Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу. Цьому передувала адміністративна реформа – істотне укрупнення громад і районів. Унаслідок реформи кількість депутатів значно скоротиться, а отже – зросте конкуренція.
Кандидати зможуть балотуватися щонайбільше до двох рад одночасно, хоча раніше могли змагатися одразу за 4 мандати. Для кожного кандидата чи кандидатки обов’язковою буде застава. Найбільше проблем із заставою матимуть самовисуванці, тому що в них ще немає виборчих рахунків, а заставу потрібно внести до реєстрації. Законотворці не додумалися владнати це питання.
Рух ЧЕСНО підготував огляд найсуттєвіших змін, аби пояснити виборцям і місцевим політикам, за якими правилами відбудуться вибори восени 2020 року.
Паралельне балотування
Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради.
Кандидатам у мери малих міст, де виборців до 75 тисяч, дозволили паралельно балотуватися в депутати міськради/райради/облради.
А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
ЧЕСНО вже писав, що ЦВК не зареєструє партію, якщо партія не дотримається гендерної квоти. У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі.
Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
Застави й нерівні умови
На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було. Хоча, наприклад, перші вибори мера Києва за часів незалежної України відбувалися з внесенням застави та збиранням підписів.
Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.
Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень.
Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.
Ті ж кандидати в мери, які балотуються у великих громадах, як і кандидати в депутати від партій, мають обчислити свою заставу з огляду на кількість виборців. По суті на кожну 1000 виборців треба внести 209 гривень.
В партійних кандидатів є поточні рахунки партії, з котрих можна внести заставу для реєстрації. Але не розв’язано питання щодо самовисуванців, які до моменту реєстрації не набули статусу кандидата, але вже повинні вносити заставу як кандидати.
Для розуміння: для кандидатів у мери великих міст ідеться про чималі суми застави.
Як спотворили ідею відкритих списків
Громадський сектор вимагав від парламентарів ухвалити Виборчий кодекс, аби на парламентських виборах не було мажоритарної системи, яка дає політикам змогу вдаватися до гречкосійства, тобто по суті здійснювати непрямий підкуп виборців.
Така низька якість політики впливає надалі на рівень розвитку громад і країни загалом.
Саме тому виборці мали б у бюлетені самі визначати, за якого кандидата від партії вони готові проголосувати. Тобто партії мали втратити монополію на висування конкретної людини в одному окрузі та дати виборцям змогу самостійно обрати кандидата, якого вони хотіли б бачити в раді.
На заваді відкритим спискам стала виборча квота, яку затвердили на рівні 25%.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія.
Простими словами, якщо партія поставила кандидата у списку 50-м, а за результатами виборів до ради проходять тільки 10 депутатів, то, щоб потрапити в цю десятку, потрібно не просто набрати більше голосів, ніж інші колеги з партійного списку, а більше за квоту.
Отже, партії зберегли свій вплив на формування прохідної частини списку до ради.
Як не заплутатись у бюлетені
Окрім занадто високої квоти, спотворенню ідеї відкритих списків може сприяти й бюлетень.
Його форма така, що закликає виборця обов’язково поставити галочку за партію. А от обрати кандидата від неї можна “за бажанням”.
Тобто парламент вирішив не спонукати виборця визначитися з кандидатом від партії, якого він підтримує. І це дуже зручно, бо знову дає люфт для партій, аби заповнити це поле за виборця.
Вписування цифр у бюлетень залишає більше можливостей для впливу на волевиявлення виборців. Тому пропонував зробити місце для позначки навпроти кожного кандидата, щоб членам дільничних та територіальних виборчих комісій не доводилося трактувати результати голосування, неабияк затягує час підрахунку голосів.
Скорочення кількості депутатів
2015 року Україна обирала на місцевих виборах приблизно 160 тисяч депутатів, які мали протягом 5 років безоплатно працювати на користь громад.
Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Ба більше, зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.
Райради мали б узагалі зникнути, але законотворці не встигали внести зміни до Конституції, тому адміністративну реформу не вдалося виконати так, як того вимагають здоровий глузд і логіка.
Розподіл за районами перетворився на дуже непрозорий і заполітизований процес. Громадам навесні обіцяли, що, згідно з методологією Кабміну, вони стануть райцентром. Але за кілька тижнів до голосування районні центри змінювались у ручному режимі, що спричинило шквал протестів під парламентом з боку громад.
Обчислити кількість депутатів, яка має бути в новоутвореній ОТГ чи новоутвореному районі з огляду на кількість виборців, можна так:
Зауважимо, що законотворці все ще не передбачили компенсації за роботу в місцевих радах. Отже громади знову шукатимуть політиків-волонтерів, які 5 років поспіль розпоряджатимуться не лише бюджетом, а й невідновлюваними ресурсами громади – землею, лісами, водоймами.
