28.03.2024
Аналітика Громада Новини Розслідування

“Ідею повністю спаплюжили”: як адмінресурс поховав нестандартні проекти розвитку Тернополя

Пам’ятник вчителю, який з горем навпіл у грудні 2019 року таки відкрили в Тернополі поруч школи №3 за кошти Громадського бюджету (ГБ), став символом реалій, у що може перетворитися нестандартна ініціатива у місті, де панують схеми. Адже Громадський бюджет у Тернополі замість формування спільноти з генерування креативних ідей вже за кілька років опустився до банального змагання шкіл за кошти на ремонт й упорядкування їхніх територій.

Якщо в перший рік запуску Громадського бюджету в 2016 році тривала битва креативу (приміром проект «Червоний кит» на Тернопільському ставі досі згадують), то зараз максимум, що пропонують підтримати тернополянам – це спорудження чи модернізація спортивних локацій. При цьому в гонитві за перемогою школи вже не гребують жодними методами: від застосування адмінресурсу – до матеріального заохочення вчителів, які забезпечують найбільшу кількість голосів. 

“Пам’ятник вчителю”– один із переможців Громадського бюджету, вартістю майже мільйон гривень.

Як наслідок, мільйони, за які, згідно з початковим задумом, мали поставати самобутні об’єкти-магніти для туристів чи альтернативна інфраструктура дозвілля, у Тернополі йдуть на… модернізацію шкільних територій. 

“Влада відштовхнула від себе активні середовища”

Загалом Громадський бюджет, пояснює один із співавторів положення про ГБ  Ігор Турський, був спрямований на те, щоб залучити небайдужих і творчих тернополян до управління рідним містом, для реалізації нестандартних проектів, які б сприяли розвитку міста.

Було бажання, щоб тернополяни долучалися до управління містом та вирішували ті проблеми, які вони бачать краще

Турський разом з депутатом минулого скликання Назарієм Зелінкою вивчали закордонний досвід, адже ГБ діє в понад 100 країнах світу. 

“Налагодження місточку між органом місцевого самоврядування з активним, громадським середовищем – це ключова мета, яку ми поставили в 2016 році, пишучи положення про Громадський бюджет. Було бажання, щоб тернополяни долучалися до управління містом та вирішували ті проблеми, які вони бачать краще. У перший рік, коли ми запустили проект, була велика активність, подавали багато проектів. Я тоді був членом Номінаційного комітету та бачив, що до учасників дослухаються, триває боротьба різних ідей. Було дуже круто»,- пригадує Ігор Турський.

В перший рік існування Громадського бюджету до Номінаційного комітету, який відбирав проекти на голосування, входили в рівній кількості чиновники мерії, депутати та представники громадського сектору. Такий розподіл, на думку Турського, мав унеможливити заангажованість.

У 2016 році тернополянка Дарця Веретюк запропонувала розташувати на ставі 33-метрового червоного кита. Дівчина подала свою ідею на “Громадський бюджет”. Кит мав бути із нічною підсвіткою, фонтаном та “китовими співами”.

«На жаль, зараз Громадський бюджет перетворився на проєкт, керований адмінресурсом. І тягатися середовищам громадсько активним з адмінресурсом, коли на старті в тисячу голосів випереджає комунальна установа, стало не цікаво. Тому проектів стає все менше. Бачимо, що перемагають школи. Місцева влада повністю спаплюжила ідею громадського бюджету, яка діє в світі. Влада відштовхнула від себе активні середовища. Чому так? Бо активні, прогресивні жителі Тернополя бачать розвиток свого міста по-іншому – в просторі. На жаль, ця влада бачить цей розвиток в забудові. Тому ми маємо громадський бюджет, кошти з якого йдуть на комунальні заклади, які й так мали б фінансуватися з міського бюджету та частково фінансуються”, – констатує Турський. 

Він висловив переконання, що школи справді необхідно належно фінансувати.

“Та застосовувати для цього Громадський бюджет – категорично неправильно. Бо ми повністю поховали зв’язок з активними громадськими людьми»,- переконаний Ігор Турський.

“Забороняти школам брати участь не можна”

Другий автор положення про ГБ Назарій Зелінка підкреслює, що ідея створення Громадського бюджету в Тернополі мала на меті втілювати інфраструктурні проекти, які мешканці міста самі продукували і самі визначали, які для них пріоритетні та цікаві.

