Юрій Машта, Володимир Денисюк, Олександр Гуцало, Сергій Мороз, Володимир Батовський, Іванчук Василь. Усі вони – героїчні хлопці Лановеччини – загинули за Батьківщину. Страшна біда нависла над Лановеччиною, адже за тиждень до рідної землі надійшло аж 6 трагічних звісток про смерть Героїв, цвіту нашої нації.
Усі вони вирушили в останню дорогу до рідного дому, де із захисниками попрощалися або прощатимуться вбиті горем батьки, діти, брати і сестри, востаннє прийдуть сусіди, друзі, односельці.
Машта Юрій Ростиславович
Машта Юрій Ростиславович народився 7 грудня 1986 р, жив у селі Синівці.
“Водій 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 десантно-штурмового батальйону, який був призваний на військову службу 15.09.2022 року, загинув 18 червня під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звʼязку з військовою агресією російської федерації.
У захисника залишилась дружина, син та дочка. Висловлюємо щирі співчуття сімʼї загиблого. Вічна памʼять”, – повідомляють у Борсуківській громаді.
Сьогодні тіло Героя зустрінуть у селі Борсуки.
Володимир Денисюк
“Остання дорога до рідного дому… На колінах зустрічали нашого воїна, з розпачем та сльозами, встеляючи дорогу квітами… Велика сімʼя чекала найріднішого із війни, але біда не оминула їх дім. Володимир повернувся із війни Героєм на вічний спочинок”, – йдеться у повідомленні громади.
Володимиру Денисюку був всього 31 рік. Він загинув 16 червня в результаті мінометного обстрілу під Малою Токмачкою Запорізької області. Володимир був оператором відділення безпілотників розвідувального взводу 2 механізованого батальйону.
Сьогодні, 25 червня, тіло Героя привезли на Тернопільщину і поховають в рідній землі.
Олександр Гуцало
Житель села Великі Кусківці Борсуківської громади Олександр Гуцало загинув у Запорізькій області.
Трaгiчну звicтку повiдомили нa cторiнцi Крeмeцької РДA. “Боєць був водiєм 3 cтрiлeцького вiддiлeння 3 cтрiлeцького взводу 1 cтрiлeцької роти вiйcькової чacтини A****”.
Мороз Сергій Миколайович
Солдат Сергій Мороз загинув на Запоріжжі 08 червня – його життя обірвала ворожа артилерія. Сьогодні ж Лановецька громада провела його востаннє рідним селом Волиця до місця вічного спочинку.
«Нам залишається молитись, щоб він попав в царство Боже, бо пекло він вже бачив на землі. Через священничі уста загиблий дякує усім, хто прийшов проститись з ним, а особливо своїм рідним, які вже ніколи не зможуть обійняти батька, чоловіка, брата…», – зазначили священнослужителі.
Сусіди та знайомі згадують, що Сергій Мороз завжди був усміхненим, бачив радість у тих речах, які інші вважали недоречними. Боляче від того, що він вже ніколи не зможе побачити Перемогу України, за яку боровся та віддав своє життя.
Солдат Сергій Мороз став на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення. Він мав великі плани після Перемоги, любив своїх трьох дітей та бачив у людях лише найкраще. Однак, 08 червня ворожий обстріл обірвав його життя на Запорізькому напрямку. Сьогодні ж він повернувся до рідного дому на щиті.
Володимир Батовський
Молодий солдат Володимир Батовський із села Білозірка загинув під Бахмутом.
Пекельне жорно війни не дає оговтатись від численних втрат для нашого краю. Сьогодні ще одна трагічна звістка сколихнула громаду – у Бахмутському районі загинув молодий солдат Володимир Батовський із с. Білозірка.
Командир відділення кулеметного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А4053 отримав поранення несумісне з життям 21 червня під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника.
Йому назавжди буде 26. Всього лише 26…
Іванчук Василь Сергійович
Василь Іванчук із с. Нападівка (04.08.1995) загинув біля села Затишшя Пологівського району Запорізької області від осколкових поранень, не сумісних із життям.
Вічна пам’ять усім, хто загинув за Україну. Слава Героям.
About the author
У Бучацькій громаді лисиця зі сказом покусала людину
У селі Дуліби, що на Бучаччині, підтверджено випадок сказу у лисиці. Вона зайшла у двір та покусала людину. Про це повідомили у Бучацькій міській раді. "23 червня 2026 року до жителя села Дуліби забігла агресивна лисиця. Під час спроби відігнати її чоловік отримав укуси. Тварину було ліквідовано, після чого спеціалісти Бучацької дільничної лікарні ветеринарної медицини відібрали патологічний матеріал та направили його на дослідження. За результатами лабораторних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 29 червня 2026 року підтверджено, що лисиця була хвора на сказ. Постраждалий проходить курс антирабічної вакцинації," - йдеться у повідомленні. Від 2 липня 2026 року у селі Дуліби запроваджено карантин.
