Українцям детально розповіли, як працюватиме урядовий законопроєкт про мобілізацію

Урядовий законопроєкт про новий порядок мобілізації знижує призовний вік, врегульовує порядок вручення повісток та розширює повноваження органів влади в цьому питанні. Наприклад, повістки зможуть вручати поліцейські в громадських місцях, вдома й на роботі. Також він скасовує строкову військову службу й запроваджує базову військову служба для всіх громадян (і чоловіків, і жінок) віком до 25 років. 

Як усе це працюватиме на практиці, чому ці новації важливі, кого торкнуться, які вигоди й ризики запропонованого урядом законопроєкту – пояснюють аналітики Центру спільних дій.

Кого зачепить законопроєкт і чому він такий важливий

Законопроєкт має унормувати одне із найбільш чутливих питань для суспільства – мобілізацію. І, разом з тим, вирішити одну із нагальних потреб армії – забезпечити укомплектування і резерв війська для захисту від агресії рф.

Він торкнеться практично всіх громадян України – чинних військовослужбовців, військовозобовʼязаних, ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів (зокрема поліцейських), бізнесу й роботодавців. А також – органів місцевого самоврядування, місцевих державних, військових та військово-цивільних адміністрацій, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Вік мобілізації та кабінет військовозобов’язаного

Якщо законопроєкт ухвалять і його підпише Президент України, мобілізувати зможуть громадян від 25 років. Це потрібно для того, щоб укомплектувати військо молодшими й, відповідно, здоровішими й витривалішими рекрутами. 

Військовозобовʼязані громадяни повинні будуть зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного або резервіста. Там зокрема потрібно буде вказати інформацію про місце проживання та перебування, стан здоровʼя, а також  – вказати номер телефону й адресу електронної пошти.

В перехідних положеннях законопроєкту йдеться про те, що військовозобов’язані мають протягом 30 днів з дня початку мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП, ТЦК чи електронний кабінет. І тут є проблема. “Уточнити дані протягом 30 днів нереально. Це буде колапс. Уявіть, що приходить впродовж місяця 4 мільйони чоловіків. Жодна система з цими справиться: ні електронна, ні фізична”, – вважає аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна.

У період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років зобов’язані будуть мати при собі військово-обліковий документ. Для призовників — це посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаних та військовослужбовців — військовий квиток або тимчасове посвідчення.

Аналітики Центру спільних дій вважають, що ці норми допоможуть впровадити єдину систему обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Водночас експерти вказують на норму, яка пропонує передати обовʼязки організовувати призов та мобілізацію органам місцевого самоврядування (ОМС). На додачу,  вони повинні будуть ввести облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також заброньованих військовозобов’язаних.

“Спроба перекласти проблему з викликом громадян на органи місцевого самоврядування не забезпечує єдиної державної політики у сфері призову та мобілізації. Такий обовʼязок не належить до типових повноважень ОМС. Тим більше, самі ОМС не зацікавлені в тому, щоб якісно проводити мобілізацію. Для них це означатиме “ловити” своїх виборців, які за них у цьому разі більше не голосуватимуть”, – пояснює аналітикиня Оксана Заболотна. 

Хто і як вручатиме повістки? 

Законопроєкт уточнює зміст повістки. Там має бути обов’язково мають бути вказані місце, день та час явки військовозобовʼязаного до Територіального центру комплектування (ТЦК). 

Законопроєкт також встановлює нові правила, хто і як зможе вручати повістки:

Повістку також можуть надіслати через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту.

Які обмеження загрожують, якщо не прийти в ТЦК?

Неврегульованим є питання, як призначатимуть згадані обмеження у випадку неявки до ТЦК. “Зараз незрозуміло, чи на всіх, хто не зʼявився, автоматично накладається обмеження, чи через суд. Бо в інших випадках, коли людина, наприклад, не платить аліменти, має якісь заборгованості обмеження накладаються через рішення суду. І в цьому випадку так би мало бути”, – пояснює аналітикиня Оксана Заболотна.

