У своїй авторській програмі «(Без)коштовна медицина» на «24 каналі» Олександра Устінова розповіла про головних ескулапів Тернопільщини, які потрапляли в скандальні історії.
Хабарі за інвалідність, пологи, влаштування на роботу та навіть геморой – все це з реального життя лікарів на Тернопільщині. А ще лікарі тут заробляють на елітні маєтки і тікають від поліції за кордон, Україна ж роками вимагає їх екстрадиції. Ба, навіть можна спокійно отримати довідку від місцевих лікарів про “тверезість”, хоч би й тебе п’яним зловили поліцейські і про це вже написали ЗМІ, – йдеться в останньому випуску програми.
Яскравий приклад тому – затримання під новий рік голови Обласної ради Віктора Овчарука, теж, до речі, лікаря, який на наступний день прийшов з довідкою, що був тверезий як ніколи.
Історія про те, як хірург Тернопільської обласної лікарні вимагав 1500 гривень від пацієнта, щоб поставити йому діагноз “геморой” – нещодавно облетіла весь Інтернет. Звучить смішно, от тільки такий діагноз – чудовий спосіб “відкосити” від армії.
Ще одного з головних лікарів Тернопільщини навіть намагалися екстрадиювати з Німеччини. Звати його Ігор Вардинець, скандально відомий керівник тернопільської районної лікарні та екс-депутат Тернопільської обласної ради, котрого було спіймано на хабарі у 200 тисяч гривень. Поки його оголосили в розшук і вимагали повернути в Україну українські слідчі, він отримав політичний притулок у Німеччині.
На жаль, такі новини вже стали досить звичним явищем для Тернопільських ЗМІ. Так, кілька днів тому в Тернополі на гарячому затримали лікаря, заступника директора місцевої лікарні, за те, що вимагав в жінки 1000 доларів за влаштування на роботу медсестрою. Взагалі 1000 доларів – “стандартна такса” за влаштування на роботу в Тернопільські лікарні. На одному з таких хабарів погорів нещодавно і депутат місцевої ради Роман Ляхович. Він теж вимагав 1000 доларів за влаштування на роботу в місцеву лікарню.
Цікаво, як же Ляхович міг обіцяти працевлаштування, якщо сам працює не в лікарні, а в Тернопільському медуніверситеті? Просто! У Тернополі є і своя Університетська лікарня, що водночас служить клінічною базою для кафедр Тернопільського медичного університету, де працює сам депутат-хабарник. Але далі – ще цікавіше. Однопартієць Ляховича Володимир Бліхар – голова фракції “Народний контроль” у Тернопільській міськраді, а Університетською лікарнею керує його батько – Василь Бліхар.
Сім’я очільника лікарні – дуже небідна. Головний лікар та його дружина, яка працює в дитячій лікарні – мільйонери. Мільйони в заощадженнях, будинок на 340 квадратів, елітні авто та декілька квартир. Як і заведено, всі в сім’ї успішні бізнесмени: і дружина, і син-депутат, і невістка. Мали свою віконну компанію. От тільки велика кількість замовлень цієї компанії – державні та комунальні установи, та й навіть, власне, лікарня батька.
Можна ж гарно бізнес вести на Тернопільщині, коли ти депутат і голова фракції, твій батько – головний лікар, а компаньйон – один з найбільших забудовників. Цікаво, що дохід сина головного лікаря збільшився в рази, коли він став депутатом. Лише за останні три роки компанія сина виграла чотири мільйони гривень на державних тендерах. До того ж, як Бліхар став депутатом, компанія не вигравала жодних тендерів.
Не обійшлося без корупційних скандалів і в Тернопільській психлікарні. Там відкрили кримінальну справу, бо керівництво лікарні хотіло отримати кошти на ремонт аптеки на території лікарні, який насправді вже був відбудований та відремонтований за кошти приватної фірми, яка орендувала це приміщення. Керує Тернопільською обласною психлікарнею Володимир Шкробот. Він, мабуть, один з найзаможніших лікарів не лише в Тернополі, але й в Україні. Три приватних будинки, один з яких на понад 300 квадратів в елітному передмісті Києва, квартири в столиці і Тернополі, півгектара землі, Лексус та понад 100 тисяч доларів в “заначці”. Це все в сім’ї звичайних “гіппократів”, де і керівник лікарні і його дружина – лікарі.
