Минає третій рік повномасштабної війни росії проти України. За даними Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова – нині в розшуку є майже 63 тисячі людей. Це цивільні і військові, які зникли внаслідок війни або окупації. Але ці цифри не остаточні, точної статистики в України поки що немає. Втім за кожним, хто загинув, потрапив у полон чи вважається безвісти зниклим, криються особисті болючі історії родин, які чекають на своїх близьких чи переживають трагічну втрату. У них ця війна відібрала сенс життя та роками продовжує тримати у стані невизначеності.
Катерина Єфіменкова — цивільна дружина військового з бригади НГУ “Азов”. Востаннє Катя бачилася зі своїм нареченим Богданом 21-го лютого 2022 року, на його 27-й день народження. “Це для мене прекрасний і жахливий день водночас, бо вже свій третій день народження він зустрічатиме в полоні”.
Пара родом з Маріуполя. Познайомилися ще у школі, але згодом тривалий час спілкувалися лише телефоном. І якось, коли чоловік вже був на військовій службі, вони таки домовилися побачитися вперше за довгий час, пригадує дівчина: “Я написала Богдану, зустріньмося зараз. Він відповів, що якраз у Маріуполі і має 10 хвилин перед від’їздом на базу в Урзуф. Я пам’ятала Богдана ще школярем, а тут виходить з таксі такий красень з бородою у тактичній кепці”.
За 4 місяці стосунків Богдан освідчився, закохані почали готуватися до весілля. Катерина каже, що в якийсь момент зрозуміла, що не хоче пишних святкувань — їй достатньо знати, що кохана людина поруч. У цивільному шлюбі вони прожили 6 років.
За тиждень до початку великої війни Богдан попросив наречену покинути Маріуполь. Він сказав, якщо росіяни зайдуть в місто, то зрівняють його з землею. Катерина до останнього не вірила в такий страшний сценарій.
“Ми з батьками виїжджали 24 лютого під вибухи. Як тільки машина зупинялася — в мене починалася паніка, мені здавалося, що зараз у нас влучить снаряд і ми всі загинемо. Думка про те що, якщо я зупинюсь, я помру, — переслідувала мене всю дорогу”, — пригадує Катерина день евакуації.
Дорогою дівчина отримувала повідомлення від нареченого — Богдан наполегливо просив виїжджати за кордон. Але Катерина з батьками зупинилися на Закарпатті. Про те, що відбувалося в Маріуполі, Богдан нічого не розповідав. На зв’язок виходив дуже рідко, адже в місті вже точилися важкі бої. “Усе, що він встиг мені написати, це те, що у них не вистачає їжі, він дуже схуд і через важкі контузії не може спати. Потім у коротких повідомленнях він просив прислати фото їжі, аби хоч подивитися на неї, а вже потім прощався зі мною. Я не знала, що відповідати… Мені було дуже важко”, — розповідає Катерина. Дівчина розуміла, що там пекло, і шанси в ньому вижити мізерні. Вона постійно шукала зв’язку з нареченим через його побратимів і готувалася до найгіршого.
У травні 2022 року, коли стало відомо про вихід оборонців Азовсталі та полон, доля Богдана була невідома. “Я дуже нервувала, бо дівчата одна за одною почали писати, що їхні чоловіки виходять на зв’язок, а мій досі ні. Тоді я звернулась із запитом до однієї служби, де дізналася, що Богдан вважається безвісти зниклим. Мій світ рухнув. Я сиділа в кутку кімнати десь на Закарпатті та просто ридала”, — пригадує Катерина.
Пізніше інформація про чоловіка була спростована. Богдан разом з усім гарнізоном виходив з оточення в “почесний полон”.
Полон
26 травня 2022 року Богдан вперше за довгий час подзвонив Катерині. Розмова була коротка. Він сказав, що дуже скучив і важить зараз лише 53 кг при зрості 180 см. Катя знала, що у Богдана були важкі контузії. Побратими розповідали, що поряд з ним впав снаряд, і всі думали, що він загинув. Але він встав і пішов. “Про його важкий стан я здогадалася навіть з його повідомлень, які він писав ще з Маріуполя, — вони були нерозбірливими, з одруківками”, — пригадує Катерина. Це було востаннє, коли дівчина розмовляла з коханим.
Про нелюдські катування Богдана в російському полоні наречена вперше дізналась у 2023 році від колишніх військових бранців, яким вдалося повернутися додому. “Таких тортур, як у фільмах жахів, я навіть уявити не могла. Полонених принижують усіма можливим методами”, — розповідає наречена Богдана.