«Загалом на першому році існування ГБ більшість проектів такими й були. Далі включилися як комунальні структури, так і школи, лікарні. Це дещо викривило саму ідею. Хоча я не бачу нічого поганого в тому, що проекти Громадського бюджету реалізують на території шкіл. Якщо мешканці вважають, що це є пріоритетом, то чому ні? Школи, попри основну функцію, часто є центром дозвілля на мікрорайоні. Зокрема їхні території. Проте всьому має бути розумна межа. В цьому році 100% великих проектів-переможців – це проекти, які будуть реалізовувати на території закладів освіти. В такому випадку втрачається інтерес у всіх інших брати участь в громадському бюджеті, бо розуміють, що тягатися зі школами мало реально»,- каже Назарій Зелінка.

У 2016 році до Номінаційного комітету, який відбирав проекти на голосування, входили в рівній кількості чиновники мерії, депутати та представники громадського сектору, щоб унеможливити заангажованість.

Він зауважив, що минулого року діяло відкрите голосування. Тобто кожен міг побачити, хто віддав голос за той чи інший проект. Це, за словами Зелінки, працювало на адмінресурс, адже можна було проконтролювати, хто не проголосував. Це викликало чимало обурення. Тому в цьому році повернули таємність голосування назад. Однак проблема в цілому не зникла.

«Є думки про те, щоб заборонити школам брати участь. Однак, я вважаю, що це неправильно. Так можна будь-яку сферу обмежити. Я рекомендував ще минулого року зробити розподіл по ключовим галузям. Умовно, в нас є сім великих проектів. І ми, до прикладу, визначаємо сім категорій. І по одному проекту з кожної категорії може виграти. Повністю забрати школи з ГБ неправильно, бо слід тут розуміти, що є проекти, які ініціює адміністрація, а є багато проектів, які ініціюють батьки чи мешканці тої території. До прикладу, проект школи №7 ініціювали мешканці. Вони перемогли в цьому році. Тому чому його обмежувати? Не зрозуміло. Однак варто ввести рамки, які додали б різноманіття та справедливості»,- переконаний Назарій Зелінка.

Ціни за чотири роки точно виросли, а фінансування окремо взятого проекту – ні

Він додає, що є ще одна проблема, яку варто вирішити – це сума, яку виділяють на проекти. Адже її розмір для великих проектів не змінювався від 2016 року.

«Ціни за чотири роки точно виросли, а фінансування окремо взятого проекту – ні. Якщо колись ми могли за 1 млн 450 тисяч гривень робити стандартний універсальний спортивний майданчик, то зараз ми його зробити не можемо за такі гроші. Тому треба збільшувати фонд ГБ. Думаю, це теж стимулюватиме появу цікавіших проектів», – вважає Назарій Зелінка 

“Не маєш адмінресурсу – не маєш шансів”

Перестала брати участь в Громадському бюджеті відома в Тернополі громадська ініціатива «URBAN.te», учасники якої зокрема розробили проект модернізації громадського простору на “Циганці”.

Громадські активісти, організації і мешканці, які пропонують локальні ідеї, не мають такого адмінресурсу для голосів, тому шанси на перемогу та отримання фінансування дуже низькі

 «Громадський бюджет в Тернополі перетворився на можливість для шкіл та інших КП зробити ремонт. Цього року (в порівнянні з минулими роками) дуже мало поданих проектів не пов’язані з комунальними установами. Громадські активісти, організації і мешканці, які пропонують локальні ідеї, не мають такого адмінресурсу для голосів, тому шанси на перемогу та отримання фінансування дуже низькі»,- кажують учасники  громадської ініціативи «URBAN.te».

Проект “Соціальний мультиспортивний зал”, який переміг у 2016 році, так і не реалізуали.

Розчарований нівелюванням хорошої ініціативи і тернополянин Роман Задорожний. В 2016 році він разом з друзями подавав проект “Соціальний мультиспортивний зал”. Згідно задуму, зал мав стати місцем для тренувань в різних напрямках: спортивний (біг, батут, велоспорт, акробатика), туристичний (спортивний туризм, скелелазіння), сучасний (паркур, слек- та хайлайни, болдерінг) і навіть танцювальний. Зал мав бути доступний та передбачав відкриті тренування, яскраві змагання, тематичні зустрічі, перегляди відео, тренінги та навчання.

Хоча проект здобув перемогу, але його так і не втілили. 

“В наш перший рік ми стикнулися десь із власним незнанням процесів, десь з нерозумінням від профільних управлінь, а десь з відвертим небажанням, аби проект був втілений у вибраному приміщенні. Спроби вникати, усувати неточності, гарантування взяти велику частину роботи на себе успіхом не увінчались. Швидше через те, що проект чи його ініціатори були не цікавими місту. І разом з тим є відчуття, що з часом цей чи схожий задум знайде втілення в нашому місті”,- сподівається Роман Задорожний. 

