“Така надбудова – то руйнація”: тернополяни обговорили “реставрацію” Катедри

У креативному кластері Na пошті відбулося обговорення проєкту реставрації Катедри. Небайдужі тернополяни зібрали істориків, музейників, краєзнавців, архітекторів для того, щоб подискутувати про долю найвизначнішої пам’ятки архітектури Тернополя.

Ініціаторкою та модераторкою зустрічі стала Дарця Веретюк.

Серед спікерів:

  • кандидат історичних наук, викладач ТНПУ ім. В. Гнатюка, автор дослідження про Тернопіль Володимир Окаринський;
  • міський голова м. Бережани, архітектор Ростислав Бортник;
  • засновник спільноти Ukraїner, письменник та журналіст Богдан Логвиненко;
  • краєзнавець, музейник, автор книги про Тернопіль Олег Гаврилюк;
  • краєзнавиця, засновниця проєкту «Замки і храми України» та інформаційного ресурсу castles.com.ua Ірина Пустиннікова;
  • військовий капелан, тернополянин Степан Хміль.

Ірина Пустиннікова почала свою лекцію з порівняння тернопільського монастиря з іншими монастирями домініканців, які є в Україні. На її думку, збереглися усі архітектурні плани, тому придумувати для реставрації нічого не потрібно.

Втім, практика добудови поширена в Україні. У Мурафі (Вінниччина) та Кам’янці-Подільському (Хмельниччина) теж добудували по два поверхи, і нічого тим, хто відповідальний за таку добудову, не було. Тому перспективи по Тернополю невтішні.

“Дарця Веретюк попросила мене розказати про особливості домініканських кляшторів в Україні. Я з’язалася з своєю давньою знайомою, людиною, котра знає про архітектуру домініканців на наших теренах найбільше. Це пані професорка мистецтвознавства Наталія Урсу, котра свого часу захистила з цієї проблематики докторську дисертацію. Вона підтвердила мої здогади: не можна казати про якісь спільні риси у різних монастирських комплексах, бо всі вони підпорядковувалися, по-перше, архітектурній моді, рельєфу, я ще й додам — фінансам фундаторів. Бо домініканський монастир може бути дуже різним. Це може бути Ла Туретт від Ле Корбюз’є у Франції — бруталізм, геометрія, підкреслена важкість і монументальність. Загальних стандартів нема.
Цитата з Н. Урсу: “Для більшого розуміння концептуальних ідей отців щодо архітектоніки орденських споруд необхідно звернутися до Книги конституції та наказів ордену братів-проповідників, де написано: «Наші монастирі, уникаючи всього, що непотрібно і що справляє  розкішний вигляд, повинні бути скромними і підпорядкованими цільовому призначенню, а також влаштовані згідно зі звичаями місця і часу, щоби нікого не згіршувати». Орден – згромадження людей, які шлюбували убозтво, – повинен був дотримуватися скромності навіть в оснащенні храмів”.
Фото Ірини Пустиннікової
Тут під час реставрації не треба домислювати нічого за автора, бо відомо, чого саме хотів автор. Це не сховане за сімома печатками, ці матеріали друкувалися, вони доступні. Найкраще вони представлені у 16 томі “Костелів і кляшторів римокатолицьких давнього руського воєводства” (Краків, 2008) — я думаю, люди, котрі придумували ревалоризацію, з цією книгою знайомі, а якщо ні — я залюбки їм перефотографую сторінки з неї, присвячені тернопільським домініканцям.
Тобто моя думка така: не треба придумувати велосипед там, де є доступні всі потрібні історичні матеріали. Це перше. І друге — церква у світській державі не має жодної монополії на об’єкти, у яких перебуває, якщо ці об’єкти є пам’ятками. Церква служить громаді, а пам’ятки — надбання всього народу. Свідомо спотворювати Тернопіль, у котрому і так ДУЖЕ мало архітектурної спадщини, можуть лише злочинці і дуже нехороші люди”, – згодом написала Ірина Пустиннікова на своїй сторінці у соцмережах.

 

Міський голова Бережан Ростислав Бортник, який є архітектором, розповідав про альтернативи реконструкції, опираючись на досвід інших європейських міст.

