Днями у соцмережі опублікували офіційне звернення дирекції Кременецького академічного ліцею ім. Уласа Самчука. У ньому просять підтримати клопотання до Тернопільської обласної ради про передачу закладу освіти приміщення колишньої ЗОШ №2 для подальшої реконструкції під навчальний корпус закладу освіти (корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука). Цей документ активно обговорюють серед громадськості міста. Одні кременчани вважають, що реставрувати будівлю недоцільно, інші – за те, щоб зберегти пам’ятку архітектури ХІХ століття місцевого значення.
Ця історія почалася понад 30 років тому. Тоді ЗОШ №2 зі столітньої споруди на вулиці Б. Харчука, 24 у Кременці перевели в інше приміщення. Відтоді будівля стоїть порожньою. “Розібрати реставрувати не можна”. Де ставити кому у цій суперечливій історії, спробувало з’ясувати “Терміново”.
Споруда колишньої школи понад 30 років стоїть порожньою
“Звертаємося до Вас із проханням підтримати клопотання дирекції ліцею та Кременецької міської ради до обласної ради про передачу закладу освіти приміщення колишньої ЗОШ №2 для подальшої його реконструкції під навчальний корпус закладу освіти (корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука). Це можна зробити у приймальні ліцею. Дуже просимо до вівторка підійти в ліцей і підтримати. Будемо вдячні Вам.
Підписати можуть не тільки батьки учнів ліцею, а будь-який мешканець громади. Підтримайте ліцей, долучивши своїх друзів і знайомих. Будівлі колишньої ЗОШ №2 передадуть з комунальної власності Тернопільської обласної ради у комунальну власність Кременецької ТГ.
Цю будівлю використовуватимуть як приміщення навчального корпусу Кременецького академічного ліцею імені Уласа Самчука.
Рішення вже підтримали на засіданні комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, зв’язку, туризму, курортно-рекреаційної та зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської обласної ради.
З повагою, дирекція ліцею”.
Це звернення на сесії уже підтримали 32 з 34 депутатів Кременецької міської ради. Не проти передання у комунальну власність й голова громади Андрій Смаглюк.
- Що саме робити з цією спорудою, потрібно вирішувати, коли вона уже буде у власності громади. Треба консультуватися з проектантами, тоді розглядати варіанти. Але однозначно будівля має бути у власності громади, – каже міський голова.
Необхідність у додатковому приміщенні у ліцею справді величезна. Це помітно уже при вході в центральний корпус. Учительська тепер розташована у колишньому гардеробі, спортзалу у навчальному закладі фактично немає, класи маленькі, наповнюваність велика.
Передачу споруди ліцею в обласній раді розглядали уже чотири рази
- При проектній потужності 210 учнів ми сьогодні маємо 315 дітей. Класи дуже перевантаженні. Середня наповнюваність 26 учнів у класі, є й по 32 учні, – розповідає директор ліцею Анатолій Аврамишин. – На офіційному рівні питання про передачу споруди у наше користування розглядається упродовж трьох років. Процес розпочався, коли ліцей був у власності Кременецької районної ради. На сесії Тернопільської обласної ради це питання розглядали уже чотири рази. Наразі Кременецька ОГПА ім. Тараса Шевченка, до якої належить ця споруда, готова відмовитися від неї на користь ліцею.
Говорить директор і про те, що свого часу розпочали часткове відновлення будівлі. Перекрили дах, замінили міжповерхові перекриття, зробили перегородки. Певний час споруда належала ліцею.
23 роки тому приміщення передали рішенням Кременецької районної ради педагогічному коледжу, який на той час проходив атестацію для підвищення рівня акредитації.
Закладу просто не вистачало навчальних площ. Певний час туди планували перенести факультет іноземних мов. Але задум так і не реалізували.
- Три роки тому споруду обстежувала будівельна компанія “Грант проект” (м. Дубно, Рівненська обл.). Тоді її стан не був безнадійним. Вартість відбудови оцінили приблизно у 18-20 млн грн. На сьогодні кошторис реконструкції може сягати й 30 млн грн. Зрозуміло, що таку суму на себе не візьме ні громада, ні, тим паче, ліцей.
- Єдиний вихід з ситуації – це Фонд регіонального розвитку. Ми не бралися б за це, якби не було якихось попередніх домовленостей про можливість фінансування реконструкції з державних коштів. Від громади тоді буде потрібне співфінансування, – зазначає Анатолій Аврамишин.
Реконструювати дорожче, ніж спорудити нове, – кажуть будівельники
Оптимізму Анатолія Аврамишина щодо реконструкції не поділяє місцевий забудовник, який живе по сусідству з історичною спорудою, Віктор Зеленков.
