Сексуальне насилля під час війни: як це було тоді і що відбувається тепер

Попри технологічний характер світових воєн останнього століття та прагнення усього цивілізованого світу до розв’язання міждержавних конфліктів дипломатичним шляхом, наш ворог вдається до жорстоких методів, аби домінувати у будь-який спосіб. 

Одним із таких методів противника є сексуальне насильство проти цивільного населення, мета якого — принизити та знищити українців як націю. Травма насилля не лише здатна зруйнувати внутрішні опори жінки, але й, без належної терапії, може мати негативний вплив на життя її нащадків. 

Як зарадити проблемі та які приклади нам пропонує історія, коли сексуальне насильство використовувалось як зброя під час війни, розповідає Анна Грубая, психологиня та кураторка проєкту психологічної підтримки жінок GIDNA. 

Сексуальне насильство під час воєнного конфлікту та пов’язане з конфліктом (СНПК), офіційно вважається злочином проти людяності та розцінюється як геноцид. Уперше про це зазначається у міжнародно-правовому документі під назвою “Закон № 10 Контрольної ради”, який було ратифіковано після Другої світової війни. 

До СНПК відносяться: 

  • зґвалтування або погрози зґвалтування;
  • каліцтво статевих органів;
  • примусова проституція;
  • примус дивитися на сексуальну наругу;
  • сексуальне рабство;
  • примусова вагітність;
  • примусовий аборт;
  • примусове оголення. 

Минуле століття дає нам багато жахливих прикладів, коли сексуальне насилля застосовувалося саме з метою «етнічної чистки».

Згідно з даними Human Rights Watch, на початку 90-х років, коли одна за одною спалахували війни за незалежність на Балканах, лише у Боснії зафіксовано близько 20 000 постраждалих осіб від СНПК. У звіті організації «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières) також зазначається: «Жінок ґвалтували, щоб вони могли народити сербську дитину».

Фотовиставка «Моє тіло: Зона війни» у Сараєво у 2015, присвячена жертвам війни на Балканах. Фото: Clara Casagrande

Багато задокументованих свідчень сексуального насилля маємо і за часів Другої світової війни — як з боку німецьких фашистських військ, так і радянських. У часи Голокосту зґвалтування могло бути одним зі способів покарання та приниження євреїв. Солдати гітлерівської армії, вчиняючи насилля над єврейськими жінками, були переконані, що єврейські жінки «заслужили» це своїм політичним вибором. 

Зайшовши на територію Німеччини, радянські війська теж чинили своєрідну помсту, вдаючись до воєнного сексуального насилля над німецькими жінками. Як повідомляється у матеріалі від DW, червоноармійці хотіли помсти, зокрема і через культурний шок, який вони переживали, коли побачили, що за межами СРСР рівень життя набагато вищий. За оцінками істориків, під час просування радянських військ територією Німеччини було зґвалтовано до 2 мільйонів жінок. 

Німецькі жінки пропонували себе радянським солдатам, аби вберегти собі життя. 

Термін СНПК охоплює також і ситуації, коли ворожа армія примушує жінок до проституції або сексуального рабства, як це було в Японії під час Другої світової війни. 

Жінка для втіхи в Японії 

Імперська армія Японії, загарбуючи нові території, примусово залучала жінок до роботи у японських борделях. За різними підрахунками від 45 до понад 400 тисяч жінок з Кореї, Китаю, Філіпін, Таїланду, В’єтнаму пройшли через так звані “станції втіхи” для японських солдатів та офіцерів. 

Жінок для втіхи (англ. Comfort women або comfort girls) тримали в нелюдських умовах, вони потерпали від голоду, венеричних захворювань та регулярно піддавалися насиллю. 

Зґвалтування — навмисне спланована військова стратегія 

У міжнародній організації Amnesty International, яка з 1961 року досліджує  та бореться проти грубих порушень прав людин, переконані, що зґвалтування під час війни не є побічним продуктом воєнного конфлікту, а радше заздалегідь спланованою та навмисною військовою стратегією. 

Так, у 2008 році Радою Безпеки ООН була проголошена Резолюція № 1820, яка визначає сексуальне насильство як тактику війни та загрозу міжнародному миру та безпеці, що вимагає вживання заходів реагування.

Згідно з матеріалом Think Global Health, у якому розповідається про звірства, вчинені окупаційними військами, зокрема на території України, сексуальне насильство під час війни можна поділити на 3 умовні категорії:

  • чітка та спланована тактика війни, яка повсюдно вчиняється з навмисною метою;
  • насильство толерується лідерами;
  • солдати самостійно чинять сексуальне насильство (за замовчуванням), коли виникає нагода. 

