Історія Тернопільщини зберігає імена людей, які присвятили життя боротьбі за українську державність. Один із них – Осип Назарук, письменник і журналіст, який народився у 1883 році на Тернопільщині. Його твори десятиліттями були під забороною в СРСР. Радянська цензура вважала його небезпечним ворогом, книги авторства Назарука знищувала.
Сьогодні у фокусі нашої уваги життєвий шлях тернополянина, який пройшов австрійські табори, очолював міністерство пропаганди ЗУНР і представляв український уряд у Канаді та США.
Як молодий юрист став політв’язнем
Осип Назарук народився 31 серпня 1883 року в Галичині на Тернопільщині. Хлопець здобував освіту в Бучацькій та Золочівській гімназіях, а 1902 року закінчив навчання у львівській гімназії. Він продовжив навчання у Відні, де 1908 року отримав диплом юридичного факультету місцевого університету. Ще через чотири роки, у 1912-му, він захистив докторат зі світського та церковного права і пройшов судову практику в столиці Австро-Угорської імперії.
1905 року Назарук приєднався до Української радикальної партії та став членом її головної управи. Коли почалася Перша світова війна, 6 серпня 1914 року він вступив до Легіону Українських січових стрільців на посаді старшого десятника. Проте військова кар’єра тривала недовго.
Вже 28 серпня 1914 року австрійська влада заарештувала Назарука за підозрою у шпигунстві на користь Російської імперії. Його ув’язнили в Станіславі, який сьогодні називається Івано-Франківськом, а згодом відправили до табору “Талергоф” в Австрії. На волю він вийшов у грудні 1914 року. Після звільнення, з 1915 по 1918 рік, Назарук очолював Пресову Квартиру УСС.
Міністр пропаганди ЗУНР у 36 років: переговори з гетьманом Скоропадським та місія в Одесі від Директорії
У травні 1915 року Назарук почав працювати секретарем Загальної української ради у Відні. Протягом 1916-1918 років він керував журналом “Громадський голос” як головний редактор.
1918 рік став переломним у його житті. Назарук увійшов до Української Національної Ради ЗУНР у Львові та брав участь у переговорах із гетьманом Павлом Скоропадським про допомогу у війні проти Польщі. Він працював перекладачем під час переговорів з німецькою військовою делегацією та представниками Державного секретаріату ЗУНР.
З грудня 1918 року по квітень 1919-го Назарук керував головним управлінням преси та пропаганди, яке мало статус окремого міністерства. Він працював у цій посаді за часів урядів Володимира Чехівського та Степана Остапенка. Директорія доручила йому провести переговори з представниками Антанти в Одесі. Воєнні поразки армії УНР та конфлікт із Симоном Петлюрою змусили його повернутися до Галичини.
Представник української справи у Північній Америці: від Вінніпега до Чикаго через Ризьку мирну конференцію
У листопаді 1919 року Назарук як уповноважений у справах преси і пропаганди виїхав до Відня. Він входив до складу делегації ЗУНР на польсько-радянських переговорах під час Ризької мирної конференції 1920 року. У квітні того ж року він став членом Ліги відновлення України та працював у редакціях часописів “Український прапор” та “Воля”.
У серпні 1922 року Назарук переїхав до Канади як надзвичайний представник уряду ЗУНР. 23 лютого 1923 року він виступив на зборах українських публіцистів та письменників у Вінніпезі. Назарук підтримав ідею об’єднати літераторів українського походження в Канаді для видання Альманаху за участю всіх тодішніх українських письменників і письменниць країни.
У 1923 році за дорученням президента ЗУНР Євгена Петрушевича Назарук переїхав до США. Там він активно займався публіцистичною та громадською діяльністю. Він редагував газету “Січ” – видання українського товариства гетьманського спрямування в Чикаго. Назарук став одним з ідеологів січового руху в Америці. На 6-му Всесічовому з’їзді в липні 1927 року у Детройті він виголосив програмну доповідь “Сучасне положення українців в Америці”. 1926 року у Філадельфії він почав працювати співредактором українського католицького часопису “Америка”, продовжуючи співпрацювати із “Січчю”.
Повернення до Львова та остання адвокатська контора
Після повернення до Львова у 1928 році Назарук став впливовою постаттю політичного життя Галичини. Він належав до діячів Української католицької народної партії, створеної 1930 року (з 1932 року вона називалася Українська народна обнова). У 1931 році він був серед засновників українського католицького освітнього товариства “Скала”.
З січня 1928-го по серпень 1939 року Назарук працював головним редактором часопису Української християнської організації “Нова Зоря”. З 1930 року це було офіційне видання Станіславської Митрополії УГКЦ. У часописі друкували статті про життя церкви, її історію, культурне життя, мемуари та публікації про бібліотеки України.
Наприкінці 1938 року Назарук відкрив у Львові власну адвокатську контору. Після окупації західноукраїнських земель Червоною армією 2 жовтня 1939 року він виїхав до Варшави. На початку 1940 року переїхав до Кракова, де 31 березня того ж року помер від інфаркту. Його поховали на Раковицькому кладовищі Кракова.
Осип Назарук належить до тих публіцистів та громадських діячів, яких радянська цензура однозначно вважала ворожими елементами. Об’єктивне вивчення його діяльності та публікація праць були заборонені протягом десятиліть. Найвідоміший його твір – історичний роман “Роксоляна”.
