Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу. Цьому передувала адміністративна реформа – істотне укрупнення громад і районів. Унаслідок реформи кількість депутатів значно скоротиться, а отже – зросте конкуренція.
Кандидати зможуть балотуватися щонайбільше до двох рад одночасно, хоча раніше могли змагатися одразу за 4 мандати. Для кожного кандидата чи кандидатки обов’язковою буде застава. Найбільше проблем із заставою матимуть самовисуванці, тому що в них ще немає виборчих рахунків, а заставу потрібно внести до реєстрації. Законотворці не додумалися владнати це питання.
Рух ЧЕСНО підготував огляд найсуттєвіших змін, аби пояснити виборцям і місцевим політикам, за якими правилами відбудуться вибори восени 2020 року.
Паралельне балотування
Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради.
Кандидатам у мери малих міст, де виборців до 75 тисяч, дозволили паралельно балотуватися в депутати міськради/райради/облради.
А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
ЧЕСНО вже писав, що ЦВК не зареєструє партію, якщо партія не дотримається гендерної квоти. У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі.
Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
Застави й нерівні умови
На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було. Хоча, наприклад, перші вибори мера Києва за часів незалежної України відбувалися з внесенням застави та збиранням підписів.
Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.
Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень.
Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.
Ті ж кандидати в мери, які балотуються у великих громадах, як і кандидати в депутати від партій, мають обчислити свою заставу з огляду на кількість виборців. По суті на кожну 1000 виборців треба внести 209 гривень.
В партійних кандидатів є поточні рахунки партії, з котрих можна внести заставу для реєстрації. Але не розв’язано питання щодо самовисуванців, які до моменту реєстрації не набули статусу кандидата, але вже повинні вносити заставу як кандидати.
Для розуміння: для кандидатів у мери великих міст ідеться про чималі суми застави.
Як спотворили ідею відкритих списків
Громадський сектор вимагав від парламентарів ухвалити Виборчий кодекс, аби на парламентських виборах не було мажоритарної системи, яка дає політикам змогу вдаватися до гречкосійства, тобто по суті здійснювати непрямий підкуп виборців.
Така низька якість політики впливає надалі на рівень розвитку громад і країни загалом.
Саме тому виборці мали б у бюлетені самі визначати, за якого кандидата від партії вони готові проголосувати. Тобто партії мали втратити монополію на висування конкретної людини в одному окрузі та дати виборцям змогу самостійно обрати кандидата, якого вони хотіли б бачити в раді.
На заваді відкритим спискам стала виборча квота, яку затвердили на рівні 25%.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія.
Простими словами, якщо партія поставила кандидата у списку 50-м, а за результатами виборів до ради проходять тільки 10 депутатів, то, щоб потрапити в цю десятку, потрібно не просто набрати більше голосів, ніж інші колеги з партійного списку, а більше за квоту.
Отже, партії зберегли свій вплив на формування прохідної частини списку до ради.
Як не заплутатись у бюлетені
Окрім занадто високої квоти, спотворенню ідеї відкритих списків може сприяти й бюлетень.
Його форма така, що закликає виборця обов’язково поставити галочку за партію. А от обрати кандидата від неї можна “за бажанням”.
Тобто парламент вирішив не спонукати виборця визначитися з кандидатом від партії, якого він підтримує. І це дуже зручно, бо знову дає люфт для партій, аби заповнити це поле за виборця.
Вписування цифр у бюлетень залишає більше можливостей для впливу на волевиявлення виборців. Тому пропонував зробити місце для позначки навпроти кожного кандидата, щоб членам дільничних та територіальних виборчих комісій не доводилося трактувати результати голосування, неабияк затягує час підрахунку голосів.
Скорочення кількості депутатів
2015 року Україна обирала на місцевих виборах приблизно 160 тисяч депутатів, які мали протягом 5 років безоплатно працювати на користь громад.
Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Ба більше, зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.
Райради мали б узагалі зникнути, але законотворці не встигали внести зміни до Конституції, тому адміністративну реформу не вдалося виконати так, як того вимагають здоровий глузд і логіка.
Розподіл за районами перетворився на дуже непрозорий і заполітизований процес. Громадам навесні обіцяли, що, згідно з методологією Кабміну, вони стануть райцентром. Але за кілька тижнів до голосування районні центри змінювались у ручному режимі, що спричинило шквал протестів під парламентом з боку громад.
Обчислити кількість депутатів, яка має бути в новоутвореній ОТГ чи новоутвореному районі з огляду на кількість виборців, можна так:
Зауважимо, що законотворці все ще не передбачили компенсації за роботу в місцевих радах. Отже громади знову шукатимуть політиків-волонтерів, які 5 років поспіль розпоряджатимуться не лише бюджетом, а й невідновлюваними ресурсами громади – землею, лісами, водоймами.
