Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Трагедія у Петрикові: загинув 28-річний чоловік
На Тернопільщині трагічно загинув 28-річний чоловік. Про випадок повідомили у поліції Тернопільської області. "Близько 14:00 на прилеглій території до садового товариства "Світанок" отримав травми не сумісні із життям 28-річний житель села Забойки. На місце події виїжджали правоохоронці та медики. Лікарі бригади екстреної медичної допомоги констатували смерть потерпілого. У ході перевірки поліцейські з'ясували, що чоловік допомагав знайомому зрізати дерево. За попередніми даними, під час повалення дерева обвалилися сухі гілки, одна з яких впала на потерпілого. Отримані травми виявилися несумісними з життям - чоловік загинув на місці події," - йдеться у повідомленні. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 ККУ з позначкою "нещасний випадок".
Скандал з затриманням забудовника у Тернополі: як підробляли документи і рили котлован у центрі міста
У Тернополі судитимуть забудовника, який побудував будинок в історичному центрі Тернополя та знищив унікальний археологічний шар міста 16-18 століть під виглядом звичайної реконструкції будинків. Як повідомляє "Терміново" з посиланням на прокуратуру Тернопільської області, підозру отримали четверо: сам забудовник, його родичка-співвласниця ділянки, архітектор та ексдепутат міської ради. Всі - причетні до незаконної схеми. Що сталося Чоловік організував будівництво багатоквартирного будинку в історичному центрі Тернополя - на вулиці Над Ставом. Щоб обійти закон, будівництво замаскували під реконструкцію приватних садиб. Весною 2021 року на двох суміжних ділянках почали масштабні земляні роботи з важкою технікою. Викопали котлован глибиною 3 метри - і повністю знищили ґрунт разом з археологічним культурним шаром. Документи підробили, від археологів відмовилися Ділянки знаходяться в межах історичного ареалу та охоронних зон пам'яток культурної спадщини. Державні органи заздалегідь попередили підозрюваних про особливий режим використання цих земель. Попри це, у проєктну документацію внесли […]
SMS OTP: як працює двофакторна аутентифікація для захисту користувачів
Паролі губляться, повторюються, зливаються під фішингові листи. І ось момент істини: ще один крок захисту не розкіш, а обов’язок. SMS OTP це простий спосіб додати другий бар’єр без зайвих інструкцій для користувача. Код приходить у звичні повідомлення, підтверджує саме цю сесію і саме цю дію. Мінімум тертя, максимум користі. SMS OTP працює як додатковий фактор у парі з логіном і паролем. Сервіс просить ввести одноразовий код, що дійсний кілька хвилин, і звіряє його зі своїм записом. Якщо все збігається, доступ відкривається або ризикова дія дозволяється. Якщо ні, спроби обмежуються і підключається захист від перебору. Як 2FA виглядає під капотом Структура проста, але дисциплінована. Користувач вводить пароль, система оцінює ризик сесії, генерує одноразовий токен та відправляє його через SMS шлюз. Код прив’язаний до конкретного користувача, дії та короткого TTL. На валідації сервіс звіряє токен, ліміт спроб, актуальність часу і гасить код після використання. […]
Життя без гаджетів: як захопити дитину корисними розвиваюльними іграми вдома
Надмірне споживання цифрового контенту знижує здатність дітей до тривалої концентрації, що робить цифровий детокс необхідним елементом режиму дня. Розвиток когнітивних навичок та логіки найбільш ефективно відбувається через фізичну взаємодію з об’ємними предметами. Заміна екранного часу на роботу з реальними структурними елементами стимулює аналітичне мислення та фокусування уваги. Тренування дрібної моторики та просторового мислення Тактильний контакт із дрібними деталями безпосередньо впливає на формування нових нейронних зв’язків у корі головного мозку. Робота зі складними формами вимагає від дитини підключення просторового мислення та планування послідовності дій для досягнення результату. Для складання рухомих механічних моделей використовують металевий конструктор, такі набори представлені за адресою https://rozetka.com.ua/ua/building_kits/c97420/material=8797/. Робота з гвинтовими з’єднаннями розвиває точність рухів та розуміння базових принципів механіки. 3 правила організації домашньої ігрової зони Ефективність розвивальних ігор залежить від правильної підготовки простору. Порушення ергономіки призводить до швидкої втоми дитини та зниження інтересу до процесу конструювання. Для облаштування […]
На Тернопільщині військовий заявив про замінування ТЦК
На Тернопільщині чоловік зателефонував до поліції з повідомленням про замінування ТЦК. Зокрема, він сказав, що заміноване приміщення у місті Ланівці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Фахівці ретельно обстежили будівлю та прилеглу територію - жодних вибухонебезпечних предметів не було виявлено. У ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу зловмисника. Ним виявився 24-річний житель Кременецького району. Як з’ясувалося, чоловік є військовослужбовцем та перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини", - йдеться у повідомленні. У поліції також зазначили, що фігуранта затримали в порядку статті 208 ККУ. Під час обшуку його місця проживання виявили 35 набоїв доавтомата Калашникова. Чоловіку повідомили про підозру за двома статтями - ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального […]
У Тернополі відзначають Обливаний понеділок: традиції, жарти та народні звичаї
У Тернополі сьогодні відзначають Обливаний понеділок - другий день після Великодня, який у народі супроводжується веселими звичаями та водяними забавами. Зранку молодь і діти виходять на вулиці, щоб обливати одне одного водою. За традицією, найбільше «дістається» дівчатам — вважається, що це приносить їм здоров’я та красу. З Обливаним понеділком пов’язані й народні прикмети: якщо цього дня облити людину водою — вона буде здоровою протягом року; чим більше води — тим більше щастя і достатку; вважається, що вода цього дня має очищувальну силу; якщо день теплий і сонячний — літо буде погожим; не варто ображатися на обливання — це вважається доброю прикметою.
