Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни. Тільки тепер вони серед нас

ветерани війни
Колись я думала, що ми останнє покоління, яке бачить живих ветеранів війни. З кожним наступним Днем Перемоги на параді біля пам’ятника в центрі нашого села їх було все менше і менше.
Дев’ятого травня в школі не вчилися, вихідний. Проте кожен в Білозірці знав на котру годину парад, одне слово, але так багато означало для жителів нашого села.
Святково зібрані учні з великими букетами нарцисів, тюльпанів, ранніх півоній і розбитого серця поспішали до школи, звідки велелюдною ходою рушали в центр села до пам’ятника, попереду всіх йшли одинадцятикласники, вони несли велику гірлянду з ялинки і квітів, яку мали покласти на меморіал, де закарбовані імена тих односельчан, які загинули на війні.
Назустріч шкільній рушала така ж хода, тільки з церкви, її очолював священник, хористи та чоловіки з форенґлями (в нас так кажуть).
В самому ж центрі, на площі вже чекали люди, всі магазини були закриті, молодші чи старші, але обов’язково поспішали на парад.
Хвилина мовчання, покладання квітів, промови священника і сільського голови, сумні пісні учнів, молебен…. І тільки ветерани, ті, хто пережив ті страшні події, стояли мовчки, схиливши голови, а по стареньких зморщених щоках текли сльози. Чоловіки й жінки з орденами на грудями не намагалися стояти десь попереду всіх чи якось виділятися, навпаки. Вони завжди стояли під широкими деревами горобини, ніби намагаючись ховати там свій біль.
Не уявляю, що відчували вони, коли читали імена загиблих на війні односельчан, серед них же були їхні друзі чи рідні, там був чийсь брат чи тато, чиясь бабуся була закатована за те, що не зрадила своїх, а чиясь бачила на власні очі,як вбили її тата…
Я скажу те, за що мені насправді соромно і дуже прикро, але буду відвертою з вами. Ми співали пісні про ветеранів, про загиблих Героїв, розказували вірші, сповнені невимовного болю, дякували, але так мало проживали той біль разом з ними.
Не знаю чому… Чи в силу віку, може, в силу того, що ми цього не бачили на власні очі, чи тому, що роками влада нас вчила, що то велике свято, концерти, танці, пікніки…
А що ж святкувати?
Пам’ятаю, як в одинадцятому класі ми носили по своїй вулиці святкові листівки ветеранам, які дочекалися того Дня Перемоги, дві бабці в кількох словах розказували, що їм довелося пережити, суцільний біль, який не відпускав навіть крізь роки.
Ніколи в житті ми не могли уявити, що моя думка, описана в першому рядку, буде хибною, що ті хлопці, які несли квіти до пам’ятника чи несли почесну варту з муляжем автомату візьмуть в руки справжній.
Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни, тільки тепер вони серед нас, вони чи не в кожній сім’ї, вони наші друзі, близькі родичі, сусіди, однокласники. І найбільше я боюся, що колись, в далекому майбутньому, наші внуки чи правнуки зможуть пробачити, як зробили це ми, тих, хто століттями знищував нас, просто за те, що ми українці, що ми живемо своє життя.
Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну. Пам’ятаймо тих, хто бореться за неї знову.
Ольга Бітківська – волонтерка з Лановеччини

About the author

скандал
trending_flat
Юристка з Одеси звинувачує поліцейських Тернополя у незаконній зупинці і не тільки: яка версія поліції (відео)

Адвокатка з Одеси Ганна Сластнікова розповіла у своєму акаунті в Тікток історію зупинки патрульними її авто, за кермом якого був її чоловік. Пара з дітьми вирушили з Одеси до Буковелю, шлях пролягав через Тернопільську область. Тут вони були зупинені патрульними за порушення правил дорожнього руху. Патрульні помітили у водія ознаки наркотичного сп'яніння, тому запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медзакладі Тернополя. При цьому відомо, що водій отримував уже багато протоколів за водіння у нетверезому стані, двічі позбавлений прав. Це не завадило йому сісти за кермо. Коли його спитали, чи вживаєте ви наркотичні речовини, чоловік відповів: "Ні, вже ні". Його ж дружина вважає, що зупинка і всі решту дії поліцейських, були неправомірними. @advokat.slastnikova «Вдалий відпочинок» завдяки тернопільській поліції — але в цій історії все навпаки. #буковлель #адвокат #відпочинок #поліція #ганнасластнікова ♬ оригінальний звук - advokat.slastnikova У поліції назвали звинувачення […]

Микола Василишин
trending_flat
У Тернополі зникла дитина

Поліцейські Тернополя розшукують неповнолітнього Миколу Василишина, який зник 11 грудня. Про це розповіли у пресслужбі поліції Тернопільської області. "Поліція встановлює місцезнаходження безвісти зниклого Василишина Миколи Васильовича, 29.12.2011 р.н. жителя міста Тернополя. За словами матері, 11 грудня 2025 року близько 08:30 хлопець пішов з дому та до цього часу перебуває у невідомому місці, на телефонні дзвінки не відповідає. Прикмети: зріст близько 170 см. Був одягнений у чорну куртку, спортивні штани темного кольору та кросівки світлого кольору", - йдеться у повідомленні. Якщо вам відома будь-яка інформація про можливе місцеперебування Василишина Миколи Васильовича, негайно повідомте за номером 102 або зверніться до найближчого підрозділу поліції.  