На березі було не проштовхнутися. Як раніше виглядав елітний курорт Тернопільщини (архівні фото)
Пальми над Дністром, нудистський пляж, потяг-люкс із Варшави та відпочивальники, які приїжджали сюди здалеку. Так виглядав курорт, який колись порівнювали з Флоридою та Палм-Біч — а сьогодні про нього нагадують лише архівні фото. Ще менше ста років тому на пляжах Заліщиків справді не було де яблуку впасти. Місто, що фактично є півостровом у глибокому яру Дністра, дев'яносто років тому вважалося престижним курортом Європи. Курорт, який змагався з Австро-Угорщиною та Європою за увагу туристів Своєю популярністю Заліщики завдячують унікальному мікроклімату: місто розташоване в долині Дністра, оточене вигином річки, що створило особливий, схожий на середземноморський клімат, який здавна сприяв розвитку виноградарства й садівництва. Завдяки зручному залізничному сполученню, яке з'явилося наприкінці ХІХ століття, місто увійшло до трійки найпопулярніших курортів Австро-Угорської імперії. Справжній розквіт настав у міжвоєнний період. У 1920–30-х роках береги Дністра почали активно забудовувати пансіонатами — їх звели кілька десятків, а місцеві […]
Перекидало лавки через двір і зносило дітей: все про наслідки негоди на Кременеччині
Потужна злива, що обрушилася на Кременецьку громаду ввечері 2 липня, наробила лиха відразу в кількох селах. У Бонівці вихор перекидав гойдалки через подвір'я, у Горинці стрімка течія мало не забрала життя трьох дітей. Влада вже проводить комісійний обхід постраждалих господарств, а рятувальники й досі отримують слова подяки від врятованих родин. "Терміново" розповідає все, що відомо про наслідки негоди станом на зараз. Що сталося 2 липня близько 17:00 на Кременеччину налетіла негода з сильним вітром і зливою. Найбільше постраждали села Бонівка та Горинка Кременецької територіальної громади: там зривало дахи, валило дерева, пошкоджувало лінії електропередач і підтоплювало будинки. Стихія в Бонівці За словами очевидців, вихор у Бонівці був настільки потужним, що перекидав гойдалки з одного подвір'я на інше. Одна з місцевих жительок опинилася безпосередньо в епіцентрі негоди — за її словами, вихор закрутив її з такою силою, що жінка не одразу зрозуміла, […]
На головному стадіоні Тернополя повністю замінюють покриття (відео)
На Тернопільському міськомустадіоні імені Романа Шухевича стартував демонтаж старого газону — техніка зняла трав'яне покриття повністю. Роботи є частиною масштабної модернізації головного ігрового ядра арени, повідомляють на сторінці "Нива Тернопіль". Покриття стадіону планують оновити відповідно до сучасних стандартів. Техніка та фахівці демонтували старий натуральний трав'яний газон, який за останні роки значно виснажився через постійні навантаження. Кадри з демонтажу оприлюднила «Нива Тернопіль» — на відео видно повністю зняте покриття поля. Стан газону на головному стадіоні неодноразово критикували вболівальники та журналісти — під час матчів Першої ліги поле подекуди виглядало як земля без трав'яного покриву. Нагадаємо, нещодавно "Терміново" писало, що на початку 2025 року єдину в місті арену з професійними біговими доріжками передали в оренду ФК «Нива» на 15 років - під обіцянку залучити 100 мільйонів гривень інвестицій. Натомість замість модернізації тернополяни отримали фактично закритий об'єкт: вхід для звичайних мешканців суттєво обмежили. […]
Мати з Тернопільщини вирушила майже до передової, розшукуючи зниклого сина (відео)
Понад рік родина Січкунів з Тернопільщини живе на межі надії та невідомості. Їхній син Назар, боєць 37-ї окремої бригади морської піхоти, зник безвісти під час бойового завдання на Волноваському напрямку. Мати самотужки вирушила на Донеччину на пошуки сина, а батько, який теж воював, не пережив цієї звістки. Дім батьків досі зберігає пам'ять про Назара — туї та яблуня в саду, посаджені ним ще підлітком разом з батьком, особисті речі в кімнаті, прапор морської піхоти, конспекти з домедичної допомоги та військові записи. Про історію родини Січкунів розповіло Суспільне Тернопіль. Контракт зі Збройними силами Назар підписав у 23 роки — щоб служити поруч із батьком, який на той час уже захищав країну. Проходив службу в 37-й бригаді морської піхоти, виконував завдання на Донеччині. Останнє відео, яке бачили рідні, — Назар із побратимами прямує на позиції біля Розливу на Волноваському напрямку. Після цього […]
На Тернопільщині сильно обмілів Дністер (фото)
На Тернопільщині сильно обміліла річка Дністер. Про це повідомляють місцеві жителі. Зокрема, житель Чортківщини Зореслав Кумпан опублікував в групі "Люблю Заліщики - Love Zalischyky - Lubię Zaleszczyki !" фото обмілілої річки. "Дністер пересихає. Чекає дощу", - пише Зореслав. Ганна Костів-Гуска пише: "Річка заростає водорослями...нижче по течії... Екологічна катастрофа...". Ймовірно, причиною пересихання колись повноводної річки є мінімум опадів та сильна спека.
