За цінами, завищеними удвічі, а то й 5 разів закуповували засоби індивідуального захисту медзаклади Тернопільської області. Це дослідили громадські активісти проєкту «РозCORONOвані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький”, які проводили дослідження у трьох областях за період з березня по липень.
У Тернопільській області активісти проаналізували 1118 закупівель 41 замовника на загальну суму майже 83 млн грн (ТОП-5 покупців і продавців – див. у інфографіці).
– Сюди увійшли і опорні лікарні, і центри первинної медико-санітарної допомоги і інші медзаклади, які проводили закупівлі по COVID-процедурі, – зазначає тернопільська експертка проєкту, юристка Ольга Мазаєва.
Закупівлі, які проводили для подолання коронавірусної пандемії, були виведені з під дії закону “Про публічні закупівлі” і проводилися за спрощеною процедурою, пояснює вінницька експертка проєкту Юлія Грига.
– Ці закупівлі регламентувалися окремим законом №530, що дало величезні можливості для зловживань, – каже вона.
Те, що замовники часто самі не могли пояснити, чому вони купували потрібне саме там і за такою ціною – це якраз наслідки прогалин у законодавстві.
Літр деззасобу купували за ціною від 53 до 370 грн
Громадські активісти проаналізували ціни на найбільш розповсюджені засоби індивідуального захисту, які закуповували в Тернопільській області. Це респіратори, одноразові маски, нітрилові рукавички, дезінфікуючий засіб, костюми біологічного захисту, швидкі тести.
Як виявилося, розрив в цінах – величезний. Наприклад, діапазон цін на респіратор FFP3 сягає від 36,3 грн до 150 грн. Найдорожче купували Тернопільська міська дитяча лікарня та Тернопільська міська лікарня №2.
Респіратори FFP2 купували за ціною від 22 грн до 100 грн за одиницю. Найдорожче платила Бережанська райлікарня та Тернопільська міська лікарня №3. Одноразові медичні маски від 2 грн до 14,5 за штуку. Найдорожчі купувала Тернопільська міська дитяча лікарня.
Рукавиці нітрилові – від 4,4 грн до 9,5 грн за пару. Найдорожче платили Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги та Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань.
За дезінфікуючі засоби медзаклади платили від 52,8 до 370 грн грн за літр. За найвищу ціну деззасіб придбала Тернопільська міська дитяча лікарня.
Костюми біологічного захисту – від 130 до 517 грн за одиницю. Найдорожчі купувала Заліщицька райлікарня. Діапазон коливання цін на швидкі тести – від 210 грн до 350 грн за тест. Найдорожчі купувала Кременецька райлікарня.
– З одноразовими масками взагалі цікава ситуація, тому що наприклад, Тернопільська лікарня швидкої допомоги одного і того самого дня – 16 березня, купила маски по 2 грн і по 5 грн, а наступного дня 5 тисяч масок купила по 10 грн за одну. В 5 разів ціна за один день зросла ціна , – розповідає Ольга Мазаєва.
ШВЛ-апарат однієї марки купили з різницею у чверть мільйона
Згідно з даними експертів проєкту, тернопільські лікарні закупили 24 ШВЛ-апарати на суму 15,7 млн грн.
Найбільше – 9 ШВЛ закупила Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги, 4 – Монастириська райлікарня, 4 – Тернопільська міська лікарня №3, 2- Борщівська райлікарня , 2- Кременецька, по одному – Козівська, Бережанська, Почаївська райлікарні.
І як виявилося, одні і ті сами марки медзаклади купували за різними цінами. Приміром, Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги 16 квітня придбала модель RV-200 за 652 тис грн. Точно дві таких самих моделі Борщівська райлікарня придбала по 400 тис грн 26 березня і 1 квітня.
– Чому розрив по тій самій моделі йде в 250 тис грн? Це питання, думаю, має бути досліджене, тому що відповіді на нього ми не отримали, – каже Ольга Мазаєва. – Також Кременецька райлікарня 3 липня купила модель Ювент-Т за 581 тис грн і цього ж дня Козівська районна лікарня купує у ФОПА ту ж саму модель по 622 тис грн. Тут 40 тис. грн різниці, але це теж чимала сума. І хоч проведення закупівель за СOVID-процедурою не вимагає проведення тендерів та не встановлює порогів цін, принцип економії всерівно має дотримуватись. Проте аналіз закупівель лікарнями засобів індивідуального захисту свідчить про ігнорування замовниками цієї вимоги закону.
