Скандал за скандалом спалахує навколо ласих комунальних квадратів тернопільської громади. Тернополяни ще не забули історію аптеки №78, яку віддавали в потрібні приватні руки, як в кримінальному ракурсі гучно спалахнула історія з приміщенням залізничної лікарні.
Та справжнім старожилом в контексті судової тяганини можна вважати кінотеатр «Палац кіно», що знаходиться в Тернополі на вулиці Івана Франка. Його доля, направду, багатостраждальна. І тягнеться ще з 2013 року, коли місцева влада вирішила передати майже 200 кв. м в приватну власність.
Кіна не буде?
На жаль, історія «Палацу Кіно» з фільмами практично не пов’язана. Хоча міськрада назагал декларує, що Тернопіль стає кіностолицею, в місті зараз фільми навіть ніде подивитися на великому екрані. Адже єдиний діючий приватний кінотеатр закритий вже кілька місяців і не через карантин. Тож тернополянам залишається хіба їздити на прем’єри в сусідні обласні центри, позаяк в комунальному кінотеатрі з «кіно» – хіба детектив про судову тяганину за продані квадратні метри. І якби таке кіно зняли, то показати його можна буде хіба біля озера, під відкритим небом на розтягнутому білому полотні. Поки земля біля озера ще комунальна…
Щоб зрозуміти суть і значимість питання, почнемо з листопада 2012 року, коли виконком Тернопільської міської ради прийняв рішення про передачу в оренду приміщення першого поверху «Палацу кіно» за адресою вул. Франка, 8 під заклад громадського харчування. Віддавали майно, як зазначалося, на основі конкурсу. Тож після усіх «бюрократичних» моментів майже 200 квадратів орендував підприємець Андрій Лучка. Разом з приміщенням «Палацу…» він отримав ще й гараж площею 31 кв. м, який мав використовувати як складське приміщення.
Після того, як Андрія Лучку визнали переможцем конкурсу, з’явився ще один підприємець, який скаржився на те, що також хотів орендувати дане приміщення, але міськрада відмовилась розглядати його заяву. Обурений підприємець навіть звернувся до суду в пошуках справедливості, однак, поки тривала судова тяганина, рішенням ТМР від 22 березня 2013 р. оперативно комунальне майно віддали на приватизацію шляхом викупу. Покупцем став той самий підприємець, який орендував площу під заклад громадського харчування, – Андрій Лучка. Йому дозволили викупити і гараж.
Так 195,2 м кв. в центрі міста продали за 970,3(!!!) тис. грн. Тобто менш ніж 5 тисяч гривень за «квадрат». І попри заяви інших підприємців, які мали види на комунальне майно, попри на диво низьку ціну за таке приміщення, дороги назад, здавалося, не було.
Приватну власність відстоювала міськрада?
Однак у цю історію втрутилась прокуратура, яка подала позов до Господарського суду, аби останній визнав укладений договір-купівлі продажу недійсним і зобов’язав Андрія Лучку повернути міськраді приміщення.
Судова тяганина тривала кілька років. У підсумку Феміда стала на бік прокуратури. Хоча Тернопільська міська рада за собою провини не визнавала до останнього. Місцева влада намагалася довести свою правоту навіть у Касаційному суді, фактично останній можливій в Україні інстанції, але й там програла.
І тут уважний читач подумає, що на цьому етапі комунальні квадрати мали б повернутися у власність громади.Тоді ще прокурор Тернопільської області В’ячеслав Перч заявляв, що прокуратура діє і відступати не збирається. Але… Поки прокуратура шукала правди у судах, Андрій Лучка встиг продати приміщення Максиму Гумену, який був керівником ПТ «Максима».
Та довго Гумен приміщенням не користувався, а віддав його в оренду. І теж не пересічним тернополянам, а для ТОВ «Роял Контракт». Тій самій охоронній фірмі, яка за бюджетні кошти офіційно береже Тернопільську міськраду та комунальні установи. Приміром, в цьому році ТОВ освоїло 3 мільйони 373 тисячі гривень. Тільки охорона самої міськради обійшлася в понад 300 тисяч гривень.