Історія Богдана увійшла до “Московських конвенцій” — збірки статей, написаних на основі реальних свідчень колишніх військовополонених, їхніх близьких і товаришів по службі. У книзі описується полон та поводження російської сторони з українськими військовополоненими.
Проєкт було створено Асоціацією родин захисників “Азовсталі” за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МО, Офісу Омбудсмена та Міністерства закордонних справ України.
Крім розповідей очевидців про полон, Катерина Єфіменкова не отримувала жодної звістки від свого нареченого азовця понад 2,5 роки.
Дівчину дуже пригнічує те, що чоловік перебуває у повній інформаційній ізоляції: листи йому не доходять, він навіть не знає, що на нього чекають вдома! “Я роками не знаю, де він знаходиться. У жовтні 2024 року я знайшла військового з обмінів, який був з Богданом в одній камері. Той сказав, що до літа вони перебували у в’язниці в Таганрозі, а потім їх вивезли. Відтоді Богдан просто зник, я не можу знайти ніякої інформації з того часу. І це дуже лякає”.
Катерину також засмучує бездіяльність міжнародних організацій, які мали б контролювати, як росія поводиться із полоненими українськими військовими. Дівчина неодноразово зверталася до Червоного Хреста, передавала їм факти катування — в офіційних листах, через форму на сайті, навіть дзвонила у Женевський офіс. Але все що вони зробили — це передавали запити на розгляд. Навіть посилка та лист, які Катерина відправляла через Червоний Хрест, Богдану не дійшли.
Понад 2,5 роки життя в страху та очікуванні привели Катерину до повного виснаження. “У мене був такий жахливий стан, що я навіть з ліжка не могла встати. Два тижні я не виходила з дому, навіть на акції на підтримку військовополонених не ходила. У мене просто опустилися руки, бо, щоб я не робила, — це не допомагало”, — пригадує дівчина. Продовжувати боротьбу за чоловіка Катерині допомогла робота з психологом на безоплатному проєкті GIDNA від фонду Future for Ukraine.
“Зараз я достатньо активна і навіть переїхала в нове житло. Повернулася до своєї соціальної роботи і про себе не забуваю. Дякую моїй психологині Ользі Корбут”.
За минулий рік проєкт допоміг відновити емоційний стан 28 жінкам, чиї рідні перебувають у полоні або безвісти зникли, зокрема 14 жінкам з Асоціації родин захисників “Азовсталі”.
На фото ми приховуємо обличчя Богдана навмисно задля безпеки захисника, який й досі перебуває в російському полоні.
Матеріал написаний на основі інтерв’ю з Катериною Єфіменковою, до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ “Азов”, якому 21 лютого виповнюється 30 років. Укотре наголошуємо, що важливо нагадувати світу про українців, яких росія незаконно утримує в жорстоких умовах. Кожна хвилина полону — це ризик не повернутися. Що довше наші захисники там, то ближче вони до смерті.
About the author
До Тернополя влітку приїдуть два луна-парки: де і коли
Цього літа Тернопіль готує справжнє свято розваг для дітей і дорослих — у місті працюватимуть два мобільні парки атракціонів у різних рекреаційних зонах. Окрім розважальної складової, організатори разом із міською владою передбачили й соціальний аспект — пільгові категорії дітей зможуть скористатися безкоштовними квитками та знижками. Про це повідомила пресслужба Тернопільської міської ради. Луна-парк із Запоріжжя на Східному масиві Першим відкриється атракціон на бульварі Данила Галицького, поблизу регіонального Палацу спорту, — вже у другій декаді червня тут розгорне роботу запорізький луна-парк. Терміни роботи: 20 червня — 15 липня 2026 року. У будні: 16:00–22:00. У вихідні: 12:00–22:00. Луна-парк із Закарпаття у парку Нацвідродження У липні естафету прийме інший відомий мандрівний парк атракціонів — закарпатський, який традиційно розташовується на території парку Національного відродження. Терміни роботи: 20 липня — 17 серпня 2026 року. У будні: 14:00–22:00. У вихідні: 12:00–22:00. Безкоштовні розваги та пільги для […]
Випускника Кременецького ліцею трагічно вбили за кордоном
Випускника Кременецького ліцею жорстоко вбили за кордоном. Рідні просять допомогти з транспортуванням тіла. Сумну новину повідомили у Кременецькому ліцеї імені Уласа Самчука. "Нашого випускника Станіслава Гурецького трагічно вбили за кордоном. Зараз родина робить усе можливе, щоб повернути його тіло додому, в Україну, та гідно провести в останню путь. На жаль, транспортування потребує значних коштів, яких родина не має…Мама бореться з онкологією...Тому родина звертається по допомогу до всіх небайдужих і буде щиро вдячна за будь-яку фінансову підтримку. Кожна гривня має велике значення для родини в цей надзвичайно важкий час. Прохання усіх небайдужих принести гроші в понеділок у приймальню", - йдеться у повідомленні.
