Образ української жінки, загартований війною, назавжди увійде в історію як символ стійкості, рушійної сили та підтримки. Українки воюють, рятують життя, волонтерять, дбають про близьких, досягаюсь професійних успіхів і навіть знаходять час на себе у такому шаленому ритмі життя. Історія Тетяни Комісарчук, дружини колишнього військовополоненого та ветерана Артема Комісарчука, яка останні 1,5 року свого життя присвятила лікуванню та відновленню чоловіка після важкого поранення, доводить: якщо за воїном стоїть сильна жінка — вистоїть і сам воїн.
Подружжя Комісарчуків живуть у Тернополі, виховують 4-річну доньку Яну. 14 жовтня 2022 року, коли жінка дізналася про поранення коханого, їхнє життя докорінно змінилось. “О 5-й вечора мені постукали у двері незнайомі люди. Повідомили, що Артем важко поранений. Проте де він зараз — невідомо. Я почала обдзвонювати всіх, кого знала по службі чоловіка. Пізно ввечері ми дізналися, що Артем у Харківському військовому госпіталі, у комі”, — пригадує той день Тетяна.
За чотири дні військовий вийшов з коми та подзвонив дружині. З лікарняної виписки Тетяна дізналась, що всі частини тіла Артема були сильно ушкоджені, крім правої ноги. Тоді для родини Комісарчуків розпочався довгий шлях перебування у лікарнях і госпіталях в надії врятувати чоловіку життя.
“1,5 року Артема лікували у Польщі від рідкісної інфекції, яка з’їдала кісткові тканини лівої ноги. Йому зробили 130 операцій, щоразу відрізаючи по 1-1,5 см кістки. Коли хвороба зруйнувала кульшовий суглоб, лікарі допускали ремісію. Але я розуміла, з чоловіком щось не так, бо замість звичних 115 кг він важив 70 кг”, — розповідає Тетяна.
Лікарі у Львові радили ампутувати кінцівку, адже терапія антибіотиками не давала результату. Тетяна вмовила чоловіка піти на цей крок. Під час операції в Артема стався септичний шок, інфекція почала поширюватися на всі органи — шанси вижити були мізерними. Тетяна пригадує, що була на емоційному дні, адже це вона вмовила чоловіка погодитися на ампутацію.
На щастя, Артем вижив. Після ампутації лівої ноги хворобу вдалося подолати й чоловік почав швидко одужувати. Утім морально йому було дуже важко прийняти себе з інвалідністю — дуже дратувався, коли Тетяна пропонувала свою допомогу в побуті.
“Він хотів зі мною розлучитись, не розмовляв з донькою тривалий час. Навіть не хотів повертатися в наш дім після операції. Відчуття, що тепер він неповноцінний господар і навіть сніданок дружині приготувати не може, його руйнувало”.
Усе змінилося, коли чоловіку запропонували пройти протезування та реабілітацію у США від фонду Future for Ukraine. У провідній американській клініці MCOP Артему виготовили сучасний протез лівої ноги за його індивідуальними потребами. Протягом 6 тижнів з ветераном інтенсивно працювали фізичні терапевти та протезисти, аби максимально підготувати його до ходіння на протезі.
За час відсутності Артема, Тетяна облаштувала дім під потреби коханого. І коли чоловік повернувся додому, перше, що він зробив — приготував дружині сніданок.
1,5 року напруженого ритму життя дуже виснажили жінку емоційно та фізично. На власному досвіді Тетяна переконалась, що реабілітацію для військових з інвалідністю треба проводити в парі з дружиною. Адже якщо здасться жінка — чоловік залишається без підтримки та впадає в депресію.
Не падати духом Тетяні дуже допомагало волонтерство та поїздки на фронт, живе спілкування з військовими, які на передовій. Там жінка знаходила розуміння та підтримку. “Якось я усвідомила, що серед цивільних в мене немає нікого, кому б можна було вилити душу. Переважно всі казали, що я сильна і маю думати про Артема, бо йому зараз важче”.
Сьогодні Тетяна Комісарчук мріє разом із чоловіком відкрити реабілітаційний центр у Тернополі, щоб допомагати іншим ветеранам відновлюватися після війни. А ще разом із сім’єю сісти в машину і поїхати в подорож. Донька дуже хоче в Африку. Чоловік пообіцяв це бажання виконати, але після того, як закінчиться війна.
