Після того, як у Тернополі демонтували пам’ятник Пушкіну, у Кременці знову підняли питання про зняття пам’ятника Максиму Горькому. Він встановлений у сквері на одній із центральних вулиць міста. Деякі тернопільські видання уже встигли пожартувати, ніби там височіє постать сталіна. І хоча це не відповідає дійсності, російський письменник Пєшков (справжнє прізвище – авт.) теж ніколи не вирізнявся любов’ю чи повагою до України. Усе українське він зневажав, а мову називав “нарєчієм”.
Вулицю, яка мала прізвище російського письменника, ще два роки тому перейменували. Тепер колишня Горького – Андрія Пушкаря – відомого на весь світ армреслера з Кременця, який трагічно загинув у ДТП.
Як розповіла “Терміново” депутат Кременецької міської ради Зоя Карп`юк, зараз працює спеціальна тимчасова комісія, яка займається питаннями декомунізації.
- Днями відбудеться засідання комісії і на ньому йтиметься не лише про цей пам’ятник Горькому. Уже давно до мене зверталися кременчани із пропозицією та проханням перейменувати вулиці Акімова та Ватутіна. Також будемо вивчати – де ще можливо лишилися пам’ятні дошки з радянських часі, що робити з радянськими мозаїками у центрі міста, – каже депутатка.
Тим часом, як міська рада збирається поставити крапку у питанні декомунізації у Кременці, не усі мешканці підтримують ідею демонтажу пам’ятника Горькому.
Жителі прилеглих до скверу вулиць поставили там лавки і навіть обклали плиткою постамент під пам’ятником. Комунальники висадили декоративні кущі, підтримують там лад.
Місцеві кажуть, що не проти демонтажу за умови, що там встановлять щось інше.
- Кілька років тому ми навели лад у сквері, поставили лавки. Долучилися й місцеві комунальники, які допомагають усе це підтримувати. Мешканці наших вулиць, що біля скверу, не є категорично проти демонтажу. Але ми й не хочемо, щоб там височів порожній постамент, або був зруйнований. Адже люди все ж працювали, витратили свої кошти. Розумію, що зараз це не вчасно, але було б добре, якби згодом на місці Горького з`явилося б, наприклад, погруддя Андрію Пушкарю, прізвище якого носить прилегла до скверу вулиця, – каже мешканка однієї з прилеглих вулиць Галина Мельник.
У мирний час з приводу згаданого питання, найімовірніше, провели б громадські слухання, демонтаж пам’ятника обговорювали б, наводили б аргументи. Але у нас війна. Тож сьогодення вимагає швидких іноді кардинальних рішень. Як, наприклад, зробили із Пушкіним у Тернополі.
