Найкрасивіші церкви Тернопільщини, які має побачити кожен (фото)

Новини Марчук Анна 08.03.2026

Тернопільщина багата на унікальні собори та церкви, де можна збагатитись духовно та відпочити душею. Ми зібрали у матеріалі “Терміново” місця, які зачаровують своєю красою та величчю, а також дають можливість відпочити від буденної метушні.

Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (м. Тернопіль)

Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії – візитівка Тернополя. Собор вважають одним із найкрасивіших і найвеличніших храмів усієї Тернопільщини. Його звели у XVIII столітті за проєктом талановитого архітектора Яна де Вітте. Спочатку собор належав ордену домініканів. Під будівлею розташовані величезні підземелля, які є частиною стародавніх міських укріплень.

Під час Другої світової війни храм був сильно пошкоджений, але згодом його повністю відновили. Цікаво, що за радянських часів тут працювала картинна галерея. Сьогодні собор належить греко-католицькій громаді та захоплює відвідувачів своїм розкішним інтер’єром і величними вежами.

Костел святого Станіслава (м. Чортків)

Костел святого Станіслава в Чорткові по праву вважається однією з найкрасивіших архітектурних перлин Тернопільщини. Храм побудований у стилі наддністрянської готики. Його високі шпилі видно майже з кожної точки міста.

Споруду збудували на початку двадцятого століття на місці старого домініканського собору. Будівництвом керував відомий архітектор Ян Сас-Зубжицький. Фасад храму оздоблений майстерною різьбою по каменю та численними фігурами святих. Стіни викладені з характерної для цього регіону червоної цегли та білого каменю. Костел має багату історію та пережив складні часи за радянської влади. Усередині храму зберігається копія чудотворної ікони Чортківської Божої Матері.

Собор Святих Апостолів Петра і Павла (м. Чортків)

Собор Святих Апостолів Петра і Павла у Чорткові зверху нагадує тризуб. Храм побудований у стилі візантійської архітектури з елементами українського бароко. Його висота сягає понад 50 метрів, що робить собор помітним з багатьох точок міста.

Будівництво церкви розпочалося на початку 1990-х років за ініціативи місцевої громади. Фасад собору прикрашають масивні колони та витончені мозаїки. Внутрішній простір храму здається безмежним завдяки відсутності внутрішніх опорних стовпів. Золоті куполи святині гарно виблискують на сонці та додають місту особливого шарму. Сьогодні цей собор є головним кафедральним храмом Бучацької єпархії УГКЦ.

Костел Святої Трійці (смт Микулинці)

Костел Святої Трійці в Микулинцях вважають одним із найкрасивіших та найвеличніших барокових храмів усієї Тернопільщини. Фасад прикрашають витончені скульптури та складні кам’яні орнаменти. Храм був збудований у середині XVIII століття на замовлення графині Людвіки Потоцької.

Архітектором споруди виступив Август Фридерик Мошинський, який за основу взяв проєкт королівської церкви в Дрездені. Цікаво, що костел стоїть на одній лінії з Микулинецьким палацом. Фасад будівлі навмисно зроблений увігнутим, що створює особливу гру світла й тіні та додає споруді неймовірної динаміки. Сьогодні цей храм є візитівкою селища.

Свято-Успенська Почаївська лавра (м. Почаїв)

Свято-Успенська Почаївська лавра височіє на горі та вражає своїми золотими банями, які видно за багато кілометрів. Головною окрасою комплексу є розкішний Успенський собор, побудований у стилі пізнього бароко за кошти графа Миколи Потоцького. Усередині храму зберігається унікальна реліквія — відбиток стопи Божої Матері, з-під якого вже багато століть б’є цілюще джерело.

Цікаво, що під час облоги лаври турками у 1675 році загарбники раптово відступили, що віряни вважають справжнім дивом і заступництвом Богородиці. Сьогодні лавра залишається одним із найбільших православних центрів Східної Європи та місцем масового паломництва.