Повернувся з Польщі, щоб збивати “Шахеди”: історія пасічника з Тернопільщини з 40-річним стажем
Миколі - 51 рік, він родом із Тернопільщини, солдат 105-ї окремої бригади тероборони. Позивний Шмель узяв не для краси: бджільництвом займається вже понад сорок років. Військовий досвід у нього чималий - строкова служба в середині 90-х, потім понад рік в АТО на Донеччині у 2015–2016 роках. Після демобілізації виїхав до Польщі на заробітки. Повномасштабне вторгнення застало його там. Попри прохання дружини залишитися, вже в березні 2022-го повернувся й одразу записався добровольцем. Про це розповіли у 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Сьогодні Микола служить у мобільній вогневій групі зенітної батареї — полює на «Шахеди» та «Молнії». На його рахунку вже два збитих дрони, обидва — із зенітної установки. Перший збив у хмарну ніч, стріляв на звук: ціль просто зникла з планшета. «Висота була більше кілометра — тільки зенітка могла дістати», — каже він. «Молнії», за його словами, складніші: майже беззвучні, […]
Після скарг на порушення прав громадян у ТЦК на Тернопільщині спецпрокуратура відкрила кримінальне провадження
Прокуратура Тернопільщини відкрила кримінальне провадження через можливе незаконне утримання людей у місцевому ТЦК. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. Кримінальне провадження розпочато через виявлені факти незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ч. 2 ст. 146 КК України). Відомості до ЄРДР внесені 12 червня 2026 року. Приводом для розслідування стали результати моніторингового візиту представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини до Тернопільського районного та міського ТЦК і СП, а також матеріали, отримані від Військової служби правопорядку. Під час перевірки у приміщенні ТЦК перебували близько 28 осіб. Сімнадцять із них письмово заявили про можливі порушення своїх прав. Серед затриманих виявилися люди, які, за попередніми даними, не підлягали мобілізації: чоловік із довічною інвалідністю ІІ групи з дитинства, особи з психічними розладами та громадяни, що фактично досягли граничного віку перебування на військовому обліку. За підсумками перевірки п'ятьох із них звільнили. […]
Нарешті почистять водосховище в Івачеві
У Тернополі виділять кошти на екологічне впорядкування та благоустрій Горішньо-Івачівського водосховища. Це рішення ухвалили для порятунку важливої водойми громади від заростання та забруднення. Про це стало відомо з рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Що сталося Посадовці затвердили договір про міжбюджетний трансферт на 2026 рік. Цю угоду уклали між Тернопільською міською радою та Тернопільською обласною військовою адміністрацією. Куди підуть кошти Виділені фінанси мають чітке цільове призначення для покращення технічного стану об'єкта. Гроші витратять на такі потреби: очищення водойми від плавунів - скупчень мулу та водної рослинності; ліквідацію острівців з водоростей, які заважають протоку води; покращення загального екологічного стану водосховища; належне утримання прилеглої території. Наступним кроком документ винесуть на розгляд депутатів під час чергової сесії Тернопільської міської ради.
Алергологічні дослідження як тренд превентивної медицини в Україні: як лабораторна діагностика від Simeynalab допомагає жінкам і батькам контролювати здоров’я родини
Сучасний підхід до піклування про організм передбачає виявлення прихованих загроз ще до появи перших серйозних симптомів. Комплексні аналізи на алергологічні дослідження стають важливою частиною цього процесу, дозволяючи запобігати хронічним запаленням. Своєчасне виявлення чутливості до подразників допомагає значно покращити якість щоденного життя кожної людини. Алергологічні дослідження як новий стандарт превентивної медицини в Україні Сьогодні медична сфера в Україні активно переорієнтовується на профілактику захворювань, а не лише на лікування їхніх наслідків. Діагностика алергічних станів посідає одне з ключових місць у цьому тренді, оскільки кількість екологічних та харчових тригерів постійно зростає. Раннє виявлення специфічних антитіл дає змогу скоригувати спосіб життя та уникнути тривалого медикаментозного навантаження на організм. Чому жінки та батьки все частіше обирають алергологічні дослідження для контролю здоров’я родини Жінки та мами зазвичай виступають головними менеджерами здоров’я у своїх сім’ях, контролюючи раціон, побут та профілактичні візити до спеціалістів. Для отримання точних даних та формування правильної […]
