За її словами, одна із хоругв оздоблена рослинним орнаментом із хрестом, двостороння, з живописними зображеннями Різдва Христового та Великомучениці Варвари.
На іншій стороні хоругви на зеленому тлі у фігурному обрамленні зображено Святу Варвару, у правій руці вона тримає чашу, у лівій – сувій.
Ще одна хоругва – теж двостороння – із живописним зображенням на полотні Воскресіння Христового та Святого Георгія Побідоносця.
Як вважають релігієзнавці, через певний брак таких сакральних пам’яток дуже важко дослідити витоки та поширення церковних хоругв упродовж всієї історії їх існування на українських землях.
В Україні найдавніші такі пам’ятки датуються останньою чвертю XVI ст., зокрема, такою є хоругва з церкви у Старій Солі на Львівщині – з початку XVII ст.
Як засвідчують збережені церковні хоругви останньої чверті XVI-ХІХ cт., вони були тісно пов’язані з іконописом. Досить часто майстер, який писав ікони для іконостасу, розписував також і хоругви.
Фото: Олег Снітовський, Укрінформ