2024-ий буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч очікуються певні зміни. Про це повідомляють у Міністерстві освіти і науки України.
Щоб пояснити, яким буде національний мультипредметний тест у 2024 році та що чекати вступникам, Міністерство освіти і науки України провело відкриту пресконференцію «Вступні випробування у 2024 році: чого очікувати».
Як зазначив голова Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак, нині розробляється закон, що регулюватиме вступ у 2024 році. У законодавстві прямо вказана процедура складання зовнішнього незалежного оцінювання та механізми його реалізації. Щороку видається спеціальний закон, який визначає порядок проведення оцінювання вступників. Зараз він вже перебуває на етапі реєстрації у Верховній Раді.
Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими. Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й розвитку.
«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Зарахування історії України до категорії обов’язкових для складання предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.
«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося, що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з росією. Проте, не включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», — прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної спеціальності.
Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.
Під час заходу окрему увагу приділили обговоренню ДПА для учнів та учениць 4-х, 9-х і 11-х класів. Наразі випускники початкової, базової та середньої школи не складатимуть такі обов’язкові тестування. Однак після перемоги Український центр оцінювання якості освіти планує розгорнути серію обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Тому вже цього навчального року УЦОЯО проведе пілотування системи Державної підсумкової атестації для учнів після 4-го класу на визначеній кількості учнів. Важливо зазначити, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше навчання учнівства, воно потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.
«Зараз у нас є домовленість про те, що у перспективі намагатимемось повертати ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти: для початкової школи (після 4 класу), для базової школи (після 9 класу) та для випускників зі школи (11 класу). Магістрально ми хочемо забезпечити такий механізм, адже тоді держава отримуватиме інструмент одночасного зрізу знань на трьох рівнях загальної середньої освіти. Це допоможе приймати правильні управлінські рішення щодо вдосконалення тієї чи іншої ланки», — зазначив Сергій Бабак.
Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ, Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.
About the author
Відремонтують старовинну дорогу у центрі міста на Тернопільщині
На Тернопільщині відремонтують частину траси М-19, яка розташована у центрі Теребовлі. Проце керівник ТОДА Тарас Пастух розповів журналістам на брифінгу 17 лютого, де перебувала журналістка "Терміново". "Ми сьогодні з очевидно з ними (іноземними партнерами - Ред. ) працюємо по напрямках відбудови наших доріг. І одним з проєктів, які ми зараз найближчим часом будем реалізовувати, я думаю, більшості з вас відома частина дороги через центр Теребовлі, ...де важко проїхати по тій бруківці. Ми плануємо найближчим часом підписати угоду і отримати фінансування для повністю перекладання цієї частини дороги, для того щоб вона була не тільки для мешканців міста зручною, а це є транзит з Тернополя на Чернівці, відповідно, це є міжнародна траса", - сказав Пастух. Центральна дорога (вулиця Князя Василька) у місті Теребовля (Тернопільська область, Україна) із кам’яною бруківкою має історичне походження, пов’язане з початком XX століття: 🔹 Бруківку на центральній вулиці […]
Чи відбудують санну трасу у Кременці – начальник ОВА Тарас Пастух пояснив
Тернопільська обласна адміністрація не має грошей на ремонт єдиної в Україні дерев'яної санної траси у Кременці. Про це заявив голова ТОДА Тарас Пастух на прес-конференції. "Насправді виклик є тільки один на всю цю історію - це кошти. Сказати, що сьогодні цих коштів є достатньо в обласному бюджеті - ні, я цього сказати не можу - їх немає. Ми не можемо її самостійно поремонтувати. І так я буду говорити про це відверто і щиро. Але є партнери, з якими ми маємо домовленості, підписуємо договори, так ми зараз будемо старатися максимально залучити ресурси. На даний час такого ресурсу в області немає. Це тільки спільна робота має бути", - наголосив Тарас Пастух. Чиновник також додав, що знайомий із ситуацією на трасі, зокрема зі страшними нещасними випадками, які там траплялися. За його словами, попри все трасу варто зберегти. У травні 2023 року на ній […]
До 550 грн за тариф: 18 лютого один з мобільних операторів суттєво підвищує ціни на послуги
До 550 грн за тариф: з 18 лютого lifecell підвищує ціни на популярні тарифи lifecell підвищує з 18 лютого ціни на популярні тарифи — але не для всіх — оператор змінює умови тарифних пакетів «Максі» та «Мега». Про це йдеться на сайті мобільного оператора. Ціни для тарифу "Максі": ▪️270 грн — для номерів, перенесених до lifecell; ▪️350 грн — для ідентифікованих або персоніфікованих номерів; ▪️400 грн — стандартна вартість для всіх інших номерів. Ціни для тарифу "Мега": ▪️550 грн — стандартна вартість для нових абонентів. ▪️При цьому для номерів, перенесених до lifecell або персоніфікованих — 450 та 350 грн відповідно, без змін. Нові умови тарифів «Максі» та «Мега» діятимуть лише для нових абонентів lifecell. Для тих, хто користується ними до 17 лютого 2026 року, ціна не зміниться.
