Оксана Медвідь понад 20 років працює у КП «Тернопільводоканаль» і зараз обіймає посаду інженера відділу розрахунків населення. У вільний від роботи час Оксана Василівна створює справжню красу. Її роботи унікальні, бо не повторюються і не копіюються. А до кожного замовника вона підходить індивідуально. Про те, як жінка захопилася бісероплетінням і чому хобі не дає їй спати ночами, – розповіли у комунальному підприємстві.
Вперше вироби з бісеру впали в око пані Оксані ще на початку 2000-х. Натрапила на фото робіт в інтернеті та замилувалася. Одразу вирішила, що мусить і сама навчитися створювати таку дивовижу. Почала вишукувати схеми різних виробів, порівнювати їх, втілювати в життя найцікавіші.
З часом навчилася плести з бісеру прикраси, квіти, дерева, згодом — цілі букети. Творчість майстрині помітили у Тернополі. Оксану Василівну запросили взяти участь в одній із міських виставок і провести майстерклас для відвідувачів. Це був дуже приємний та корисний досвід, пригадує майстриня.
Приблизно у той же період на неї «посипалися» замовлення від тернополян. Оксана Василівна з радістю вислуховує побажання людей, які мріють про прикрасу. Але всім озвучує важливе правило у своїй творчості — жодного сліпого копіювання.
- Я категорично відмовилася від бездумного «штампування» виробів чи схем. І відразу заявляю, що не “серійниця”, тому кожне замовлення пропускаю крізь себе. Побажання клієнта — це «скелет» майбутнього виробу, на який я обов’язково накладаю своє бачення, — пояснює майстриня. – Наприклад, знаючи що моя подруга — весела, активна, яскрава особистість, я не могла не відобразити це у прикрасі.
Що цікаво, практично всім замовникам вдається догодити». Особливий підхід в Оксани Медвідь виробився й щодо використання схем у бісероплетінні. Кожна мусить вирізнятись авторським стилем. Нерідко ідеї приходять до майстрині посеред ночі.
- Я кладу на столику біля ліжка аркуш паперу і замислююся про те, як би ту чи іншу схему вдосконалити. Засинаю з тими думками, а прокидаюся вже з твердим знанням, які саме елементи, орнаменти маю додати майбутній прикрасі. Частенько творчі задуми навідують мене о третій-четвертій ночі чи на світанку. І якщо таке трапляється, то я вже нічого не бачу крім тієї ідеї. Одразу розкладаю купки бісеру за кольорами на білій тканині — і за працю, поки пам’ятаю ту вдосконалену схему. А всі інші справи відкладаю на потім, – пригадує майстриня.
Має Оксана Василівна й улюблену техніку бісероплетіння. Це оглала. Техніка дозволяє створювати ажурні вироби, красиві й витончені, ніби ніжне мереживо. А ще при створенні прикрас майстриня інколи міксує бісер із натуральним камінням.
- Я велика поціновувачка оздоб із натурального каміння. Це моя маленька слабкість у трьох шкатулках – сміється співрозмовниця. – Тому коли мені хтось віддав намистини із порваного намиста й запропонував використати у творчості, я не відмовилася. Подумала: «А чому б не поекспериментувати?» Результат мені сподобався. Відтоді сміливо беру бісер, додаю каміння і роблю магію».
Окрім прикрас, Оксана Медвідь вишиває бісером блузки, картини й ікони. На робочому місці жінку оберігає власноруч створений образ Покрови Пресвятої Богородиці. Але вишивка бісером, відзначає майстриня, більш рутинний і розміреніший процес, ніж праця над кольє, намистами та браслетами.
На жаль, останнім часом творче захоплення майстрині – на паузі. Як пояснює Оксана Медвідь, війна і трагічні новини, м’яко кажучи, не сприяють натхненню. Тому майстриня намагається розбудити його неспішними прогулянками парком, милуванням природою і, звісно, вірою у швидку перемогу України над ворогом.