У своїй авторській програмі «(Без)коштовна медицина» на «24 каналі» Олександра Устінова розповіла про головних ескулапів Тернопільщини, які потрапляли в скандальні історії.
Хабарі за інвалідність, пологи, влаштування на роботу та навіть геморой – все це з реального життя лікарів на Тернопільщині. А ще лікарі тут заробляють на елітні маєтки і тікають від поліції за кордон, Україна ж роками вимагає їх екстрадиції. Ба, навіть можна спокійно отримати довідку від місцевих лікарів про “тверезість”, хоч би й тебе п’яним зловили поліцейські і про це вже написали ЗМІ, – йдеться в останньому випуску програми.
Яскравий приклад тому – затримання під новий рік голови Обласної ради Віктора Овчарука, теж, до речі, лікаря, який на наступний день прийшов з довідкою, що був тверезий як ніколи.
Історія про те, як хірург Тернопільської обласної лікарні вимагав 1500 гривень від пацієнта, щоб поставити йому діагноз “геморой” – нещодавно облетіла весь Інтернет. Звучить смішно, от тільки такий діагноз – чудовий спосіб “відкосити” від армії.
Ще одного з головних лікарів Тернопільщини навіть намагалися екстрадиювати з Німеччини. Звати його Ігор Вардинець, скандально відомий керівник тернопільської районної лікарні та екс-депутат Тернопільської обласної ради, котрого було спіймано на хабарі у 200 тисяч гривень. Поки його оголосили в розшук і вимагали повернути в Україну українські слідчі, він отримав політичний притулок у Німеччині.
На жаль, такі новини вже стали досить звичним явищем для Тернопільських ЗМІ. Так, кілька днів тому в Тернополі на гарячому затримали лікаря, заступника директора місцевої лікарні, за те, що вимагав в жінки 1000 доларів за влаштування на роботу медсестрою. Взагалі 1000 доларів – “стандартна такса” за влаштування на роботу в Тернопільські лікарні. На одному з таких хабарів погорів нещодавно і депутат місцевої ради Роман Ляхович. Він теж вимагав 1000 доларів за влаштування на роботу в місцеву лікарню.
Цікаво, як же Ляхович міг обіцяти працевлаштування, якщо сам працює не в лікарні, а в Тернопільському медуніверситеті? Просто! У Тернополі є і своя Університетська лікарня, що водночас служить клінічною базою для кафедр Тернопільського медичного університету, де працює сам депутат-хабарник. Але далі – ще цікавіше. Однопартієць Ляховича Володимир Бліхар – голова фракції “Народний контроль” у Тернопільській міськраді, а Університетською лікарнею керує його батько – Василь Бліхар.
Сім’я очільника лікарні – дуже небідна. Головний лікар та його дружина, яка працює в дитячій лікарні – мільйонери. Мільйони в заощадженнях, будинок на 340 квадратів, елітні авто та декілька квартир. Як і заведено, всі в сім’ї успішні бізнесмени: і дружина, і син-депутат, і невістка. Мали свою віконну компанію. От тільки велика кількість замовлень цієї компанії – державні та комунальні установи, та й навіть, власне, лікарня батька.
Можна ж гарно бізнес вести на Тернопільщині, коли ти депутат і голова фракції, твій батько – головний лікар, а компаньйон – один з найбільших забудовників. Цікаво, що дохід сина головного лікаря збільшився в рази, коли він став депутатом. Лише за останні три роки компанія сина виграла чотири мільйони гривень на державних тендерах. До того ж, як Бліхар став депутатом, компанія не вигравала жодних тендерів.
Не обійшлося без корупційних скандалів і в Тернопільській психлікарні. Там відкрили кримінальну справу, бо керівництво лікарні хотіло отримати кошти на ремонт аптеки на території лікарні, який насправді вже був відбудований та відремонтований за кошти приватної фірми, яка орендувала це приміщення. Керує Тернопільською обласною психлікарнею Володимир Шкробот. Він, мабуть, один з найзаможніших лікарів не лише в Тернополі, але й в Україні. Три приватних будинки, один з яких на понад 300 квадратів в елітному передмісті Києва, квартири в столиці і Тернополі, півгектара землі, Лексус та понад 100 тисяч доларів в “заначці”. Це все в сім’ї звичайних “гіппократів”, де і керівник лікарні і його дружина – лікарі.