Вважає, що ті 2 поверхи є досить великими, хоча церква дійсно потребує великої кількості приміщень. На його думку, добудовувати поверх не потрібно, а якщо вже зовсім не вистачає місця, то можна підняти дах максимум на 1 метр чи змінити кут нахилу даху, щоб на верхньому поверсі можна було сформувати нові приміщення.

“Погодьтеся, те що зробив пан Вербовецький, то не є вершиною архітектурного смаку”, – каже Дарця Веретюк. В інших країнах реставрація відбувалася у бік спрощення, а у випадку Катедри – це поєднання псевдоісторичності із сучасністю, а не симбіоз старого і сучасного.

Міський голова Бережан не погодився з цією думкою, що викликало обурення у присутніх.

“Тернопіль виглядає огидно! Для чого їм ще 1200 квадратних метрів? Ми абсолютно не знаємо, що тут планується (на добудованому третьому поверсі, – ред.). Там можуть бути квартири, і це буде найдорожча нерухомість у Тернополі”, – каже тернополянка, яка була присутня на зустрічі.

На це Бортник відповів, що реставрувати і добудовувати можна, проте не настільки. Така надбудова – то є руйнація. Але головною проблемою стало те, що організаторам цієї реконструкції потрібно було зібрати громадські обговорення, різних архітекторів, створити конкурс і так далі.

Церква не може одноосібно приймати такі рішення

Краєзнавець та музейник Олег Гаврилюк розповів, як будували Катедру, кому належить проєкт спорудження пам’ятки та монастиря.

За його словами, ділянка, де стоїть Катедра, – це історичний центр Тернополя. І,  за законом, реставратори перед початком робіт повинні були провести археологічні дослідження.

“Там, де зараз є гойдалки біля 3 школи, на вуличці між Катедрою та навчальним закладом, є старовинний некрополь”, – каже Олег Гаврилюк. Там є старовинні поховання, які відносяться до 18 століття. Скільки їх, невідомо, проте у 70-х роках, коли там проводили централізоване опалення, знайшли щонайменше один людський кістяк. Частина поховань там і залишаються, тому потрібно проводити археологічні дослідження.

Історик та краєзнавець Володимир Окаринський розповів про те, наскільки старовинним є Домініканський костел, як відбувалося його будівництво та багато іншого. Зокрема, він розказав про єзуїтів, їхню гімназію, яка функціонувала в стінах монастиря, а також відомих постатей – вихованців навчального закладу. Також провів історичну довідку щодо відомих постатей, які працювали над спорудженням та розписом костелу.

“Усі ці імена мають бути на стінах костелу”, – каже Окаринський.

About the author

пиво
trending_flat
Творець легендарного “Жигулівського” народився на Тернопільщині: тепер його спадщину відроджують у Козові

У селищі Козова на Тернопільщині варять пиво, яке тримає в собі історію цілої епохи. Тут народився Альфред фон Вакано - австрійський дворянин, який подарував світу легендарне "Жигулівське" пиво і заснував найбільшу броварню в Росії. Сьогодні в його рідному місті місцевий підприємець Володимир Ярема, засновник "Козівської  ремісничої броварні", відроджує древні пивоварні традиції. Тож розповідаємо, як у Козові повертають автентичний смак Галичини. Австрійський дворянин з Козови, який змінив історію пивоваріння в Росії 12 травня 1846 року в Козові народився Альфред фон Вакано - людина, яка згодом прославила це маленьке містечко на весь світ. Його батько Філіп керував землемірчою експедицією, описував землі Козови, а мати походила з відомого австрійського роду баронів Стедліх. Після повернення до Відня хлопець здобув освіту у Віденській комерційній академії, навіть встиг повоювати в австро-прусській війні 1866 року. У 80-х роках ХІХ століття фон Вакано став першим, хто почав варити […]

пожежа
trending_flat
На Зборівщині виникла пожежа на господарстві

На Тернопільщині виникла пожежа на господарстві. Загорілась господарська будівля. Про це повідомляють у пресслужбі ГУ ДСНС у Тернопільській області. "1 грудня о 06:18 до оперативно-диспетчерської служби надійшло повідомлення про пожежу в селі Грабківці Зборівської територіальної громади. Загоряння виникло в господарській будівлі на площі 16 кв. м. Завдяки злагодженим та професійним діям бійців ДСНС пожежу було оперативно ліквідовано, а будівлю врятовано від повного знищення. З настанням холодів кількість пожеж у житловому секторі та господарських спорудах традиційно зростає. Найчастішими причинами стають порушення правил експлуатації пічного опалення, перевантаження електромережі та необережне поводження з вогнем", - йдеться у повідомленні.