- Навряд чи доцільно та логічно братися за реконструкцію цієї споруди. Вона не задіяна уже понад 30 років. Там сирість, стіни у грибку, перший поверх заглиблений у землю. Немає жодних комунікацій – ні води, ні світла, ні каналізації. Будівля складається з двох частин – старої та нової (прибудована пізніше), між ними утворилася тріщина, – каже Віктор.
Згадує забудовник й два нещасні випадки, що сталися у закинутій будівлі.
- За моєї пам’яті там сталися два нещасних випадки. Лише 3-4 роки тому сусіди домоглися, аби перший поверх закрили по всьому периметру, щоб заблокувати у приміщення доступ. На мою думку, споруду краще розібрати і на цьому місці побудувати новий, сучасний корпус. Відверто кажучи, навіть не знаю, чи хтось з місцевих будівельників узявся б саме за реконструкцію. Адже, зважаючи на стан будівлі, не можна дати жодних гарантій щодо її надійності та тривалості подальшої експлуатації.
У будівлі сталися два смертельних нещасних випадки
Якщо звучить сума 18-20 млн грн, то можемо провести аналогію із будівництвом реабілітаційного центру, яке зараз триває у Кременці. 650 тис євро – це близько 20 млн грн. Виходить, збудувати нове дешевше, ніж ремонтувати старе. Не знаю, хто взяв би на себе відповідальність за таку роботу, – міркує Віктор Зеленков.
Дещо іншої думки заступник управління соціально-економічного розвитку територій Кременецької РДА Володимир Голод. Він переконаний, що історичну споруду, у якій була жіноча гімназія, а згодом школа, ще можна реанімувати. Принаймні, стан будівлі мають оцінити фахівці.
Такого більше не побудують, культурну спадщину варто берегти, – переконаний архітектор
- Робити певні припущення щодо доречності реконструкції чи її беззмістовності не зовсім коректно наразі. Організація, яка має сертифікат на проведення інжинірингових робіт, робить визначення технічного стану будівлі перед виготовленням проектно-кошторисної документації на реконструкцію. Моя думка – варто максимально зберегти культурну спадщину, такого більше не побудують, – каже Володимир Голод.
Яка доля чекає на пам’ятку архітектури, де навчатимуться ліцеїсти, які разом із вчителями зараз тісняться у маленьких класах, наразі невідомо.
Перший крок у розв’язанні цієї ситуації повинні зробити в обласній раді. Чи підтримають депутати звернення та чи передадуть старовинну споруду у комунальну власність Кременецької громади з п’ятого разу, стене зрозуміло ближчим часом.
А доти будівля як привид з минулого нагадує про багатовікові освітні традиції у Кременці й спорожнілими вікнами запитує: а що далі?
About the author
Діти – 8 грн, пенсіонери -10, решта -15: у Кременці знову підняли тариф на проїзд
Раніше "Терміново" повідомляло, що у Кременці планували підвищити тариф на проїзд у громадському транспорті. Розмови про це велися давно - перевізники вимагали збільшення від 12 до 17 грн. Їхню вимогу задовольнили частково - з наступного понеділка, 3 лютого, вартість проїзду в маршрутках знову зросте. Це уже вдруге за час війни. Разом з тим будуть й інші зміни у міських перевезеннях. Учора, 30 січня, на виконавчому комітеті Кременецької міської ради прийняли рішення "Про схвалення проєкту автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському та приміському пасажирському автомобільному транспорті". Проте фактично ця система запрацює не раніше травня, - повідомив міський голова Кременця Андрій Смаглюк. На тому ж засіданні виконавчого комітету погодили й новий тариф на проїзд у громадському транспорті - 15 грн (перевізники вимагали 17 грн), учні - 8 грн. Кременецька міська рада провела обстеження пасажиропотоку у місті та зробила висновок, що клопотання […]
“Передумали за одну ніч”: чому представники Почаївської лаври блокують інвентаризацію майна
Уже деякий час братія Почаївської лаври перешкоджає роботі комісії Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на території обителі. Директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу - голова комісії Василь Ільчишин - замість того, аби з колегами займатися інвентаризацією майна, веде листування з представниками лаври та вкотре змушений доводити правомірність своєї роботи. Як і коли за таких умов продовжуватимуть інвентаризацію та чим усе може завершитися для незговірливих орендарів, "Терміново" розповів голова комісії. За останні кілька днів настоятель лаври разом з адвокатами оприлюднили декілька відео на YouTube, у яких всіляко заперечують правомірність дій комісії Міністерства. Усі наявні документи та закони, які регулюють роботу комісії, братія разом зі своїми захисниками трактують на власний розсуд. Лавра вимагала визнати доручення Міністерства "нікчемним" Одна з претензій представників лаври до підстави, на основі якої розпочали перевірку, - це доручення Державного секретаря МКСК. Цей документ через суд вимагали визнати "нікчемним". Проте, Ухвалою […]
