Старовинна дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, якій майже 400 років збереглася у невеличкому мальовничому селі Старий Почаїв. Храм почали будувати ще у часи пр. Іова Почаївського. Згідно з історичними джерелами та архівними матеріалами одним із священників цього храму згадується Яків Залізо, родич відомого Почаївського ігумена. У березні 1642 року він звертався до Кременецького суду зі скаргою на приставника шляхтича Андрія Фірлея, Стефана Кгалензовського за оскверніння Святих Дарів і знущання над самим священнослужителем.
Парафіяльна старопочаївська церква збудована без єдиного залізного цвяха і посвячена в 1743 році (є інформація про 1746 рік, коли церкву перебудували з триверхої на одноверху, на охоронній таблиці на стіні церкви вказано 1643 рік), – розповідають “Дерев’яні церкви західної України”.
У 1882 році дахи церкви покриті бляхою. На початку 1890-х років гонтове покриття пофарбоване масляною фарбою, стіни церкви мальовані білилами. Покриття дзвіниці у той час також було під ґонтами.
З 1961 до 12 лютого 1989 року храм був зачиненим. У 2013 році святкували 370-ліття з часу побудови церкви. Належить до пам’яток архітектури національного значення.
Церква розташована в центральній частині Старого Почаєва, недалеко на схід від цвинтаря і на північ від місцевої школи, на схилі. Складається з трьох зрубів, завершена одним верхом.
До основної конструкції прилягають дві прибудови: з півночі до вівтаря ризниця, з заходу до бабинця – присінок. Напроти входу до церкви з заходу збереглася дерев’яна двоярусна дзвіниця.
