Тернопільщина славиться величезною кількістю замків. Але, на жаль, є серед них такі, які вже на стадії активного руйнування. Тому варто якнайшвидше їх відвідати, аби насолодитись історією пам’яток та неймовірними краєвидами.
Читайте також: У Чорткові відкрили новий унікальний туристичний маршрут
Скала-Подільський замок
Величний Скала-Подільський замок на Тернопільщині, що височіє на скелі над річкою Збруч, є пам’яткою архітектури національного значення, історія якої сягає ще ранньослов’янських часів. Мурована фортеця була збудована князями Коріатовичами у 1370-х роках на місці давнього городища. Замок пережив численні руйнування від татар, волохів та козацько-селянських військ, а після турецької навали 1672 року вже не відбудовувався як оборонна споруда. У XVIII столітті на його руїнах староста Адам Тарло звів розкішний двоповерховий палац у стилі бароко, який проіснував недовго: у 1765 році в нього влучила блискавка, спричинивши пожежу. Цей зловісний випадок породив легенду про прокляття, накладене на палац селянами, з яких Тарло нібито збирав кошти на будівництво. Крім того, перекази розповідають про сховані скарби Лянцкоронських (золоті монети та реліквії), які нібито заховані у Пороховій вежі, та про привид у білому, що блукає руїнами. Сьогодні замок стоїть у руїнах, зберігаючи таємниці бурхливого минулого.
Язловецький замок
Однією з найдавніших фортифікаційних пам’яток Тернопільщини, яку називають “Ключем Поділля”, є Язловецький замок. Перші письмові згадки про нього датуються 1436 роком, коли він належав роду Бучацьких, хоча укріплення тут могли існувати і раніше, адже місце на високому пагорбі, оточеному річкою, було ідеальним для оборони та контролю важливого торгового шляху зі Львова до Молдови. Фортеця пережила кілька “золотих віків”: у XVI столітті коронний гетьман Юрій Язловецький перетворив її на одну з найкрасивіших ренесансних твердинь Речі Посполитої, а у XVIII столітті вона частково була перебудована на бароковий палац. Руїни замку овіяні легендами, найпоширенішою з яких є оповідь про захований скарб: за однією з версій, магнати сховали золото і коштовності від турецької навали 1672 року в таємних підземеллях, а дух Героніма досі стереже його, приносячи нещастя кожному, хто намагається знайти багатство.
Сидорівський замок
Неймовірний Сидорівський замок на Тернопільщині, якого збудували шляхтичі Калиновські близько 1640-х років, відомий завдяки своїй унікальній формі, яка нагадує корабель чи крейсер, що пливе по пагорбу, оточеному річкою Суходіл. Ця оборонна фортеця, що мала до семи веж і досягала майже 180 метрів у довжину, попри свою міць, була двічі захоплена турками у XVII столітті, що прискорило її подальший занепад. До наших днів збереглися легенди, що додають руїнам містичного ореолу: одна з них оповідає про золоту карету родини Калиновських, нібито заховану в таємних підземеллях, а інша – про драматичну історію двох доньок власника замку, долі яких були сповнені інтриг та ворожнечі між їхніми чоловіками. Сьогодні ця пам’ятка, що належала родині Пайґертів аж до 1941 року, приваблює туристів своєю величчю та захопливою історією.
Кременецький замок
Кременецький замок, що височіє на неприступній Замковій (нині — Бона) горі, є однією з найвеличніших фортифікаційних споруд України, яку свого часу марно намагався взяти хан Батий (у XIII столітті Кременець був одним із трьох замків, що вціліли під час монгольської навали). Найбільшого розквіту твердиня досягла у XVI столітті, коли перейшла у володіння італійської королеви Бони Сфорци — дружини польського короля Сигізмунда I, на честь якої і назвали гору. З ім’ям цієї красивої, амбітної, але жорстокої правительки пов’язані наймоторошніші легенди: зокрема, перекази про те, що вона нібито приймала ванни з крові незайманих дівчат для збереження вічної молодості, за що її називали “кременецькою відьмою”. Існує також легенда, що привид Бони й досі блукає руїнами на Великдень, охороняючи невивезені скарби, а лише сміливець, який зуміє її поцілувати, отримає ключ від сховку. Свою неприступність замок втратив лише у 1648 році, коли його після шеститижневої облоги зруйнували козаки під проводом Максима Кривоноса, після чого він більше не відновлювався.
