Інтуїція – велика річ. Отож, коли я зайшов за ріг будинку в спальному районі й побачив дві постаті в темряві попереду, то відразу ж відчув, що щось має статися. І не помилився.
Перший удар я отримав у щелепу. Щось хруснуло, і відразу ж другий кулак влучив прямісінько у брову. “От тварюки, могли б хоч для проформи попросити закурити”, – подумав я в ту мить, коли здатність до іронії зникає, поступаючись місцем страху. Увесь хміль у голові миттєво вивітрився. Відчув у роті млосний смак крові, і з-під ніг попливла земля. Та впасти зараз було б недозволеною розкішшю. Це означало б зробити голову і корпус зручною мішенню для ніг “відморозків”, які в цю пізню пору обрали мене за опудало для тренування з кікбоксингу.
Треба визнати, що я сам добряче допоміг їм у цьому – навіщо було вештатися в таку пору та ще й у такій глухій місцині? Інстинктивно викидаю руку вперед, натикаючись на чиєсь квадратне підборіддя, і тут же відчуваю, як ворожа нога влучає мені в ребро. Біль нестерпний і змушує глухо скрикнути. Кричати голосно і кликати на допомогу марно – принцип “моя хата скраю” у нас діє майже безвідмовно, та й поліцейського патруля в радіусі кілометра, напевно, немає. І взагалі, зараз я можу поскаржитися хіба що дідові й бабі, які вже давно в інших світах. Єдина надія – що я передчасно не складу їм там товариство.
Притискаю лікті до боків і прикриваю голову кулаками. Це максимум, що можу зараз зробити. Удари сиплються, але вже не надто прицільні. Лобуряки, судячи з усього, добряче напідпитку і трохи заважають один одному. Головне – я все ще на ногах. На щастя, позаду є опора – стіна якогось будинку. Зрештою, має ж колись цьому настати кінець. Він приходить несподівано разом із пронизливим жіночим криком звідкілясь згори. Чи то через нього, чи через те, що бойовий запал “відморозків” уже пригас, але мене раптом залишають у спокої, подарувавши наостанок болючий удар носком в коліно. Дві тіні зникають у темряві. Все. Поєдинок закінчився. Моєю поразкою технічним нокаутом.
За кількісною перевагою противника. Я, накульгуючи, швидко прямую в протилежний бік, все ще не вірячи у несподіваний хепі-енд. На ходу оцінюю власні втрати. Щелепа ніби на місці, очі бачать, руки й ноги в суглобах згинаються. Подібного зі мною давненько не траплялося, і я вже, грішним ділом, думав, що доживу свого віку без таких пригод. Ах, був би у мене в руках “Калашников”, я б не вагаючись дав по тих мерзотниках чергу. Така думка могла б шокувати якогось рафінованого гуманіста, але, певен, він одразу змінив би свої погляди, якби опинився на моєму місці.
Ця думка не зникла ні через день, ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік після отого випадку. І виникає щоразу, коли торкаюся пальцем шраму біля самого ока…
Ігор Дуда
About the author
Вештатися увечері спальним районом може виявитися дорогуватим задоволенням
Інтуїція - велика річ. Отож, коли я зайшов за ріг будинку в спальному районі й побачив дві постаті в темряві попереду, то відразу ж відчув, що щось має статися. І не помилився. Перший удар я отримав у щелепу. Щось хруснуло, і відразу ж другий кулак влучив прямісінько у брову. "От тварюки, могли б хоч для проформи попросити закурити", - подумав я в ту мить, коли здатність до іронії зникає, поступаючись місцем страху. Увесь хміль у голові миттєво вивітрився. Відчув у роті млосний смак крові, і з-під ніг попливла земля. Та впасти зараз було б недозволеною розкішшю. Це означало б зробити голову і корпус зручною мішенню для ніг "відморозків", які в цю пізню пору обрали мене за опудало для тренування з кікбоксингу. Треба визнати, що я сам добряче допоміг їм у цьому - навіщо було вештатися в таку пору та ще […]
Олімпійська чемпіонка Підгрушна: “Після завершення кар’єри я нікому не потрібна” (головне з інтерв’ю)
Олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна розповіла про критичний стан біатлону в Україні. В інтерв'ю для SportBusiness.Media титулована спортсменка відверто поділилася проблемами галузі та власними переживаннями щодо завершення кар'єри. За словами Підгрушної, в Україні досі немає жодного біатлонного стадіону, який відповідав би європейським стандартам. Ситуацію погіршили російські обстріли, які пошкодили частину наявних спортивних баз. "Навіть коли ми вигравали на піку своєї кар'єри, європейці нас запитували: 'А правда, що у вас немає жодного стадіону?' Ми відповідали: 'Ну так'", – зазначила спортсменка. Стан дитячо-юнацького спорту також критичний. Більшість зборів і виїздів юних біатлоністів фінансують батьки. "Далеко не кожна сім'я може оплатити й витягнути це. Збори дорогі, адже включають витрати на переїзди, проживання та харчування і плюс є довготривалими", – пояснила Підгрушна. Спортсменка розповіла про разючу різницю у підтримці атлетів в Україні та за кордоном. "Коли в мене була можливість поспілкуватися в Чехії з одним […]
