Минає третій рік повномасштабної війни росії проти України. За даними Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова – нині в розшуку є майже 63 тисячі людей. Це цивільні і військові, які зникли внаслідок війни або окупації. Але ці цифри не остаточні, точної статистики в України поки що немає. Втім за кожним, хто загинув, потрапив у полон чи вважається безвісти зниклим, криються особисті болючі історії родин, які чекають на своїх близьких чи переживають трагічну втрату. У них ця війна відібрала сенс життя та роками продовжує тримати у стані невизначеності.
Катерина Єфіменкова — цивільна дружина військового з бригади НГУ “Азов”. Востаннє Катя бачилася зі своїм нареченим Богданом 21-го лютого 2022 року, на його 27-й день народження. “Це для мене прекрасний і жахливий день водночас, бо вже свій третій день народження він зустрічатиме в полоні”.
Пара родом з Маріуполя. Познайомилися ще у школі, але згодом тривалий час спілкувалися лише телефоном. І якось, коли чоловік вже був на військовій службі, вони таки домовилися побачитися вперше за довгий час, пригадує дівчина: “Я написала Богдану, зустріньмося зараз. Він відповів, що якраз у Маріуполі і має 10 хвилин перед від’їздом на базу в Урзуф. Я пам’ятала Богдана ще школярем, а тут виходить з таксі такий красень з бородою у тактичній кепці”.
За 4 місяці стосунків Богдан освідчився, закохані почали готуватися до весілля. Катерина каже, що в якийсь момент зрозуміла, що не хоче пишних святкувань — їй достатньо знати, що кохана людина поруч. У цивільному шлюбі вони прожили 6 років.
За тиждень до початку великої війни Богдан попросив наречену покинути Маріуполь. Він сказав, якщо росіяни зайдуть в місто, то зрівняють його з землею. Катерина до останнього не вірила в такий страшний сценарій.
“Ми з батьками виїжджали 24 лютого під вибухи. Як тільки машина зупинялася — в мене починалася паніка, мені здавалося, що зараз у нас влучить снаряд і ми всі загинемо. Думка про те що, якщо я зупинюсь, я помру, — переслідувала мене всю дорогу”, — пригадує Катерина день евакуації.
Дорогою дівчина отримувала повідомлення від нареченого — Богдан наполегливо просив виїжджати за кордон. Але Катерина з батьками зупинилися на Закарпатті. Про те, що відбувалося в Маріуполі, Богдан нічого не розповідав. На зв’язок виходив дуже рідко, адже в місті вже точилися важкі бої. “Усе, що він встиг мені написати, це те, що у них не вистачає їжі, він дуже схуд і через важкі контузії не може спати. Потім у коротких повідомленнях він просив прислати фото їжі, аби хоч подивитися на неї, а вже потім прощався зі мною. Я не знала, що відповідати… Мені було дуже важко”, — розповідає Катерина. Дівчина розуміла, що там пекло, і шанси в ньому вижити мізерні. Вона постійно шукала зв’язку з нареченим через його побратимів і готувалася до найгіршого.
У травні 2022 року, коли стало відомо про вихід оборонців Азовсталі та полон, доля Богдана була невідома. “Я дуже нервувала, бо дівчата одна за одною почали писати, що їхні чоловіки виходять на зв’язок, а мій досі ні. Тоді я звернулась із запитом до однієї служби, де дізналася, що Богдан вважається безвісти зниклим. Мій світ рухнув. Я сиділа в кутку кімнати десь на Закарпатті та просто ридала”, — пригадує Катерина.
Пізніше інформація про чоловіка була спростована. Богдан разом з усім гарнізоном виходив з оточення в “почесний полон”.
Полон
26 травня 2022 року Богдан вперше за довгий час подзвонив Катерині. Розмова була коротка. Він сказав, що дуже скучив і важить зараз лише 53 кг при зрості 180 см. Катя знала, що у Богдана були важкі контузії. Побратими розповідали, що поряд з ним впав снаряд, і всі думали, що він загинув. Але він встав і пішов. “Про його важкий стан я здогадалася навіть з його повідомлень, які він писав ще з Маріуполя, — вони були нерозбірливими, з одруківками”, — пригадує Катерина. Це було востаннє, коли дівчина розмовляла з коханим.