До слова, нещодавно в Тернополі повним ходом взялися ремонтувати лікарні. Бліхар з Університетської лікарні замовляв у свого сина вікна, а Центр екстреної медичної допомоги відкрив нову автоматизовану диспетчерську для бригад швидкої допомоги. Але і тут, як заведено на Тернопільщині, не обійшлося без “своїх”. Нову диспетчерську станцію за понад сім мільйонів гривень будувала та оснащувала компанія “Протекшн груп”. Це та компанія, в якій донедавна працював сам губернатор Тернопільщини Степан Барна.
Проводив тендер на нову автоматизовану диспетчерську Віктор Кузяк – начальник Управління капітального будівництва Обласної державної адміністрації. За дивним збігом обставин, єдиною фірмою-конкурентом на тендері фірмі, де раніше працював губернатор, була фірма, де раніше одним із співзасновників був Віктор Кузяк. Отже єдиними двома конкурентами на тендері на сім мільйонів на побудову нового диспетчерського центру для швидких було всього дві компанії: одна з них раніше належала тому, хто проводив тендер, а в іншій працював сам губернатор.
До речі, пристрої з гучною назвою “мобільні термінали”, які закуповувались в машини, виявились звичайними телефонами LG. Окремо лікарня майже на півмільйона закупила у компанії, де раніше працював губернатор, і консультаційних послуг з програмування – тобто розробку програми, яка б мала використовуватись для диспетчерської. А знаєте, хто компетентні спеціалісти компанії “Протекш груп”, які будуть займатися цілодобовою технічною підтримкою програми диспетчерського центру? З документів, поданих компанією на тендер – акушерка та вчителька української!
Чому ж компанія, в якій технічною підтримкою займаються акушерки та вчительки виграє всі підряд тендери в лікарні? Справа не лише в губернаторі, який там раніше працював. Серед власників компанії були і колишній мер Тернополя та нинішній народний депутат від “Народного фронту” – Роман Заставний, а також Зіновій Юрик, батько братів Юриків – Тараса, народного депутата від БПП, та Юрія, заступника голови Тернопільської ОДА.
Отже, поки нам всі розказують про жахи зубожілої української медицини, головні лікарі, губернатори, народні депутати та їх сім’ї непогано заробляють на ремонтах лікарень та оснащенні швидких.
Автор: Олександра Устінова
About the author
Помер відомий аграрій та екскерівник районної держадміністрації з Тернопільщини
23 лютого 2026 року помер Володимир Тимофійович Гищук - голова фермерського господарства «Широка нива». Він прожив життя, повністю присвячене землі та хліборобській справі. Про втрату розповіли на сторінці Більче-Золотецької сільської ради. Свій шлях Володимир Гищук розпочав як звичайний спеціаліст у сільському господарстві. З часом він виріс до керівника господарства, а потім очолив районну державну адміністрацію. Десятки років він пропрацював у аграрній галузі краю. Редакція "Терміново" висловлює співчуття родині та близьким померлого.
