Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США

Осип Назарук

Історія Тернопільщини зберігає імена людей, які присвятили життя боротьбі за українську державність. Один із них – Осип Назарук, письменник і журналіст, який народився у 1883 році на Тернопільщині. Його твори десятиліттями були під забороною в СРСР. Радянська цензура вважала його небезпечним ворогом, книги авторства Назарука знищувала.

Сьогодні у фокусі нашої уваги життєвий шлях тернополянина, який пройшов австрійські табори, очолював міністерство пропаганди ЗУНР і представляв український уряд у Канаді та США.

Як молодий юрист став політв’язнем

Назарук

Осип Назарук народився 31 серпня 1883 року в Галичині на Тернопільщині. Хлопець здобував освіту в Бучацькій та Золочівській гімназіях, а 1902 року закінчив навчання у львівській гімназії. Він продовжив навчання у Відні, де 1908 року отримав диплом юридичного факультету місцевого університету. Ще через чотири роки, у 1912-му, він захистив докторат зі світського та церковного права і пройшов судову практику в столиці Австро-Угорської імперії.

1905 року Назарук приєднався до Української радикальної партії  та став членом її головної управи. Коли почалася Перша світова війна, 6 серпня 1914 року він вступив до Легіону Українських січових стрільців на посаді старшого десятника. Проте військова кар’єра тривала недовго.

Вже 28 серпня 1914 року австрійська влада заарештувала Назарука за підозрою у шпигунстві на користь Російської імперії. Його ув’язнили в Станіславі, який сьогодні називається Івано-Франківськом, а згодом відправили до табору “Талергоф” в Австрії. На волю він вийшов у грудні 1914 року. Після звільнення, з 1915 по 1918 рік, Назарук очолював Пресову Квартиру УСС.

Міністр пропаганди ЗУНР у 36 років: переговори з гетьманом Скоропадським та місія в Одесі від Директорії

Назарук

У травні 1915 року Назарук почав працювати секретарем Загальної української ради у Відні. Протягом 1916-1918 років він керував журналом “Громадський голос” як головний редактор.

1918 рік став переломним у його житті. Назарук увійшов до Української Національної Ради ЗУНР у Львові та брав участь у переговорах із гетьманом Павлом Скоропадським про допомогу у війні проти Польщі. Він працював перекладачем під час переговорів з німецькою військовою делегацією та представниками Державного секретаріату ЗУНР.

З грудня 1918 року по квітень 1919-го Назарук керував головним управлінням преси та пропаганди, яке мало статус окремого міністерства. Він працював у цій посаді за часів урядів Володимира Чехівського та Степана Остапенка. Директорія доручила йому провести переговори з представниками Антанти в Одесі. Воєнні поразки армії УНР та конфлікт із Симоном Петлюрою змусили його повернутися до Галичини.

Представник української справи у Північній Америці: від Вінніпега до Чикаго через Ризьку мирну конференцію

У листопаді 1919 року Назарук як уповноважений у справах преси і пропаганди виїхав до Відня. Він входив до складу делегації ЗУНР на польсько-радянських переговорах під час Ризької мирної конференції 1920 року. У квітні того ж року він став членом Ліги відновлення України та працював у редакціях часописів “Український прапор” та “Воля”.

У серпні 1922 року Назарук переїхав до Канади як надзвичайний представник уряду ЗУНР. 23 лютого 1923 року він виступив на зборах українських публіцистів та письменників у Вінніпезі. Назарук підтримав ідею об’єднати літераторів українського походження в Канаді для видання Альманаху за участю всіх тодішніх українських письменників і письменниць країни.

У першому ряді зліва направо: Сидір Голубович, позаду Осип Назарук, Степан Витвицький, Євген Петрушевич, позаду Євген Коновалець, Стефан Чмелик, Ярослав Селезінка (у Кам'янці на Поділлі, 1919 р.)
У першому ряді зліва направо: Сидір Голубович, позаду Осип Назарук, Степан Витвицький, Євген Петрушевич, позаду Євген Коновалець, Стефан Чмелик, Ярослав Селезінка (у Кам’янці на Поділлі, 1919 р.)

У 1923 році за дорученням президента ЗУНР Євгена Петрушевича Назарук переїхав до США. Там він активно займався публіцистичною та громадською діяльністю. Він редагував газету “Січ” – видання українського товариства гетьманського спрямування в Чикаго. Назарук став одним з ідеологів січового руху в Америці. На 6-му Всесічовому з’їзді в липні 1927 року у Детройті він виголосив програмну доповідь “Сучасне положення українців в Америці”. 1926 року у Філадельфії він почав працювати співредактором українського католицького часопису “Америка”, продовжуючи співпрацювати із “Січчю”.

Повернення до Львова та остання адвокатська контора

Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США

Після повернення до Львова у 1928 році Назарук став впливовою постаттю політичного життя Галичини. Він належав до діячів Української католицької народної партії, створеної 1930 року (з 1932 року вона називалася Українська народна обнова). У 1931 році він був серед засновників українського католицького освітнього товариства “Скала”.

