2024-ий буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч очікуються певні зміни. Про це повідомляють у Міністерстві освіти і науки України.
Щоб пояснити, яким буде національний мультипредметний тест у 2024 році та що чекати вступникам, Міністерство освіти і науки України провело відкриту пресконференцію «Вступні випробування у 2024 році: чого очікувати».
Як зазначив голова Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак, нині розробляється закон, що регулюватиме вступ у 2024 році. У законодавстві прямо вказана процедура складання зовнішнього незалежного оцінювання та механізми його реалізації. Щороку видається спеціальний закон, який визначає порядок проведення оцінювання вступників. Зараз він вже перебуває на етапі реєстрації у Верховній Раді.
Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими. Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й розвитку.
«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Зарахування історії України до категорії обов’язкових для складання предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.
«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося, що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з росією. Проте, не включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», — прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної спеціальності.
Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.
Під час заходу окрему увагу приділили обговоренню ДПА для учнів та учениць 4-х, 9-х і 11-х класів. Наразі випускники початкової, базової та середньої школи не складатимуть такі обов’язкові тестування. Однак після перемоги Український центр оцінювання якості освіти планує розгорнути серію обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Тому вже цього навчального року УЦОЯО проведе пілотування системи Державної підсумкової атестації для учнів після 4-го класу на визначеній кількості учнів. Важливо зазначити, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше навчання учнівства, воно потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.
«Зараз у нас є домовленість про те, що у перспективі намагатимемось повертати ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти: для початкової школи (після 4 класу), для базової школи (після 9 класу) та для випускників зі школи (11 класу). Магістрально ми хочемо забезпечити такий механізм, адже тоді держава отримуватиме інструмент одночасного зрізу знань на трьох рівнях загальної середньої освіти. Це допоможе приймати правильні управлінські рішення щодо вдосконалення тієї чи іншої ланки», — зазначив Сергій Бабак.
Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ, Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.
About the author
Загинув боєць “Правого сектора” “Дуб” з Тернопільщини
На фронті загинув боєць "Правого сектора" з Тернопільщини Олег Шелетин з позивним "Дуб". Про це повідомили на сторінці "Правий сектор Тернопільщина" у фейсбуці. "Друг Дуб був активним бійцем НВР «Правий сектор» ще від початків руху з 2014/15 рр. Брав участь у російсько-українській війні в час АТО/ООС у складі Добровольчого українського корпусу. Завжди поміркований, спокійний, послідовний у словах і вчинках, братерський, готовий на різну працю для добра справи", - йдеться у заяві. З перших днів "Дуб" вирушив на захист України, брав участь у визволенні Київщини та Чернігівщини, боях за Харківщину. "У 2023-2025 рр. активно ліквідовував ворога у складі артилерійської батареї 2 батальйону ім. Т. Хаммера 67 омбр. Без нарікань чи сумнівів, впевнено і послідовно виконував бойові завдання на Донеччині і Курщині. У 2026 році служив у цивільно-військовому співробітництві батальйону, де проявляв велику ініціативу і ефективність. 2 серпня 2026 року загинув, захищаючи […]
Помер відомий плавець, рекордсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта
На 46-му році життя помер відомий спортсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта. Про це повідомили у клубі Ternopillia SWIM Masters, членом якого був Ласюта. "З великим сумом повідомляємо, що на 46-ому році життя не стало члена нашого клубу, рекордсмена області з плавання серед мастерс Ростислава Ласюти. Найщиріші співчуття сімї, рідним та близьким... Світла память", - йдеться у заяві. Про причину смерті не повідомляють. https://terminovo.te.ua/news/142347/
Курйозна аварія у Кременці: авто опинилось на даху іншого (відео)
У Кременці сталася дивна ДТП, унаслідок якої одне авто опинилося на даху іншого. Відповідні відео опублікував у соцмережах місцевий мешканець user7fzkmh1kce. Як видно на відео, унаслідок аварії автівка, ймовірно, з'їхала з дороги і опинилась на даху іншого автомобіля, що рухався дорогою нижче. Втім, точні обставини ДТП наразі не відомі.
Зневажив єпископа і чинив розкол: ПЦУ покарала священника з Тернопільщини
Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор заборонив священнослужіння священника Олексія Николишина. Про це йдеться в указі від 4 серпня, повідомляє Тернопільська єпархія ПЦУ. "За грубе порушення канонічного порядку, непослух та зневагу до свого єпископа, участь у незаконних зібраннях та діях, спрямованих на розділення Православної Церкви України, позаштатний клірик Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) священник Олексій Зеновійович Николишин відповідно до 15, 31, 39 правил Святих Апостолів та правила 5 Святого Помісного Собору Антіохійського забороняється у священнослужінні в очікуванні його повного і щирого покаяння та повернення у лоно Православної Церкви України" - йдеться в указі митрополита Нестора. Наразі не відомо, які саме порушення вчинив священник.
Багато загиблих і постраждалих: наслідки атаки на Київ та область 5 серпня
У ніч проти 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ та Київську область, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Розповідаємо все, що відомо про обстріл Києва та Київщини 5 серпня. У столиці протягом кількох годин працювали сили протиповітряної оборони, однак падіння уламків і влучання спричинили пожежі та руйнування. Що відомо про наслідки у Києві Пошкодження зафіксували в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах столиці. Основні наслідки атаки: Загинула одна людина. Постраждали щонайменше 27 людей, 16 із них госпіталізували, четверо перебувають у тяжкому стані. Виникли пожежі у житлових і нежитлових будівлях, складських та офісних приміщеннях. Пошкоджено цивільну інфраструктуру, автомобілі та інші об'єкти. У Голосіївському районі стався витік аміаку, через що на місці працювали спеціалізовані служби. Які наслідки на Київщині У Київській області найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони. Через ворожу атаку виникли масштабні пожежі на складах, логістичних підприємствах […]
Поліцейський з Тернопільщини отримав дві почесні відзнаки за службу Україні
Поліцейський з Тернопільщини Олександр Гайдукевич отримав дві відзнаки за служіння Батьківщині. Про це повідомляє начальник ГУНП Тернопільщини Сергій Зюбаненко. "Свій бойовий шлях у складі стрілецького батальйону поліції Тернопільщини він пройшов на Торецькому напрямку - одному з найгарячіших відтинків фронту. Разом із побратимами мужньо тримав оборону, виконував бойові завдання, стримував ворога та зазнав поранення", - пише Зюбаненко. За мужність та службу він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест». Після лікування та реабілітації Гайдукевич продовжує службу дільничним офіцером у Бережанах, допомагає людям.