За 5 років «Роял Контракт» освоїло понад 14 млн грн, головно – на обслуговуванні об,єктів міської ради.
Охоронна фірма «Роял Контракт», на формі працівників якої зазвичай пише “Авангард”, з’явилася на ринку охорони не так давно, а саме з приходом Сергія Надала на посаду міського голови. Раніше засновником цього ТОВ був Тарас Аркуша, який, поза тим, є ще й засновником обласної громадської організації «Федерація панкратіону Тернопільської області». Тієї ж самої ГО, де керівником, згідно зі статутом, офіційно донедавна рахувався Володимир Камінський– екс-заступник міського голови Сергія Надала, якого у травні 2015 року за отримання хабара у розмірі 217 тис. грн затримували столичні правоохоронці. Після інциденту з хабарем Камінського звільнили.
Почав Перч, закінчує Бойко
Та повернемося до «Палацу кіно» на вул. І. Франка. Прокурор В’ячеслав Перч заявляв, що Лучка не мав права продавати приміщення під час судової тяганини, адже на момент, коли справа перебувала у суді, діяла заборона на відчуження майна. Та закінчити почате Перчу до звільнення не вдалося і за «Палац Кіно» взялася прокуратура на чолі з Петром Бойком.
І ось, на сьомому році цієї епопеї «Палац…» знову отримав шанс стати комунальним. Прокуратура опублікувала заяву про те, що виграла черговий суд. В офіційному повідомленні прокуратура вказує, що вартість приміщення становить 2 млн грн. Це удвічі більше, ніж сума, за яку продали майно.
Суд задовольнив позов щодо повернення у комунальну власніст 192 м кв кінотеатру, оскільки дану площу було приватизовано з порушеннями (Фото: Дарина Міщенко)
«У 2013 році Тернопільська міська рада уклала з фізичною особою-підприємцем договір купівлі-продажу частини приміщення кінопалацу, порушивши встановлений законодавством порядок приватизації. Прокуратура оскаржила цей договір у суді, вигравши позов. Однак, під час розгляду його судами першої та апеляційної інстанцій, нежитлове приміщення двічі продавалось іншим фізичним особам. З метою усунення допущених порушень у продажу кінопалацу, Тернопільська місцева прокуратура подала відповідний позов до суду про витребування частини приміщення, площею 192 кв. м, який задоволено»,- повідомила прес-служба прокуратури Тернопільської області 17 червня 2020 року.
Хто кого охороняє?
Та це лише рішення суду першої інстанції… Зважаючи на минулий досвід, міськрада може знову захотіти «боротися» за те, щоб майно і далі були приватним. Тим паче, що є й інші приклади.
Ось хоча б дуже щастить на комунальні приміщення в центрі міста тернолянину Сергію Пушкарю. Місцеві видання писали, що у червні 2017 року він брав участь в конкурсі міської ради на оренду інших приміщень в «Палаці кіно». І переміг на конкурсі, а згодом і в судах, коли комісія скасувала конкурс. Далі чоловік отримав від міської ради «добро» на оренду приміщення аптеки №78.
Раніше Сергій Пушкар працював у правоохоронних органах. За даними журналістів газети «Номер 1», із простого водія він дослужився до заступника начальника управління боротьби з організованою злочинністю в Тернопільській області. Коли цю структуру ліквідували, Пушкар пішов на «вільні хліба», зареєструвався як фізична особа-підприємець, у травні 2018 року він став співзасновником ТОВ «Роял Контракт Т», яке, як і фірма з майже ідентичною назвою, охороняє комунальні установи Тернопільської міськради.
В контексті позовів прокуратури та судових історій щодо приміщення кінотеатру, формується враження, що це міська рада активно захищає свою охоронну фірму, а не навпаки…
