Жорстока війна забирає молодих, розумних, активних людей, патріотів своєї держави. Сьогодні на Тернопільщину прийшла жахлива звістка – загинув Капустинський Василь-Яків.
Він був головою Тернопільського осередку МНК, громадським діячем, дійсним членом ОУН, організатором табору “Лисоня”, теренової гри “Гурби-Антонівці” та багатьох інших заходів. У Молодіжному національному конгресі згадують Василя-Якова як ідейного патріота, з якого багато хто брав приклад. Кажуть, що він робив усе задля збереження України та її майбутнього.
Загинув Василь-Яків Капустинський 2 лютого під Кремінною.
Згадуючи Василя-Якова, усі його знайомі кажуть, що він був дійсно винятковою людиною. Патріот, активіст, завжди веселий, життєрадісний.
“При першому ж спілкуванні відчував, що маю справу з винятковою людиною, зразковість в усьому: розумі, освіченості, патріотизмі, світлості душі. Він уособлював майбутнє іншої України. Щасливі, хто знав Василя, і я серед них”, – пише Ростислав Небельський.
Викладачі ЗУНУ, в якому вчивсу Василь-Яків Капустинський, не можуть повірити, що їхнього випускника більше немає:
“Васильку, як же ж так? У Тебе було стільки планів на життя… Ми з Тобою так багато сценаріїв майбутнього розвитку України проаналізували…
Прощай побратиме. Без Тебе Україна збідніла…”, – професор Микола Лазарович.
“Збідніла Тернопільщина на ще одного чудового, красивого як зовнішністю, так і молодою палкою душею…
Страшно писати «був»…
А був! Моїм студентом, завжди правдивим, студдекан коледжу, активний в громадському житті. Переглядаю фото… Біль”, – коментує Тетяна Жовковська.
“Сьогодні на серці невимовний біль, війна забрала жяття нашого студента Василя-Якова Капустинського. Вічна память тобі наш ГЕРОЮ, ти назавжди залишишся у наших серцях”, – пише Ірина Недошитко.
“Наш Василь-Яків. Скільки яскравих спогадів. Він усе встигав. Староста групи, актор у виставах, ведучий на днях спеціальності, організатор різноманітних заходів.
Патріот своєї держави. Своїм яскравим життям показував, як треба любити Україну, розвивати її. Вів за собою юне покоління.
Горів усім,що робив.
Вічна та світла пам’ять Тобі , наш Герою”, – з болем згадує Олена Конопліцька.
“Нестерпний біль розриває душу від звістки, яка сколихнула нас сьогодні, що Ти Васильку вже не з нами. Наш Василь Капустинський, найкращий студент, відданий друг, порядна, високоморальна людина, гордість усіх хто мав честь тебе знати! Твій патріотичний дух відчували оточуючі та бачили справи в цьому напрямку до яких ти прикладався! Гідний син своїх батьків та батьківщини! Поклав своє життя за нашу свободу! Ти назавжди залишишся в наших серцях Герою! Щирі співчуття рідним та близьким! Хай Твоя душа покоїться в Бозі!!!”, – пише Анна Монастирська.
About the author
Збудували за три місяці: на Тернопільщині відкрили унікальний металевий міст
На Тернопільщині відкрили унікальний металевий міст, який збудували всього за три місяці. Таких немає в Україні. У четвер, 30 жовтня, міст відкрили для проїзду. Його навантаження складає 100 тонн, повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області. Міст через річку Гнізна в селі Чернихівці Тернопільського району є складовою дороги Р-43 /М-19/-Ланівці-/Н-02/. Це важлива транспортна артерія для розвитку економіки, туризму, соціальної інфраструктури та логістики не лише Тернопільської області, а й країни. Щодня тут проїжджають близько 10 000 транспортних засобів. «Ремонтні роботи на мосту тривали, як і було заплановано, три місяці. За цей час демонтували пошкоджений міст, звели нові опори штучної споруди, змонтували та встановили сам металевий міст, укріпили русло річки, влаштували габіони на відкосах моста, відновили підходи до штучної споруди та укріпили їх основу, нанесли горизонтальну розмітку. На сьогодні, допустиме навантаження на міст збільшилось в декілька разів і становить 100 […]
Особливості правильного вибору студійних моніторів
Студійні монітори потрібні всім, хто серйозно ставиться до створення музики. У порівнянні з hi-fi колонками вони забезпечують набагато більш точне відтворення звуку і дозволяють створювати мікси, які добре звучатимуть у будь-якій ситуації. Студійний монітор – це гучномовець, створений для професійної роботи зі звуком. Якщо домашні стовпчики часто посилюють низькі та високі частоти, навмисно прикрашаючи звук, студійні монітори мають рівну частотну характеристику та “чесне” звучання. Придбати студійні монітори необхідно у перевірених магазинах, які пропонують виключно якісні Сценарії використання студійних моніторів Їх можна використовувати для кількох основних цілей: запис - у процесі запису монітори допомагають інженерам та музикантам чути точний звук, що особливо важливо для настроювання інструментів та голосів; зведення - при зведенні різних доріжок до єдиного міксу студійні монітори дозволяють точно почути, як кожен елемент звучить у контексті; мастеринг -на етапі мастерингу, де важлива кожна дрібниця, монітори надають деталізоване звучання, дозволяючи робити фінальні […]
