Не свічки, не кагор, не просфора,
Не свячене кільце ковбаси –
За квартал від церковного двору
Продаються жіночі труси!
Як душевну загоїти травму?
Міцно в мізках апокриф засів:
“Всі дороги ведуть не до храму –
Всі дороги ведуть до трусів!”
Подивися, торгівле ворожа,
Як з ікони, що в церкві висить,
Скрушно дивиться матінка Божа
На розкладені знизу труси!
А на руцях у неї – безтрусе,
Не сповите гріхом немовля…
Не дивись на Тернопіль, Ісусе!
Ти для цього ще зовсім маля!
Це, скажу я вам, зовсім не діло!
Де ж це бачено, Боже спаси,
Щоб у світлий Святий понеділок
Продавати вірянам труси?!
Як віряни у день Великодня,
Розговівшись свяченим бухлом,
Розрізнятимуть спіднє й Господнє,
Щоби знати, де бити чолом?
Не за те Гаврилюк на Майдані
Перед “Беркутом” прутнем трусив,
Щоб Зелені свята довгождані
Нам приносили продаж трусів!
Навіть панківський гурт “Хамермани”,
Хоч ти цілим Франківськом проси,
У шкарпетки співатиме вбраний —
Та не вдягне гріховні труси…
Не здамо панталонам Тернопіль,
А бюстгальтерам — і поготів!
Хижим стрінгам, що тиснуть на попі,
Заборонимо тиск на попів!
І ухвалим всіма голосами,
Щоби напис на в’їзді висів:
“Не приходьте до нас із трусами!
Наше місто не носить трусів!”
Автор: Юрко КОСМИНА (https://www.facebook.com/yurko.kosmyna)