Він став живою перепоною для ворога: історія Віталія Скакуна з Тернопільщини, який підірвав себе разом із мостом у перший день Великої війни
Сьогодні, у четверті роковини повномасштабного вторгнення, згадуємо Героя з Тернопільщини Віталія Скакуна, який 24 лютого 2022 року пожертвував собою, прикривши побратимів. Його подвиг став одним із перших символів героїзму українських захисників у лютому 2022 року — прикладом усвідомленої жертви заради порятунку побратимів і стримування ворога. Подвиг 24 лютого 2022 року У перший день повномасштабного вторгнення російські війська проривалися з окупованого Криму на материкову Україну. Однією з ключових точок був автомобільний міст біля Генічеська на Херсонщині. Віталій Скакун отримав завдання замінувати переправу. Коли ситуація різко ускладнилася і часу на відхід не залишалося, він свідомо підірвав міст разом із собою, щоб зупинити просування російської колони та дати шанс українським підрозділам перегрупуватися. Цей вчинок затримав ворога на критично важливому напрямку в перші години вторгнення. Вшанування і пам’ять 26 лютого 2022 року Володимир Зеленський посмертно присвоїв Віталію Скакуну звання Героя України. У його рідних […]
Працівник пресслужби мерії адміністрував пабліки для ухилянтів на Тернопільщині
Працівник пресслужби Чортківської міськради вів Telegram- і Viber-канали, де публікував маршрути та місця роботи військових ТЦК і СП. Чортківський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості - чоловіка засудили до 5 років ув'язнення з іспитовим строком один рік. З травня 2024 року по листопад 2025-го мешканець Чорткова адмініструв одразу три спільноти: Telegram-канал на 1,5 тисячі читачів, Telegram-групу на 12 тисяч підписників і Viber-групу з такою ж кількістю учасників. Там він розміщував інформацію про пересування та місця дислокації військових, які проводять мобілізаційні заходи, - це допомагало учасникам груп ухилятися від призову. Про це повідомляє "Судовий репортер". Наприкінці листопада 2025-го у будинку чоловіка провели обшук. З'ясувалося, що адміністратором спільнот виявився штатний спеціаліст пресслужби Чортківської міської ради. За два місяці він уклав угоду з прокурором, визнавши свою провину. Вирок суду датований 18 лютого 2026 року, про нього повідомив «Судовий репортер».
Які тернопільські школи стануть гімназіями, а які – ліцеями: перелік
На черговій сесії Тернопільської міської ради затвердили план формування мережі закладів освіти на 2026-2027 навчальний рік. Документ визначає, які школи міста стануть гімназіями, а які - ліцеями. Реформа Нової української школи передбачає поділ загальноосвітніх закладів на два типи: гімназії з початковими та базовими класами і ліцеї зі старшими профільними класами. Обговорення тривали понад рік - до процесу залучали педагогів і батьків у кожному навчальному закладі міста. Про це повідомили у Тернопільській міській раді. Управління освіти паралельно перевіряло школи: дивилися на матеріально-технічну базу, кадри, розташування закладів та кількість учнів. За затвердженим планом, у гімназії зі структурним підрозділом «Початкова школа» перетворять школи №2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 26, 27, 29, школу-колегіум імені Йосипа Сліпого, Кобзарівську гімназію, Курівецьку гімназію імені Миколи Бенцаля та Чернихівську гімназію. У цих закладах припинять набір до 10-го […]
Чотири роки великої війни: Україна вистояла
Рівно чотири роки тому, вдосвіта 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Путін розраховував на блискавичну кампанію — за різними оцінками, Кремль відводив на захоплення Києва від трьох до десяти днів. Але сталося інакше. Україна зустріла агресора зі зброєю в руках. Ми зберегли Україну У зверненні до українців з нагоди четвертої річниці президент Володимир Зеленський підбив головний підсумок цих років боротьби. «Ми захистили незалежність, ми не програли державність, путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну», — наголосив він. Ці слова — не лише про військові успіхи. Вони про мільйони українців, які залишилися в країні й продовжують жити та працювати попри обстріли. Про тих, хто пішов на фронт. Про тих, хто виїхав і продовжує підтримувати Україну з-за кордону. Про волонтерів, медиків, вчителів, які не покинули своїх місць. Чотири роки у цифрах […]
Автобуси з України до Німеччини: як обрати надійного перевізника
Кількість компаній, які пропонують автобусні рейси до Німеччини, постійно зростає. З одного боку — це добре: є з чого вибирати. З іншого — легко розгубитися і натрапити на перевізника, який не виправдає очікувань. Щоб поїздка пройшла без неприємних сюрпризів, варто знати, на що звертати увагу ще до купівлі квитка. Досвідчені мандрівники радять шукати компанії з підтвердженою репутацією та прозорими умовами — наприклад, Бенц експрес є одним із перевізників, які мають чітко прописані тарифи, розклад і правила бронювання на сайті. На що звертати увагу при виборі перевізника? Прозорість інформації. Надійна компанія завжди публікує на сайті актуальний розклад, вартість квитків, правила провезення багажу та контактні дані. Якщо цієї інформації немає або вона розмита — це привід насторожитися. Відгуки пасажирів. Перед бронюванням варто почитати реальні відгуки — не на сайті самої компанії, а на незалежних платформах або в тематичних групах у соціальних мережах. Зверніть увагу на те, […]
