Як у Тернополі будували водогін: історія
Восени 1945-го в Тернополі мешкало лише 18,5 тисячі людей. Місто відбудовувалося після війни – працювали ремонтно-механічний завод, м'ясокомбінат, пивзавод, млин, цегельня, меблева фабрика. Кожен тернополянин у центрі витрачав 120-150 літрів води на день, а в Новому Світі, Загребеллі та інших районах – лише 80-100 літрів. Робітники в холодних цехах використовували 25 літрів, а в гарячих – аж 350 літрів на зміну. Ще в 1928 році професор Отто Надольський за завданням польського уряду розробив проєкт централізованого водопостачання. Він дослідив місцевість і з'ясував: вода залягає на глибині 3-5 метрів між районом Новий Світ і селом Біла. Дебіт свердловин міг давати 20-30 літрів на секунду. Надольський запланував десять кілометрів магістральних ліній, шість артезіанських свердловин, резервуари для чистої води та сифонний водозабір. Але війна перекреслила всі плани. Історію будівництва водогону у Тернополі розповіли на сайті КП "Тернопільводоканал". Будівництво центрального водопроводу розпочали лише наприкінці 1947 […]
