там свій біль.
Не уявляю, що відчували вони, коли читали імена загиблих на війні односельчан, серед них же були їхні друзі чи рідні, там був чийсь брат чи тато, чиясь бабуся була закатована за те, що не зрадила своїх, а чиясь бачила на власні очі,як вбили її тата…
Я скажу те, за що мені насправді соромно і дуже прикро, але буду відвертою з вами. Ми співали пісні про ветеранів, про загиблих Героїв, розказували вірші, сповнені невимовного болю, дякували, але так мало проживали той біль разом з ними.
Не знаю чому… Чи в силу віку, може, в силу того, що ми цього не бачили на власні очі, чи тому, що роками влада нас вчила, що то велике свято, концерти, танці, пікніки…
А що ж святкувати?
Пам’ятаю, як в одинадцятому класі ми носили по своїй вулиці святкові листівки ветеранам, які дочекалися того Дня Перемоги, дві бабці в кількох словах розказували, що їм довелося пережити, суцільний біль, який не відпускав навіть крізь роки.
Ніколи в житті ми не могли уявити, що моя думка, описана в першому рядку, буде хибною, що ті хлопці, які несли квіти до пам’ятника чи несли почесну варту з муляжем автомату візьмуть в руки справжній.
Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни, тільки тепер вони серед нас, вони чи не в кожній сім’ї, вони наші друзі, близькі родичі, сусіди, однокласники. І найбільше я боюся, що колись, в далекому майбутньому, наші внуки чи правнуки зможуть пробачити, як зробили це ми, тих, хто століттями знищував нас, просто за те, що ми українці, що ми живемо своє життя.
Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну. Пам’ятаймо тих, хто бореться за неї знову.
Ольга Бітківська – волонтерка з Лановеччини

About the author

Тернопільщина
trending_flat
Куди поїхати відпочити недалеко від Тернополя: список красивих місць з фото

Шукаєте місце, де можна по-справжньому відпочити — без довгих перельотів і втомливих переїздів? Тернопільщина має чим здивувати: тут є і мальовничі водоспади, і таємничі печери, і затишні садиби, і навіть екзотичні звірі. Ми зібрали 11 чудових місць поруч із Тернополем, куди можна вирушити прямо цими вихідними й повернутися додому ще до вечері. Равликова ферма в селі Довжанка Останнім часом стають популярними гастротури на равликові ферми з дегустаціями. Роман Репко із села Довжанка організував равликову ферму просто неба. Це не тільки успішний бізнес, але і хобі для його власника. Крім екскурсії по фермі, користувачі можуть поспостерігати за працівниками, які доглядають за своїми "підопічними". Піщаний кар’єр в селі Капустинці Капустянський кар'єр славиться водою аквамаринового кольору. Вода в ньому дуже чиста, проте купатись там не дозволяють. До Капустинців приїжджають, щоб пофотографувати цю незвичайну красу. Знаходиться кар'єр за 40 кілометрів від Тернополя. Екоферма "Веселі […]

побиття у тернопільському військкоматі ТЦК
trending_flat
Побили – відбулися умовно: вирок у справі бійців тернопільського ТЦК (відео)

Тернопільський міськрайонний суд 20 травня 2026 року ухвалив вирок у резонансній справі про незаконне позбавлення волі та побиття цивільних у приміщенні Тернопільського обласного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент стався у жовтні 2023 року і набув широкого розголосу після того, як відео з місця подій поширилося в соціальних мережах. Що сталося Увечері 6 жовтня 2023 року поблизу магазину «АТБ» на вулиці Лучаківського у Тернополі патруль ТЦК зупинив чоловіка для перевірки документів. Встановивши, що той є громадянином Росії, військовослужбовці силоміць затягнули його до мікроавтобуса Mercedes Vito та доставили до приміщення ТЦК. При цьому один із солдатів завдав потерпілому ударів ще під час «посадки» до машини. Вночі, вже в казармі на п'ятому поверсі, обидва обвинувачені побили двох затриманих, які лежали на ліжках. За висновком судово-медичної експертизи, першому потерпілому були завдані переломи стінки верхньощелепної пазухи, трьох ребер та кістки кисті — […]

trending_flat
У Борщеві жінка забрала з банкомата чужі 10 тисяч гривень: суд виніс вирок