З січня 1928-го по серпень 1939 року Назарук працював головним редактором часопису Української християнської організації “Нова Зоря”. З 1930 року це було офіційне видання Станіславської Митрополії УГКЦ. У часописі друкували статті про життя церкви, її історію, культурне життя, мемуари та публікації про бібліотеки України.

Наприкінці 1938 року Назарук відкрив у Львові власну адвокатську контору. Після окупації західноукраїнських земель Червоною армією 2 жовтня 1939 року він виїхав до Варшави. На початку 1940 року переїхав до Кракова, де 31 березня того ж року помер від інфаркту. Його поховали на Раковицькому кладовищі Кракова.

Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США

Осип Назарук належить до тих публіцистів та громадських діячів, яких радянська цензура однозначно вважала ворожими елементами. Об’єктивне вивчення його діяльності та публікація праць були заборонені протягом десятиліть. Найвідоміший його твір – історичний роман “Роксоляна”.

Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США

About the author

Screenshot
trending_flat
У Тернополі сталася велика пожежа на СТО – рятувальники показали відео

У Тернополі на вулиці Морозенка сталася велика пожежа. По обіді біля "Подолян" спалахнуло СТО. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 листопада о 12:11 рятувальники отримали повідомлення про пожежу на вулиці Морозенка у Тернополі. Вогонь виник у приміщенні станції технічного обслуговування. Площа пожежі становила 50 м²", - йдеться у заяві. "На місце події оперативно прибули вогнеборці. Для недопущення поширення полум’я залучили додаткові сили та техніку. Завдяки злагодженим діям рятувальників о 12:34 пожежу локалізували. До гасіння залучили 5 одиниць техніки та 14 рятувальників", - йдеться у заяві рятувальників.

На Чортківщині у пожежі загинула людина
trending_flat
На Чортківщині у пожежі загинула людина

На Чортківщині сталася трагедія - у пожежі загинула людина. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Село Осівці Бучацької громади — о 11:20 виникла пожежа господарської будівлі на площі 40 м². Вогонь знищив підлогу, побутову техніку та речі домашнього вжитку. Врятовано 3 будівлі. На жаль, загинув 67-річний власник будівлі", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/146757/

На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет
trending_flat
На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет

На Тернопільщині сталася серйозна аварія - автомобіль злетів у кювет і перекинувся. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "У неділю, 8 листопада, близько 12:30 між селами Дністрове та Дзвинячка Чортківського району водій автомобіля ВАЗ-2109 не впорався з керуванням та допустив з’їзд у кювет, де транспортний засіб перекинувся. У результаті аварії численні травми голови отримав водій – 35-річний житель Чортківського району. Його доправили до лікарні", - йдеться у повідомленні.  

На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом
trending_flat
На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом

На Кременеччині помер лікар-офтальмолог місцевої лікарні Севастьян Мартинчук. Про це повідомили у Кременецькій лікарні. Лікар відійшов до вічності 7 листопада. "Севастьян Андрійович був висококваліфікованим лікарем, відданим своїй професії та медицині. Його професійність, людяність, доброзичливість і багаторічна праця назавжди залишаться у пам’яті колег, пацієнтів та всіх, хто його знав. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Севастьяна Андрійовича назавжди залишиться у наших серцях", - йдеться у заяві.  

Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас
trending_flat
Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас

Туалетний папір, здавалося б, дрібниця, але саме через неї може зупинитися весь робочий день. Туалетний папір в офісі закінчується завжди невчасно: в п'ятницю ввечері, перед довгими вихідними або в розпал ділових переговорів. Office Better розібрався, як правильно підрахувати потребу і більше не стикатися з цією проблемою. Скільки рулонів витрачає один офіс Середньостатистична людина використовує від 50 до 100 аркушів туалетного паперу на день. У перерахунку на стандартний рулон із 150–200 аркушів це приблизно один рулон на 2–3 дні при щоденному відвідуванні вбиральні. В офісному середовищі картина дещо інша. Один співробітник у середньому витрачає 1–2 рулони на тиждень, залежно від режиму роботи та кількості відвідувань санвузла протягом дня. Якщо офіс приймає клієнтів або відвідувачів, витрата зростає пропорційно їхньому потоку. Ці цифри варто брати за базу, але не за абсолютну норму. Тип паперу, кількість шарів і щільність аркуша суттєво впливають на фактичну […]

Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»
trending_flat
Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»

Неділя, вісім вечора. Попереду тиждень, де чотири класи, три предмети й жодної готової вправи. Знайомо? Коротка відповідь: матеріали на тиждень реально зібрати за один вечір, якщо ділити роботу на етапи, не вигадувати вправи з нуля і віддати перевірку системі. Це не про швидкість заради швидкості, а про те, щоб матеріали на тиждень не ставали другою роботою. Це про те, щоб у середу о пів на дванадцяту ви спали, а не складали контрольну для 7-В. Нижче схема на 90 хвилин, яку можна адаптувати під свій розклад. Ми розбираємо її на узагальненому прикладі вчителя з двома паралелями й трьома предметами, а не на історії конкретної людини. Чому матеріали на тиждень не встигають за вечір Причина рідко в тому, що вчитель повільний. Причина в тому, що за один вечір доводиться робити дуже різні речі: обирати теми, шукати вправи, форматувати, друкувати чи завантажувати, готувати […]