Гривня демонструє рекордні темпи зростання (ревальвації). Багатьох українців цікавить, що це означає для країни і чи це нова реальність. Досить неочікувано Рада НБУ вважає, що керівництво Нацбанку зробило помилку утримуючи відсоткову ставку надто високою надто довго, що дозволило гривні зміцнитися та завдало шкоди українським експортерам. Керівники НБУ не визнають провини та підкреслюють вигоди міцнішої гривні такі як нижчі ціни імпортних товарів (в тому числі природного газу), нижчу інфляцію, нижчі відсоткові ставки та менший тягар державного боргу, пише VoxUkraine.
Хто правий та що станеться з гривнею? Перед тим, як відповісти на ці питання, давайте з’ясуємо кілька речей.
По-перше, потрібно розуміти, що обмінний курс – це ціна (валюти), яка визначається попитом та пропозицією. Рівноважна ціна – це та, при якій попит дорівнює пропозиції. У визначенні балансу і відтак ціни потрібно покладатися на ринок. Уряд не має визначати “правильну” ціну.
По-друге, коли ціна змінюється, хтось виграє, а хтось програє. Наприклад, якщо ціна молока знижується, фермери програють, але споживачі виграють. За такою самою логікою можна стверджувати, що міцніша гривня допомагає деяким економічним агентам (імпортерам) та шкодить іншим (експортерам). Через ці ефекти перерозподілу неможливо уникнути дискусій щодо “бажаної” зміни курсу. Ці дискусії можуть бути дуже заплутаними зважаючи на складність глобальних ланцюжків доданої вартості, коли фірми є одночасно експортерами та імпортерами (наприклад, в Україні деякі компанії імпортують тканини, а експортують одяг).
По-третє, зміни обмінного курсу – це частина впливу центрального банку на економіку. Коли НБУ підвищує відсоткові ставки, він приваблює іноземний капітал, оскільки інвестори можуть більше заробити в Україні. Коли капітал приходить до України, гривня зміцнюється (через вищий попит на гривню), що знижує конкурентоздатність українського експорту. Це уповільнює економічну активність та знижує інфляційний тиск в Україні. Отже, механізм доволі простий: НБУ підвищує відсоткові ставки, гривня зміцнюється, інфляція знижується. Тому, якщо НБУ має завдання утримувати низьку інфляцію, міцніша гривня є природним наслідком такої політики. Вимога одночасно низької інфляції та слабкої гривні є суперечливою. Ці дві речі не можуть відбуватися одночасно, якщо в країні є вільний рух капіталу, плаваючий обмінний курс та незалежна монетарна політика, тобто режим, затверджений Радою НБУ (таргетування інфляції).
З’ясувавши ці базові речі, давайте подивимося на економіку України в історичній перспективі. Яким був досвід інших країн, які запровадили інфляційне таргетування та пройшли період дезінфляції (зниження інфляції)? Рисунок 1 показує динаміку інфляції для України (яка запровадила інфляційне таргетування у 2016), Ізраїлю (1992), Румунії (2005), Польщі (1998) та Чехії (1997), які розпочали з доволі високих темпів інфляції та запровадили інфляційне таргетування (ІТ), щоб подолати хронічно високу інфляцію. Нуль на горизонтальній вісі на цьому рисунку відповідає року запровадження ІТ. В Україні були найгірші стартові умови з інфляцією (понад 50% на рік), але за три роки інфляційного таргетування інфляція в Україні показала динаміку дуже схожу на інфляційні тренди в інших країнах. Графік 1 показує, що зниження інфляції з двозначних чисел до менш ніж 5% потребує часу. Якщо історія нас чомусь учить, НБУ дуже скоро досягне своєї цілі 5% інфляції. Справді, у листопаді 2019 інфляція була 5,1%, і за прогнозами вона впаде нижче 5% до кінця року.
Рисунок 1. Динаміка інфляції
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Що відбувалося з обмінним курсом під час дезінфляції? Реальний обмінний курс (який дорівнює номінальному обмінному курсу скоригованому на інфляцію, див. врізку) – це ключовий показник “міцності” валюти. Зростання реального курсу означає, що валюта зміцнюється швидше, ніж ростуть ціни. Валюти Польщі, Румунії та Чехії значно зміцнилися проти кошика валют їхніх торговельних партнерів. Більш того, обмінний курс зміцнився назавжди: навіть за 10 років після запровадження інфляційного таргетування валюти цих країн є міцнішими. За рахунок повільнішої дезінфляції в Ізраїлі зміцнення шекеля було помірним. Динаміка реального обмінного курсу в Україні дуже схожа на те, що відбувалося в Польщі, Румунії та Чехії – після трьох років інфляційного тарегетування реальний обмінний курс виріс на 20-25%. Отже, те, що відбувається в Україні, не є чимось надзвичайним. Подібні речі відбувалися в інших країнах свого часу. Шлях України є доволі типовим (рис. 2).