Золотопотіцький замок
Золотопотіцький замок, розташований на Тернопільщині, є видатною пам’яткою архітектури початку XVII століття, яку звели польський шляхтич Стефан Потоцький та його дружина Марія Амалія Могилянка для захисту від татарських набігів. Збудована з місцевого пісковика фортеця має характерний регулярний план з чотирма п’ятигранними наріжними баштами, а її товсті мури свідчать про колишню могутність. Замок слугував головною резиденцією Потоцьких доки не був зруйнований турками у вересні 1676 року, хоча пізніше його частково відбудували. З цією твердинею пов’язані цікаві легенди: одна з них пояснює походження назви “Золотий Потік”, розповідаючи, що під час облоги захисники у скрутний момент знайшли в підземеллі рятівне джерело, вода якого нібито “пробилася” до них із зовнішнього потоку. Інша легенда оповідає про скарби дружини Стефана Потоцького, Марії Могилянки, чий величезний посаг, з коштовностями та діамантами, за переказами, і досі захований десь у стінах замку і чекає свого відкривача. Сьогодні Золотопотіцький замковий комплекс є об’єктом Національного заповідника “Замки Тернопілля”.
About the author
У деяких класах +10, а у чиновників “все добре”? Чи підуть діти на канікули у Тернополі
Через критичну ситуацію в енергосистемі, спричинену масованими обстрілами, Міністерство освіти і науки України ухвалило рішення про тимчасове скасування очного навчання. Відповідно до урядової постанови, обласні та міські адміністрації мають невідкладно опрацювати можливість переходу на дистанційний формат або продовження зимових канікул до 1 лютого 2026 року. Ці заходи є вимушеними та стосуються шкіл, професійно-технічних закладів, коледжів та університетів. Водночас у МОН зазначають, що дитячі садки зможуть продовжувати роботу за рішенням місцевих комісій ТЕБ та НС. Проте у Тернополі вирішили не запроваджувати ні канікул, ні онлайн-навчання. Начальниця управління освіти і науки Тернопільської міської ради Ольга Похиляк запевняє, що ситуація у навчальних закладах контрольована, а температура в класах дозволяє проводити навчання. Чи холодно у класах Тернополя - що каже міська влада та батьки Крім того, за її словами, абсолютно усі навчальні заклади міста забезпечені генераторами та пальним для них. «Паливо є. Відповідно до запитів […]
У громаді на Тернопільщині запровадили додаткові канікули
Адміністрація Підгаєцького ліцею повідомила про суттєві зміни у графіку навчання та структурі поточного навчального року. Згідно з оновленим планом, після завершення основних зимових канікул 11 січня, учні встигнуть провчитися лише один тиждень — з 12 по 16 січня. Вже з наступного дня, 17 січня, у закладі розпочнуться тривалі додаткові канікули, які триватимуть до 1 лютого 2026 року включно. Про це повідомили у Підгаєцькому ліцеї. Повноцінне навчання у другому семестрі відновиться лише з 2 лютого і триватиме до 5 червня. Такі коригування в освітньому процесі запроваджені через складну безпекову ситуацію та згідно з державними нормативними рекомендаціями. Батьків та школярів просять врахувати ці зміни та підтримувати зв’язок із класними керівниками для отримання оперативної інформації.