В Тернопільській області зафіксована мінімальна ціна на закупівлю ШВЛ-апарата – 300 тис грн і найбільша ціна – 1 млн 300 тис. Апарати за такими цінами купила Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги.
пояснити різницю в ціні в десятки, а то й сотні тисяч гривень на однакові моделі, куплені при цьому в майже, а то й один час – складно
Вона також звертає увагу на ажіотаж, який виник навколо ШВЛ-апаратів на початку карантину.
– Всі говорили, що їх не вистачає і у нас буде катастрофа. Зараз при такій досить серйозній ситуації з коронавірусом, як нещодавно заявло МОЗ, задіяно лише 10% цих апаратів, – каже експертка проєкту. – Відтак у міністерстві не бачать змісту купувати ці апарати. І хоча попередньо за державні кошти обіцяли докупити 840 ШВЛ-апаратів, можливо куплять ще лише 200. Ситуація змінюється і очевидно ці апарати дійсно або не є затребуваними або лікарі їх не дуже використовують в процесі лікування хворих з коронавірусом.
Загалом закупівель на найбільші суми провела Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги – 25,5 млн грн. Друга в топі покупців Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги – 17,5 млн грн. З великим відривом Монастириська райлікарня провела закупівель на 5,1 млн грн. Міська комунальна лікарня №3 – на 4, 2 млн і Чортківська центральна районна лікарня – на 3,9 млн грн.
На Вінничині взагалі встановили антирекорди
До речі, лідером по цінах на засоби індивідуального захисту, які закуповували медзаклади, є Вінницька область. Як зізнається, вінницька еспертка проєкту Юлія Грига, коли бачила такі ціни – це просто в голові не вкладалося.
– У Вінницькій області найдорожчі респіратори FFP3 купували по 300 грн і це є найвищою ціною серед всіх областей, – говорить вона. – Найдешевші за весь цей період були по 48 грн. Антисептики там також найдорожчі. За літр цього засобу платили 618 грн. Це дуже дорого і причому це непоодинокі випадки. Декілька лікарень першої хвилі закуповували антисептики за такою ціною і, чому саме такі і за такою ціною пояснити нам ніхто не зміг. Така ж ситуація і з костюмами індивідуального захисту. Причому та ж проблема – замовники не зазначали технічних характеристик, хоча зобов’язані це робити. Чи ці костюми одноразові чи багаторазові не вказано. Тому ми це зазначили просто як костюми і тут ціна коливається від 88 грн до 1200 грн. Такої ціни я ніде не бачила, хоча щодня моніторю дуже багато закупівель.
Що відрізнило Вінницю від Тернополя і Хмельницького – це закупівля ліжок, продовжує Юлія Грига.
– У нас єдина міська опорна лікарня умудрилася закупити ліжка по 25 тис. грн у ФОПа, яка до цього навіть не продавала медичного обладнання, – розповідає вона. – У них не було ліжок в асортименті. Коли ми зайшли на їхній сайт перевірити, яка в них продукція, ліжок там так і не було. Це досить дивно. Закупили 10 таких ліжок. Я розумію, скільки на тих 250 тис можна було купити тестів, масок – того, що дійсно гарантує безпеку лікарям на передовій і того, що їм справді потрібно.
Виправилися лише 3% замовників
Під час моніторингу на Тернопільщині громадські активісти виявили 151 порушення законодавства про закупівлі. По всіх порушеннях підготували листи до замовників із проханнями їх виправити. І лише у 5 випадках замовники відреагували.
– Нам відповіли лише 3% замовників, які внесли зміни в процедуру закупівель та додаткові документи. 97% це проігнорували, – зазначає Ольга Мазаєва.
Приміром, у Вінниці реакція медзакладів на звернення була набагато краща.
– Ми підготували 125 звернень щодо можливих порушень і 95 замовників відреагували, – розповідає Юлія Грига. – Тобто десь 80% замовників виправили порушення і нам стала більш доступна та інформація, яка мала бути одразу.
Типові порушення, виявлені громадськими активістами – це відсутність договорів та необхідних до них додатків, закупівля товарів поза переліком, відсутність інформації про бенефіціарних власників. Серед основних проблем також не рідкістю є ситуації, коли в системі зазначена одна контактна особа, а електронний підпис на документи накладає інша.