Церква Святого Миколая (м. Бучач)

Церква Святого Миколая в Бучачі є найдавнішим мурованим храмом міста та видатною пам’яткою архітектури раннього бароко. Її звели на початку XVII століття на кошти відомого магната Стефана Потоцького та його дружини Марії Могилянки. На фасаді будівлі досі можна побачити їхні поєднані герби як знак фундації.

Головною окрасою інтер’єру є унікальний іконостас, створений у середині XVIII століття видатними майстрами того часу. Храм тривалий час належав ордену отців Василіян і відігравав роль важливого духовного центру регіону. Навіть у радянські часи церква продовжувала діяти, що допомогло зберегти її оригінальне внутрішнє оздоблення та старовинні ікони. Споруда має міцні оборонні стіни, які колись захищали громаду під час ворожих нападів.

Церква святого Пантелеймона (м. Тернопіль)

Церква святого Пантелеймона розташована в мальовничому мікрорайоні Дружба в Тернополі. Цей храм, який привертає увагу своєю класичною архітектурою та золотими куполами. Він став важливим духовним осередком для мешканців цієї частини міста. Навколо храму облаштована охайна територія з прогулянковими доріжками та лавками. У церкві регулярно проходять богослужіння, а громада храму бере активну участь у благодійності.

Воздвиженська (Надставна) церква (м. Тернопіль)

Воздвиженська церква, яку тернополяни частіше називають Надставною, є найдавнішим храмом міста та його справжнім архітектурним символом. Вона розташована на пагорбі над Тернопільським ставом, де раніше проходили оборонні межі міста. Ця кам’яна споруда поєднує в собі риси давньоруського зодчества та ренесансу, що робить її унікальною пам’яткою архітектури національного значення.

Храм пережив чимало руйнувань та реставрацій, але зберіг свою особливу атмосферу спокою та духовної сили. Сьогодні Надставна церква залишається однією з найбільш впізнаваних споруд Тернополя та улюбленим місцем для прогулянок мешканців і гостей міста.

Цей храм має дуже багату та незвичну історію. Перша згадка про нього зустрічається ще в грамоті князя Костянтина Острозького від 1570 року. Довгий час церква виконувала оборонну функцію, адже вона стояла безпосередньо біля Львівської брами міста. Через це споруда не має куполів у їхньому звичному вигляді, що надає їй вигляду невеликої фортеці. Існує легенда, що під час однієї з татарських облог стріла застрягла в іконі Божої Матері, після чого вороги відступили. Над входом у церкву зберігся старовинний напис, який вказує на дату перебудови дзвіниці у 1627 році. У радянські часи храм хотіли знести або перетворити на музей атеїзму, але завдяки зусиллям громади його вдалося зберегти. Також цікаво, що біля підніжжя пагорба колись проходив старовинний торговий шлях на захід. Сьогодні в інтер’єрі церкви можна побачити фрагменти унікальних розписів та відчути подих багатовікової історії міста.

Церква Вознесіння Господнього (м. Чортків)

Церква Вознесіння Господнього в Чорткові є однією з найцінніших пам’яток Поділля. Храм розташований неподалік від залізничного вокзалу в мікрорайоні Вигнанка та вражає своєю величчю і незвичною архітектурною формою. Його побудували без жодного залізного цвяха. Споруда має високі багатоярусні верхи, які стрімко підіймаються в небо і створюють відчуття легкості.

Храм звели на початку вісімнадцятого століття на місці старої дерев’яної церкви, яка згоріла під час ворожого набігу. Під час будівництва майстри використовували лише сокири та дерев’яні кілки для з’єднання масивних брусів. Церква дивом вціліла під час обох світових воєн, хоча навколо неї точилися жорстокі бої.

В інтер’єрі зберігся унікальний іконостас, який створили місцеві умільці кілька століть тому. У радянські часи храм закрили, але віряни таємно оберігали святиню від руйнування. Особливої краси будівлі додає сучасне покриття з гонту, яке повернуло їй автентичний вигляд після реставрації. Це одна з небагатьох дерев’яних церков Тернопільщини, яка має статус пам’ятки архітектури національного значення. Зараз храм належить громаді Української греко-католицької церкви та є діючим духовним центром.