Андрій Буда
trending_flat
Писав вірші, ходив у гори без карти і виховав покоління патріотів: яким був загиблий Герой Андрій Буда (спогади друзів)

Тернопіль сьогодні схилив голову – на Донеччині обірвалося життя Андрія Буди, історика, пластового виховника і справжнього патріота. Чоловіка, який виростив покоління героїв, сам пройшов обидва Майдани і з першого дня повномасштабного вторгнення став на захист України. Друзі й побратими діляться спогадами про людину, яка вміла ходити горами без карти, писала вірші, підтримувала у найважчі моменти і до останнього дихання була вірною своїй пластовій присязі. Хто він був насправді – розповідають ті, хто знав Андрія найближче. Яким був Андрій Буда: спогади друзів olkagurniak: "Андрійку, тихо спи друже… Загинув друг з пластової юності, з ким були на таборах і грали у вертепах, друг з яким бігали разом навколо озера, який писав мені вірші, завжди був загадковим, але з чудовою посмішкою, другом, який підтримав коли загинув Вітьок. На Донеччині під час виконання бойового завдання загинув Андрій Буда. Пластовий виховник мого Вітька. Був на […]

trending_flat
Землетрус струснув Тернопільську область увечері 11 грудня

Вчора ввечері, 11 грудня о 21:33, на Тернопільщині стався землетрус магнітудою 2,9 бала. Його епіцентр зафіксували на координатах 48.63 північної широти та 26.14 східної довготи. Інформацію про сейсмічну активність опублікував Головний центр спеціального контролю Держспецзв'язку України. Дані внесли до офіційної системи моніторингу сейсмічної активності в Україні. Землетрус такої сили людина зазвичай не відчуває. Магнітуда 2,9 бала належить до категорії слабких поштовхів, які реєструють лише спеціальні прилади - сейсмографи. За шкалою інтенсивності такі коливання не викликають жодних відчутних наслідків для населення. За даними "Вікіпедії", землетрус магнітудою від 2 балів відчувається іноді людьми, що знаходяться в спокійному стані.

оренда
trending_flat
Довгострокова оренда квартири: чому варто звернутися до рієлтора

Оренда житла завжди була популярним розв'язанням житлового питання. Так залишається й надалі, адже купівля власної квартири чи будинку доступна далеко не всім українцям. Варто додати, що вона й не завжди потрібна. Якщо вам необхідна квартира для студента, ви приїхали в нове місто з метою роботи тощо і шукаєте помешкання, оренда стане найвигіднішим рішенням у такому випадку. Однак, якщо житло потрібне надовго і ви хочете бути впевненим у законності та безпеці угоди, краще не шукати його самостійно на сумнівних сайтах, а звернутись по допомогу до рієлторської агенції. Тут працюють професіонали своєї справи, вони мають перевірену базу орендодавців й гарантують чесну угоду без ризиків. Довгострокова оренда квартири залишається актуальним рішенням для молоді, студентів та активних людей, які часто переїжджають, наприклад, через роботу. Переваги співпраці для орендаря Перший виклик, з яким стикається людина, що шукає житло, — пошук квартири, яка б відповідала її потребам. Хоча […]

trending_flat
Був виховником Героїв України Гурняка і Дереха: пластун та історик Андрій Буда загинув на Донеччині

10 грудня на Донеччині під час виконання бойового завдання загинув тернопільський історик і пластун Андрій Буда. Про це повідомив міський голова Сергій Надал. Батько загиблого Володимир Буда підтвердив трагічну новину. За його словами, син перебував на фронті майже чотири роки - з початку повномасштабного вторгнення. "Дива не сталося: 3 роки і майже 10 місяців перебування на фронті...Під час виконання бойового завдання у районі Сіверська...дрон - вчора. Гинуть кращі чоловіки і жінки нації, з тих перших, що пішли у 22 році. Андрій приєднався до своїх вихованців з пласту Гурняка і Дереха. Десь там їм буде добре. Про час панахиди і чину поховання повідомлю додатково", - написав Володимир Буда. Андрій Буда був пластовим виховником Героїв України Віктора Гурняка та Віталія Дереха. Обидва його вихованці загинули раніше під час війни. Пластун Назар Зелінка висловив співчуття з приводу втрати товариша. "Пластун, виховник Героїв України […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025