Учениця вищого профтехучилища Тернополя вчасно не пройшла практику, тож її мати пообіцяла “занести” майстрині, яка за це відповідала, 1 500 грн. Разом із дівчиною до училища прийшли і працівники СБУ. Однак виявилось, що учениця ПТУ віддала кошти іншій жінці. Справу тягнули в суді два роки.
Майстриню ВПТУ Ірину М. визнали невинуватою та виправдали за ч.3 ст. 354 КК України (одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди, а також прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації), повідомляють в апеляційному суді Тернополя.
Як встановлено місцевим судом, 1 вересня 2014 року наказом директора Тернопільського вищого професійного училища ресторанного сервісу і торгівлі Ірину М. прийнято на посаду майстра виробничого навчання. Відповідно до посадової інструкції, майстер зобов’язана організувати та контролювати проходження виробничого навчання учнями своєї групи; слідкувати за складанням звітів про практику, нарахуванням і перерахуванням грошових коштів за роботи, виконані учнями в період виробничого навчання і практики, своєчасну виплату їм встановленої винагороди.
Виконуючи свої посадові обов’язки, 25 вересня 2017 року жінка взнала, що учениця її групи Любов М. не пройшла виробничу практику в травні-червні та вересні 2017 року, внаслідок чого не внесла оплату на розрахунковий рахунок училища. Крім того, вона не відвідує занять в училищі. Щоб дівчину не відрахували, майстриня викликала її батьків. Під час розмови матір Любові М. пообіцяла передати через доньку 1500 гривень за проходження виробничої практики.
11 жовтня 2017 року приблизно об 11 годині Любов М. зайшла до кабінету майстрів. Оскільки Ірина М. розмовляла по телефону з іншою ученицею, дівчина віддала кошти іншому майстру та вийшла. Одразу до приміщення зайшли працівники управління Служби безпеки України в Тернопільській області та затримали Ірину М. разом з іншою працівницею. Органами досудового розслідування Ірині М. було пред’явили обвинувачення за ч.3 ст. 354 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, правова кваліфікація ч.3 ст. 354 КК України належить до тяжких злочинів. Санкція статті передбачає:
– штраф – від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– від 100 до 200 годин громадських робіт;
– або до 2-х років обмеження або позбавлення волі.
Суд першої інстанції не погодився з такою кваліфікацією, оскільки з огляду на займану посаду — майстер виробничого навчання ТВПУ — Ірина М. не була суб’єктом злочину. Крім того, під під час досудового розслідування судом виявлено процесуальні порушення. На підставі цього вироком місцевого суду Ірину М. визнано невинуватою та повністю виправдано.
Не погодившись із судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, призначивши Ірині М. покарання у виді штрафу в розмірі 8 тис. 500 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, пояснення виправданої та її захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
