Історія військового Дмитра Галюка – це про незламність українського народу та про бездушність наших ворогів.
Дмитро Галюк, 28-річний морський піхотинець із села Бариш на Тернопільщині, провів у російському полоні 1072 дні. Разом із побратимами він до останнього тримав оборону на металургійному комбінаті Ілліча в Маріуполі, а коли закінчилася зброя, отримав наказ здатися в полон. Майже три роки за його звільнення боролася родина – дружина, матір та п’ятирічна донька. Військовий повернувся додому 19 березня 2025 року. Про це повідомило “Суспільне Тернопіль”.
Коли Дмитро потрапив у російський полон, його донечці було 5 років. Чоловік розповідає про свою останню розмову із Маріуполя: “Я з дружиною говорю, вона плаче, я кажу: “Все, Кать, мабуть ми потрапляємо в полон, бо іншого виходу немає”. Вона каже: “Я йду розбуджу дитину”. Я кажу: “Та чого будеш її будити, хай спить”. Вона: “Ні, я розбуджу”. Вона розбудила, доця прокинулася, щось розмовляє, мудрує, сміється. Вона не знала, що відбувається”.
У квітні 36-та бригада морської піхоти опинилася в потрійному оточенні, і, за словами Дмитра, вони зрозуміли, що прорватися не вийде. Зброї не залишилося, і командування дало наказ: виходити в полон. Так, 12 квітня о 23:45 прийшла черга бригади Дмитра. Військових зустріли росіяни, вишикували в колону по чотири людини й почали розпитувати. Далі, за словами морпіха, українських військових КАМАЗами доправили в Сартану Донецької області, де добу утримували на фермі. Наступною зупинкою була Оленівка. Під’їжджаючи до місцевого СІЗО, військовий розповів, що вони чули крики українських захисників.
“Ми зрозуміли, що зараз буде “прийомка”. Ми почали виходити з автобусів і нас почали питати звання, посаду, підрозділ. Прийшла моя черга. Я кажу: “Старший сержант, головний сержант взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту “. А вони кажуть: “Это ты по нам фосфором стрелял?”. І почали кричати до своїх: “Принимай химаря”. Зробили живий коридор, десь близько 12 людей, і через нього треба було перебігати. Вони били ременями, пряжками, палицями резиновими. Пробігли, присіли, руки за голову й чекали, поки приймуть інших хлопців”, – розповідає Дмитро.
Також військовий розповів про те, як зустрів земляка по той бік барикад. За словами морпіха, росіяни роздягали українських бійців, шукаючи татуювання, а за патріотичні — били. Саме тоді Дмитра оглядав російський військовий, який виявився родом з Тернополя.
19 квітня Дмитра та інших українських військовополонених доставили на військовий аеродром у Таганрозі. Морпіх розповідає, що спершу з’явилася надія на обмін. Однак, коли літак приземлився, стало зрозуміло: обміну не буде. Військових посадили в автозаки й повезли до в’язниці в Костромській області РФ.
“Палицями били, заставляли нас вилазити товаришу на спину, обнімати його руками, брали дерев’яну киянку і били по сідницях, відбивали сідничний м’яз. Ягодиці були як сливки, такі сині. Ноги постійно сині були, побиті, й через те, що довго стояли, це все синє переходило на низ, набрякало й ходити не могли. Єдине, що коли сильно поб’ють, ти вже лежиш на ліжку й думаєш: “Добре, що цей день пережив”, а там може колись і той обмін буде. Лежиш, тебе трясе, тіло все синє. Але коли організм так відчував це все, то принаймні можна було виспатися, бо спав, як вбитий, бо була температура. Лежиш і думаєш: “Хоч би зранку вже били по інших місцях, а не по тих самих, бо не знаю, як витримати цей біль”, – ділиться військовий.
Дмитро розповідає, що пережиті в полоні травми спричинили тремор тіла, порушили сон, а бряжчання ключів досі викликає в нього страх.
“Коли чую, як десь дзвенять ключі чи звук електрошокера, аж така злість бере. Бо там все це чулося й ти нічого не міг зробити, бо вони б тебе просто вбили. Відкриваються двері на коридор, йдуть по коридору, чуємо — йде спецназ, йдуть співроітники СІЗО, починають чиркати електрошоком, все — йдуть по когось, зараз буде допит. У Маріуполі не було так страшно, як було в полоні. У Маріуполі вже звик, змирився з тим, що все може бути. Я там знав свою роботу, знав, чим займаюся. В мене була зброя, бронежилет. Єдине, що трішечки мені заважало в Маріуполі — усвідомлення того, що я тут, а моя сім’я далеко, а б’ють по всій Україні, а я нічим не можу допомогти, бо я мушу бути тут”, – розповідає Дмитро.
