
До небесного війська відійшли шестеро Героїв з Тернопільщини. Воїни, які тримали небо над Україною на Донеччині, Запоріжжі, Харківщині та Чернігівщині, повернуться назавжди до своїх домівок.
Ігор Перещук

Збаразька громада знову у глибокій скорботі. Надійшла трагічна звістка про загибель захисника України, жителя села Добромірка Ігоря Перещука.
Серце воїна зупинилося 21 березня 2026 року під час виконання бойового завдання у Краматорському районі Донецької області. Про це повідомив міський голова Збаража Роман Полікровський.
Сержант Ігор Перещук присвятив чотири роки свого життя мужній та чесній обороні рідної землі від ворожої навали. Він ніс службу у важливому підрозділі – відділенні перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетного дивізіону.
“Щиро співчуваємо рідним та близьким захисника. Нехай Господь загоює глибокі рани від невимовного горя – втрати найближчої людини”, – йдеться у повідомленні.
Віктор Остапчук

Кременецька громада готується віддати останню шану полеглому захиснику Віктору Олександровичу Остапчуку. Траурні заходи відбудуться у 26 березня 2026 року.
Зустріч кортежу з тілом Героя запланована біля локації “Три Валети”. На Майдані Волі розпочнеться церемонія прощання, де мешканці громади зможуть вшанувати пам’ять воїна спільним молитвою. Про це повідомив голова Кременецької громади Андрій Смаглюк.
Після офіційної частини на площі траурна процесія вирушить до рідного села захисника – Ікви, що у Великобережецькому старостинському окрузі. Панахида за загиблим відбудеться безпосередньо у батьківському домі.
“Прохання гідно зустріти та вшанувати Героя, який віддав своє життя за волю та незалежність України”, – йдеться у дописі.
Микола Пришляк

Ще одна трагічна звістка сколихнула Кременеччину. Під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині загинув наш земляк, старший солдат Микола В’ячеславович Пришляк.
Життя захисника обірвалося 24 березня 2026 року неподалік населеного пункту Новоолександрівка Синельниківського району. Микола народився у 1994 році та проживав у селі Лішня Білокриницького старостинського округу. Про це розповів голова Кременецької громади Андрій Смаглюк..
Вірний військовій присязі, він ніс службу на одній із найнебезпечніших ділянок фронту як старший сапер першого інженерно-саперного відділення. Його щоденна робота вимагала надзвичайної витримки та мужності, адже від майстерності саперів залежать життя сотень побратимів.
Весь край схиляє голову перед подвигом молодого воїна, який віддав своє життя за волю та незалежність України. Про дату та час зустрічі кортежу і поховання буде повідомлено згодом.
“Висловлюємо співчуття рідним, близьким та усім хто знав військовослужбовця Миколу! Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас”, – йдеться у дописі.
Богдан Мовчанюк

Скориківська громада у глибокій жалобі. Надійшла звістка про загибель молодого захисника України Богдана Мовчанюка.
Життя воїна обірвалося 20 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, поблизу населеного пункту Малокатеринівка.
Богдан народився 22 червня 1999 року у Новому Селі, а згодом проживав у селі Скорики. На захист рідної землі він став ще у січні 2023 року. Протягом усього часу служби він зарекомендував себе як відважний та надійний боєць, що до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.
Втрата молодого Героя стала невимовним болем для всієї громади. У Богдана залишилася молода дружина, восьмирічний син, батьки та брати. Подвиг воїна, який віддав життя за майбутнє України, назавжди закарбується в історії нашого краю та серцях побратимів.
Руслан Козар

Бучацька громада втратила захисника України, жителя села Білявинці Руслана Козара.
Серце молодого воїна 1999 року народження передчасно зупинилося 23 березня 2026 року в населеному пункті Охрамієвичі, що на Чернігівщині.
Руслан ніс службу на посаді солдата-сапера в інженерно-саперному відділенні. Попри молодий вік, він свідомо обрав шлях захисту держави, щодня виконуючи надскладні та смертельно небезпечні завдання.
Його відданість військовій присязі та мудрість у справі розмінування були запорукою безпеки багатьох побратимів.
Сергій Позьомко

Великогаївська громада прощатиметься з захисником Сергієм Позьомком.
Життя воїна 1993 року народження обірвалося ще у січні 2026 року під час запеклих боїв на Харківщині. Протягом кількох місяців родина та близькі Сергія жили надією, проте, на жаль, найгірші побоювання підтвердилися.
Ця втрата стала невимовним болем для всієї громади. Без батька залишився маленький син Дмитрик, для якого подвиг тата назавжди стане прикладом найвищої мужності та любові до Батьківщини.