trending_flat
Йому було лише 23. На Щиті повертається доброволець Володимир Демчишин

Йому було лише 23 роки. Він повернувся з-за кордону, аби піти добровольцем на фронт, коли почалось повномасштабне вторгнення росіян. На жаль, життя воїна Володимира Демчишина обірвалось надто рано. Про втрату бійця повідомив очільник Великоберезовицької громади Олег Кохман на своїй сторінці у соцмережах. "Сумна звістка чорною птахою прилетіла у Великогаївську громаду. Кривава війна обірвала життя зовсім юного Володимира Васильовича Демчишина (30.07.2001 р.н) із Великих Гаїв. Йому було лише 23. Володя був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі. У лави Збройних Сил України хлопець пішов у березні 2024 добровольцем, сумлінно виконував свій обов'язок, обіймаючи посаду старшого стрільця-оператора. Він з тих, хто не знав страху, завжди готовий прикрити побратима і до останнього подиху був вірним присязі. 9 липня 2025 батьки отримали сповіщення, що їх Володя - зник безвісти. Майже 5 місяців болючого очікування тривожили родину та громаду, і […]

Кременецький замок
trending_flat
У Кременці знайшли справу про ката, який урятував цілительку від смерті

У Кременці 1759 року місцевий кат відмовився виконувати вирок суду і втік разом із засудженою. Адвокат з Кременця Віталій Сідоров виявив у архіві справу про звинувачення 34-річної Марцини у чаклунстві. Жінку судили за те, що вона лікувала людей травами без дозволу церкви та тримала вдома наперстянку і полин. Сусіди свідчили, що Марцина лікувала рани незрозумілою маззю, а після її доторку до хворого немовляти дитина одужала. Громада вважала це неприродним. На суді двоє райців запропонували «випробування водою», але суддя Остап Рудзінський відхилив цю пропозицію. Кат Шаркан, відомий своєю суворістю, несподіваної відмовився виконувати вирок. За словами дослідника, коли Марцина сказала: «Я нікого не кривдила. Якщо ви шукаєте винну - знайдіть того, хто вас лякає, а не того, хто лікує», кат поклав на стіл полиновий вузлик. Це означало відмову від виконання вироку. Судді припинили засідання і не оголосили вироку. У документах є запис […]

ДТП
trending_flat
На Зборівщині у страшній аварії загинув молодий чоловік

На Зборівщині сталася аварія з летальними наслідками. У ДТП загинув молодий чоловік, уродженець Луганської області. Про це інформують у пресслужбі тернопільської поліції. "Аварію зі смертельними наслідками зареєстрували слідчі Зборівського відділення поліції 29 листопада о 1:25. Водій Peugeot 405, житель Львова, поблизу села Метенів Зборівської громади збив пішохода. Потерпілий - уродженець Луганської області 1989 року народження. Чоловік знаходився на проїжджій частині дороги, а в результаті отриманих травм - загинув на місці ДТП. За даним фактом слідчі поліції відкрили провадження відповідно до частини 2 статті 286 Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні поліції. Нагадаємо, "Терміново" повідомляло, що у моторошній аварії на Кременеччині загинув 15-річний хлопець.

алабай
trending_flat
Прив’язали і покинули. У Чорткові рятують породистого собаку (відео)

У Чорткові волонтери шукають нових господарів для алабая, якого колишні власники залишили на смітнику. Собаку знайшли прив'язаною мотузкою до дерева. Про це розповіла волонтерка Юлія у спільноті «Чортків Безпритульні Тварини». Жінка пояснила, що тварина – самка віком близько п'яти-шести років. «Собаку породи алабай прив'язали мотузкою до дерева на смітнику… Це дівчинка. Вік 5–6 років. Дуже добра і спокійна і лагідна», – написала волонтерка. Собаку стерилізують перед передачею новим господарям. Волонтери готові доставити тварину у Тернопільській та сусідніх областях. Усі, хто хоче допомогти, можуть телефонувати за номером 095 082 22 12.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025