Поза популярними маршрутами: 5 унікальних замків Тернопільщини, які потребують порятунку

Тернопільщина посідає перше місце в Україні за кількістю збережених фортифікаційних споруд — тут розташована майже третина всіх українських замків та фортець. Більшість мандрівників традиційно обирають доглянутий Збаразький замок, величну фортецю в Кременці чи казковий палац у Вишнівці. Проте поза головними туристичними шляхами регіону залишаються десятки інших унікальних пам’яток, чий стан варіюється від успішної інтеграції в сучасне життя до тихого та невпинного руйнування.

“Терміново” розповідає про п’ять замків і палаців Тернопільщини, доля яких сьогодні показує різні сценарії збереження нашої історичної спадщини.

Червоногородський замок

Замок, який розташований поблизу села Нирків Чортківського району — одна з наймальовничіших і водночас найтрагічніших пам’яток області. Твердиня розташована у глибокій чаші каньйону, омитого річкою Джурин, поруч із найвищим рівнинним водоспадом України.

Перші дерев’яні укріплення з’явилися тут ще у XIV столітті, а на початку XIX століття шляхтичі Понінські перебудували фортецю на розкішний палац у стилі псевдоготики з двома величними готичними вежами.

Сьогодні ця пам’ятка перебуває в критичному, аварійному стані. Тривалий час об’єкт перебував у приватній власності.

Через брак консерваційних робіт, плину часу та вплив негоди у квітні 2013 року половина однієї з двох знаменитих зубчастих веж просто завалилася. Руйнування триває й досі: без накриття та укріплення фасадні стіни осипаються щороку. Об’єкт потребує негайної фахової консервації, адже без неї Україна ризикує остаточно втратити одну з найвидовищніших архітектурних візитівок.

Сидорівський замок

Фортеця у селі Сидорів на Гусятинщині — унікальний зразок оборонної архітектури середини XVII століття. Збудований гетьманом Марціном Калиновським, замок розташований на високому вузькому мисі, омитому з трьох боків річкою. Через таку особливість рельєфу фортеця має видовжену форму і здалеку нагадує величезний кам’яний корабель, що “пливе” зеленими пагорбами.

Попри те, що оборонні мури та залишкові вежі досі вражають своєю потужністю, замок фактично залишається без господаря. Об’єкт не має постійної охорони чи належної інфраструктури, стіни поступово руйнуються під дією опадів і коріння дерев.

Сидорівський замок є ідеальним кандидатом для застосування європейського досвіду консервації. Споруду не обов’язково відбудовувати повністю — достатньо укріпити аварійні ділянки, захистити верхню частину мурів від води та облаштувати безпечні оглядові майданчики для туристів.

Бучацький замок

Замок у Бучачі, зведений у XIV–XVI століттях на стрімкій горі над річкою Стрипа, свого часу був потужним форпостом, який витримував численні татарські та турецькі облоги. У XVII столітті твердиня належним чином розбудовувалася за володарювання магнатів Потоцьких і тривалий час слугувала адміністративним та оборонним центром регіону.

Нині від колишнього замку залишилися потужні фрагменти мурів, частина вежі та залишки палацових стін. Головна проблема Бучацького замку — відсутність чіткої концепції використання.

Перебуваючи у комунальній та державній орбіті, пам’ятка роками не отримує достатнього фінансування для проведення повноцінних археологічних чи реставраційних робіт. Аби врятувати руїни, їм необхідно надати нового значення — облаштувати музейний простір просто неба, інтегрувати у міські пішохідні маршрути та залучати приватні чи грантові інвестиції.

Палац Бадені у Коропці

Палац графа Казимира Бадені у селищі Коропець — це палацово-парковий ансамбль XIX століття у стилі віденського ренесансу. Оточений розкішним парком із рідкісними деревами, палац вирізняється пишним декором, куполами та овальною бальною залою.

У радянські часи та перші роки незалежності в будівлі розміщувався обласний дитячий інтернат, що дозволяло підтримувати споруду в належному стані.

Однак після закриття закладу палац опинився під загрозою нищення: протікання даху призвело до руйнування унікальної ліпнини, а дерев’яні перекриття почали гнити.

Наразі місцева громада та волонтери активно шукають шляхи порятунку об’єкта, проводять толоки й подають проєкти на міжнародні гранти.

Збаразький замок

На противагу занедбаним об’єктам, Збаразький замок (XVII ст.) є взірцем збереження та ефективного управління культурною спадщиною. Твердиня, яка свого часу витримала знамениту облогу 1649 року, сьогодні є ядром Національного заповідника “Замки Тернопілля”.

Завдяки системному державному фінансуванню, а також грамотному менеджменту, замок повністю відреставровали. Всередині функціонують десятки музейних експозицій, проводяться наукові конференції, мистецькі виставки, лицарські турніри та обласні свята.

Попередня

trending_flat

На Кременеччині сталась масштабна пожежа: горіло господарство

Новини

Наступна

trending_flat

Помер багаторічний завідувач анестезіології з Тернопільщини

Новини