Реальний обмінний курс
Wikipedia: Реальний обмінний курс (РЕОК) – це купівельна спроможність валюти відносно інших валют за поточних обмінних курсів та цін. Це відношення кількості одиниць валюти певної країни необхідних для купівлі ринкового кошика товарів в іншій країні після купівлі відповідної іноземної валюти на ринку до кількості одиниць валюти цієї країни, необхідної для купівлі цього кошика товарів у цій країні. РЕОК відображає конкурентоздатність країни відносно решти світу.
Рисунок 2. Динаміка реального обмінного курсу (національна валюта проти кошика валют з урахуванням торговельних потоків певної країни)
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Більш того, як видно з рис. 3, сильніша дезінфляція пов’язана з сильнішою ревальвацією національної валюти у багатьох країнах, які запровадили інфляційне таргетування. Наприклад, у Румунії, Мексиці та Чилі відбулося значне зниження інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування, і в них реальний обмінний курс значно виріс. На противагу їм, у Бразилії та Південній Африці інфляція не знизилася за два роки після запровадження ІТ (власне, у цих країнах інфляція виросла), і їхні валюти знецінилися (РЕОК цих валют знизився).
Рисунок 3. Зміни реального обмінного курсу та інфляції за два роки після запровадження інфляційного таргетування
Джерело: IMF International Financial Statistics database
Чому реальний обмінний курс виріс у країнах, які успішно знизили інфляцію? Вочевидь, висока відсоткова ставка встановлена центральними банками вплинула на ревальвацію. Іншим чинником є реакція приватного сектору: низька та стабільна інфляція підтримує стабільне макроекономічне середовище, що подобається інвесторам. Країни з інфляційним таргетуванням залучають більше прямих іноземних інвестицій. Оскільки приплив іноземного капіталу підвищує попит на національну валюту, приватний сектор підсилює ефект політики уряду та збільшує ревальвацію.
У підсумку, міцніша гривня є наслідком зусиль НБУ зі зниження інфляції, які увінчалися успіхом. Вона також є ознакою впевненості на фінансових ринках. Прогнозування обмінного курсу – це неможлива та невдячна справа, проте з точку зору історичної перспективи міцна гривня може бути новою реальністю!
About the author
Вандал, який наніс сатанинські знаки на храми Тернополя, отримав покарання
Суд виніс рішення щодо чоловіка, який розмалював червоною фарбою 17 храмів у Тернополі. Вандал має сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд виніс вирок тернополянину, який скоїв акт вандалізму, розписавши червоною фарбою 17 церковних споруд. Згідно з матеріалами справи, злочин було скоєно вночі 27 жовтня 2024 року, напередодні недільних богослужінь. На стінах храмів з'явилися написи «666», що, згідно з судовим висновком, є символом диявола, антихриста та зла в цілому. Дії чоловіка були кваліфіковані як хуліганство. Про це йдеться у судовому рішенні. За даними слідства, від дій зловмисника постраждали такі храми: Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Лепкого Церква євангельських християн баптистів «Божа Оселя» на вулиці Київська Церква «Всіх Святих Українського Народу» на вулиці 15-го Квітня Храм «Святого Апостола Андрія Первозванного» на вулиці Куліша Церква «Преображення Господнього» на вулиці Куліша Храм «Святого Апостола Петра» на вулиці Володимира Великого Церкви «Храм Різдва […]
Підробив документи: через чиновника з Бучаччини громада втратила ліс
Справу посадовця з Тернопільщини, який зловживав своїм становищем та підробляв документи на приватизацію землі лісу, передали до суду. За даними слідства, чиновник, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані до рішення місцевої ради. На основі цього рішення він склав та видав фальшивий документ про приватизацію земельної ділянки. Внаслідок цих дій громада втратила земельну ділянку лісового фонду площею 0,3835 га, вартістю майже 200 тисяч гривень. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. "Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо посадовця органу державної влади за фактом зловживання та підробки офіційних документів, що надалі призвело до незаконної приватизації земельної ділянки (ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України). Завершено досудове розслідування, яке здійснювали слідчі відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Депутати сільради на Чортківщині підробляли документи.