About the author
“Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни”: Тернопільщина втратила молодого бійця
Чортківщина в скорботі, адже втратила свого молодого захисника Івана Попика. 17 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Єлизаветівка Покровського району Донецької області загинув Іван - житель села Капустинці Чортківського району Тернопільської області. Військовий був стрільцем-снайпером у 2-му аеромобільному відділенні 3-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти військової частини А0224. Він віддав своє життя, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Про це повідомили у групі "Наш край - Чортківщина". "Україна знову втратила одного зі своїх найкращих синів. На фронті загинув Іван Попик – випускник Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету. Ця трагічна новина болем відгукнулася в серцях усіх, хто знав Івана, і стала черговим нагадуванням про жахливу ціну, яку платить наша країна за свою свободу. Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни. Іван Попик віддав найцінніше – своє […]
Вода на порозі, а замість городу – озеро: наслідки негоди на Тернопільщині
На Тернопільщині протягом доби негода наробила біди людям. Зокрема затопила житлові будинки, її наслідки ліквідовували рятувальники. На Лановеччині у селі Влащинці після сильного дощу підтопило два приватні будинки. Надзвичайники відкачали воду за допомогою мотопомпи. Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Читайте також: Підтопило дорогу, городи та домоволодіння. Негода наробила сильної біди на Тернопільщині (фото, відео) Також 3 червня гроза з громом у селі Синява перетворили людські городи на озера, а у Чернихівцях частково обвалився міст.
У Тернополі працівник ТЦК завдав 320 тисяч збитків державі
На Тернопільщині вручили підозру працівнику ТЦК. Чоловік завдав збитків у розмірі 320 тисяч гривень. Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру військовослужбовцю Тернопільського обласного ТЦК та СП за службову недбалість, що призвела до значних збитків під час воєнного стану. Про це повідомили в Теруправлінні ДБР у Львові. Слідство встановило, що у травні-липні 2022 року підозрюваний, будучи начальником продовольчого забезпечення, оформлював накладні на видачу харчів військовим, які фактично не проходили службу. В результаті таких дій було безпідставно видано продовольство на понад 3 тисячі осіб, що завдало державі збитків на суму майже 320 тисяч гривень. Через недбалість посадовця, частина продуктів, замість того, щоб потрапити до захисників, які їх потребували, опинилася на смітнику. Наразі слідчі ДБР вживають заходів для відшкодування завданих збитків. Читайте також: СБУ та ДБР проводили масштабну операцію: кого затримали у Тернополі "Дії військовослужбовця кваліфіковано за ч. 4 ст. 425 Кримінального […]
На Покровському напрямку загинув захисник з Тернопільщини Іван Березнюк
На Чортківщині прощатимуться із захисником Іваном Березюком, який боронив українську землю від загарбників. Загинув воїн 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі н.п.Новоекономічне Покровського району Донецької області. Про це повідомили у фейсбук-групі "Наш край - Чортківщина". "Звістка про смерть українських захисників завжди є важкою і болісною… Ще один український військовий, ще один наш земляк, що воював за мир та свободу нашої країни, пішов від нас. Зі скорботою повідомляємо що боронячи державний суверенітет і територіальну цілісність загинув наш земляк, Березюк Іван Ярославович 10.08.1969 року народження, житель села Красне Гримайлівської громади. Світлий спомин про нього назавжди залишиться в наших серцях. Щирі співчуття рідним та близьким нашого славного Героя", - йдеться у дописі. Читайте також: Небесне військо поповнилось ще трьома Героями: загинули Анатолій Панасюк, Василь Ющишин і Захар Венчур
Били руками та ногами, тягали за волосся: у Тернополі жорстоко познущались з дівчини-підлітка (відео)
У Тернополі підлітки жорстоко побили дівчину. Відео конфлікту поширюють у соціальних мережах. 3 червня в одному із телеграм-каналів з'явилось відео, на якому група підлітків штовхає, тягає за волосся та всіляко ображає дівчину. Працівники Тернопільського районного управління поліції, за допомогою аналітиків кримінального аналізу та інспекторів ювенальної превенції, оперативно встановили особу постраждалої та двох кривдників, які завдали їй тілесних ушкоджень. "За фактом побиття вже розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України, яка стосується хуліганства, вчиненого групою осіб. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років", - повідомляють правоохоронці. У соцмережах повідомляють, що це не перший інцидент з кривдницею. Раніше вона неодноразово била дівчат. Читайте також: За побиття матері тернополянину загрожують громадські роботи, обмеження або позбавлення волі
Трагічна втрата для однієї з тернопільських лікарень: померла Світлана Придаткевич
Обірвалось життя працівниці Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні Світлани Придаткевич. На 60 році життя та після важкої хвороби померла сестра медичного ортопедо-травматологічного дитячого відділення з травматологічним пунктом Світлана Юліанівна Придаткевич. Про це повідомили у КНП "Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня". "Адміністрація та весь колектив лікарні висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати близької людини. У цей скорботний час ми поділяємо Ваше горе, підтримуємо та сумуємо разом із Вами. Віримо, що Господь прийме її світлу та щиру душу в Царство Небесне. Світла пам’ять про Світлану Юліанівну назавжди залишиться в серцях колег. Світла пам’ять", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Помер шанований священник з Кременеччини Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Світлани. Хай спочиває з миром. Вічна пам'ять.