Щодо тих, хто мешкає за кордоном, то консульські дії у закордонних дипломатичних установах під час воєнного стану в Україні за заявами військовозобов’язаних чоловіків від 18 до 60 років можливі за наявності військово-облікових документів. 

Винятки будуть лише оформлення посвідчення на повернення в Україну, нотаріальні дії з питань оформлення спадщини, загроза життю та здоров’ю, арешт, затримання чи позбавлення волі за кордоном.

Звільнення з військової служби та  “обмежено придатні”

Згідно із законопроєктом, щорічна основна відпустка для військовослужбовців надається частинами не менше 15 календарних днів. А загальна її тривалість – 30 днів. Після звільнення з полону військослужбовцеві надається додаткова відпустка на 90 календарних днів, зарплатня при цьому зберігається.

Крім того, законопроєкт дозволяє мобілізованим звільнятися у разі безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців. У Центрі спільних дій вважають, що цю норму, радше за все, не вдасться виконати через масштаб війни. “Малоймовірно, що це працюватиме на практиці, адже ми наразі маємо дефіцит підготованих до служби громадян для поповнення війська. До того ж, виникає загроза втратити найбільш досвідчених військовослужбовців”, – каже аналітикиня Оксана Заболотна. 

Урядовий законопроєкт скасовує статус “обмежено придатний”. Громадяни України, яких ВЛК раніше визнала обмежено придатними, мають пройти повторний медогляд протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим законом. Але щодо цього пункту немає визначеності, вважають аналітики. “Тут незрозуміло, чи надалі цю категорію людей можна буде призначати на всі посади, чи все одно будуть якісь вимоги, що посада має відповідати стану здоровʼя і перелік, куди можна призначати, буде обмеженим”, – коментує Оксана Заболотна. 

Відстрочка та бронювання

Щодо відстрочки, то право на неї матимуть: 

Студенти училищ, коледжів та університетів денної або дуальної форми навчання матимуть відстрочку, якщо навчаються на вищому рівні, ніж раніше, та за однією спеціальністю. Тобто друга освіта чи повторний вступ на ступінь, який ви вже здобували, а також навчання на заочній чи дистанційній формі не передбачають відстрочки від мобілізації. 

Аспіранти матимуть право на відстрочку, якщо навчаються за денною або дуальною формами, а викладачі – якщо працюють на повну ставку.  Студенти, які мали право на відстрочку й втратили його, мають право завершити навчання до кінця навчального року з дня набрання чинності цим законом.

У проєкті також уточнюють вимоги щодо бронювання працівників, зокрема державних службовців. На нього зможуть розраховувати усі службовців категорії “А” (керівники держорганів та їхні заступники) та до 50% категорій “Б” і “В” (керівники структурних підрозділів держоргану, їхні заступники, провідні спеціалісти та інші працівники державної служби).

Бронюватимуть також працівників органів місцевого самоврядування за умови, що це необхідно для їхнього функціонування. І ця норма, на думку аналітиків, може стати способом уникнення мобілізації. “Оскільки немає чіткого визначення кількості чи посад, виглядає так, що можна забронювати всіх”, – констатує Оксана Заболотна.

Базова військова служба для всіх і всюди

Замість строкової військової служби законопроєкт пропонує базову військову службу для всіх громадян віком до 25 років. Це означає, бо військову підготовку проходжитимуть як чоловки, так і жінки. Вони зможуть обирати рік та період служби.

Строк базової військової служби в мирний час – до 5 місяців, а під час воєнного стану визначатиметься в указі Президента.

Законопроєкт також пропонує запровадити базову загальновійськову підготовку (БЗВП) для здобуття військово-облікової спеціальності у військових вишах та військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ і правоохоронних органів, а також – у закладах фахової освіти та вишах всіх форм власності.

Для проходження такої підготовки направлятимуть придатних громадян віком від 18 до 25 років. А ті, хто її не пройшов, не зможуть стати держслужбовцями, прокурорами чи поліцейськими.