Часто зустрічалося, що закупівлі були проведені за COVID-процедурою, але було включене ПДВ, від якого такі закупівлі звільнені. Відповідно ці суми пішли з бюджету абсолютно даремно. Договори складені таким чином, що за ними неможливо встановити предмет закупівлі, так як вони не передбачають додатків з деталізацією таких предметів.
– Часто взагалі неможливо встановити, що саме купували і по якій ціні, – каже Ольга Мазаєва. – Особливо цим часто грішила Гусятинська райлікарня, яка подавала договір, де зазначено “Вироби медичного призначення”, а ви собі думайте, що вони купили на 20 тис. грн. Що це за вироби? Ліки, засоби захисту, приладдя? Оскільки крім суми і такого дивного трактування більше нічого немає, немає жодних накладних, специфікації, цін. Це абсолютна проблема. І вона полягає на сьогодні в тому, що Державна аудиторська служба не моніторила таких закупівель. Але зараз йде мова про те, що вони будуть їх моніторити в процесі загальних перевірок і у замовників, які не дотримуються норм закону, можуть бути проблеми.
“Держава просто дозволила красти”
Як виявилося, ситуація з коронавірусними закупівлями з боку держави і правоохоронних органів практично неконтрольована, тому з’явилися такі шалені зловживання.
Активісти проєкту вважають, що потрібно змінювати процедури коронавірусних закупівель і робити умови закупівель більш суворими і контрольованими, бо ця постанова себе вже вичерпала.
– Ми хочемо, щоб таке більше не повторювалося і щоб державні кошти витрачалися на людей, а не на ФОПів, які заробляють на цьому мільйони, – наголошує Ольга Мазаєва.
Правову оцінку, є зловживанні чи ні, можуть дати тільки правоохоронні органи. Проте, як каже пані Мазаєва, подібні звернення в поліцію не мають жодної перспективи, адже держава просто дозволила красти.
– Оскільки законодавство передбачає свободу договору, держава дозволила укладати договори безконтрольно і не існує органу, який би це контролював, – пояснює експертка. – Державна аудиторська служба не має повноважень перевіряти антиковідні закупівлі і фактично немає жодного механізму покарати винних.
“У нас немає інформації про зловживання”
Чи відомо очільникам медицини міста і області про те, що керівники медзакладів проводили закупівлі за завищеними цінами та ще й з порушеннями і чи спілкувалися вони з ними про те, щоб таке більше не повторювалося? Відповіді на ці питання шукала журналістка Терміново.
– Всі медзаклади проводять закупівлі згідно з чинним законодавством. Це все, що я вам можу сказати, – каже начальник міського управління охорони здоров’я Василь Даньчак. – Інформації про те, що деякі засоби купували за завищеними цінами, я не маю. Відтак і розмов з цього приводу з керівниками медзакладів у мене не було. Звичайно, всі звертають увагу на те, які ціни є. У нас немає такої інформації, що купували за завищеними цінами. Те, що колись було щодо масок – це вже все з’ясовано і спростовано згідно з законодавством. А про все решта у мене немає такої інформації.
Начальниця обласного управління охорони здоров’я Ольга Ярмоленко свого коментаря не надала, посилаючись на сильну зайнятість. Видання Терміново готове опублікувати її позицію.
Нагадаємо, у Тернополі на початку червня розгорівся скандал через те, що тернопільська міська дитяча лікарня закупила маски за сумнівною ціною. Тоді навіть було порушене кримінальне провадження ч.3 ст. 191 КК “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”. Проте згодом справу закрили у зв’язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення.
– Є висновок товарознавчої експертизи, що ці маски, які вони закупили, вартують 16 гривень. Тобто навіть дорожче, ніж ціна, за якою вони проводили закупівлі. В кримінальному провадженні відпрацьовано і той факт, що там хтось купував за 4 гривні за одну штуку. Встановлено, що той договір не реалізований, він на Prozorro розірваний, ніхто за такі ціни не поставляв. Зважаючи на висновок судового експерта, прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Прокуратура області з цим рішенням погодилась, – коментував Терміново ситуацію заступник прокурора Області Олександр Божко.
Як ми писали раніше, за березень-липень цього року 63 медустанови Тернопільщини, які підписали договір з НСЗУ, отримали 141 млн на лікування хворих з COVID-19 . Стосовно іншого фінансування, то як з’ясували активісти, основний удар був покладений на місцеві бюджети – 35 млн грн, а також на благодійників – 21 млн 937 тис. грн.
