
Під завалами замкової каплиці в Бережанах на Тернопільщині знайшли роботи відомого скульптора, які вважали втраченими. Одна з них так і лишилася незавершеною.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова директорки Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Ірини Мигович.
“Йоган Пфістер – один з найвідоміших скульпторів кінця 16 – першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль”, – зазначила Мигович.

Від Бережанського замку збереглися лише руїни, тому багато цінних скульптурних елементів пошкодили або втратили. Команда заповідника відновлює пам’ятку й хоче зробити з неї сучасний артпростір, туристичний центр і майданчик для соціальної інтеграції громади, гостей міста, внутрішньо переміщених осіб та захисників України.
Що знайшли під завалами каплиці
Протягом кількох місяців у межах грантового проєкту тривали науково-реставраційні дослідження. Їх проводили у майстерні Pfister RestSculptures, яка працювала як освітньо-практичний центр для порятунку, вивчення та збереження спадщини скульптора.

“Розбираючи завали румовища каплиці, команді фахівців вдалося знайти роботи скульптора, які вважалися втраченими. Серед них незавершена мармурова чаша для хрещення, робота над якою зупинилася в 1642 році через смерть скульптора. Вона наочно демонструє всі етапи обробки каменю – від грубого обтісування до фінального полірування”, – розповіла Мигович.
Також знайшли грановані елементи “трикутний діамант” і “діамантовий руст”. За словами Мигович, у них видно дуже тонку роботу різця й витончене полірування.
“У багатьох творах можна простежити унікальні технологічні прийоми XVII століття, використані для поєднання каменю та металу. Оригінальні залізні анкери скульптор зафіксував всередині каменю за допомогою рідкого свинцю”, – зазначила вона.
Серед знахідок є й вироби з так званого “чорного мармуру”. Це дембницький вапняк із родовищ поблизу Кракова, який вирізнявся особливою міцністю.
“Цей матеріал у часи бароко вважався справжнім символом розкоші, статусу та меморіальної величі. Його насичений колір, надзвичайна щільність і можливість глибокого полірування заворожували сучасників, але водночас робили камінь винятково складним для обробки. Висока міцність вимагала від скульптора ювелірної точності та досконалого володіння різцем”, – додала Мигович.

Хто працював над знахідками
Усі віднайдені фрагменти опрацювали під керівництвом професорів Олега Рибчинського з Національного університету “Львівська політехніка” та Януша Смази з Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Їх сфотографували, очистили, видалили з каменю солі, проаналізували та зміцнили крихкі ділянки.
За словами Мигович, проєкт Pfister RestSculptures втілили за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами стали кафедра архітектури та реставрації “Львівської політехніки”, Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном “Полоніка” та Академія образотворчих мистецтв у Варшаві.
У виїзній реставраційній майстерні працювали студенти “Львівської політехніки”.
“Вони отримали унікальну можливість попрацювати безпосередньо з автентичними фрагментами однієї із визначних пам’яток Центрально-Східної Європи”, – додала Мигович. Також студенти долучилися до збереження культурної спадщини України.
Усі врятовані роботи можна побачити у Бережанському замку на виставці “Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера”.