About the author
Унікальну традицію вбирання хрестів села Тернопільщини представили на науковій конференції
Обряд «вбирання» хрестів Хресної дороги, який зберігся лише у селі Монастирок на Чортківщині, став об’єктом уваги науковців та культурних діячів з усієї України. Про унікальну спадщину Більче-Золотецької громади йшлося під час всеукраїнської онлайн-конференції, організованої Рівненським обласним центром народної творчості. Жива історія з XVIII століття Ця традиція — не просто релігійний обряд, а приклад неймовірної стійкості громади. Як розповіли голова громади Галина Огородник та очільниця обласного департаменту культури Світлана Байталюк, мешканці Монастирка оберігали цей звичай навіть у часи радянських репресій, коли будь-які прояви віри були під забороною. У чому особливість традиції? Родинна відповідальність: У селі встановлено 14 хрестів, що символізують зупинки Ісуса на шляху до Голгофи. За кожним із них десятиліттями доглядають конкретні місцеві родини. Обряд «вбирання»: Напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста родини прикрашають «свої» хрести живими квітами та стрічками. Хода до печерного храму: Після вбирання хрестів віряни здійснюють масштабну процесію […]
На фронті загинув 24-річний бойовий медик «Азову» Вадим Саєнко з Тернопільщини
На фронті загинув 24-річний бойовий медик «Азову» Вадим Саєнко зі Скала-Подільської громади. Молодший сержант віддав життя під час бойового завдання у Донецькій області. Про це повідомляє другий відділ Чортківського РТЦК та СП. Захисник загинув ще 6 травня 2023 року. Трагедія сталася в районі населеного пункту Спірне, де боєць стримував військову агресію РФ. Що відомо про героя Вадим Саєнко народився у 1999 році. Він проживав у селі Вербівка Скала-Подільської територіальної громади. У війську чоловік служив на посаді бойового медика першого корпусу Національної гвардії України «Азов». Захисник загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним присязі та мужньо виконував військовий обов'язок у самому пеклі боїв на Донеччині. У громаді висловлюють глибокі співчуття родині та близьким Вадима. Друзі та побратими згадують його як віддану та світлу людину.
На Кременеччині жінка влаштувала стрілянину
Замість того, щоб налякати птахів, 59-річна жителька району «налякала» закон. Тепер за постріли з рушниці посеред села жінці доведеться відповідати перед поліцією. Інцидент стався сьогодні, 24 квітня, в одному із сіл Кременецького району, повідомляють у поліції Тернопільської області. Звуки, схожі на постріли, почув поліцейський офіцер громади, який у цей час патрулював територію. Правоохоронець не став чекати виклику на «102» і одразу вирушив на пошуки джерела шуму, проводячи подворовий обхід. Джерело небезпеки знайшлося швидко — ним виявилася місцева мешканка з гладкоствольною рушницею в руках. Хотіла як краще Як з’ясувалося, 59-річна жінка вирішила радикально підійти до питання господарства. Вона пояснила поліції: На її домашню птицю почали полювати хижі птахи. Щоб відлякати непроханих гостей, вона взяла рушницю сина (якого вдома не було). Жінка кілька разів вистрілила у повітря. Проте такий «самозахист» є грубим порушенням закону. На жінку вже склали адміністративний протокол за ст. […]
Після трьох років невідомості На Щиті повертається Герой з Кременеччини Олександр Киричук
Понад три роки тривожного очікування та незгасної надії. На Шумщину надійшла офіційна звістка про загибель Олександра Киричука з села Жолобки, зв'язок із яким зник ще у лютому 2023 року. Про це повідомив голова громади Вадим Боярський. Олександр Киричук (1985 р.н.) був одним із тих, хто не вагаючись став на захист країни у перші ж дні великої війни — у лютому 2022-го. Молодший сержант, стрілець 2-ї стрілецької роти, він понад рік перебував у самому пеклі бойових дій. Його бойовий шлях тривав рік, аж поки 14 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання зв'язок із молодшим сержантом урвався. Відтоді минуло 38 місяців — довгих днів і ночей, протягом яких родина вірила у диво. На жаль, результати ДНК-експертизи виявилися невблаганними: Олександр загинув саме того дня, у лютому 2023-го, мужньо виконуючи свій військовий обов'язок. «Він був прикладом мужності та відданості — людина з […]
Мистецтво бути першим: як сучасні книги змінюють підхід до успіху?
В умовах глобальних змін та стрімкого розвитку технологій постійне навчання стає не просто перевагою, а необхідністю для кожного професіонала. Якісна бізнес література допомагає не лише опанувати нові інструменти управління, а й повністю переглянути свої стратегії саморозвитку та фінансової грамотності. Читання паперових видань дозволяє глибше зануритися в тему, структурувати знання та знайти натхнення для реалізації найсміливіших проєктів. Чому варто інвестувати у професійний non-fiction? Сучасний ринок пропонує тисячі видань, проте справжню цінність мають ті, що базуються на реальному досвіді практиків. Книги з економіки, маркетингу та менеджменту сьогодні стають мостом між теоретичними знаннями та практичними кейсами світових гігантів. Основні переваги читання профільної літератури: Системний підхід: автори допомагають вибудувати чітку структуру в хаосі робочих процесів. Розвиток soft skills: навички переговорів, емоційного інтелекту та лідерства стають ключовими у 2026 році. Економія часу: ви вчитеся на помилках і успіхах людей, які вже пройшли шлях до вершини. Формування оточення: через книги ви отримуєте […]
Помер військовий Іван Роговський з Бучаччини
Ще одна важка втрата для Тернопільщини. На 46-му році життя зупинилося серце військовослужбовця з села Жизномир Івана Роговського. Трагічну звістку повідомили у Бучацькій міській раді. Іван народився у 1980 році. У лавах Збройних Сил України він обіймав посаду електрика автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення. Побратими згадують його як відповідальну та сумлінну людину, яка завжди дбала про те, щоб техніка була справною, а підрозділ — забезпеченим усім необхідним. «Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам. Розділяємо ваш біль та смуток у цей важкий час», — йдеться у повідомленні громади. Військовий пішов з життя 18 квітня. Світла пам’ять про захисника, який до останнього подиху був вірним присязі, назавжди залишиться у серцях жителів Бучаччини. Про дату та час зустрічі кортежу з тілом померлого захисника, а також чин похорону, буде повідомлено додатково. Вічна пам'ять Герою!