Жительку Борщева засудили за крадіжку 10 тисяч гривень, які банкомат із затримкою видав після операції іншої клієнтки. Інцидент стався наприкінці минулого року біля відділення Ощадбанку. Суд визнав жінку винною, однак реального терміну ув'язнення вона не отримала. Як йдеться у вироку Борщівського районного суду від 15 травня 2026 року, подія сталася 18 грудня 2025 року близько 8:20 ранку біля банкомата Ощадбанку на вулиці Гетьмана Мазепи у Борщеві. Що встановило слідство Потерпіла намагалася зняти зі своєї картки 10 тисяч гривень. Після введення PIN-коду та оформлення операції банкомат повернув картку, однак гроші одразу не видав. Жінка вирішила, що сталася технічна несправність, відійшла від пристрою та стала в кінець черги. Через кілька хвилин до банкомата підійшла наступна клієнтка. Саме в цей момент купюровидавач видав 10 тисяч гривень, які замовила попередня користувачка. Згідно з матеріалами справи, жінка забрала гроші, поклала їх до сумки та пішла. […]

Дмитро Фантом
trending_flat
У Тернополі відбудеться донація крові пам’яті бойового медика Дмитра Хоми «Фантома»

У перший день літа в Тернополі пройде благодійна акція з донорства крові на честь бойового медика Дмитра Хоми на позивний «Фантом». Захід організовують Тернопільський обласний центр служби крові разом із вдовою Героя Олександрою Хомою. «Фантом» служив медиком у «Сталевій сотні» 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади. Він загинув, прикриваючи побратима, — йому було лише 27 років. Дмитро пройшов шлях від рядового стрільця до медика, воював на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Луганщині та Донеччині, а за мужність був відзначений орденом «За мужність» III ступеня. Організатори переконані: здати кров — один із найдієвіших способів продовжити справу людини, яка щодня рятувала інших. «Кожна донація — це врятоване життя. Найкраща пам'ять про Героя — це добрі справи, які продовжують жити», — наголошують у центрі крові. Охочих узяти участь чекають у Тернопільському обласному центрі служби крові за адресою: вул. Клінічна, 8, з 09:30 до 13:00.

Максим Савчук
trending_flat
Вважався зниклим безвісти. На фронті загинув молодий воїн з Лановеччини

Лановецька громада отримала невтішну звістку — на фронті загинув 35-річний воїн Максим Савчук із села Білозірка. Максим служив старшим оператором протитанкових ракетних комплексів. З квітня 2026 року він вважався зниклим безвісти поблизу Івота на Сумщині. Рідні не втрачали надії та вірили в його повернення — але доля розпорядилася інакше. Загибель воїна підтвердилася: він став жертвою удару FPV-дрона по автомобілю. Громада висловлює глибокі співчуття сім'ї, друзям і всім, хто знав Максима. Він захищав Україну до останнього. Вічна пам'ять герою. Схиляємо голови.

trending_flat
Трійця 2026: сьогодні українці відзначають одне з найбільших християнських свят

Сьогодні, 31 травня, православні українці відзначають День Святої Трійці — одне з найбільших свят церковного року. У народі його ще називають П'ятдесятницею або Зеленими святами. Коли і чому саме сьогодні Трійця не має фіксованої дати — вона завжди припадає на 50-й день після Великодня, обов'язково в неділю. Цього року православні святкували Великдень 12 квітня, тому Трійця — 31 травня. Католики відзначили свято раніше, 24 травня. Що означає свято Трійця символізує триєдність Бога — Отця, Сина і Святого Духа. Саме цього дня, за євангельським переказом, Святий Дух зійшов на апостолів і дав їм силу нести Слово Боже по всьому світу. Тому П'ятдесятниця вважається днем народження християнської Церкви. Традиції та звичаї Зелені свята — це не лише церковне, а й глибоко народне свято. Хати та храми прикрашають свіжим зіллям: гілками клену, м'ятою, любистком, аїром. Аромат трав наповнює оселі особливою атмосферою. Освячені рослини […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025