До слова, нещодавно в Тернополі повним ходом взялися ремонтувати лікарні. Бліхар з Університетської лікарні замовляв у свого сина вікна, а Центр екстреної медичної допомоги відкрив нову автоматизовану диспетчерську для бригад швидкої допомоги. Але і тут, як заведено на Тернопільщині, не обійшлося без “своїх”. Нову диспетчерську станцію за понад сім мільйонів гривень будувала та оснащувала компанія “Протекшн груп”. Це та компанія, в якій донедавна працював сам губернатор Тернопільщини Степан Барна.
Проводив тендер на нову автоматизовану диспетчерську Віктор Кузяк – начальник Управління капітального будівництва Обласної державної адміністрації. За дивним збігом обставин, єдиною фірмою-конкурентом на тендері фірмі, де раніше працював губернатор, була фірма, де раніше одним із співзасновників був Віктор Кузяк. Отже єдиними двома конкурентами на тендері на сім мільйонів на побудову нового диспетчерського центру для швидких було всього дві компанії: одна з них раніше належала тому, хто проводив тендер, а в іншій працював сам губернатор.
До речі, пристрої з гучною назвою “мобільні термінали”, які закуповувались в машини, виявились звичайними телефонами LG. Окремо лікарня майже на півмільйона закупила у компанії, де раніше працював губернатор, і консультаційних послуг з програмування – тобто розробку програми, яка б мала використовуватись для диспетчерської. А знаєте, хто компетентні спеціалісти компанії “Протекш груп”, які будуть займатися цілодобовою технічною підтримкою програми диспетчерського центру? З документів, поданих компанією на тендер – акушерка та вчителька української!
Чому ж компанія, в якій технічною підтримкою займаються акушерки та вчительки виграє всі підряд тендери в лікарні? Справа не лише в губернаторі, який там раніше працював. Серед власників компанії були і колишній мер Тернополя та нинішній народний депутат від “Народного фронту” – Роман Заставний, а також Зіновій Юрик, батько братів Юриків – Тараса, народного депутата від БПП, та Юрія, заступника голови Тернопільської ОДА.
Отже, поки нам всі розказують про жахи зубожілої української медицини, головні лікарі, губернатори, народні депутати та їх сім’ї непогано заробляють на ремонтах лікарень та оснащенні швидких.
Автор: Олександра Устінова
About the author
Унікальну традицію вбирання хрестів села Тернопільщини представили на науковій конференції
Обряд «вбирання» хрестів Хресної дороги, який зберігся лише у селі Монастирок на Чортківщині, став об’єктом уваги науковців та культурних діячів з усієї України. Про унікальну спадщину Більче-Золотецької громади йшлося під час всеукраїнської онлайн-конференції, організованої Рівненським обласним центром народної творчості. Жива історія з XVIII століття Ця традиція — не просто релігійний обряд, а приклад неймовірної стійкості громади. Як розповіли голова громади Галина Огородник та очільниця обласного департаменту культури Світлана Байталюк, мешканці Монастирка оберігали цей звичай навіть у часи радянських репресій, коли будь-які прояви віри були під забороною. У чому особливість традиції? Родинна відповідальність: У селі встановлено 14 хрестів, що символізують зупинки Ісуса на шляху до Голгофи. За кожним із них десятиліттями доглядають конкретні місцеві родини. Обряд «вбирання»: Напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста родини прикрашають «свої» хрести живими квітами та стрічками. Хода до печерного храму: Після вбирання хрестів віряни здійснюють масштабну процесію […]
На фронті загинув 24-річний бойовий медик «Азову» Вадим Саєнко з Тернопільщини
На фронті загинув 24-річний бойовий медик «Азову» Вадим Саєнко зі Скала-Подільської громади. Молодший сержант віддав життя під час бойового завдання у Донецькій області. Про це повідомляє другий відділ Чортківського РТЦК та СП. Захисник загинув ще 6 травня 2023 року. Трагедія сталася в районі населеного пункту Спірне, де боєць стримував військову агресію РФ. Що відомо про героя Вадим Саєнко народився у 1999 році. Він проживав у селі Вербівка Скала-Подільської територіальної громади. У війську чоловік служив на посаді бойового медика першого корпусу Національної гвардії України «Азов». Захисник загинув під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним присязі та мужньо виконував військовий обов'язок у самому пеклі боїв на Донеччині. У громаді висловлюють глибокі співчуття родині та близьким Вадима. Друзі та побратими згадують його як віддану та світлу людину.