Фото – Суспільне Тернопіль
About the author
Серйозна аварія в Копичинцях: є постраждалі
На Тернопільщині сталась серйозна аварія - зіткнулись два автомобілі. Є постраждалі. ДТП трапилась 18 жовтня у місті Копичинці. Зіткнулися два автомобілі – Nissan та Volkswagen. Внаслідок аварії постраждав водій автомобіля Volkswagen, якого було госпіталізовано до медичного закладу. Про це повідомили "20 хвилин". Раніше "Терміново" повідомляло про те, що на Дружбі збили чоловіка на пішохідному переході.
На Дружбі у Тернополі збили чоловіка на пішохідному (відео)
У Тернополі на Дружбі збили чоловіка на пішохідному переході. Аварія сталась 18 жовтня на вулиці Мазепи. 27-річний водій BMW збив на пішохідному 74-річного чоловіка. Про це повідомила старша інспекторка управління патрульної поліції у Тернопільській області Віталія Щупляк. Читайте також: У Тернополі пішохід на червоне ледь не потрапив під поліцейську машину, що мчала з сиреною (відео моменту) "На водія патрульні складають протокол за ст. 124 (Порушення пдр, що призвело до ДТП) КУпАП, оскільки пішохід відмовився від шпиталізації, проте транспортний засіб отримав механічні пошкодження", - йдеться у повідомленні.
У ДСНС назвали причину пожежі “Пані Паляниці”
У Тернополі горів магазин "Пані Паляниця". У пресслужбі ДСНС у Тернопільській області назвали причину пожежі. Пожежа трапилась 17 жовтня близько 19:34 на вулиці вул. Шашкевича, 1. Причиною стало коротке замикання електромережі в приміщенні магазину «Пані паляниця» на 1-му поверсі багатоквартирного житлового будинку. Про це для "Терміново" повідомив речник головного управління ДСНС Сергій Данілін. Читайте також: Горів житловий будинок біля Тернополя (відео)
“Чекаю нову ногу”: воїн 105-ї бригади розповів про ціну порятунку побратима
Військовий з Тернополя отримав поранення під час евакуації побратима. Головний сержант 105-ї окремої бригади ТрО ЗСУ з Тернополя, Василь, який до війни був звичайним будівельником, став прикладом справжньої мужності. Без вагань він пішов до військкомату і воював під Куп'янськом. Про це розповіли у 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Читайте також: Військовий з Тернопільщини отримав «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ Василь отримав важке поранення, коли вночі евакуював пораненого побратима та натрапив на міну нового типу (3D боєприпас, схожий на "пелюстку"). Навіть після поранення та операції він не втрачає оптимізму: "Йду на поправку, чекаю нову ногу". Побратими провідали Василя в лікарні, привізши нагороду та прапор бригади. Герой каже: "Як би важко нам не було, головне, що не буде соромно". Історії таких воїнів є прикладом честі, мужності та справжнього братерства у 105-й бригаді ТрО.
Померла учасниця Революції Гідності та відома волонтерка з Кременеччини
Раптово обірвалось життя відомої волонтерки з Кременеччини Яри (Ірини) Березій. 15 жовтня відійшла у вічність Яра (Ірина) Березій — уродженка міста Ланівці, волонтерка, справжня патріотка та учасниця бойових дій. Жінка мала велике серце і була активною учасницею Революції Гідності: готувала їжу для майданівців, допомагала на барикадах і навіть пережила три дні в полоні у "беркутівців", але не зламалася. Про це повідомили у Лановецькій міській раді. Читайте також: Машина сильно потовчена: збаразький волонтер потрапив в серйозну ДТП Після 2014 року Яра активно волонтерила, співпрацюючи з батальйоном "Айдар", часто бувала на сході та підтримувала поранених у госпіталях. На жаль, її життя забрала важка хвороба. Вона назавжди залишиться прикладом мужності та віри у свободу України. "Щирі співчуття усім рідним, друзям, побратимам. Світла пам’ять Ярі Березій — жінці сили, відваги й любові до України! Прощання з волонтеркою та громадською активісткою відбудеться у неділю, 19 […]
Смертельна різанина у Тернополі: побились двоє іноземців
У Тернополі правоохоронці затримали іноземця, якого підозрюють у вбивстві знайомого. 18 жовтня близько 4:30 ранку до поліції надійшло повідомлення про бійку на автозаправній станції у селі Великі Гаї. Слідчо-оперативна група, яка виїхала на місце, виявила чоловіка з численними ножовими пораненнями. Попри зусилля медиків, 35-річний постраждалий – громадянин однієї з країн Латинської Америки – помер на місці. Про це повідомили в пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Читайте також: "Мого брата безжально вбили! Проломили череп, душили!": на Кременеччині сталося звіряче вбивство 21-річного чоловіка Поліцейські встановили, що смертельні поранення завдав 25-річний знайомий загиблого, який також є громадянином Латинської Америки. За попередньою інформацією, конфлікт виник на побутовому ґрунті. Нападник схопив ніж і завдав кілька ударів, які виявилися смертельними. "Поліцейські затримали фігуранта відповідно до ст. 208 КПК. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Вирішується питання […]