В Україні від початку повномасштабної війни Генеральною прокуратурою України було зареєстровано 274 провадження за статтею 153 (“Сексуальне насильство”) Кримінального кодексу України. Про це зазначила Олена Зеленська у своєму виступі під час конференції “Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки”, яка відбулася 4-5 березня у Києві. Захід мав на меті, зокрема, обговорення можливих механізмів виплати репарацій росією для постраждалих від сексуального насильства українців та закликати до співпраці міжнародних партнерів. “Ми не можемо скасувати той біль, якого вже завдав агресор. Але можемо бути для цього болю знеболювальним. Показати, що допомога та підтримка є», — наголосила перша леді.

Психологічна підтримка жінок, які постраждали від сексуального насильства з боку російських окупантів. 

Психологічні наслідки сексуального насильства для постраждалих та свідків не піддаються жодним оцінкам. Це втрата особистої гідності, безпеки, переконань і почуття ідентичності. Жінка, яка пережила насилля, потребує психологічної допомоги, аби відновити втрачену безпеку та повернутися до звичного життя, без нічних жахіть та спогадів, які хочеться стерти з пам’яті назавжди.

Тема постраждалих від СНПК жінок потребує нашої залученості та розголосу! 

Не зважаючи на безпрецедентний рівень повідомлень про сексуальне насильство в Україні, жахаючі історії зґвалтування українських жінок, які перебували в російській окупації, травма та соціальна стигма навколо теми сексуального насильства змушує багатьох постраждалих мовчати. 

Замовчування травми призводить до глибоких наслідків, які впливають не лише на якість життя жінок, але й транслюють слабкість, тривогу та відчуття незахищеності для майбутніх поколінь. Втрачене почуття безпеки, страх осуду не дають жінкам звернутися до психолога. Тому ми маємо говорити про сексуальне насилля та важливість звертатися по допомогу вголос! Інакше, як жінка може бути впевнена, що її зрозуміють та підтримають? 

Проєкт GIDNA надає безоплатну та анонімну психологічну допомогу жінкам, які пережили сексуальне насильство від російських військових, або стали його свідками.

Кожна жінка отримує до 20 сесій з кваліфікованим психотерапевтом, що допоможуть відкритися, знайти свої інструменти для відновлення психологічної стійкості та нарешті зрушити з мертвої точки відчаю і рухатися далі! 

Заповнюй анкету

Тому що ти гідна жити своє найкраще життя! 

About the author

trending_flat
Графік освячення пасок на Великдень у храмах Тернополя

На Великдень щороку тисячі тернополян збираються біля храмів міста, щоб освятити великодні кошики з пасками та іншими традиційними стравами. У різних церквах час початку освячення відрізняється. У цьому матеріалі ми зібрали повну інформацію про час та місце проведення освячення пасок у різних храмах міста. Церква святого апостола і євангеліста Івана Богослова (Локація – проспект Злуки, 14) Субота - освячення пасок з 14:00. 20:00 Надгробне, Божественна Літургія Неділя - з 6:00 - Пасхальна Утреня Церква Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква) (Локація –  вулиця Над Ставом, 16)  Субота - Посвята пасок весь день Неділя - Святкова служба з 07:00. Церква Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці (Локація – вулиця Текстильна, 2) Читайте також: Віряни церкви у Тернополі за один день зібрали 147 тисяч на авто для ЗСУ Кафедральний Собор Святих Рівноапостольних Костянтина та Єлени (перехрестя вулиць Київська і Тарнавського) Церква Святого Духа УГКЦ (вулиця […]

Ігор Коляса
trending_flat
У Великодню суботу на Тернопільщині прощатимуться з 42-річним Героєм

У Великоберезовицькій громаді Тернопільщини у Великодню суботу попрощаються з захисником України Ігорем Колясою, який загинув під час військової служби. 17 квітня 2025 року пішов з життя 42-річний військовослужбовець, житель села Буцнів. Ігор Євгенович Коляса народився 22 січня 1983 року в селі Буцнів. Здобув освіту в місцевій школі, певний час мешкав у Тернополі. На військову службу його призвали у червні 2023 року. Захисник обіймав посаду гранатометника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини А7028, повідомляє Великоберезовицька селищна рада. Вдома на загиблого воїна чекали дружина Оксана та доньки Яна й Анастасія. Також у нього залишились батьки Олена та Євген, брат Богдан і три сестри — Лілія, Марія та Олеся. Кортеж із тілом захисника прибуде до Буцнева 18 квітня 2025 року о 13:00. Панахида відбудеться того ж дня о 20:00. Похорон призначено на суботу, 19 квітня, […]

trending_flat
Ні грошей, ні пам’ятника: фірму з Тернопільщини звинувачують у шахрайстві на сотні тисяч

