Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу представника потерпілої Ольги О. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2019 року.
Про це повідомляє прес-служба Тернопільського апеляційного суду.
Як встановлено місцевим судом, впродовж 19-20 липня 2018 року обвинувачена, яка винаймала кімнату у квартирі потерпілої, викрала у власниці ювелірні прикраси загальною вартістю 15 тис. грн, але була затримана Ольгою О. Частину дорогоцінностей обвинувачена встигла здати у ломбард.
Такі дії 18-річної Ніни С. судом кваліфіковано за ч. 2 ст.185 (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно), ч.3 ст. 15 ч. 2 ст.185 (незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно), ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 (закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно) КК України та засуджено до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання та встановлено 2-річний іспитовий строк із покладенням обов’язків періодично реєструватись в органах пробації; не змінювати місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України.
Також задоволено цивільний позов потерпілої: Ніни С. стягнуто на її користь 10 тис. грн. моральної шкоди.
Не погодившись із вироком суду, представник потерпілої подав апеляційну скаргу та, зазначивши, що обвинувачена раніше судима, але на шлях виправлення не стала, а вчинила новий злочин, просив вирок місцевого суду скасувати і призначити Ніні С. реальне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілої та її представника, думку прокурора, пояснення обвинуваченої та її захисника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до переконання, що, призначаючи покарання, суд першої інстанції виходив із принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення і попередження скоєння нових злочинів. Ніна С. щиро розкаялась і повністю відшкодувала завдану шкоду, виховує маленьку дитину, злочин вчинила через скрутне матеріальне становище, а наведені представником потерпілої твердження щодо м’якості призначеного покарання є непереконливими, оскільки при призначенні покарання думка потерпілої враховується, але не є вирішальною. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