About the author
Вандал, який наніс сатанинські знаки на храми Тернополя, отримав покарання
Суд виніс рішення щодо чоловіка, який розмалював червоною фарбою 17 храмів у Тернополі. Вандал має сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд виніс вирок тернополянину, який скоїв акт вандалізму, розписавши червоною фарбою 17 церковних споруд. Згідно з матеріалами справи, злочин було скоєно вночі 27 жовтня 2024 року, напередодні недільних богослужінь. На стінах храмів з'явилися написи «666», що, згідно з судовим висновком, є символом диявола, антихриста та зла в цілому. Дії чоловіка були кваліфіковані як хуліганство. Про це йдеться у судовому рішенні. За даними слідства, від дій зловмисника постраждали такі храми: Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Лепкого Церква євангельських християн баптистів «Божа Оселя» на вулиці Київська Церква «Всіх Святих Українського Народу» на вулиці 15-го Квітня Храм «Святого Апостола Андрія Первозванного» на вулиці Куліша Церква «Преображення Господнього» на вулиці Куліша Храм «Святого Апостола Петра» на вулиці Володимира Великого Церкви «Храм Різдва […]
Підробив документи: через чиновника з Бучаччини громада втратила ліс
Справу посадовця з Тернопільщини, який зловживав своїм становищем та підробляв документи на приватизацію землі лісу, передали до суду. За даними слідства, чиновник, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані до рішення місцевої ради. На основі цього рішення він склав та видав фальшивий документ про приватизацію земельної ділянки. Внаслідок цих дій громада втратила земельну ділянку лісового фонду площею 0,3835 га, вартістю майже 200 тисяч гривень. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. "Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо посадовця органу державної влади за фактом зловживання та підробки офіційних документів, що надалі призвело до незаконної приватизації земельної ділянки (ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України). Завершено досудове розслідування, яке здійснювали слідчі відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Депутати сільради на Чортківщині підробляли документи.
На Тернопільщині суттєво збільшилась популяція вовків: скільки особин нарахували
На Тернопільщині помітили збільшення популяції хижих тварин, зокрема, вовків. Про це повідомили у Подільському лісовому офісі. Там зазначають, що зафіксували 43 особини вовків. Чисельність вовків у лісах Подільського лісового офісу зросла: з 138 особин минулого року до 167 цьогоріч. "Через відсутність полювання збільшилася кількість інших хижих звірів: лисиць, єнотів, бродячих собак. Це питання перебуває на постійному контролі наших працівників, і, незважаючи на заборону на полювання, лісівники вживають необхідні заходи для регулювання їх чисельності", — йдеться у повідомленні. У порівнянні з минулим роком, у мисливських угіддях спостерігається збільшення популяції тварин: копитних стало більше на 7%, птахів - на понад 10%, крім того, зафіксовано міграцію шакалів. У лісах Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей спостерігається зростання популяції диких тварин. Чисельність козуль наблизилася до восьми тисяч, а кабанів – до чотирьох з половиною тисяч. Ці тварини все частіше з'являються поблизу житлових районів. Найбільш численною […]
У тернополянки видурили понад пів мільйона гривень через її довірливість та бажання допомогти
Тернополянка втратила понад пів мільйона гривень, через те що хотіла допомогти "іноземцеві". До співробітників Тернопільського районного управління поліції звернулася жителька обласного центру із заявою про те, що невідомі особи шляхом обману заволоділи її коштами. Жінка повідомила, що кілька місяців тому познайомилася в соцмережах з чоловіком, який назвався колишнім американським військовим. Він попросив її прийняти посилку з грошима, які він нібито отримав як винагороду за службу. Чоловік запевнив, що компенсує всі витрати на пересилання з надбавкою. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Тернополянка стала жертвою шахрайства, отримавши фальшивий документ, який давав їй право представляти іноземця в Україні. Аферист виманив у неї понад пів мільйона гривень, використовуючи різні вигадані потреби: від оплати "посилки" до витрат на лікування та авіаквитки. "За даним фактом розпочато досудове розслідування відповідно до ч. 4 статті 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні. […]
Що загрожує ексдиректору ДІАЗу та підприємцю, які будували бар на горі в Кременці
На Тернопільщині судитимуть колишнього директора заповідника та підприємця з Кременця за незаконне будівництво на Замковій горі. Їхні дії завдали державі шкоди на майже три з половиною мільйони гривень. Слідчі Кременецького відділу поліції скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора Кременецько-Почаївського заповідника та його пособника – місцевого підприємця. Про це повідомили на сайті ГУНП у Тернопільській області. У ході досудового розслідування встановлено, що директор заповідника, діючи без належних дозволів, дав вказівку на проведення земляних робіт на Замковій горі, об'єкті національної архітектурної спадщини. Підприємець, який розпочав будівництво кафе, завдав шкоди історичним та археологічним цінностям, частково їх зруйнувавши. Експертиза показала, що обсяг пошкоджень становить 25 кубометрів, а сума збитків - 3 415 800 гривень. "Зловмисників звинувачено в умисному незаконному руйнуванні частин об'єктів культурної спадщини ( ч. 5 ст. 298 КК України). Санкція інкримінованої фігурантам статті передбачає покарання від трьох до восьми років […]
На Кременеччині юнак потрощив державні будівлі
На Кременеччині молодик повибивав вікна в адміністративних приміщеннях. Йому загрожує до 3 років позбавлення. До правоохоронців звернувся голова Великодедеркальської сільської ради. Він повідомив, що у ніч з 29 на 30 березня невідомий пошкодив вікна та двері. Про це розповіли у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. У результаті слідчих дій було встановлено, що хуліганські дії скоїв житель сусіднього села, який раніше вже притягувався до відповідальності за правопорушення. Він, озброївшись дерев'яною палицею, пошкодив два вікна в соціальній службі, вікно та двері в геріатричному центрі, де перебували літні люди, а також вхідні двері у відділі освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму. "Фігурант у скоєному зізнався, але свої вчинки не пояснює. Вирішується питання про оголошення йому підозри за ч. 1 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Триває слідство", - повідомили правоохоронці. Читайте також: Дострибався: 21-річний переселенець відповість за хуліганство у центрі Теребовлі. Відео […]
