У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
У поліції назвали причину пожежі в Подолянах і звуків, схожих на вибухи
У п'ятницю ввечері в одному з торгово-розважальних центрів Тернополя спалахнула пожежа - задимлення помітили близько 18:00, а звуки, схожі на вибухи, злякали відвідувачів. Постраждалих немає. Як повідомляють у поліції Тернопільської області, причиною займання стала літієва батарея в рюкзаку одного з відвідувачів. Що сталося в ТРЦ 20 березня близько 18:00 поліція отримала повідомлення про пожежу та звуки, схожі на вибухи, в одному з торгово-розважальних центрів міста. Причина - батарея в рюкзаку Поліцейські з'ясували: задимлення спричинило коротке замикання літієвої батареї. Вона знаходилася в наплічнику одного з відвідувачів і через замикання почала горіти. Рятувальники швидко ліквідували займання. Ніхто не постраждав. Поліція встановлює всі обставини події. Інформацію внесено до реєстру заяв про кримінальні правопорушення та інші події.
У Бережанах ремонтують частину траси М-30
У місті Бережани розпочали ремонт державної траси М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине. На час робіт рух транспорту обмежено. Як повідомляють у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, підрядник вже приступив до зрізування зношеного покриття за допомогою фрезерувальної установки. Що і коли зроблять Після підготовчих робіт дорожники виконають: суцільний вирівнювальний шар із гарячого асфальтобетону; ремонт водовідвідної системи. Повноцінний рух відновлять після завершення всіх робіт. У грудні минулого року на цій ділянці траси пошкодилась водопропускна труба - комунікація Бережанської міської ради. Місто усунуло аварію, проте постраждало і дорожнє покриття траси М-30. Наразі рух на ділянці здійснюється у реверсному режимі. Служба закликає водіїв знижувати швидкість і бути обережними поряд із дорожньою технікою.
Тернопільська біатлоністка Ірина Тарасюк здобула бронзу на Чемпіонаті України
Тернопільська спортсменка Ірина Тарасюк виборола бронзову нагороду в індивідуальній гонці на Чемпіонаті України з біатлону, що проходить на відомому гірськолижному курорті Буковель поблизу Яремчі на Івано-Франківщині. Про успіхи спортсменки розповіла її тренерка Людмила Сагайдак. Ірина пройшла дистанцію з результатом стрільби 0:1:0:0 - лише один промах на чотирьох вогневих рубежах, що засвідчило її чудову стрілецьку майстерність. Бронзова медаль стала заслуженою нагородою для спортсменки та справжнім приводом для гордості всієї Тернопільщини. Щиро вітаємо Ірину Тарасюк з блискучим результатом і бажаємо нових спортивних перемог! Довідка Ірина Тарасюк — біатлоністка з Копичинець Тернопільського району, народилася 7 лютого 2004 року. Представляє Тернопільську обласну школу вищої спортивної майстерності (ТОШВСМ), є студенткою Західноукраїнського національного університету (ЗУНУ). Походить зі справжньої біатлонної родини: її сестра Тетяна Тарасюк та брат Тарас Тарасюк — також діючі біатлоністи. Мама спортсменки — Людмила Сагайдак — колишня біатлоністка і тренер, яка виховала не одне […]
У Тернополі різко зросла вартість проїзду громадським транспортом
Через різке збільшення вартості пального в Україні в Тернополі ухвалили рішення про підвищення вартості проїзду громадським транспортом. Відповідне рішення ухвалили на засіданні виконавчого комітету Тернопільської міської ради. З наступного понеділка, 23 березня, мешканці Тернополя платитимуть більше за проїзд у громадському транспорті. Вартість квитка відтепер залежатиме від способу оплати. Найвигідніший варіант — персоніфікована «Соціальна карта Тернополянина»: проїзд коштуватиме 15 гривень. За неперсоніфікованим електронним квитком доведеться сплатити 17 гривень, а при оплаті банківською карткою, NFC-пристроєм або разовим квитком — 20 гривень. Для учнів та студентів із «Соціальною картою» тариф становитиме 7,5 гривень. Попри підвищення цін, пільги залишаються в повному обсязі. Школярі та студенти, як і раніше, їздитимуть безкоштовно у тролейбусах і комунальних автобусах та зі знижкою 50% — у приватному транспорті. Пенсіонери, особи з інвалідністю та учасники бойових дій зберігають право на безоплатний проїзд. У місті також продовжує діяти послуга «Єдиний квиток», […]
Мобілізували 5 березня. На Щиті повернувся додому Ростислав Маковський
На Тернопільщини поховали військового Ростислава Маковського, якого мобілізували на початку березня. Про втрату розповіли у Бережанській міській раді. "Ростислав Маковський народився 22 червня 1982 року в м. Бережани. Навчався в Бережанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, Бережанському агротехнічному коледжі та Бережанському агротехнічному інституті за спеціальністю «Економіка». Деякий час працював на Бережанському склозаводі. Згодом переїхав на постійне проживання до Львова, де працював водієм в приватній торговій фірмі, інженером в РЕМ, служив у Муніципальній поліції міста Львова, працював Львівській районній державній адміністрації та директором приватного підприємства. 5 березня 2026 р. був мобілізований до лав ЗСУ", - йдеться у повідомленні. Ростислав Маковський був курсантом 1 навчального взводу 2 навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини А3211. На жаль, він помер під час проходження військової служби. У Ростислава залишилась дружина, батько, брат та хрещена.
На 98 році життя помер патріарх Філарет. Що відомо про його вклад в українську Церкву
На 98 році життя помер патріарх Філарет. Про смерть Святійшого повідомив митрополит Епіфаній. "Сьогодні глибокий сум і жаль у моєму серці, як і в серцях багатьох українців, бо нині завершився земний шлях Святійшого Патріарха Філарета. Закликаю всеукраїнську паству підносити сердечні молитви за упокій душі новопреставленого Патріарха Філарета, який сьогодні відійшов до Господа. Просімо у Всевишнього прийняти його у Своєму Небесному Царстві. Сердечні співчуття рідним спочилого владики! Ми завжди пам’ятатимемо настанови Патріарха Філарета про важливість підтримання єдності Української Церкви навколо Київського Престолу. Пам՚ятатимемо і виконуватимемо також його уроки й настанови про важливість соборності, про смирення перед волею Божою і волею повноти Церкви, про віддане служіння Богу, Церкві Христовій та українському народу. Серце Патріарха Філарета зупинилося на 98-му році життя. Але молитва та пам’ять про нього залишаться в помісній автокефальній Українській Православній Церкві довіку. Нехай світлою і вічною буде пам’ять новопреставленого Патріарха, […]
