Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни. Тільки тепер вони серед нас

ветерани війни
Колись я думала, що ми останнє покоління, яке бачить живих ветеранів війни. З кожним наступним Днем Перемоги на параді біля пам’ятника в центрі нашого села їх було все менше і менше.
Дев’ятого травня в школі не вчилися, вихідний. Проте кожен в Білозірці знав на котру годину парад, одне слово, але так багато означало для жителів нашого села.
Святково зібрані учні з великими букетами нарцисів, тюльпанів, ранніх півоній і розбитого серця поспішали до школи, звідки велелюдною ходою рушали в центр села до пам’ятника, попереду всіх йшли одинадцятикласники, вони несли велику гірлянду з ялинки і квітів, яку мали покласти на меморіал, де закарбовані імена тих односельчан, які загинули на війні.
Назустріч шкільній рушала така ж хода, тільки з церкви, її очолював священник, хористи та чоловіки з форенґлями (в нас так кажуть).
В самому ж центрі, на площі вже чекали люди, всі магазини були закриті, молодші чи старші, але обов’язково поспішали на парад.
Хвилина мовчання, покладання квітів, промови священника і сільського голови, сумні пісні учнів, молебен…. І тільки ветерани, ті, хто пережив ті страшні події, стояли мовчки, схиливши голови, а по стареньких зморщених щоках текли сльози. Чоловіки й жінки з орденами на грудями не намагалися стояти десь попереду всіх чи якось виділятися, навпаки. Вони завжди стояли під широкими деревами горобини, ніби намагаючись ховати там свій біль.
Не уявляю, що відчували вони, коли читали імена загиблих на війні односельчан, серед них же були їхні друзі чи рідні, там був чийсь брат чи тато, чиясь бабуся була закатована за те, що не зрадила своїх, а чиясь бачила на власні очі,як вбили її тата…
Я скажу те, за що мені насправді соромно і дуже прикро, але буду відвертою з вами. Ми співали пісні про ветеранів, про загиблих Героїв, розказували вірші, сповнені невимовного болю, дякували, але так мало проживали той біль разом з ними.
Не знаю чому… Чи в силу віку, може, в силу того, що ми цього не бачили на власні очі, чи тому, що роками влада нас вчила, що то велике свято, концерти, танці, пікніки…
А що ж святкувати?
Пам’ятаю, як в одинадцятому класі ми носили по своїй вулиці святкові листівки ветеранам, які дочекалися того Дня Перемоги, дві бабці в кількох словах розказували, що їм довелося пережити, суцільний біль, який не відпускав навіть крізь роки.
Ніколи в житті ми не могли уявити, що моя думка, описана в першому рядку, буде хибною, що ті хлопці, які несли квіти до пам’ятника чи несли почесну варту з муляжем автомату візьмуть в руки справжній.
Ми знову покоління тих, хто бачить ветеранів війни, тільки тепер вони серед нас, вони чи не в кожній сім’ї, вони наші друзі, близькі родичі, сусіди, однокласники. І найбільше я боюся, що колись, в далекому майбутньому, наші внуки чи правнуки зможуть пробачити, як зробили це ми, тих, хто століттями знищував нас, просто за те, що ми українці, що ми живемо своє життя.
Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну. Пам’ятаймо тих, хто бореться за неї знову.
Ольга Бітківська – волонтерка з Лановеччини

About the author

атака Тернопіль 15 квітня 19 листопада
trending_flat
Як допомогти постраждалим після атаки на Тернопіль 19 листопада (адреси і пункти збору)

Після нищівної атаки на Тернопіль багато містян втратили житло. Як допомогти? Зібрали усі адреси, де збирають допомогу для постраждалих (теплі речі, їжа, прихисток). Інформація доповнюється. Пункти обігріву та підтримки для жителів постраждалих будинків: школа № 22 та школа № 27. Там можна зігрітися, випити чаю, поговорити з психологом, отримати необхідну допомогу. Якщо ваше житло постраждало внаслідок ворожої атаки і ви потребуєте тимчасового проживання, телефонуйте за номерами: 1580, 0800 303 522 та +38 067 447 29 19. Також допомогу організували при парафії УГКЦ Архистратига Михаїла (вул. 15 квітня,1). Якщо ви маєте змогу долучитись, приносьте. "Багато родин в Тернополі сьогодні втратили свій дім, помешкання, майно. Їм не буде де переночувати і що їсти. Додатково від УГКЦ відкриваємо прихисток та пункт допомоги постраждалим від ранкової атаки при парафії УГКЦ Архистратига Михаїла (вул. 15 квітня,1). Просимо приносити сюди їжу, теплий одяг, ковдри, пледи, подушки. […]

