Активісти Тернопільського осередку “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” розмістили на своїй сторінці повідомлення про те, чим зараз займаються колишні прокурори”.
“Революція гідності посилила увагу до корумпованих державних службовців та працівників силових структур. Деякі з них уже звільнені, інші звільнилися самостійно, аби уникнути громадського гніву. Але де зараз і чим займаються ті, хто обіймав високі посади за часів злочинної влади? Дехто з них займається приватним бізнесом, гроші на який встигли накопичити на державних посадах, дехто залишається працювати на державу в інших структурах. Про одного з таких «вічних служителів» держави піде мова у цій статті.
Отже, Сергій Володимирович Банах, колишній прокурор м. Тернополя та перший заступник прокурора Тернопільської області часів Януковича. За усіма критеріями пан Банах підпадав під дію ЗУ «Про очищення влади», адже посаду заступника прокурора обіймав в період з 2010 по 2014 рр. В колі місцевих журналістів отримав прізвисько «Тернопільський Пшонка», його понині вважають «сірим кардиналом» тернопільських прокурорів. Не дочекавшись люстрації ані законодавчої, ані громадської, Банах звільнився за власним бажанням. Де він зараз? Ви здивуєтеся, але він продовжує працювати на державу, обіймаючи посаду декана юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету (одного з найбільших економічних ВНЗ західної України). Таким чином, Банах обміняв посаду державного службовця на науковця (посаду, де стаж прирівнюється до стажу держслужбовця). Як стати науковцем з прокурора? – виявляється, зовсім не складно. Шукаємо навчальний заклад подалі від громадськості, де тебе добре знають, «склеюємо» дисертації і вуаля – диплом кандидата юридичних наук у вас в кишені. А тепер за порядком.
За даними дисертації прокурора-науковця, навчався він у Маріуполі (зауважте не в Києві, не у Львові), тобто Банаха потягнуло на інший край нашої країни. Ми ретельно дослідили дисертацію Сергія Банаха, і що ми виявили?
Вимоги до оформлення дисертацій розроблені на основі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» опубліковані в «Бюлетні ВАК України» № 9, 10, 2011 р. У розділі «Вимоги до структурних елементів» вищезазначених вимог загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини дисертації. Тобто здобувач стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, повинен визначити своє місце у розв’язанні поставленої наукової проблеми. Ми не оцінювали наукову новизну результатів наукового дослідження Сергія Банаха (а її, як на молодого науковця, досить багато – близько 15-ти, з яких 6-ть сформульовано вперше саме Банахом). Ми також перевірили роботу на предмет саме запозичень у науковій роботі Сергія Володимировича, а їх як виявилося майже в 2,5 рази більше, аніж дозволено ДАКом. Таким чином, близько 53% в дисертації складає власний текст Банаха, решта ж 47% – запозичення. Іншими словами, Банах просто дав критичну оцінку законодавчим актам та дослідженням інших науковців. Дисертація прокурора – збірник наукових праць інших людей науки за його редакцією. Тому ми звернулися в ДАК для того, щоб орган, який видає дипломи кандидата, ретельніше вивчив дисертацію Банаха.
На жаль, нам не вдалося ознайомитися з Авторефератом до дисертації Банаха, щоб побачити, які наукові статті та в яких виданнях були опубліковані, адже для захисту дисертації їх потрібно щонайменше три (в наукових виданнях). Водночас у списку використаної літератури Банаха міститься всього три статті, з них – лише одна у фаховому науковому виданні. Тому сподіваємось, що ДАК належно перевірить і цю інформацію.
Виникає логічне запитання, навіщо Сергію Банаху це все? Невже він так любить навчати молодих спеціалістів? Скажемо відверто, що учні з Банахового навчання виходять якісь надто корумповані. Взяти хоча б затриманих НАБУ прокурорів-хабарників Антюка (заступник прокурора області) та Сідорова (прокурор м. Тернополя). Чого їх навчив Банах? напевно того, що і вміє сам. Саме цю думку ми почули від абітурієнта, від якого вимагали хабар у розмірі 800 Євро щоб поступити на факультет ім. Банаха.
Мимоволі стає зрозуміло, для чого Банаху наука, адже на ній можна непогано заробити. Проте для «гри на мільйон» Сергію Банаху потрібні поплічники і таких Банах знайшов. У 2016 році до аспірантури Банаха вступили особистості з цікавими нюансами в біографії:
• екс-прокурор Тернопільської та Хмельницької областей Олександр Григорович Мартинюк;
• тернопільські судді Ірина Миколаївна Черніцька та Надія Михайлівна Сташків;
• син колишнього міського голови м. Тернополя, а сьогодні депутата ВРУ – Петро Романович Заставний (зауважте, молодий 23-річний талант (глиба науки);
• прокурор Київської місцевої прокуратури Святослав Володимирович Мазурик;
• дружина прокурора Тернопільської обласної прокуратури, прокурор Тернопільської місцевої прокуратури Оксана Романівна Левчук.
Перший до речі уже написав дисертацію та готується до захисту. В Мартинюка О. Г. на все, про все вистачило трішки більше року, в той час коли більшість здобувачів працюють над дисертаціями від 2.5 до 4 років.
Висловимо припущення, що на прокурорах, суддях і дітях народних обранців можна не тільки заробити, а й підзбирати собі команду. У Маріуполь майбутнім кандидатам наук їхати вже не треба, адже рішенням МОН від жовтня 2016 р. при ТНЕУ запрацювала Спеціалізована вчена Рада.
Нарешті зауважимо, що Сергій Банах на власних наукових звершеннях зупинятися не планує, тому уже сьогодні вступив у докторантуру та працює над докторською дисертацією. Глядиш, і ректором стане.
Після цієї публікації будуть охочі звинуватити нас у замовності, адже на носі вибори ректора ТНЕУ. Зазначимо, що вона радше пересторога усім кандидатам, яким не повинен бути очільник поважного вишу. Також звертаємося до сьогоднішнього та майбутнього ректора переглянути кадрову політику та більш відповідально підходити до набору персоналу” – повідомляється на сторінці Громадської організації.
Водночас, активісти зазначили, що продовжують стежити за діяльністю колишніх чиновників.