28.09.2021
Місто Новини Розслідування

На Замковій горі у Кременці встановлять понад 30-метровий флагшток

У День Прапора в Кременці на Замкові горі урочисто відкриють понад 30-метровий флагшток. Встановлення конструкції на території пам’ятки архітектури державного значення викликало у містян суперечливу реакцію.

“Замкова гора у Кременці – історична та археологічна пам’ятка, яка ще чекає свого дослідника. Але державців це не цікавить. Вони вирішили прославити своє ім’я встановленням височенного флагштока. У чому проблема? У тому, що руйнуються усі культурні шари, фундаменти будівель 15-16 ст., безвідповідальне ставлення до фундаментів на поверхні. Екскаватором зачистили значну площу до пів метра висотою площі замку, вирили фундамент, зруйнувавши частину фундаменту будинку старости та банально залили бетоном. Труби просто скинули на давній фундамент.
Це і є ставлення до нашої історичної пам’яті”, – коментує ситуацію історик Віталій Савчук.

Аби з’ясувати – чи насправді все так погано, “Терміново” звернулося до Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Саме на балансі цієї установи перебуває історико-архітектурна пам’ятка. Проте, коментувати ситуація зі встановленням флагштоку директор Вадим Микулич відмовився.

Також скерували інформаційний запит до департаменту культури та туризму Тернопільської ОДА. У зверненні намагалися з’ясувати: хто ініціював встановлення конструкції саме на території Замкової гори, чи є на роботи дозвіл Міністерства культури (без нього будь-які роботи в історичній частині заборонені), яка вартість конструкції та монтажу, а також – чи здійснювався археологічний нагляд під час встановлення.

У відповіді від департаменту повідомили наступне:

“Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України ,,Про доступ до публічної інформації” департамент культури та туризму обласної державної адміністрації надсилає за належністю для розгляду в межах компетенції запит Олени Василівни Ілинич від 16.08.2021 року для надання запитувачу відповідної інформації”.

Тож, наразі чекаємо на відповідь від розпорядника інформації.Як повідомляють у Кременецькій міській раді, годину урочистостей на Замковій горі у День Прапора повідомлять додатково.

Історична довідка:

Уже в домонгольську добу в Кременці були міцні фортифікації, що складалися, очевидно, із земляних валів та дерев’яних стін. На початку 1241 р. їх не зуміли здобути орди Батия, у 1254 р. – хана Куремси. У 1259 р. на вимогу монголів оборонні споруди Кременця русини демонтували.

Після загибелі Галицько-Волинської держави понад сорок років Кременець перебував в епіцентрі гострої боротьби Польщі, Угорщини, Литви і Золотої Орди за її спадщину і часто переходив із рук у руки, аж поки в 1382 р. тут остаточно не утвердилися литовські князі. У другій половині XIV ст. замість дерев’яно-земляних фортифікацій із місцевого каменю-пісковика побудували мурований замок, який складався з оборонних стін і двох башт. У 1530 х р.р. добудували третю башту (так звана башта над новим домом) і вирубали в скелі криницю, яку використовували як резервуар для зберігання дощової води.

Восени 1648 р. замок був здобутий козаками і зруйнований. Оборонні функції споруда втратила, але частина її приміщень до кінця другої третини XVIII ст. використовувалася для зберігання актових книг ґродського і земського судів.

Об’єкт взято під охорону на основі постанови Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України), затверджений 2 червня 1999 р.; охоронний номер 666/ 0. Знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу; використовується для туристично-екскурсійної діяльності.

Схожі пости

Депутатів місцевих рад Тернопільщини закликають підтримати мораторій на продаж земель

Завтра на Тернопільщині – ожеледиця та туман

На Тернопільщині 5 років в’язниці отримав чоловік, що порізав неповнолітнього

Перейти до панелі інструментів