Атака на Тернопіль Стуса
trending_flat
Дев’ять ракет влучило по Тернополю: все, що відомо про наслідки атаки (фото, відео)

Вранці 19 листопада російські війська завдали ракетного удару по Тернополю. Внаслідок атаки загинуло щонайменше 25 осіб, серед яких троє дітей. Десятки людей отримали поранення, кілька сотень квартир зазнали пошкоджень або повністю вигоріли. "Терміново" перебувало на місці будинків, де проводиться рятувальна операція. У місті оголошено триденну жалобу - з 19 по 21 листопада. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по місту дев'ять крилатих ракет Х-101. Ракети були запущені з бомбардувальників, які піднялися в повітря з аеродрому у Бєлгородській області РФ. Відстань від точки запуску до Тернополя становить близько 900 кілометрів. Основні цілі ударів — житлові будинки на вулицях Стуса та 15 квітня, а також промисловий об'єкт у тому ж мікрорайоні. Дві дев'ятиповерхівки отримали критичні пошкодження: в одній з них стався обвал кількох секцій, в іншій спалахнула масштабна пожежа. Тривають роботи з розбору завалів та пошуку постраждалих. Кількість жертв може зрости, […]

trending_flat
Атака на Тернопіль 19 листопада: що відомо про наслідки

Росіяни завдали однієї з наймасштабніших масованих атак на Тернопіль. Унаслідок атаки є постраждалі. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. "Вбивці вдарили по нашому місту ракетами і шахедами. Пошкоджені будівлі і житлові будинки. Є постраждалі. На місці працюють відповідні служби. Детальнішу інформацію надам згодом", - йдеться у повідомленні. Унаслідок влучання є пошкодження верхніх двох поверхів житлового будинку в одному з мікрорайонів області. Під завалами можуть бути люди. Тернополяни у соцмережах пишуть, що є заблоковані люди в понищеному ракетами будинку. "Тернопіль. Є влучання у житлові будинки. Працюють команди рятувальників ДСНС і екстреної медичної допомоги", - підтвердили в ОВА.

Бережанський замок
trending_flat
Як на Тернопільщині справжні лицарі рятують замок, що не має аналогів: тут живе привид і можна знайти справжні скарби (фото)

Коли місцеві бережанці чують запитання "Де у вашому місті починається історія і де закінчується?", вони усміхаються і відповідають просто: "На в'їзді та на виїзді". Жарт, який насправді розкриває всю суть цього невеликого галицького містечка на Тернопільщині. Тут кожна вулиця, кожен камінь пам'ятає часи, коли Бережани називали "Східним Вавелем", коли власники місцевого замку володіли 35 містами і 436 селами, а резиденцію тримали саме тут. Бережани — це не просто "ще одне містечко з руїнами замку", а унікальне місце з автентичною спадщиною Ренесансу, яке критично важливо врятувати, і за це взялися лицарі Колумба та небайдужі містяни. Це перший матеріал серії інформаційного агентства "Терміново", присвячений Бережанам та людям, які по крихтах збирають історію. У циклі статей розповімо також про те, коли у замковій каплиці ховали шляхту під надгробками, що не мають аналогів у всій Україні, а в підвалах варили пиво і зберігали вино […]

Богдан Лепкий
trending_flat
В архівах віднайшли донині невідоме фото Богдана Лепкого

В архівах віднайшли донині невідоме фото письменника Богдана Лепкого з Тернопільщини. Про це у фейсбуці написала Надія Білик. Жінка просить упізнати інших людей на знимку. "В архіві Легіону Українських Січових Стрільців віднайшла фото Богдана Лепкого, яке донині невідоме дослідникам. Богдан Лепкий стоїть другий зліва. В архіві це фото UML_Box_A-00007 Vasyl Lopukh дякую за вашу працю. Буду вдячна за допомогу в ідентифікації інших діячів на фото", - йдеться у повідомленні.

trending_flat
Пішов на війну 26 лютого 2022: майора з Чорткова нагородили почесною відзнакою

Почесну відзнаку від Головнокомандувача ЗСУ отримав майор з Чорткова Тарас Бакун. Про це розповідають у Чортківській міській раді. "Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України за сумлінну службу, стійкість, вірність бойовому братерству та відданість захисту України нагороджено нашого земляка, чортків’янина – майора Тараса Бакуна. Понад 20 років він віддано служив у Державній кримінально-виконавчій службі України. А 26 лютого 2022 року, не вагаючись жодної миті, добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав 45 окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського. Упродовж усього часу служби майор Тарас Бакун демонструє виняткову мужність, професіоналізм, надійність та справжню відвагу", - йдеться у повідомленні.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025