Помер багаторічний ректор вишу на Тернопільщині
У Бережанах на Тернопільщині 20 лютого 2025 року пішов з життя Василь Михайлович Павліський, багаторічний керівник місцевого агротехнічного інституту. Видатному науковцю та освітянину було 83 роки. Про смерть науковця повідомили у Бережанській міській раді. Василь Павліський народився 26 травня 1941 року в селі Угринів-Долішній на Івано-Франківщині. Здобув вищу освіту у Львівському політехнічному інституті, який закінчив 1968 року. З 1992 року очолював Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства. Під його керівництвом навчальний заклад спочатку отримав статус коледжу, а 2000 року перетворився на Бережанський агротехнічний інститут. За час роботи Василя Павліського заклад встановив міжнародну співпрацю з установами США, Канади, Австрії, Данії, Німеччини та Швейцарії. Науковий доробок ректора налічує 88 праць, серед яких три монографії. Василь Павлінський мав почесне звання заслуженого машинобудівника України, був доктором технічних наук, професором та дійсним членом Українських академій економічної кібернетики і триботехніки. Також його відзначено як почесного […]
Знайшли за сотні кілометрів від дому: тернопільські патрульні допомогли розшукати зниклу дівчинку
Патрульні Тернопільщини розшукали неповнолітню дівчину з Черкащини, яка покинула домівку та вирушила до Львова. 20 лютого працівники дорожньої станції Підволочиська отримали повідомлення від правоохоронців Черкаської області про зникнення 16-річної дівчини. Вона прямувала невідомим транспортом у напрямку Тернополя. Після термінового сповіщення всіх патрульних екіпажів області заступник начальника служби освітньої безпеки разом із колегою зафіксували на трасі М-09 Тернопіль — Львів — Рава-Руська автомобіль Renault із черкаськими номерами. У салоні перебувала пасажирка, зовнішність якої збігалася з описом розшукуваної. Про це повідомили у патрульній поліції області. Водій транспортного засобу пояснив правоохоронцям, що працює таксистом і здійснює перевезення дівчини до Львова, де на неї нібито чекають родичі. Втім, сама пасажирка не змогла пояснити причини втечі з дому та ігнорування телефонних дзвінків від рідних. Патрульні доправили неповнолітню до районного відділу поліції для з'ясування всіх обставин події. Про знайдення дівчини одразу повідомили колег із Черкащини.
На Тернопільщині бібліотеки працюють у холоді або закриті
На Тернопільщині за минулий рік припинили роботу 15 бібліотечних закладів, а 88 установ не працюють через брак фінансування. Від початку повномасштабного вторгнення бібліотечна галузь області майже не отримує коштів. Найгострішою проблемою залишається відсутність опалення. У 116 публічних бібліотеках (16,7% від загальної кількості) опалення повністю відсутнє, а в 199 закладах (28,6%) приміщення опалюються лише частково. Про це йдеться у дописі на сторінці Прочитай. Книгозбірня. Критичною є ситуація з оновленням книжкових фондів. Упродовж 2024 року бібліотеки області отримали всього 47 642 примірники нових видань. У перерахунку на окремі заклади це становить від 2 до 80 книг на одну бібліотеку, що не відповідає потребам читачів. На тлі системної кризи окремі благодійники підтримують бібліотечні установи. Зокрема, Михайло Апостол, громадський діяч та радник начальника Тернопільської ОВА, передав цінні видання до фонду Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Попри складні умови роботи, бібліотеки області продовжують зберігати та […]
Що саме не задекларував Головко на 2 мільйони гривень
НАБУ та САП висунули підозру колишньому очільнику Тернопільської обласної ради Михайлу Головку, який також був народним депутатом України 7-го та 8-го скликань, у приховуванні майна від декларування. За даними слідства, вартість незадекларованого майна перевищує 2 мільйони гривень. Правоохоронці встановили, що протягом 2022-2023 років посадовець користувався квартирою своєї матері площею 201,9 квадратного метра, проте не вніс цю інформацію до декларації. Окрім того, він не вказав у документах нежитлові приміщення, які належать членам його родини: паркувальне місце, автомийку та кладову. Також підозрюваний не задекларував кошти, які зберігалися на банківському рахунку. Про це йдеться у повідомленні на сайті НАБУ. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Яким майном володіє родина Головків? У повідомленні на сайті НАБУ вказано, що Головко не вніс у декларацію квартиру площею 201,9 кв.м. Це сусідня квартира від тієї у Тернополі, яку придбала […]