Тернопільці переписали радіодиктант на свою мову – і це шедевр
Після цьогорічного Радіодиктанту національної єдності в мережі розгорілися дискусії та скандали. Але це не завадило українцям перетворити офіційний текст на справжній народний флешмоб. Письменниця Євгенія Кузнєцова, яка написала текст диктанту-2025, почала ділитися адаптаціями з різних регіонів. У соцмережах з'явилися версії з Кропивниччини, Кривого Рогу, Волині та Закарпаття. Люди переписують текст, додаючи слова та вирази, якими говорять саме у їхньому краї. Особливо виділився варіант з Тернопільщини. Він починається з гумору про те, що текст від парафії Теребовлянського району не встиг доїхати вчасно, бо автобус на Тернопіль їздить лише у вівторок і суботу. Далі йдуть настанови жити "слічно": смажити каляфьори, пуцувати мешти, шанувати стрийка, пасти корову і копати бараболю. У тексті згадуються "брайтрура", "мішіґіне", "полярис" і навіть пояснюється, що "цєпє" - це таке саме, як пулітко, тільки від курки. Автор закликає цілувати дружку, якщо взяли старшим дружбою, співати многая літа кухарці і […]
Він захищає країну, а його будинок грабують: цинічна крадіжка сталася на Підволочищині
Двоє молодих чоловіків із Підволочиської громади пограбували будинок свого односельця, який зараз захищає Україну на фронті. Крадії винесли з помешкання побутову техніку та електроінструменти на 80 тисяч гривень. Про це розповіли в поліції Тернопільської області. Військовослужбовець дізнався про крадіжку і звернувся до правоохоронців. Поліцейські швидко встановили злодіїв - ними виявились двоє місцевих жителів 20 і 18 років. Один із них навіть є близьким родичем потерпілого. Обидва крадії ніде не працюють і зловживають алкоголем. Вони знали, що господар на війні, тому кілька разів лізли в будинок через вікно. Викрадені речі продавали прямо в селі. Обом підозрюваним повідомили про підозру за крадіжку в умовах воєнного стану. Частину вкраденого вдалося знайти і повернути. Зараз вирішують, який запобіжний захід обрати для злодіїв.
Вважали безвісти зниклою: поліція розшукувала 14-річну тернополянку
У Тернополі розшукували 14-річну тернополянку, яку вважали безвісти зниклою. На щастя, з дівчинкою все добре - як з'ясувалось, вона просто забула попередити батьків, що заночує у подружки. Про випадок розповіли у ГУНП у Тернопільській області. "14-річну тернополянку, яка вважалася безвісти зниклою, поліцейські розшукали Про розшук 14-річнної доньки поліцейських повідомив батько дівчинки. З його слів, дитина вийшла з дому у післяобідню пору, не маючи при собі мобільного телефона. Поліцейські встановили, що школярка пішла у гості до подружки й там заночувала, а батьків попередити про свої плани забула. Сьогодні поліцейські розшукали неповнолітню в парку «Сопільче». Жертвою злочинних посягань вона не стала. З батьками та дівчиною проведена профілактична бесіда з метою недопущення подібних випадків", - йдеться у повідомленні.
Тернопільський геній, якого визнавали в Парижі, але знищив НКВС за відмову коритися режиму: історія Михайла Бойчука
Михайло Бойчук з Тернопільщини навчався у трьох європейських академіях, працював у Парижі та створив революційну мистецьку школу, яку радянська система не змогла йому пробачити 30 жовтня 1882 року в селі Романівка на Теребовлянщині народився Михайло Бойчук – художник, який згодом створить цілу школу монументального мистецтва і змінить уявлення про те, яким має бути українське мистецтво. У 1937 році радянська влада розстріляє його разом із дружиною та учнями за те, що він відмовився коритися правилам соцреалізму і продовжував творити за своїми принципами. Та насправді мало хто знає про те, що син рільника зі села за 18 кілометрів від Теребовлі став засновником бойчукізму, навчався у Парижі та Мюнхені, зібрав у своїй майстерні художній інтернаціонал і намагався створити єдиний український стиль для всього – від будівель до посуду, але система знищила його і майже всіх його учнів, а фрески заштукатурили відразу після арешту. […]
