Центр Тернополя, Майдан Волі. Андрій Іванович, спираючись на милицю, роздивляється припарковані автомобілі. Він одягнутий у жовту жилетку з написом «паркувальник».
– Пробачте мені усі, – просить чоловік. – Мені дуже соромно і неприємно, що я на нього замахнувся, що сталася така ситуація…
Передісторія
Кілька днів тому користувач Фейсбуку Yura Diachun виклав відео, на якому відзнятий працівник автостоянки. Старшого віку паркувальник просить водія іномарки оплатити за стоянку через паркомат. Власник авто не погоджується, мотивуючи свої дії тим, що від нього гроші вимагають.
– Шановний, будь ласка, оплатіть за стоянку, – звертався паркувальник.
– Га-га, я не такий крутий, – відповідав йому автор відео.
– Будь ласка, оплатіть за стоянку, – просив далі старший чоловік. – Ви не хочете оплачувати?
– Ні.
– Чому?
– Тобі не хочу, – чутно «за кадром» голос.
– Не тобі, а «вам», – просив ввічливості Андрій Іванович.
Далі на відео видно, що справді паркувальник намагався вдарити палицею. Однак поведінка автора відео була нічим не краща. Водій припаркованого автомобіля звертався до старшої людини на «ти». А, власне, емоції в паркувальника виникли після того, як до нього був показаний жест рукою, якого на відео не видно.
Тренер з фехтування
Андрію Івановичу 62 роки. Прожив усе своє життя у Тернополі. Майстер спорту міжнародного класу і тренер з фехтування. Декілька років тому у нього сталася біда: перелом коліна і гомілки. Операція, інвалідність, 1,5 роки вдома. Пенсія мала, хорошої роботи йому не знайти, а вдома ще й старенька мати, яку він один доглядає.
Свою історію життя паркувальник розповів журналісту «Терміново».
– Я майстер спорту з фехтування. Педагогічний стаж – 20 років, у спортивній школі тренував дітей. Потім так сталося… неприємно згадувати… у мене друга група інвалідності, довічна. Пенсія маленька, а тут мені платять зарплату, я офіційно по договору працевлаштований. І хоч ще якісь гроші трошки є. Бо вдома мама, якій 85 років. Разом, докупи наші пенсії і зарплату – ми ще хоч трохи поживемо, – говорив про себе чоловік.
Андрій Іванович бачив відео, яке виклали в мережу. Ніяковіє, розповідаючи, що сталося.
– Кажу йому: «будь ласка, оплатіть в паркоматі відповідну суму на бажаний час вашого паркування». Він не захотів. Почав мене ображати, показував «палець». Тому – пробачте мені! – я замахнувся на нього палицею. Він мене провокував. Чесно, я не думав, що він викладе в інтернет. Мені самому неприємно чути і бачити відгуки під відео, хоч вони є різні.
Після того йому телефонував друг, підходили знайома жінка. Навіть серед власників авто, які паркували машини на Майдані Волі, були чоловіки, що казали про правоту його дій. Заодно чоловік каже, що й серед колег по роботі не чув про себе поганого. І знову в розмові попросить пробачення в усіх, хто бачив відео.
– Пробачте мені усі. Я не стримався, бо він показував мені «палець».
В Андрія Івановича загорілися приємністю очі, коли журналіст запитав про вихованців і скільки чемпіонів з фехтування він виховав.
– Ой, багато їх, – посміхнувся він. – Навіть про всіх відразу не згадаю. Є чемпіони України, чемпіони колишнього Радянського Союзу. Чемпіонами хлопці ставали різного віку. У моїх групах набирались хлопчаки від 4-го класу. Потім мої вихованці ставали призерами змагань і в старших класах, і після школи, і в інституті. Ой, дуже багато їх.
Він згадував своїх учнів по імені. Та все ж підкреслював, що дуже багато їх, ким гордиться, і всіх на раз не в силі згадати. Сподівається, що й про нього вони пам’ятають.
Свою тренерську кар’єру завершив наприкінці 90-х. Далі було по-різному, чоловічу роботу ще міг якусь знайти. А потім важкий перелом ноги і півтора року самотності. І лиш віднедавна почав працювати.
– Я отримав інвалідність. Півтора року мусів бути вдома, не міг не ходити, не міг десь працювати. А тут прийшов на роботу два місяці тому. Почав розходжуватися і в мене вже не такі болі в нозі. І це перша така прикра історія. Мені дуже неприємно, – каже Андрій Іванович.
Таких мало на світі
Якщо для Андрія Івановича це перша така неприємність, то його колеги по роботі уже не вперше потрапляли на хамство збоку автомобілістів.
– Мені теж, буває, хамлять, не хочуть платити, посилають. То і місцеві на тернопільських номерах, і «чужі» приїжджають, хамлять. Є такі люди. А я тут на роботі простий паркувальник, що можу їм зробити? Поки поліцію визву, вони поїдуть, – розповів інший паркувальник Михайло Іванович.
Про свого колегу він говорить досить дружелюбно.
– Андрій – дуже хороша людина. Таких, як він, мало на світі.
Не хаміть простим паркувальникам!
Андрій Іванович запевняв, що ситуації, коли не працює паркомат, рідкість. І вразі чого, оплатити можна пізніше.
– Я можу почекати, – каже він. – Але є і інші способи оплатити. Це можна зробити «есемескою» з телефону, можна перерахувати з банківської карточки і показати про оплату. Коштує стоянка 6 гривень за годину. А паркоматом користуватися дуже просто.
Тим не менше, в мережі інтернет є багато інформації, як уникнути плату за паркування в містах України. Недосконале законодавство, відсутність системи штрафів, неналежне облаштування стоянки чи збій в роботі паркомату. Такі хиби відчувають на собі паркувальники – це зазвичай чоловіки передпенсійного віку, яким кращої роботи важко знайти.
В Україні за несплату паркування власники автомобілів все ж будуть нести скоро відповідальність. Через місяць, від 27 вересня цього року, набирає чинності Закон України №2262-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів».
Цей Закон передбачає, що інспектори з паркування матимуть право самі везти відеозйомку порушників. Їхні відео можуть бути доказами в суді чи при накладенні адмінштрафу. Крім того, автомобіль може бути відправлений на штраф-майданчик відразу з парковки. Поверненуть автомобіль власнику після того, як він оплатить за паркування та затрати на евакуатор.