Втрата близької людини — це біль, який неможливо передати словами. Для родичів померлих важливо гідно вшанувати пам'ять покійного, облаштувати місце на цвинтарі, куди можна прийти, посидіти в тиші, згадати дорогу людину та відчути духовний зв'язок, навіть після її відходу. Але не завжди це вдається - іноді навіть після витрачених сотень тисяч гривень на встановлення пам'ятника померлому люди залишаються і без грошей, і без самого пам'ятника. До редакції "Терміново" звернулися родичі померлого з проханням розголосити їхню історію, оскільки справа, на їхню думку, не зрушує з мертвої точки. Замовили пам'ятник, а потім сума змінилась 26 квітня 2023 року пані К. уклала договір підряду з ТзОВ "Кам'яні справи" на виготовлення пам'ятника для могили її сина. Вартість робіт за договором складала 266 тисяч гривень, з яких 102,5 тисячі гривень були сплачені як аванс. За словами сестри померлого, під час укладення договору сторони домовилися про […]

пожежа Козівський ліцей
trending_flat
Навчання тут зараз неможливе. Хто і коли відновить Козівський ліцей і як він виглядає після пожежі

У ніч на 17 квітня 2025 року в Козівському ліцеї імені В. Герети сталася пожежа. Вогонь охопив приміщення двох класів, пошкодивши площу близько 120 квадратних метрів навчального закладу. За інформацією ГУДСНС України у Тернопільській області, загоряння почалося приблизно о 4 годині ранку. На місце події оперативно прибули рятувальники — було залучено 3 одиниці техніки та 12 бійців особового складу, які швидко локалізували пожежу. Козівська селищна рада повідомила, що завдяки злагодженій роботі працівників ДСНС пожежу вдалося ліквідувати. Наразі причини виникнення займання з'ясовуються. Дирекція ліцею спільно з учасниками освітнього процесу зараз визначає форму навчання до кінця поточного навчального року. Навчання в приміщенні закладу наразі неможливе. Адміністрація Козівської селищної ради повідомила про подальші кроки з відновлення закладу: проведення експертизи технічного стану будівлі; встановлення масштабів пошкоджень; розробка проєктно-кошторисної документації для ремонтних робіт. Незважаючи на те, що ліцей порівняно молодий (йому лише 33 роки), за […]

Пам'ятник Дмитру Лучаківському
trending_flat
У селі під Тернополем відреставрували пам’ятник Дмитру Лучаківському

У селі Довжанка відновили могилу та відреставрували пам'ятник священнику УГКЦ Дмитру Лучаківському. Роботи виконало комунальне підприємство "Підгороднянське". Про це повідомляє Підгороднянська об'єднана територіальна громада. Дмитро Лучаківський — батько першого українського бургомістра Тернополя Володимира Лучаківського та дідусь Софії Окуневської, першої жінки-лікарки в Австро-Угорщині. Священник народився 1813 року на Львівщині. З січня 1837 року був парохом у Козлові, після чого переїхав із родиною до Довжанки. Там він служив понад 40 років. Помер у 72-річному віці та був похований біля церкви. Оскільки родичів, які могли б доглядати за могилою, вже немає, реставрація вимагала значних зусиль. Пам'ятний знак відновив Мирон Білоус, старший брат церкви святого апостола Івана Богослова села Довжанка. Техніку для робіт надали місцеві підприємці Ігор Олійник та Михайло Нацюк.

плащаниця
trending_flat
Виставлення Плащаниці. Розклад богослужінь у храмах Тернополя

Напередодні найбільшого християнського свята — Воскресіння Христового — у храмах Тернополя відбудеться виставлення Плащаниці, що є одним із найбільш зворушливих та важливих моментів пасхальних богослужінь. Ця священна традиція символізує покладення тіла Ісуса Христа до гробу після Його розп'яття. Віряни різних конфесій матимуть можливість долучитися до урочистих богослужінь, поклонитися Плащаниці та приготуватися духовно до святкування Великодня. Нижче подаємо детальний розклад богослужінь у храмах міста Тернополя у п'ятницю, 18 квітня, щоб кожен охочий міг обрати зручний для себе час та місце для молитви. Церква святого апостола і євангеліста Івана Богослова (проспект Злуки, 14) 08.15 - Великі і Царські часи Вечірня з виставленням Плащаниці 18:00 Єрусалимська утреня Церква Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква) (Над Ставом, 16) 09:00 - Свята літургія 10:00 - Винесення Плащаниці Церква Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці (вулиця Текстильна, 2) 10:00 - Царські часи 11:00 - Вечірня із виставленням Плащаниці […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А

ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright 2025