Про нелюдські катування Богдана в російському полоні наречена вперше дізналась у 2023 році від колишніх військових бранців, яким вдалося повернутися додому. “Таких тортур, як у фільмах жахів, я навіть уявити не могла. Полонених принижують усіма можливим методами”, — розповідає наречена Богдана.
Історія Богдана увійшла до “Московських конвенцій” — збірки статей, написаних на основі реальних свідчень колишніх військовополонених, їхніх близьких і товаришів по службі. У книзі описується полон та поводження російської сторони з українськими військовополоненими.
Проєкт було створено Асоціацією родин захисників “Азовсталі” за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МО, Офісу Омбудсмена та Міністерства закордонних справ України.
Крім розповідей очевидців про полон, Катерина Єфіменкова не отримувала жодної звістки від свого нареченого азовця понад 2,5 роки.
Дівчину дуже пригнічує те, що чоловік перебуває у повній інформаційній ізоляції: листи йому не доходять, він навіть не знає, що на нього чекають вдома! “Я роками не знаю, де він знаходиться. У жовтні 2024 року я знайшла військового з обмінів, який був з Богданом в одній камері. Той сказав, що до літа вони перебували у в’язниці в Таганрозі, а потім їх вивезли. Відтоді Богдан просто зник, я не можу знайти ніякої інформації з того часу. І це дуже лякає”.
Катерину також засмучує бездіяльність міжнародних організацій, які мали б контролювати, як росія поводиться із полоненими українськими військовими. Дівчина неодноразово зверталася до Червоного Хреста, передавала їм факти катування — в офіційних листах, через форму на сайті, навіть дзвонила у Женевський офіс. Але все що вони зробили — це передавали запити на розгляд. Навіть посилка та лист, які Катерина відправляла через Червоний Хрест, Богдану не дійшли.
Понад 2,5 роки життя в страху та очікуванні привели Катерину до повного виснаження. “У мене був такий жахливий стан, що я навіть з ліжка не могла встати. Два тижні я не виходила з дому, навіть на акції на підтримку військовополонених не ходила. У мене просто опустилися руки, бо, щоб я не робила, — це не допомагало”, — пригадує дівчина. Продовжувати боротьбу за чоловіка Катерині допомогла робота з психологом на безоплатному проєкті GIDNA від фонду Future for Ukraine.
“Зараз я достатньо активна і навіть переїхала в нове житло. Повернулася до своєї соціальної роботи і про себе не забуваю. Дякую моїй психологині Ользі Корбут”.
За минулий рік проєкт допоміг відновити емоційний стан 28 жінкам, чиї рідні перебувають у полоні або безвісти зникли, зокрема 14 жінкам з Асоціації родин захисників “Азовсталі”.
На фото ми приховуємо обличчя Богдана навмисно задля безпеки захисника, який й досі перебуває в російському полоні.
Матеріал написаний на основі інтерв’ю з Катериною Єфіменковою, до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ “Азов”, якому 21 лютого виповнюється 30 років. Укотре наголошуємо, що важливо нагадувати світу про українців, яких росія незаконно утримує в жорстоких умовах. Кожна хвилина полону — це ризик не повернутися. Що довше наші захисники там, то ближче вони до смерті.
About the author
На Коновальця під час земляних робіт засипало двох людей
Під час виконання земляних робіт на вулиці Коновальця у Тернополі землею засипало двоє людей. Про це повідомляє "20 хвилин". На місці працюють медики та рятувальники. За попередньою інформацією, одну людину дістали, проводили реанімаційні дії. "Одну людину дістали, проводили реанімаційні заходи разом з медиками. До другої людини ще докопуються", - підтвердив речник ДСНС області Андрій Данілін.