Кадрові зміни в поліції: хто очолив підрозділи на Тернопільщині
У двох підрозділах поліції Тернопільської області відбулися кадрові зміни. Нові очільники заступили на посади в Чортківському районному управлінні та у відділенні поліції №2 міста Зборів. Начальник ГУНП в Тернопільській області Сергій Зюбаненко особисто представив колективу Чортківського райуправління нового керівника. Ним став полковник поліції Сергій Гаврилюк, якого призначено тимчасово виконуючим обов'язки начальника підрозділу. Про це повідомляє пресслужба ГУНП у Тернопільській області. У Зборах нового керівника особовому складу відділення поліції №2 представив заступник начальника - начальник кримінальної поліції ГУНП Олександр Славгородський. На посаду т.в.о. начальника цього підрозділу призначено підполковника поліції Мирона Кольбу.
Брифінг нового начальника ОВА Тараса Пастуха: головні заяви (оновлюється)
У вівторок, 17 лютого, новий очільник ОВА Тарас Пастух проводить брифінг для журналістів. Тема - проведена робота за місяць після призначення на посаду та робочі плани. Журналістка "Терміново" працює на місці події. Головні тези з брифінгу (оновлюється) «Хочу подякувати нашим повітряним силам, які фактично збили майже основну кількість цілей, що йшли по нашій енергетичній інфраструктурі». «Я хочу відійти від сухого, формального формату і говорити з вами по-дружньому — про те, як ми проживемо час, який мені доручили очолювати область». «Я на посаді місяць і хочу поговорити про зміну певних парадигм у роботі обласної адміністрації». «Бізнес, який працює заради процесу, стає банкрутом. Влада, на жаль, може собі дозволяти працювати без результату». «Ми повинні перестати працювати заради табличок і звітів, а почати працювати заради результату». «Кожне управління має розуміти, як в кінці зміниться область у зоні їхньої відповідальності». «Для мене важливо не […]
У Кременецькому суді оголосили вирок у справі вбивства Іринки Мукоїди
У Кременецькому райсуді оголосили вирок у вбивстві 17-річної Іринки Мукоїди, яку жорстоко вбили у червні 2017 року. Суди тривали майже 10 років. Василю Гнатюку присудили 15 років ув'язнення: вирок у справі вбивства випускниці з Вишнівця. Про це повідомляє видання "20 хвилин", журналісти якого перебувають в залі суду. 17-річну Ірину Мукоїду, випускницю школи зі смт Вишнівець (Тернопільська область, Україна), жорстоко вбили у ніч з 25 на 26 червня 2017 року. Тіло дівчини з ознаками насильницької смерті було виявлено 26 червня 2017 року на узбіччі траси у Вишнівці. Після святкування Дня молоді та випускного вечора Ірина не повернулася додому, а наступного ранку її тіло знайшли місцеві жителі. Через кілька днів правоохоронці затримали підозрюваного — юнака на ім’я Василь Гнатюк, якому на момент подій було близько 16 років. Йому інкримінували вбивство та зґвалтування у неприродний спосіб Ірини Мукоїди. Впродовж цього часу судовий розгляд […]