На Тернопільщині лісник “хімічив” з документами на порубку дерев
Правоохоронці викрили корупційну схему на одному з лісогосподарських підприємств Тернопільщини. Слідство встановило, що посадовець лісгоспу організував оборудку шляхом фальсифікації даних у системі електронного обліку деревини. Службовець офіційно оформив документи на зруб 86 дубів на конкретних ділянках, хоча фактично роботи там не велися. Про це повідомили в пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. Насправді під виглядом цих паперів було легалізовано 86 дерев, які незаконно зрубали в інших місцях. Посадовець підписав фіктивні товарно-транспортні накладні, що дозволило безперешкодно вивезти цінну деревину з лісництва. Надалі фальшиві документи використали для транспортування дубів за межі області та навіть на експорт. "Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно помічника лісничого, обвинуваченого у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч. 1 ст. 366 КК України)", - йдеться у повідомленні.
На Тернопільщині жінка вкрала гроші з банкомату: яке покарання чекає на неї
На Тернопільщині поліцейські викрили жінку, яка привласнила забуті біля банкомата кошти. Як з’ясувалося, постраждала намагалася зняти 10 тисяч гривень, проте через технічний збій термінал видав гроші не одразу. Жінка, не дочекавшись купюр, пішла геть, а готівка з’явилася в лотку вже після її виходу. Про це повідомили в поліції у Тернопільській області. Читайте також: На Тернопільщині жінка "рятувала" гроші від шахраїв і втратила велику суму Цією ситуацією скористалася випадкова перехожа, яка забрала чужі кошти. Про те, що операція все ж була успішною і гроші зникли, заявниця дізналася лише пізніше через сповіщення у банківському додатку. Оперативники встановили особу зловмисниці — нею виявилася 36-річна мешканка Скала-Подільської громади. Викрадену суму в неї вилучили. "За даним фактом слідчі поліції розпочали кримінальне провадження. Дії фігурантки кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування", - йдеться у повідомленні.
На водія маршрутки у Тернополі відкрили кримінальне провадження: що сталося
У Тернополі в маршрутці травмували дитину. 15 січня до дитячої лікарні звернувся школяр із сильним болем у руці, де медики діагностували у нього закритий перелом передпліччя. Про пацієнта з травмою лікарі негайно сповістили поліцію. Про це повідомили в ГУНП у Тернопільській області. Як встановили слідчі, інцидент стався близько 07:44 ранку в одній із міських маршруток. Під час зупинки водій зачиняв двері та випадково затиснув руку хлопчика, який перебував у салоні. Постраждалий не став звертатися до керманича на місці, а вийшов на своїй зупинці та одразу зателефонував батькові, який і доправив сина до лікарні. Наразі правоохоронці встановлюють особу водія та всі деталі події. "Слідчі поліції встановили особу водія, який керував автобусом. У чоловіка відібрали зразки крові для перевірки на вміст алкоголю. За даним фактом правоохоронці відкрили провадження за статтею 128 (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Обставини […]
Історичне падіння гривні: національна валюта продовжує знецінюватися (курс)
Наприкінці робочого тижня українська валюта продовжила падіння та встановила нові історичні антирекорди. Національний банк України відреагував на підвищений попит та підняв офіційний курс долара до позначки 43,39 грн, що на 27 копійок більше за попередній показник. Євро також зміцнило позиції: за рішенням НБУ, одиниця європейської валюти тепер коштує 50,44 грн. У комерційних банках та обмінниках ситуація ще динамічніша. Середній курс продажу долара в касах банків зріс до 43,75 грн, тоді як євро пропонується за 50,90 грн. На «чорному ринку» та в пунктах обміну валют долар утримується на рівні 43,58 грн при купівлі, а євро — близько 50,80 грн. Експерти пов'язують таку стрімку девальвацію гривні в першій половині січня із сезонними факторами. Традиційне пожвавлення попиту на початку року тисне на ринок та змушує національну валюту регулярно оновлювати мінімуми.