Понад 100 питань – міський голова Кременця прозвітував про дороги, тарифи та премії працівників
Раніше "Терміново" повідомляло, що звіт міського голови Кременця відбувся ще 3 січня. Проте на зустріч прийшли небагато мешканців міста, не усі встигли поставити питання, що турбують громаду, адже тоді почалася повітряна тривога. Тому Андрій Смаглюк вирішив відзвітувати ще раз - онлайн. В ефір голова громади вийшов о 20.00 годині зі свого робочого кабінету, спілкувався з кременчанами понад 2 години. Близько години він розповідав про роботу міської ради та її структурних підрозділів за 2024 рік. За решту часу містяни поставили керівнику понад сотню питань. На більшість з них очільник відповів. Дороги, тарифи, автобуси Здебільшого кременчан цікавить стан доріг, тарифи на воду та на проїзд у громадському транспорті, стан автобусів. Також людей турбує проблема лікарні, яка досі без директора. Запитували й про дозвілля дітей та підлітків. Стосовно проїзду у маршрутках міський голова повідомив, що тариф однозначно зросте. Разом з тим зазначив, що […]
“Два тижні тому забрали працівники ТЦК”: родичі розшукують 30-річного чоловіка з Кременеччини
Уже майже два тижні родина шукає 30-річного Володимира Гасса, мешканця с. Іванківці, Лановецької громади, що на Кременеччині. Чоловік вийшов у домашньому одязі, без документів та грошей, при собі мав лише мобільний телефон. Рідні стверджують, що його забрали працівники Лановецького ТЦК і з того часу Володимира не бачили. Про зникнення чоловіка повідомили й місцеву поліцію. Проте, результату пошуку й досі немає. Журналісти "Терміново" поспілкувалися з мамою Володимира та сестрою. Реалії сьогодення такі, що хтось собі може дозволити викрасти людину і їм нічого за це не буде, а поліція, як виявилося, удає, що нічого не може зробити. Мій брат Володимир Гасса вийшов з дому 6.11.2024 і більше не повернувся до цього часу. Як стало відомо згодом, це було РТЦК м. Ланівці, яке спочатку сказало, що це не вони, та після заяви в поліції про викрадення та розшук повідомили, що його "запросили" у […]
Бігав голий по селу: біля Кременця вночі 44-річний зборівчанин вчинив акт вандалізму над могилами українських військових. Відео
Шокуюча подія трапилася у ніч на 27 вересня у с. Великі Млинівці, що біля Кременця. На ранок на кладовищі, де поховано багато українських захисників, виявили розкидані фото військових та квіти, порвані прапори. Поліція одразу взялася за пошуки зловмисників. Вранці родичі Героїв, які віддали життя за нас і країну, застали жахливу картину. Щоранку приїжджаємо відвідати наших рідних і побачили таке, - каже удова загиблого полковника Сергія Лі Людмила. Дуже прикро і боляче, що у когось підіймається рука на святе. В українців завжди було святим місцем могили рідних. Поламані хрести, порвані державні прапори, понищені фото наших Героїв - це для мене щось неймовірно шокуюче. Але я вдячний правоохоронцям, які так швидко зреагували і уже працюють на місці злочину, - каже настоятель Преображенського собору у Кременці о. Володимир Буграк. - Впевнений, що винуватці понесуть покарання. Очевидець, який зупинив вандала, розповів, що чоловік був […]
Право на обшуки та носіння зброї: міфи та реальність щодо повноважень шкільних офіцерів безпеки
Ще на початку квітня начальник ГУ Нацполіції Тернопільщини Сергій Зюбаненко анонсував появу освітніх офіцерів у кожній школі Тернопільщини. Перші офіцери безпеки з'явилися в українських школах ще наприкінці січня. На Тернопільщині вони узялися до роботи на початку вересня. Проєкт “Офіцер безпеки” реалізує Національна поліція спільно з Міністерством освіти і науки та має підвищити безпеку в школах. Тим часом як дехто з батьків вважає наявність таких фахівців у навчальних закладах виправданим, інші переконані, що це даремна трата грошей. Та, як одні, так і другі, цікавляться, якими законами регулюється робота офіцерів безпеки — про поліцію, охоронну діяльність чи ювенальну превенцію, чи може офіцер обшукати школяра, чи відвідувача і, чи носитиме у школі зброю? На усі ці питання відповів для "Терміново" старший лейтенант поліції, начальник сектору організації служби освітньої безпеки Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Максим Гуменюк. На початок навчального року на […]