Переважна більшість переможців – школи

Цього року за кошти Громадського бюджету (близько 15 млн грн) змагалися 84 проєкти (46 малих на суму до 300 тис. грн та 38 великих – до 1 млн 450 тис. грн.)

Голосування за проекти «Громадського бюджету 2021» тривало з 26 жовтня до 9 листопада. Днями Тернопільська міська рада оголосила переможців, серед яких більшість – це заклади освіти.

Ось перелік великих проектів-переможців, які будуть реалізовані у 2021 році:

№77. «Молодіжний коворкінг центр Креативний простір «Аляска». Насправді – шкільний проект, адже йдеться школу №28. В описі проекту вказано, що перемога в ГБ дозволить провести «модернізацію шкільної інфраструктури та фізичного середовища, яке буде сприяти рівним відносинам, повазі прав людини, формуванню відповідальності та забезпечення участі всіх учасників освітнього процесу у житті школи та громади міста».

№63. «Живемо спортивно». Передбачає створення сучасного спортивного майданчика на території ТНВК №15.

№9. «Легкоатлетичний стадіон з футбольним полем». В описі до цього проєкту авторка вказала, що перемога дозволить створити умови для активного відпочинку поруч школи №18.

№75. Благоустрій території Тернопільської ЗОШ №10 «Шкільне подвір’я». Назва говорить сама за себе.

№78. “Безпечна дорога до знань”. Цей проект передбачає відновлення тротуарів та пішохідних доріжок, бордюрів, влаштування бетонної тактильної плитки з рифленням, облаштування водовідведення, а також для покращення інфраструктури мікрорайону “Сонячний”, неподалік школи №19.

№20. Капітальний ремонт волейбольного поля. Це також шкільний проект про облаштування волейбольного майданчика з поліуретановим покриттям на вул. Юності, поруч школи №7

№1. «Комплексна модернізація території прилеглої до шкіл 26-27 для зайняття різними видами спорту». Теж шкільний проект.

З малими проектами-переможцями ситуація практично така ж. 

”Вчителі, які забезпечили найбільше голосів, отримають заохочення”

Перше місце серед великих проектів здобула школа №28 із проектом «Молодіжний коворкінг центр Креативний простір «Аляска», зібравши понад 2 тисячі(!!!) голосів від тернополян. Це абсолютна перемога, адже проект, який посів друге місце – «Живемо спортивно», відстає від школи №28 на майже 600 голосів. За словами директорки школи Лілії Вавринів, в минулому році вони теж брали участь в ГБ, однак не виграли.

Візуалізація проекту «Молодіжний коворкінг центр Креативний простір «Аляска», який став беззаперечним лідером, випередивши інші пректи-конкуренти на понад 600 голосів.

«В цьому році ми змінили стратегію та кинули всі свої сили на початок змагання. Далі – тільки підживляли голосування, але постійно тримали відрив у приблизно 800 голосів. Останні дні всі розуміли, що ми перемогли»,- розповідає Лілія Вавринів.

Як набрати понад 2 тис. голосів директорка школи не розповідає. Пояснює: щоб не скористалися інші.

ми просили слізно батьків підтримати проект, але не примушували

«Ми хочемо на наступний рік знов брати участь, тому це залишиться нашим секретом. Та я вам можу гарантувати, що тут виключно працював вчительський колектив. Ми не залучали дітей під час навчального процесу. Це категорично. В нас діти не ходили, не просили – це все робили виключно вчителі. Звичайно, що ми просили слізно батьків підтримати проект, але не примушували. На батьківських зборах попереджали, що плануємо подавати проект та просимо його підтримати»,- продовжує директорка.

Приміщення, на базі якого планують облаштувати «Молодіжний коворкінг центр Креативний простір «Аляска».

Вчителів Лілія Вавринів мотивувала фінансовою винагородою.

«Ті вчителі, які дали найбільшу кількість голосів, отримують матеріальне заохочення невелике. Тому вони старалися. Та контролю жорсткого учнів чи батьків не було, бо це взагалі не методи нашої школи. Адже Громадський бюджет – це також виховання наших дітей. В нашій школі вони бачать, що колектив згуртувався, робить одну справу. І діти також набувають життєвих навиків та принципів»,- переконана директорка.

Щодо майже півтора мільйона гривень, які школа виграла, то їх, за словами директорки, не вистачить, аби повністю втілити ідею в життя. Тому планують залучати спосорські кошти. Поки про те, скільки бракне школі, дирекція сказати не готова. 

 

Головне фото: Тернопільська міська рада

 

 

 

Перейти до панелі інструментів