На Кременеччині жінка влаштувала стрілянину
Замість того, щоб налякати птахів, 59-річна жителька району «налякала» закон. Тепер за постріли з рушниці посеред села жінці доведеться відповідати перед поліцією. Інцидент стався сьогодні, 24 квітня, в одному із сіл Кременецького району, повідомляють у поліції Тернопільської області. Звуки, схожі на постріли, почув поліцейський офіцер громади, який у цей час патрулював територію. Правоохоронець не став чекати виклику на «102» і одразу вирушив на пошуки джерела шуму, проводячи подворовий обхід. Джерело небезпеки знайшлося швидко — ним виявилася місцева мешканка з гладкоствольною рушницею в руках. Хотіла як краще Як з’ясувалося, 59-річна жінка вирішила радикально підійти до питання господарства. Вона пояснила поліції: На її домашню птицю почали полювати хижі птахи. Щоб відлякати непроханих гостей, вона взяла рушницю сина (якого вдома не було). Жінка кілька разів вистрілила у повітря. Проте такий «самозахист» є грубим порушенням закону. На жінку вже склали адміністративний протокол за ст. […]
Після трьох років невідомості На Щиті повертається Герой з Кременеччини Олександр Киричук
Понад три роки тривожного очікування та незгасної надії. На Шумщину надійшла офіційна звістка про загибель Олександра Киричука з села Жолобки, зв'язок із яким зник ще у лютому 2023 року. Про це повідомив голова громади Вадим Боярський. Олександр Киричук (1985 р.н.) був одним із тих, хто не вагаючись став на захист країни у перші ж дні великої війни — у лютому 2022-го. Молодший сержант, стрілець 2-ї стрілецької роти, він понад рік перебував у самому пеклі бойових дій. Його бойовий шлях тривав рік, аж поки 14 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання зв'язок із молодшим сержантом урвався. Відтоді минуло 38 місяців — довгих днів і ночей, протягом яких родина вірила у диво. На жаль, результати ДНК-експертизи виявилися невблаганними: Олександр загинув саме того дня, у лютому 2023-го, мужньо виконуючи свій військовий обов'язок. «Він був прикладом мужності та відданості — людина з […]
Мистецтво бути першим: як сучасні книги змінюють підхід до успіху?
В умовах глобальних змін та стрімкого розвитку технологій постійне навчання стає не просто перевагою, а необхідністю для кожного професіонала. Якісна бізнес література допомагає не лише опанувати нові інструменти управління, а й повністю переглянути свої стратегії саморозвитку та фінансової грамотності. Читання паперових видань дозволяє глибше зануритися в тему, структурувати знання та знайти натхнення для реалізації найсміливіших проєктів. Чому варто інвестувати у професійний non-fiction? Сучасний ринок пропонує тисячі видань, проте справжню цінність мають ті, що базуються на реальному досвіді практиків. Книги з економіки, маркетингу та менеджменту сьогодні стають мостом між теоретичними знаннями та практичними кейсами світових гігантів. Основні переваги читання профільної літератури: Системний підхід: автори допомагають вибудувати чітку структуру в хаосі робочих процесів. Розвиток soft skills: навички переговорів, емоційного інтелекту та лідерства стають ключовими у 2026 році. Економія часу: ви вчитеся на помилках і успіхах людей, які вже пройшли шлях до вершини. Формування оточення: через книги ви отримуєте […]
Помер військовий Іван Роговський з Бучаччини
Ще одна важка втрата для Тернопільщини. На 46-му році життя зупинилося серце військовослужбовця з села Жизномир Івана Роговського. Трагічну звістку повідомили у Бучацькій міській раді. Іван народився у 1980 році. У лавах Збройних Сил України він обіймав посаду електрика автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення. Побратими згадують його як відповідальну та сумлінну людину, яка завжди дбала про те, щоб техніка була справною, а підрозділ — забезпеченим усім необхідним. «Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам. Розділяємо ваш біль та смуток у цей важкий час», — йдеться у повідомленні громади. Військовий пішов з життя 18 квітня. Світла пам’ять про захисника, який до останнього подиху був вірним присязі, назавжди залишиться у серцях жителів Бучаччини. Про дату та час зустрічі кортежу з тілом померлого захисника, а також чин похорону, буде повідомлено додатково. Вічна пам'ять Герою!