About the author
Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США
Історія Тернопільщини зберігає імена людей, які присвятили життя боротьбі за українську державність. Один із них - Осип Назарук, письменник і журналіст, який народився у 1883 році на Тернопільщині. Його твори десятиліттями були під забороною в СРСР. Радянська цензура вважала його небезпечним ворогом, книги авторства Назарука знищувала. Сьогодні у фокусі нашої уваги життєвий шлях тернополянина, який пройшов австрійські табори, очолював міністерство пропаганди ЗУНР і представляв український уряд у Канаді та США. Як молодий юрист став політв'язнем Осип Назарук народився 31 серпня 1883 року в Галичині на Тернопільщині. Хлопець здобував освіту в Бучацькій та Золочівській гімназіях, а 1902 року закінчив навчання у львівській гімназії. Він продовжив навчання у Відні, де 1908 року отримав диплом юридичного факультету місцевого університету. Ще через чотири роки, у 1912-му, він захистив докторат зі світського та церковного права і пройшов судову практику в столиці Австро-Угорської імперії. 1905 року […]
На Кременеччині в громадському туалеті знайшли тіло людини
На Кременеччині в громадському туалеті виявили тіло людини. Померлим виявився місцевий чоловік 1968 року народження. Про це розповіли у поліції Тернопільської області. "Тіло чоловіка у громадській вбиральні, на території колишнього будинку культури, 1 листопада близько 17:00 виявили жителі села Великі Загайці. Вони викликали швидку та поліцію. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група Кременецького райвідділу поліції. У ході перевірки стало відомо, що загиблий - місцевий мешканець 1968 року народження. За життя чоловік зловживав алкогольними напоями. Судово-медичний експерт на тілі потерпілого слідів насильницької смерті не виявив, а експертиза показала, що помер чоловік напередодні через проблеми із серцем", - йдеться у повідомленні.
Авто аж вилетіло з дороги: на Кременеччині п’яний водій влаштував ДТП
У Вишнівці п'яний водій влаштував ДТП. Авто злетіло з дороги. Про випадок розповіли у поліції Тернопільської області. "Чергова автопригода трапилася на Кременеччині 1 листопада. Близько 20:30 водій автомобіля Skoda Fabia при виїзді із села Вишнівець не впорався з керуванням і його авто викинуло на узбіччя за межі проїзної частини дороги. У результаті - тілесні ушкодження отримала пасажирка 2000 року народження. Жінку госпіталізували. На місці події працювала слідчо-оперативна група Лановецького відділення поліції. У ході перевірки з'ясувалося, що водій на момент аварії перебував у стані алкогольного сп'яніння. За даним фактом відкрите провадження відповідно до частини 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" розповідало, що на Тернопільщині водій під час перевірки облікових документів наїхав на людину.
Золота осінь з морозами: чим здивує погода на початку листопада
На Тернопільщині у перші дні листопада очікується мінлива погода. Хмари змінюватимуться проясненнями, а температура коливатиметься від нічних морозів до денних плюсових значень. Про це повідомив Тернопільський обласний центр з гідрометеорології. Синоптики дали прогноз на найближчі три дні. 4 листопада буде хмарно з проясненнями. Вночі та вранці пройдуть невеликі дощі, вдень опадів не очікується. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, поривчастий. Температура вночі становитиме 4-9 градусів тепла, вдень 7-12 градусів тепла. У Тернополі вночі 6-8 градусів тепла, вдень 9-11 градусів тепла. 5 та 6 листопада погода буде схожою - хмарно з проясненнями, без опадів. 5 числа вітер північно-західний, 6 листопада - південно-східний, обидва дні 5-10 м/с. Температура вночі від 1 градуса морозу до 4 градусів тепла, вдень 8-13 градусів тепла. Найхолодніші ночі очікуються 5 та 6 листопада, коли можливі перші приморозки.
На Тернопільщині водій під час перевірки облікових документів наїхав на людину
На Тернопільщині стався прикрий випадок під час перевірки обліково-реєстраційних документів. Про це розповіли у поліції Тернопільської області. "Другого листопада до лікарні бригада екстреної медичної допомоги доправила жителя міста Монастириська 1977 року народження. Травми чоловік отримав на автодорозі Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине. За попередньою інформацією, під час перевірки обліково-реєстраційних документів водій автомобіля FORD TOURNEO CUSTOM розпочав рух заднім ходом та допустив наїзд на чоловіка, який знаходився позаду транспортного засобу. Потерпілому надали меддопомогу без госпіталізації", - кажуть поліцейські.
Чим можна зменшити неприємні симптоми нейропатій (поколювання, оніміння, відчуття печіння), викликані ураженням нервової системи?
Поколювання в пальцях, незрозуміле оніміння або печіння час від часу перетворюють повсякденні речі на випробування — застібнути ґудзик, пройтися по сходах, заснути. Ці симптоми часто свідчать про ураження периферичних нервів, яке називають нейропатією. Це не просто «дивні відчуття», а сигнал нервової системи, що їй бракує ресурсів або захисту. Розуміння проблеми Нерви в тілі нагадують складну провідну мережу: вони передають від мозку інформацію про дотик, біль, температуру і рухи. Кожне волокно вкрито мієліновою оболонкою, яка забезпечує швидку і точну передачу імпульсів. Коли оболонка або саме волокно пошкоджені, сигнали плутаються — виникають парестезії (поколювання), дизестезії (печіння) або повне оніміння. Причини пошкоджень різні: хронічно високий рівень цукру в крові при діабеті, дефіцити вітамінів, токсична дія речовин, інфекції або аутоімунні процеси. Усі вони зводяться до одного: нерви починають «помилятися» і надсилати хибні сигнали. Тому лікування має не лише приглушувати симптоми, а й відновлювати сам […]