“Голі” помідори за добу: найпростіший рецепт соковитої закуски, яка зникає зі столу першою (відео)
Якщо хочеться швидко приготувати щось смачне з помідорів, цей рецепт точно варто зберегти. Голі помідори в ароматному маринаді будуть готові вже через 24 години. Вони виходять ніжними, соковитими, з насиченим часниково-кроповим ароматом. Рецепт опубліковано на каналі "Корисні корисності" у Фейсбуці. Особливість рецепта в тому, що помідори попередньо очищають від шкірки. Завдяки цьому вони краще просочуються маринадом і буквально тануть у роті. Інгредієнти Для приготування знадобляться: помідори - 1 кг; парасольки кропу; часник - 1 головка. Для маринаду: вода - 1 л; сіль - 5 ч. л.; цукор - 10 ч. л.; чорний перець горошком - 10 шт.; лавровий лист - 3-4 шт.; оцет 9% - 100 мл. Як приготувати "голі" помідори Спочатку помідори потрібно очистити від шкірки. Щоб зробити це швидше, їх можна ненадовго залити окропом, а потім перекласти в холодну воду - шкірка після цього легко зніметься. Підготовлені помідори […]
Нічне життя, TikTok та алкоголь: як насправді живе молодь кашкетників на Тернопільщині
Попри суворі традиції, молоде покоління релігійної громади кашкетників на Тернопільщині виявляється значно ближчим до звичного сучасного життя, ніж прийнято вважати. Про це йдеться у програмі "Бомбардир" на Youtube. За словами вихідців зі спільноти, вечорами в селі кипить цілком звичне для підлітків і молоді життя - з побаченнями, прогулянками і навіть вечірками. Нічне життя, про яке не знають батьки Один із молодих кашкетників, який зараз живе і працює за кордоном, розповів, що замолоду разом з ровесниками часто збирався ввечері великими компаніями — гуляли по вулицях села, зустрічалися з дівчатами, а іноді й випивали. Додому доводилося повертатися непомітно: траплялося залазити до хати через вікно, щоб батьки не бачили, що син приходив пізно чи випив. За його словами, у селі є й звичайні для будь-якої молоді речі — дискотеки, побачення, бажання "кудись вирватися". Він відверто визнає: хоч громада живе за суворими релігійними правилами, […]
26 серпня два мікрорайони Тернополя залишаться без газу
Завтра, 26 серпня, два мікрорайони Тернополя залишаться без газу на весь день. Про це повідомляють у ПрАТ "Тернопільміськгаз". Причина - ремонтні роботи. "Завтра 26 серпня з 09:00 до 18:00 год буде припинено газопостачання на м-н "Центр" та "Новий світ" у зв'язку з ремонтними роботами по вул. Медова м. Тернопіль", - йдеться у повідомленні.
Не має аналогів в Україні: на Тернопільщині діє найколоритніше відділення “Нової пошти” (відео)
У селі на Тернопільщині, де живе релігійна громада, яку в народі називають кашкетниками, працює відділення "Нової пошти", яке навряд чи має аналоги в Україні. Замість звичного офісу — звичайна садиба: пасіка, господарство, автомобіль, велосипед, гуси біля двору і привітний пес, який зустрічає відвідувачів. Заходити всередину іноді доводиться, розувшись, як у звичайну домівку. Про це йдеться у програмі "Бомбардир" на Youtube. Відділення утримує родина місцевого священника Православної церкви України. За словами господарів, цей маленький "бізнес" виник насамперед заради зручності самих "кашкетників": оскільки представники громади принципово не користуються автомобілями і не їздять по магазинах у міста, замовлення онлайн та отримання посилок стало для них практично єдиним способом купувати одяг, взуття та інші необхідні речі — тим паче що в родинах тут традиційно багато дітей. Люди приміряють замовлене на місці, повертають те, що не підійшло, і забирають готове неподалік від дому, не витрачаючи […]
Спіймали п’яним: суддю з Тернополя Гевка відсторонено від правосуддя
Суддю Господарського суду Тернопільської області Володимира Гевка тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя. Підставою стало рішення Першої Дисциплінарної палати, повідомляє Вища рада правосюддя. 24 серпня 2026 року Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього стягнення у вигляді подання про звільнення з посади. У зв’язку з цим Володимир Гевко автоматично тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя. Такий порядок передбачений законодавством: якщо Дисциплінарна палата ухвалює рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення, окремого рішення Вищої ради правосуддя для тимчасового відсторонення не потрібно. Відповідно до законодавства, суддя залишатиметься відстороненим до моменту, коли Вища рада правосуддя ухвалить рішення про його звільнення з посади або скасує рішення Дисциплінарної палати. Таким чином, наразі йдеться саме про тимчасове відсторонення судді, тоді як остаточне рішення щодо його звільнення має ухвалити Вища рада правосуддя.