Церква Пресвятої Богородиці (с. Скорики)

Дерев’яна церква Іоанна Богослова в селі Скорики входить до списку пам’яток архітектури національного значення. Храм був зведений ще у 1700 році. Ця тризрубна будівля з трьома банями височіє на околиці села. Особливої цінності храму додає його унікальний інтер’єр, де зберігся старовинний іконостас та розписи.

За легендою, саме в цій церкві перед походом на Збараж молився і сповідався гетьман Богдан Хмельницький. Існує версія, що гетьман навіть подарував громаді коштовний іконостас, який і сьогодні прикрашає церкву.

Під час реставрації у минулому столітті майстри намагалися максимально зберегти первісний вигляд споруди. Будівля зведена повністю без використання цвяхів за давніми традиціями народних теслярів. У церкві зберігаються унікальні ікони, які мають велику мистецьку та духовну цінність. Навіть у радянські часи храм не був зруйнований і залишався діючим місцем для молитви.

Костел Матері Божої Неустанної Помочі (с. Сороцьке)

Костел Матері Божої Неустанної Помочі в селі Сороцьке – неоготичний храм. Будівля зведена з червоної цегли та прикрашена високими стрільчастими вікнами та гострими шпилями.

Будівництво цього величного храму розпочалося у 1902 році за проєктом відомого архітектора Михайла Ковальчука. Кошти на зведення костелу виділив місцевий граф Казимир Баворовський разом зі своєю дружиною. Усередині костелу колись були розкішні вівтарі та чудовий орган, який привезли з Німеччини.

Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала від обстрілів та пожеж. У радянські часи святиню перетворили на звичайний склад для зберігання зерна та міндобрив. Через відсутність догляду та агресивне середовище унікальні інтер’єри та фрески майже повністю зникли. На стінах досі можна побачити залишки ліпнини, які нагадують про колишню розкіш храму.

Місцеві жителі розповідають легенди про підземні ходи, що вели від костелу до маєтку графів. Сьогодні природа поступово поглинає будівлю, а на стінах всередині храму навіть ростуть молоді дерева. Цей костел часто називають тернопільським Нотр-Дамом через його неймовірну атмосферу та готичний стиль.

Марійський духовний центр «Зарваниця» (с. Зарваниця)

Марійський духовний центр «Зарваниця» входить до переліку найважливіших марійських центрів Європи. Це комплекс споруд, розташований серед мальовничих пагорбів та лісів Тернопільщини на березі річки Стрипа. Головною святинею центру є чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері, до якої щороку приїжджають сотні тисяч паломників з усього світу.

Архітектурний ансамбль включає собор Зарваницької Матері Божої, надбрамну церкву, дзвіницю та унікальну Хресну дорогу. Це місце славиться своєю особливою енергетикою, де кожен може знайти духовне заспокоєння та фізичне оздоровлення.

Назва цього святого місця пов’язана з давньою легендою про ченця, який у сні побачив діву і саме там, де він «зарвався» або заснув, з’явилося цілюще джерело. Під час великих паломництв сюди сходяться віряни в межах традиційної професійної прощі, наприклад, медиків, освітян або військових.

У центрі збудовано унікальну копію «Українського Єрусалиму», де відтворено Гроб Господній та інші біблійні споруди. Велична чотириярусна дзвіниця комплексу досягає висоти сімдесяти п’яти метрів і її видно з далекої відстані.

На території працює джерело святої Анни, вода в якому за віруваннями має цілющі властивості та ніколи не замерзає. Під час радянської влади всі споруди центру були зруйновані, а джерело намагалися засипати сміттям та забетонувати. Місцеві жителі потайки розчищали святиню і продовжували молитися на руїнах храму. Цей духовний центр офіційно включений до Світової мережі Марійських паломницьких центрів нарівні з Люрдом у Франції та Фатімою у Португалії.