На Тернопільщині суттєво збільшилась популяція вовків: скільки особин нарахували
На Тернопільщині помітили збільшення популяції хижих тварин, зокрема, вовків. Про це повідомили у Подільському лісовому офісі. Там зазначають, що зафіксували 43 особини вовків. Чисельність вовків у лісах Подільського лісового офісу зросла: з 138 особин минулого року до 167 цьогоріч. "Через відсутність полювання збільшилася кількість інших хижих звірів: лисиць, єнотів, бродячих собак. Це питання перебуває на постійному контролі наших працівників, і, незважаючи на заборону на полювання, лісівники вживають необхідні заходи для регулювання їх чисельності", — йдеться у повідомленні. У порівнянні з минулим роком, у мисливських угіддях спостерігається збільшення популяції тварин: копитних стало більше на 7%, птахів - на понад 10%, крім того, зафіксовано міграцію шакалів. У лісах Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей спостерігається зростання популяції диких тварин. Чисельність козуль наблизилася до восьми тисяч, а кабанів – до чотирьох з половиною тисяч. Ці тварини все частіше з'являються поблизу житлових районів. Найбільш численною […]
У тернополянки видурили понад пів мільйона гривень через її довірливість та бажання допомогти
Тернополянка втратила понад пів мільйона гривень, через те що хотіла допомогти "іноземцеві". До співробітників Тернопільського районного управління поліції звернулася жителька обласного центру із заявою про те, що невідомі особи шляхом обману заволоділи її коштами. Жінка повідомила, що кілька місяців тому познайомилася в соцмережах з чоловіком, який назвався колишнім американським військовим. Він попросив її прийняти посилку з грошима, які він нібито отримав як винагороду за службу. Чоловік запевнив, що компенсує всі витрати на пересилання з надбавкою. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Тернополянка стала жертвою шахрайства, отримавши фальшивий документ, який давав їй право представляти іноземця в Україні. Аферист виманив у неї понад пів мільйона гривень, використовуючи різні вигадані потреби: від оплати "посилки" до витрат на лікування та авіаквитки. "За даним фактом розпочато досудове розслідування відповідно до ч. 4 статті 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні. […]
Що загрожує ексдиректору ДІАЗу та підприємцю, які будували бар на горі в Кременці
На Тернопільщині судитимуть колишнього директора заповідника та підприємця з Кременця за незаконне будівництво на Замковій горі. Їхні дії завдали державі шкоди на майже три з половиною мільйони гривень. Слідчі Кременецького відділу поліції скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього директора Кременецько-Почаївського заповідника та його пособника – місцевого підприємця. Про це повідомили на сайті ГУНП у Тернопільській області. У ході досудового розслідування встановлено, що директор заповідника, діючи без належних дозволів, дав вказівку на проведення земляних робіт на Замковій горі, об'єкті національної архітектурної спадщини. Підприємець, який розпочав будівництво кафе, завдав шкоди історичним та археологічним цінностям, частково їх зруйнувавши. Експертиза показала, що обсяг пошкоджень становить 25 кубометрів, а сума збитків - 3 415 800 гривень. "Зловмисників звинувачено в умисному незаконному руйнуванні частин об'єктів культурної спадщини ( ч. 5 ст. 298 КК України). Санкція інкримінованої фігурантам статті передбачає покарання від трьох до восьми років […]
На Кременеччині юнак потрощив державні будівлі
На Кременеччині молодик повибивав вікна в адміністративних приміщеннях. Йому загрожує до 3 років позбавлення. До правоохоронців звернувся голова Великодедеркальської сільської ради. Він повідомив, що у ніч з 29 на 30 березня невідомий пошкодив вікна та двері. Про це розповіли у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. У результаті слідчих дій було встановлено, що хуліганські дії скоїв житель сусіднього села, який раніше вже притягувався до відповідальності за правопорушення. Він, озброївшись дерев'яною палицею, пошкодив два вікна в соціальній службі, вікно та двері в геріатричному центрі, де перебували літні люди, а також вхідні двері у відділі освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури та туризму. "Фігурант у скоєному зізнався, але свої вчинки не пояснює. Вирішується питання про оголошення йому підозри за ч. 1 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Триває слідство", - повідомили правоохоронці. Читайте також: Дострибався: 21-річний переселенець відповість за хуліганство у центрі Теребовлі. Відео […]
